30. 11. Свят. Григорія, єп. Неокесарійского
Лк. 8, 41-56
І ось прийшов чоловік на ім'я Яір, що був головою в синаґозі. Припав до Ісусових ніг, благав його зайти до його оселі, 42 бо мав одиначку доньку, років із дванадцять, - і вона вмирала. Коли він ішов, натовп тиснув на нього. 43 А жінка, що хворіла на кровотечу дванадцять років, віддала лікарям усе майно, та ніхто не міг її вилікувати; 44 підійшовши ззаду, доторкнулася до краю його одягу, і вмить спинилася кровотеча. 45 А Ісус запитав: Хто доторкнувся до мене? Коли ж усі відмовлялися, сказав Петро [і ті, що з ним]: Учителю, люди товпляться коло тебе й натискають, [а ти питаєш, хто є той, що доторкнувся до мене]? 46 Ісус же сказав: Доторкнувся до мене хтось, бо я відчув, як сила вийшла з мене. 47 А жінка, побачивши, що не втаїться, тремтливо підійшла і впала перед ним, розповідаючи перед усім народом, чому вона доторкнулася до нього і як умить видужала. 48 Він же сказав їй: Дочко, віра твоя врятувала тебе; іди з миром. 49 Як він іще говорив, приходить хтось від старшого синаґоґи, кажучи [йому]: Твоя дочка померла, не турбуй Учителя. 50 Ісус же, почувши це, відповів: Не бійся, тільки віруй, і буде врятована. 51 Прийшовши до оселі, не дозволив нікому з ним увійти, тільки Петрові, Іванові, Яковові та батькові і матері дівчинки. 52 Усі плакали й голосили над нею. Він сказав: Не плачте, вона не померла, але спить. 53 Глузували з нього, бо знали, що вона померла. 54 Він, [вигнавши усіх геть і] взявши її за руку, сказав: Дівчинко, встань. 55 І повернувся до неї дух, вмить воскресла. Звелів дати їй їсти. 56 І здивувалися батьки її, а він наказав нікому не розповідати про те, що сталося.
…І ось прийшов чоловік на ім'я Яір, що був головою в синаґозі. Припав до Ісусових ніг, благав його зайти до його оселі, бо мав одиначку доньку, років із дванадцять, - і вона вмирала… До Ісуса приходить чоловік з проханням. Його серце є повне віри в Божу міць.
Ми часто впадаємо в смуток, депресію, знеохочення вже через малі проблеми. У цих хвилинах звернімося до Ісуса і попросімо Його: «Прийди, Господи Ісусе, бо в цій хвилині тільки Ти можеш мені допомогти! Поклади на мене свою руку і допоможи мені!»
Повірмо, що Він нам допоможе навіть тоді, коли це здається неможливим. З Його уст і для нас сьогодні звучить: Не бійся, тільки віруй……
Ісусе, коли моя віра слабне, дай мені силу довірятися Тобі повністю!
29.11.2008
29. 11. Ап. і єванг. Матія
Мт. 9, 9-13
Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним. 10. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями. 11. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: «Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?» 12. Почувши те, озвався: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі. 13. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних».
…«Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним… В цій хвилині, Ісус кличе кожного з нас! Можливо сидимо вдома або в маршрутці, за партою або на дивані перед телевізором.... Він закликає кожну людину! А що відповімо Ісусові саме зараз?
…Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви… Не можемо дати те, що не маємо... Щоб могли роздавати милосерддя іншим, мусимо Його відчути на «власній шкірі». І це можливо лише тоді, коли ми відкриваємося Богові. Отож, дозвольмо Йому, щоб насичував нас своєю любов’ю та милосердям.
Роздумуймо, де і як хоче Бог через нас виявляти своє милосердя. ....
Мт. 9, 9-13
Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним. 10. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями. 11. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: «Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?» 12. Почувши те, озвався: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі. 13. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних».
…«Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним… В цій хвилині, Ісус кличе кожного з нас! Можливо сидимо вдома або в маршрутці, за партою або на дивані перед телевізором.... Він закликає кожну людину! А що відповімо Ісусові саме зараз?
…Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви… Не можемо дати те, що не маємо... Щоб могли роздавати милосерддя іншим, мусимо Його відчути на «власній шкірі». І це можливо лише тоді, коли ми відкриваємося Богові. Отож, дозвольмо Йому, щоб насичував нас своєю любов’ю та милосердям.
Роздумуймо, де і як хоче Бог через нас виявляти своє милосердя. ....
28.11.2008
28. 11. Початок Пилипівки, Іспов. Гурія, Самона й Авіва
Лк. 12, 2-12
Бо немає нічого прихованого, яке б не відкрилося, ані таємного, яке б не стало явним. 3 Тому все, що в темряві сказали ви, - при світлі почується; що на вухо прошептали ви в кімнатах, - буде проголошене з дахів. 4 Кажу вам, друзям моїм: Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а і після цього не можуть більше нічого зробити. 5 Скажу вам, кого боятися: Бійтеся того, хто має владу після вбиття ще й у геєнну вкинути. Так, кажу вам: Того бійтеся. 6 Чи не п'ять горобців продають за два асарії? І жоден з них не забутий Богом. 7 Адже навіть волосся на вашій голові всеньке полічене. Не бійтеся: Ви кращі від багатьох горобців. 8 Кажу вам: Кожного, хто визнає мене перед людьми, - Син Людський визнає перед Божими ангелами; 9 а хто зречеться мене перед людьми, того й Він зречеться перед Божими ангелами. 10 Кожному, хто скаже слово проти Людського Сина, - пробачиться; а тому, хто зневажить Святого Духа, - не пробачиться. 11 Коли приведуть вас до синаґоґ, до урядів, до влади, - не журіться тим, як або що треба відповідати, або що сказати; 12 бо Святий Дух навчить вас у ту мить, що треба сказати.
...Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а і після цього не можуть більше нічого зробити... Можливо нам ці слова не подобаються, напевно це тому, що надто дбаємо про своє тіло, купуємо здорову їжу, шукаємо різні зарядки, лікування, щоб тримати себе в кондиції… - А за секунду можемо втратити все? Ні! Ісус нам нагадує, щоб не намагалися зі всіх сил пристосовуватись умовам цього світу, але кличе нас, щоб намагалися наслідувати Його життя, тоді жили б як Він!
...Чи не п'ять горобців продають за два асарії? І жоден з них не забутий Богом... Приємно це слухати, але важко тому повірити! Чи віримо або не віримо в це, приймаємо або відкидаємо, правдивим є те, що лише Бог зможе про нас подбати в кожній хвилині нашого життя! На благословення Господнє не мусимо стояти в довгих чергах, чи чекати якоїсь акції, чи знижки. Бог нам великодушно дає завжди все, що потребуємо, щоб ми «зростали» не лише тілесно, але перш за все духовно…
...Адже навіть волосся на вашій голові всеньке полічене. Не бійтеся: Ви кращі від багатьох горобців... Нехай би ми вчилися вірити цим словам! Потім щоденно бажали би хоч на хвилинку зануритися в тишині «своєї кімнатки», до люблячих Божих обіймів та пережити те, що «не купимо» та не отримаємо ніде на світі! Мир, любов та милосердя!
Лк. 12, 2-12
Бо немає нічого прихованого, яке б не відкрилося, ані таємного, яке б не стало явним. 3 Тому все, що в темряві сказали ви, - при світлі почується; що на вухо прошептали ви в кімнатах, - буде проголошене з дахів. 4 Кажу вам, друзям моїм: Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а і після цього не можуть більше нічого зробити. 5 Скажу вам, кого боятися: Бійтеся того, хто має владу після вбиття ще й у геєнну вкинути. Так, кажу вам: Того бійтеся. 6 Чи не п'ять горобців продають за два асарії? І жоден з них не забутий Богом. 7 Адже навіть волосся на вашій голові всеньке полічене. Не бійтеся: Ви кращі від багатьох горобців. 8 Кажу вам: Кожного, хто визнає мене перед людьми, - Син Людський визнає перед Божими ангелами; 9 а хто зречеться мене перед людьми, того й Він зречеться перед Божими ангелами. 10 Кожному, хто скаже слово проти Людського Сина, - пробачиться; а тому, хто зневажить Святого Духа, - не пробачиться. 11 Коли приведуть вас до синаґоґ, до урядів, до влади, - не журіться тим, як або що треба відповідати, або що сказати; 12 бо Святий Дух навчить вас у ту мить, що треба сказати.
...Не бійтеся тих, що вбивають тіло, а і після цього не можуть більше нічого зробити... Можливо нам ці слова не подобаються, напевно це тому, що надто дбаємо про своє тіло, купуємо здорову їжу, шукаємо різні зарядки, лікування, щоб тримати себе в кондиції… - А за секунду можемо втратити все? Ні! Ісус нам нагадує, щоб не намагалися зі всіх сил пристосовуватись умовам цього світу, але кличе нас, щоб намагалися наслідувати Його життя, тоді жили б як Він!
...Чи не п'ять горобців продають за два асарії? І жоден з них не забутий Богом... Приємно це слухати, але важко тому повірити! Чи віримо або не віримо в це, приймаємо або відкидаємо, правдивим є те, що лише Бог зможе про нас подбати в кожній хвилині нашого життя! На благословення Господнє не мусимо стояти в довгих чергах, чи чекати якоїсь акції, чи знижки. Бог нам великодушно дає завжди все, що потребуємо, щоб ми «зростали» не лише тілесно, але перш за все духовно…
...Адже навіть волосся на вашій голові всеньке полічене. Не бійтеся: Ви кращі від багатьох горобців... Нехай би ми вчилися вірити цим словам! Потім щоденно бажали би хоч на хвилинку зануритися в тишині «своєї кімнатки», до люблячих Божих обіймів та пережити те, що «не купимо» та не отримаємо ніде на світі! Мир, любов та милосердя!
27.11.2008
27. 11. Ап. Пилипа
Ів. 1, 43-51
Наступного дня забажав він піти в Галилею; знайшов там Пилипа та й каже йому Ісус: Ходи за мною. 44 Пилип був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра. 45 Знаходить Пилип Натанаїла й каже йому: Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі написав і пророки, - Ісуса, Йосипового сина з Назарета. 46 Сказав йому Натанаїл: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Пилип: Прийди й подивися. 47 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, який не має в собі підступности. 48 Каже йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? Відповів Ісус і сказав йому: Ще до того, як закликав тебе Пилип, я бачив тебе, як ти був під смоковницею. 49 Відповів Натанаїл [і сказав] йому: Равві, ти Син Божий, ти Цар Ізраїлю. 50 Відповів Ісус і сказав йому: Ти повірив тому, що я сказав тобі, що побачив тебе під смоковницею? Ще більше від цього побачиш! 51 І каже йому: Щиру правду, щиро кажу вам: [відтепер] побачите відкрите небо, Божих ангелів, які підносяться і опускаються над Людським Сином.
Вбивати можемо не лише якимось інструментом чи зброєю. Можемо це робити неповагою, невдячністю, непослухом, засмученням… методів є багато.
Бог посилав багато пророків, щоб очистили серця тодішнього люду, та вкінці посилає свого Сина, який не лише говорив, але також діяв та вчив нас діяти. Сам себе дав як жертву за нас всіх.
Зробив для нас все. Залишився з нами в Євхаристії, залишив нам своє Тіло і Кров. Аж так нас любить!!! Повірмо йому і з радістю наслідуймо Його! Коли крокуємо за ним, маємо надію, що колись прийдемо до неба. Яке щастя мало би струменіти від нас. Попросімо Ісуса, щоб нас змінив на свій образ.
Хто є для мене пророком?
Господи, Тобі я даю своє серце.
Ів. 1, 43-51
Наступного дня забажав він піти в Галилею; знайшов там Пилипа та й каже йому Ісус: Ходи за мною. 44 Пилип був з Витсаїди, з міста Андрія і Петра. 45 Знаходить Пилип Натанаїла й каже йому: Ми знайшли того, про кого Мойсей у законі написав і пророки, - Ісуса, Йосипового сина з Назарета. 46 Сказав йому Натанаїл: Чи може бути щось доброго з Назарета? Каже йому Пилип: Прийди й подивися. 47 Побачив Ісус Натанаїла, який ішов до нього, і каже про нього: Ось справжній ізраїльтянин, який не має в собі підступности. 48 Каже йому Натанаїл: Звідки мене знаєш? Відповів Ісус і сказав йому: Ще до того, як закликав тебе Пилип, я бачив тебе, як ти був під смоковницею. 49 Відповів Натанаїл [і сказав] йому: Равві, ти Син Божий, ти Цар Ізраїлю. 50 Відповів Ісус і сказав йому: Ти повірив тому, що я сказав тобі, що побачив тебе під смоковницею? Ще більше від цього побачиш! 51 І каже йому: Щиру правду, щиро кажу вам: [відтепер] побачите відкрите небо, Божих ангелів, які підносяться і опускаються над Людським Сином.
Вбивати можемо не лише якимось інструментом чи зброєю. Можемо це робити неповагою, невдячністю, непослухом, засмученням… методів є багато.
Бог посилав багато пророків, щоб очистили серця тодішнього люду, та вкінці посилає свого Сина, який не лише говорив, але також діяв та вчив нас діяти. Сам себе дав як жертву за нас всіх.
Зробив для нас все. Залишився з нами в Євхаристії, залишив нам своє Тіло і Кров. Аж так нас любить!!! Повірмо йому і з радістю наслідуймо Його! Коли крокуємо за ним, маємо надію, що колись прийдемо до неба. Яке щастя мало би струменіти від нас. Попросімо Ісуса, щоб нас змінив на свій образ.
Хто є для мене пророком?
Господи, Тобі я даю своє серце.
26.11.2008
26. 11. Свят. Йоана Зол., аєп. Царгородського
Лк. 11, 42-46
…Озвавсь тоді один із учителів закону: «Учителю! – кажучи це, ти й нас ображаєш.» Він же відповів: «Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.
Неприємне “Горе”для фарисеїв та учителів закону, переслідує також і нас. Часто і ми думаємо, що різними пожертвами, кинутою гривнею в Церкві, купуємо любов, яку ми б мали давати конкретним людям.
Ісусові не подобається наше притворяння. Він вимагає від нас засвоїти ясний та однозначний погляд справжніх католиків. Навчімося з Його поміччю та під впливом Його Слова розуміти, в чому є справедливість та дійсна любов до Бога і людей, до наших ближніх.
Починаймо з того, що на людей довкола нас будемо дивитися як на братів та сестер, та не будемо від них хотіти супер результатів. Натомість собі, пробачати все.
Що можу зробити сьогодні для якоїсь конкретної людини?
Господи, дай мені зрозуміти, що Тобі не байдуже, щоб моє серце було повне справедливості та любові.
Лк. 11, 42-46
…Озвавсь тоді один із учителів закону: «Учителю! – кажучи це, ти й нас ображаєш.» Він же відповів: «Горе й вам, учителям закону, бо ви накладаєте на людей тягарі, які важко носити, самі ж до тих тягарів і пальцем не доторкнетеся.
Неприємне “Горе”для фарисеїв та учителів закону, переслідує також і нас. Часто і ми думаємо, що різними пожертвами, кинутою гривнею в Церкві, купуємо любов, яку ми б мали давати конкретним людям.
Ісусові не подобається наше притворяння. Він вимагає від нас засвоїти ясний та однозначний погляд справжніх католиків. Навчімося з Його поміччю та під впливом Його Слова розуміти, в чому є справедливість та дійсна любов до Бога і людей, до наших ближніх.
Починаймо з того, що на людей довкола нас будемо дивитися як на братів та сестер, та не будемо від них хотіти супер результатів. Натомість собі, пробачати все.
Що можу зробити сьогодні для якоїсь конкретної людини?
Господи, дай мені зрозуміти, що Тобі не байдуже, щоб моє серце було повне справедливості та любові.
25.11.2008
25. 11. Свщмч. Йосафата, аєп. Полоцького
Лк. 11, 34-41
…Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом. Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом. Господь сказав до нього: От ви фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства. Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини? Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.
В теперішньому світі, ми, люди дуже дбаємо про чистоту тіла. Деколи приділяємо йому аж забагато часу, опікуємось земними речами. Духовне лишаємо десь в стороні - можливо щоденно і молимось, але лише якусь хвилинку перед сном, та ще в неділю зайдемо до Церкви.
Чи не поміняли ми цінності? Коли ми хапаємось за обгортку, золотий скарб вічності втікає як пісок крізь пальці. Господь і сьогодні нас скеровує на той напрямок, який веде до нього, до неба. Приймімо його заклик та почнімо так як треба опікуватися нашою душею. Зупиняймося щоденно та запитуймо щиро: “Господи, що хочеш від мене тепер? Як мені жити, щоб не скотитися до споживацтва, шукання лише матеріальних речей, моди…”
Господи, допоможи мені сьогодні очищувати мене з середини від всього злого, що Тобі не подобається.
Лк. 11, 34-41
…Коли він говорив іще, якийсь фарисей запросив його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом. Побачивши це, фарисей здивувався, що він перш не зробив обмивань перед обідом. Господь сказав до нього: От ви фарисеї, чистите лиш зверху чашу й полумисок, самі ж ви всередині повні здирства й лукавства. Безумні! Чи ж той, що зробив верх, чи не зробив і середини? Тож дайте милостиню з того, що усередині, і все у вас буде чисте.
В теперішньому світі, ми, люди дуже дбаємо про чистоту тіла. Деколи приділяємо йому аж забагато часу, опікуємось земними речами. Духовне лишаємо десь в стороні - можливо щоденно і молимось, але лише якусь хвилинку перед сном, та ще в неділю зайдемо до Церкви.
Чи не поміняли ми цінності? Коли ми хапаємось за обгортку, золотий скарб вічності втікає як пісок крізь пальці. Господь і сьогодні нас скеровує на той напрямок, який веде до нього, до неба. Приймімо його заклик та почнімо так як треба опікуватися нашою душею. Зупиняймося щоденно та запитуймо щиро: “Господи, що хочеш від мене тепер? Як мені жити, щоб не скотитися до споживацтва, шукання лише матеріальних речей, моди…”
Господи, допоможи мені сьогодні очищувати мене з середини від всього злого, що Тобі не подобається.
24.11.2008
24. 11. Мучч. Мини, Віктора і Вінкентія; преп. Теодора Студ.
Лк. 11, 29-33
А як збиралися люди, почав говорити: Цей рід - лукавий: знаку шукає, та знак не дасться йому - хіба що знак [пророка] Йони. 30 Бо як Йона став знаком для ніневітян, таким буде й Син Людський для цього роду. 31 Цариця південна стане на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоб послухати Соломонову мудрість. А ось тут є більший від Соломона. 32 Мужі ніневійські стануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони; а ось тут є більший від Йони. 33 Запаливши світильник, ніхто не ставить його в сховок ані під посуд, - але на свічник, щоб ті, що входять, бачили світло.
Ісус назвав лукавим родом тих, які вимагали від нього видимі знаки та чуда. Також сьогодні багато з нас були би дуже раді прожити щось екстремальне і надзвичайне, побачити на власні очі оздоровлення важко хворого… Надприродні знаки на небі… Злий, лукавий рід. Ніневитяни під впливом слів Йони змінили себе внутрішньо і ззовні. Робили покуту, щоб не прийшла катастрофа.
Скільки слів на покаяння, переміну, прозвучало з Євангелія конкретно на нашу адресу через совість, з слів священика… та ми дивимось десь, кудись, та чекаємо чогось цікавішого. Якщо має змінитися світ, мусимо перше змінити щось в нас, у нашому серці. Почнімо з себе! Знайдімо сьогодні час на Господа!
Буду більш уважним на заклики, які сьогодні прозвучать через совість і людей…
Господи, дай щоб я зрозумів, що якщо має прийти зміна, мушу почати найперше від себе.
Лк. 11, 29-33
А як збиралися люди, почав говорити: Цей рід - лукавий: знаку шукає, та знак не дасться йому - хіба що знак [пророка] Йони. 30 Бо як Йона став знаком для ніневітян, таким буде й Син Людський для цього роду. 31 Цариця південна стане на суд з мужами цього роду і засудить їх, бо вона прийшла з кінця світу, щоб послухати Соломонову мудрість. А ось тут є більший від Соломона. 32 Мужі ніневійські стануть на суд із цим родом і засудять його, бо вони покаялися після проповіді Йони; а ось тут є більший від Йони. 33 Запаливши світильник, ніхто не ставить його в сховок ані під посуд, - але на свічник, щоб ті, що входять, бачили світло.
Ісус назвав лукавим родом тих, які вимагали від нього видимі знаки та чуда. Також сьогодні багато з нас були би дуже раді прожити щось екстремальне і надзвичайне, побачити на власні очі оздоровлення важко хворого… Надприродні знаки на небі… Злий, лукавий рід. Ніневитяни під впливом слів Йони змінили себе внутрішньо і ззовні. Робили покуту, щоб не прийшла катастрофа.
Скільки слів на покаяння, переміну, прозвучало з Євангелія конкретно на нашу адресу через совість, з слів священика… та ми дивимось десь, кудись, та чекаємо чогось цікавішого. Якщо має змінитися світ, мусимо перше змінити щось в нас, у нашому серці. Почнімо з себе! Знайдімо сьогодні час на Господа!
Буду більш уважним на заклики, які сьогодні прозвучать через совість і людей…
Господи, дай щоб я зрозумів, що якщо має прийти зміна, мушу почати найперше від себе.
23.11.2008
23.11. Апп. Ераста, Олімпа, Радіона і тих, що з ними
Лк. 8, 26-39
І припливли вони до землі Гадаринської, що навпроти Галилеї. 27 Як він зійшов на землю, зустрів їх один чоловік із міста, який мав бісів упродовж багатьох років, і в одіж не вдягався, мешкав не в домі, а в печерах. 28 Побачивши Ісуса, скрикнув, припав до нього і гучним голосом сказав: Що тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене! 29 Наказав Він нечистому духові вийти з чоловіка. Багато літ хапав його, - в'язали залізними ланцюгами й путами, стерегли його, - але він розривав кайдани, будучи гнаний бісом по пустинях. 30 Запитав його Ісус, [кажучи]: Як тебе звати? Той відповів: Легіон, - бо багато бісів увійшло в нього. 31 І просили його, щоб не наказував їм іти до безодні. 32 А там було велике стадо свиней, що паслися на горі; біси благали його, щоб наказав їм у них увійти; дозволив їм це. 33 Біси ж, вийшовши з чоловіка, перейшли у свиней; і кинувся гурт з кручі до озера й утопилося. 34 А пастухи, побачивши те, що сталося, повтікали і сповістили в місті й по селах. 35 Вийшли побачити те, що сталося; прийшли до Ісуса, знайшли чоловіка, з якого біси вийшли: сидів зодягнений, при розумі біля ніг Ісусових, - і злякалися. 36 Ті. що бачили, розповіли їм, як урятувався біснуватий. 37 І попросила його вся людність Гадаринської землі відійти від них, бо були охоплені великим страхом. Він ввійшов до човна й повернувся. 38 Той чоловік, з якого вийшли біси, благав його, щоб бути з ним. Та він відпустив його, кажучи: 39 Вернися до своєї оселі і розкажи, що тобі зробив Бог. І той пішов, розголошуючи по цілому місту, що зробив для нього Ісус.
...зустрів їх один чоловік із міста, який мав бісів упродовж багатьох років, і в одіж не вдягався...Диявол завжди одягає таку одежу, яка йому підходить. Але точним є одне – він заволодіє кожною людиною, яка тривало живе у важкому гріху!!! Хто старається жити в Божій благодаті, той одягає Божу одежу!
..гучним голосом сказав: Що тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього?.. Всі живемо у світі. Віруючі, невіруючі, літеплі у вірі. Багатьом подобається життя у гріху, бо воно є зручне, нічого від нас не вимагає, ніяких зречень, все є дозволеним… Але не завжди є так! Якщо почуємо голос совісті, або щось скаже батько, мама, священик, друг … вже починаємо боронитися: Що тобі до мене?! Також звертаючись до неба деколи дозволимо собі сказати подібні речення!
...А там було велике стадо свиней, що паслися на горі; біси благали його, щоб наказав їм у них увійти; дозволив їм це... Будь-який диявол зовсім не є проблемою для Ісуса. Диявол може всіляко мучити і нас. Якщо відчуємо його прояви, крокуймо сміливо за Ісусом….
Господи Ісусе, лише Твоє всемогутнє слово може мені допомогти відганяти кожен напад диявола.
Лк. 8, 26-39
І припливли вони до землі Гадаринської, що навпроти Галилеї. 27 Як він зійшов на землю, зустрів їх один чоловік із міста, який мав бісів упродовж багатьох років, і в одіж не вдягався, мешкав не в домі, а в печерах. 28 Побачивши Ісуса, скрикнув, припав до нього і гучним голосом сказав: Що тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Благаю тебе, не муч мене! 29 Наказав Він нечистому духові вийти з чоловіка. Багато літ хапав його, - в'язали залізними ланцюгами й путами, стерегли його, - але він розривав кайдани, будучи гнаний бісом по пустинях. 30 Запитав його Ісус, [кажучи]: Як тебе звати? Той відповів: Легіон, - бо багато бісів увійшло в нього. 31 І просили його, щоб не наказував їм іти до безодні. 32 А там було велике стадо свиней, що паслися на горі; біси благали його, щоб наказав їм у них увійти; дозволив їм це. 33 Біси ж, вийшовши з чоловіка, перейшли у свиней; і кинувся гурт з кручі до озера й утопилося. 34 А пастухи, побачивши те, що сталося, повтікали і сповістили в місті й по селах. 35 Вийшли побачити те, що сталося; прийшли до Ісуса, знайшли чоловіка, з якого біси вийшли: сидів зодягнений, при розумі біля ніг Ісусових, - і злякалися. 36 Ті. що бачили, розповіли їм, як урятувався біснуватий. 37 І попросила його вся людність Гадаринської землі відійти від них, бо були охоплені великим страхом. Він ввійшов до човна й повернувся. 38 Той чоловік, з якого вийшли біси, благав його, щоб бути з ним. Та він відпустив його, кажучи: 39 Вернися до своєї оселі і розкажи, що тобі зробив Бог. І той пішов, розголошуючи по цілому місту, що зробив для нього Ісус.
...зустрів їх один чоловік із міста, який мав бісів упродовж багатьох років, і в одіж не вдягався...Диявол завжди одягає таку одежу, яка йому підходить. Але точним є одне – він заволодіє кожною людиною, яка тривало живе у важкому гріху!!! Хто старається жити в Божій благодаті, той одягає Божу одежу!
..гучним голосом сказав: Що тобі до мене, Ісусе, Сину Бога Всевишнього?.. Всі живемо у світі. Віруючі, невіруючі, літеплі у вірі. Багатьом подобається життя у гріху, бо воно є зручне, нічого від нас не вимагає, ніяких зречень, все є дозволеним… Але не завжди є так! Якщо почуємо голос совісті, або щось скаже батько, мама, священик, друг … вже починаємо боронитися: Що тобі до мене?! Також звертаючись до неба деколи дозволимо собі сказати подібні речення!
...А там було велике стадо свиней, що паслися на горі; біси благали його, щоб наказав їм у них увійти; дозволив їм це... Будь-який диявол зовсім не є проблемою для Ісуса. Диявол може всіляко мучити і нас. Якщо відчуємо його прояви, крокуймо сміливо за Ісусом….
Господи Ісусе, лише Твоє всемогутнє слово може мені допомогти відганяти кожен напад диявола.
22.11.2008
22.11. Препп. Матрони і Теоктисти
Лк. 8, 16-21
Запаливши світло, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, аби ті, що входять, бачили світло. 17 Бо немає прихованого, що не виявиться, нема таємного, що не пізнається і не буде очевидним. 18 Тож пильнуйте, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, і те, що начебто має, забереться від нього. 19 Прийшли ж до нього його мати й брати, та не могли доступитися до нього через юрбу. 20 І сповістили його: Твоя мати і твої брати стоять осторонь і бажають побачити тебе. 21 А він у відповідь сказав до них: Моя мати й мої брати - це ті, що слухають Боже слово і виконують.
...Мати твоя і брати твої стоять надворі, хочуть побачитися з тобою... Напевно, ми не належимо до тих, які би думали, що Ісус цими словами принижував свою Матір Марію. Знаємо, що тим Ісус лише хотів піднести кожне людське буття та родину до нового ступеня з’єднання з ним.
...Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже і його виконують... Ісус добре знає та бачить, що і тепер великий поспіх занадто загрожує родинам… З родинних, а також і з інших відносин, зникає спілкування. Особи в сім’ї часто приречені на самотність, холодні відносини, життя у багатстві не приносить ні спокою, ні єдності, ні любові… Гонитва за матеріальними речами затьмарює всі інші потреби, дуже часто і потреби душі, відносини з Богом, зріст у святості та будування довіри до Бога!!! Так би ми мали зрозуміти Ісусові слова, бо ними Бог бажає нас всіх притягнути до себе, долучити нас до великої родини Божих дітей.
Господи, бажаю ходити по Твоїх дорогах не лише сьогодні, але ціле своє життя.
Лк. 8, 16-21
Запаливши світло, ніхто не накриває його посудиною і не ставить під ліжко, але ставить на свічник, аби ті, що входять, бачили світло. 17 Бо немає прихованого, що не виявиться, нема таємного, що не пізнається і не буде очевидним. 18 Тож пильнуйте, як слухаєте: бо хто має, тому дасться; а хто не має, і те, що начебто має, забереться від нього. 19 Прийшли ж до нього його мати й брати, та не могли доступитися до нього через юрбу. 20 І сповістили його: Твоя мати і твої брати стоять осторонь і бажають побачити тебе. 21 А він у відповідь сказав до них: Моя мати й мої брати - це ті, що слухають Боже слово і виконують.
...Мати твоя і брати твої стоять надворі, хочуть побачитися з тобою... Напевно, ми не належимо до тих, які би думали, що Ісус цими словами принижував свою Матір Марію. Знаємо, що тим Ісус лише хотів піднести кожне людське буття та родину до нового ступеня з’єднання з ним.
...Мати моя і брати мої це ті, що слухають слово Боже і його виконують... Ісус добре знає та бачить, що і тепер великий поспіх занадто загрожує родинам… З родинних, а також і з інших відносин, зникає спілкування. Особи в сім’ї часто приречені на самотність, холодні відносини, життя у багатстві не приносить ні спокою, ні єдності, ні любові… Гонитва за матеріальними речами затьмарює всі інші потреби, дуже часто і потреби душі, відносини з Богом, зріст у святості та будування довіри до Бога!!! Так би ми мали зрозуміти Ісусові слова, бо ними Бог бажає нас всіх притягнути до себе, долучити нас до великої родини Божих дітей.
Господи, бажаю ходити по Твоїх дорогах не лише сьогодні, але ціле своє життя.
21.11.2008
21. 11. Собор архистратига Михаїла
Лк. 10, 16-21
Хто слухає вас, - той мене слухає; і хто гордує вами, - мною гордує; хто ж гордує мною, гордує тим, хто послав мене. 17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через твоє ім'я. 18 Він сказав їм: Бачив я сатану, що, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, - і ніщо вам не пошкодить. 20 Одначе не радійте тим, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небі. 21 Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю тебе, Батьку, Господи неба й землі, бо приховав ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Батьку, бо так було тобі до вподоби.
… звеселився Святим Духом…Можливо, нам так здається, що в нашому християнському житті багато чого вже статися не може! Помилка!!! Пригадаймо собі ставлення дітей та вчімося тішитися та звеселятися в Божому Дусі вже сьогодні. А Бог нам виявить речі, які нас ще здивують та дуже потішать!!! Чи вартує за це старатися , чи ні?!
…бо приховав ти це від премудрих та розумних…Могло би нам видатися, що Бог не любить мудрих та обдарованих людей! Нічого подібного. Розум, мудрість, вченість, є Його дарами любові до нас. Ісус нам лише нагадує, що коли приходимо перед Боже лице зі своїми проханнями, проблемами та переживаннями - покора нам підходить більше!
…Так, Батьку, бо так було тобі до вподоби… Попробуймо приходити до Господа з проханням, щоб нам допоміг знайти в собі те, що не є згідно з Його волею, щоб нам дав силу мінятися на Його образ та подобу!
Небесний Отче, хочу Тобі подобатися, тому прошу, допоможи мені жити так, як нас вчить Ісус.
Лк. 10, 16-21
Хто слухає вас, - той мене слухає; і хто гордує вами, - мною гордує; хто ж гордує мною, гордує тим, хто послав мене. 17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через твоє ім'я. 18 Він сказав їм: Бачив я сатану, що, наче блискавка, з неба впав. 19 Ось дав я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, - і ніщо вам не пошкодить. 20 Одначе не радійте тим, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небі. 21 Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю тебе, Батьку, Господи неба й землі, бо приховав ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам. Так, Батьку, бо так було тобі до вподоби.
… звеселився Святим Духом…Можливо, нам так здається, що в нашому християнському житті багато чого вже статися не може! Помилка!!! Пригадаймо собі ставлення дітей та вчімося тішитися та звеселятися в Божому Дусі вже сьогодні. А Бог нам виявить речі, які нас ще здивують та дуже потішать!!! Чи вартує за це старатися , чи ні?!
…бо приховав ти це від премудрих та розумних…Могло би нам видатися, що Бог не любить мудрих та обдарованих людей! Нічого подібного. Розум, мудрість, вченість, є Його дарами любові до нас. Ісус нам лише нагадує, що коли приходимо перед Боже лице зі своїми проханнями, проблемами та переживаннями - покора нам підходить більше!
…Так, Батьку, бо так було тобі до вподоби… Попробуймо приходити до Господа з проханням, щоб нам допоміг знайти в собі те, що не є згідно з Його волею, щоб нам дав силу мінятися на Його образ та подобу!
Небесний Отче, хочу Тобі подобатися, тому прошу, допоможи мені жити так, як нас вчить Ісус.
20.11.2008
20. 11. Преподобної Йозафати Гордашевскої.
Лк. 11, 14-23
14. Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди. 15. Та деякі з них говорили: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє, бісів». 16. Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба. 17. А він, знаючи думки їх, сказав їм: «Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде. 18. Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, – як устоїться його царство?Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів. 19. Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини?Ось чому вони будуть вашими суддями. 20. Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство. 21. Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці. 22. Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич.
23. Хто не зі мною, той проти мене; і хто зі мною не збирає, той розсипає.
...Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде… Багатьом з нас здається смішним говорити про диявола, та ще й сприймати серйозно його присутність… Думаємо, що ним добре лякати дітей, знаємо про нього багато жартів…
Найбільша наша помилка полягає в тому, що ми його не сприймаємо серйозно! В той же час, він поміж нами може вільно рухатись, та робити те, що йому подобається. Йому вигідна наша пасивність та він задоволений, що ми проти його діяльності нічого не робимо.
Не виключимо телевізор при сценах, які є аморальні; сміємось з двозначних розмов та жартів добре оплачуваних акторів та коментаторів; вважаємо ненормальним чисте життя в подружі і до нього; дітей дозволяємо дослівно «засипати» лавиною неморальності, зла, насильства, наркотиків, алкоголю, краще воліємо не знати, що діється в гуртожитках! Диявол сьогодні «вживає» нових посередників для нашої загибелі! Телевізор, Інтернет, комп’ютери, реклама, алкоголь….
Давайте усвідомимо раз та назавжди, що диявол не є вигадкою священиків, Церкви, старих бабусь, він є аж занадто справжня реальність в житті кожного з нас! Проти його підступних дій навчіться воювати одним реченням: йди геть, дияволе! Тому йдімо з відвагою проти нього: згинь, сатано, бо Бог є нашій стороні!
Лк. 11, 14-23
14. Ісус виганяв біса, що німий був. І як біс вийшов, німий заговорив, і дивувались люди. 15. Та деякі з них говорили: «Він Велзевулом, князем бісівським, виганяє, бісів». 16. Інші ж, щоб його випробувати, домагалися від нього знаку з неба. 17. А він, знаючи думки їх, сказав їм: «Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде. 18. Коли, отже, і Сатана проти себе самого розділився, – як устоїться його царство?Бож кажете, що Велзевулом виганяю бісів. 19. Коли ж Велзевулом виганяю бісів, ким виганяють ваші сини?Ось чому вони будуть вашими суддями. 20. Коли ж я Божим перстом виганяю бісів, то, значить, прийшло до вас Боже Царство. 21. Коли хтось сильний та озброєний пильнує свого двору, його майно в безпеці. 22. Коли ж надійде хтось сильніший від нього й його подолає, то забере у нього всю його зброю, на яку він покладався, і роздасть його здобич.
23. Хто не зі мною, той проти мене; і хто зі мною не збирає, той розсипає.
...Кожне царство, розділене проти себе самого, запустіє, і дім на дім упаде… Багатьом з нас здається смішним говорити про диявола, та ще й сприймати серйозно його присутність… Думаємо, що ним добре лякати дітей, знаємо про нього багато жартів…
Найбільша наша помилка полягає в тому, що ми його не сприймаємо серйозно! В той же час, він поміж нами може вільно рухатись, та робити те, що йому подобається. Йому вигідна наша пасивність та він задоволений, що ми проти його діяльності нічого не робимо.
Не виключимо телевізор при сценах, які є аморальні; сміємось з двозначних розмов та жартів добре оплачуваних акторів та коментаторів; вважаємо ненормальним чисте життя в подружі і до нього; дітей дозволяємо дослівно «засипати» лавиною неморальності, зла, насильства, наркотиків, алкоголю, краще воліємо не знати, що діється в гуртожитках! Диявол сьогодні «вживає» нових посередників для нашої загибелі! Телевізор, Інтернет, комп’ютери, реклама, алкоголь….
Давайте усвідомимо раз та назавжди, що диявол не є вигадкою священиків, Церкви, старих бабусь, він є аж занадто справжня реальність в житті кожного з нас! Проти його підступних дій навчіться воювати одним реченням: йди геть, дияволе! Тому йдімо з відвагою проти нього: згинь, сатано, бо Бог є нашій стороні!
19.11.2008
19. 11. Іспов. Павла
Лк. 11, 9-13
І кажу вам, просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; 10 бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, тому, хто стукає, відчинять. 11 Коли в якогось із вас, батьків, попросить син [хліба, то чи подасте йому камінь? Або] риби, - чи замість риби подасте йому змію? 12 Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона? 13 Отже, якщо ви, бувши злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Батько дасть Святого Духа тим, які в нього просять?
...просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам... Ісус нас не обмежує часовимим рамками: Просіть тоді та тоді…або: Просіть, коли маєте проблеми! Ісус нас сьогодні кличе, щоб ми стукали постійно! «Двері» до Бога є постійно «відкриті» 24 годин на добу!!! Навіть коли стикаємось з важкими ситуаціями в житті або радістю, якщо нам щось вдається, стукаймо, розкажімо Богу все, чим живемо, з чим зустрічаємось, що переживаємо!!!
За добре дякуймо та просімо Його, щоб нас і надалі супроводжував… Коли переживаємо важкі ситуації, Він і тоді не залишає нас та допомагає нести нам хрести…
Бог бажає нас обдарувати добрими речами, в тому не сумніваймось!
Лк. 11, 9-13
І кажу вам, просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; 10 бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, тому, хто стукає, відчинять. 11 Коли в якогось із вас, батьків, попросить син [хліба, то чи подасте йому камінь? Або] риби, - чи замість риби подасте йому змію? 12 Або коли попросить яйце, чи подасте йому скорпіона? 13 Отже, якщо ви, бувши злими, вмієте добрі дари давати вашим дітям, то наскільки більше Небесний Батько дасть Святого Духа тим, які в нього просять?
...просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам... Ісус нас не обмежує часовимим рамками: Просіть тоді та тоді…або: Просіть, коли маєте проблеми! Ісус нас сьогодні кличе, щоб ми стукали постійно! «Двері» до Бога є постійно «відкриті» 24 годин на добу!!! Навіть коли стикаємось з важкими ситуаціями в житті або радістю, якщо нам щось вдається, стукаймо, розкажімо Богу все, чим живемо, з чим зустрічаємось, що переживаємо!!!
За добре дякуймо та просімо Його, щоб нас і надалі супроводжував… Коли переживаємо важкі ситуації, Він і тоді не залишає нас та допомагає нести нам хрести…
Бог бажає нас обдарувати добрими речами, в тому не сумніваймось!
18.11.2008
18. 11. Мучч. Галактіона й Елістими
Лк. 11, 1-10
І сталося як він молився в одному місці і коли закінчив, то сказав до нього один з його учнів: Господи, навчи нас молитися, як ото Іван навчив своїх учнів. 2 Він промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Батьку [наш, що на небі,] нехай святиться Ім'я твоє; нехай прийде Царство твоє; [нехай буде твоя воля, як на небі, так і на землі]. 3 Хліб наш насущний давай нам щодня, 4 і прости нам наші гріхи, як і ми самі прощаємо кожному винуватцю нашому, і не введи нас у випробування, [але визволи нас від лукавого]. 5 І сказав до них: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі і скаже йому: Друже, позич мені три хліби, 6 бо приятель мій прийшов з дороги до мене і не маю що дати йому. 7 А той із середини у відповідь каже: Не турбуй мене; уже двері замкнені і діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі. 8 Кажу вам, якщо він не встане й не дасть йому заради дружби, то за докучання встане і дасть йому, скільки той потребує. 9 І кажу вам, просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; 10 бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, тому, хто стукає, відчинять.
Ми зазвичай багато говоримо Богу, але серцем є далеко від Нього. Усвідомлюємо, що від Нього нічого не можемо заховати. Він бачить наші серця. Знає наші думки. Його ображають наші фальшиві слова, наші злі вчинки.
Багато з нас є втомлені роботою, навчанням, екзаменами. Коли маємо молитися, говорити з нашим Богом, втомлено позіхаємо, дивимось туди - сюди… Не чути в сучасному світі, щоб хтось втомився молитвою!
Попросімо Духа Святого, щоб нам допоміг молитися з радістю, тішитися зустріччю з нашим Господом Богом.
Господи, навчи нас молитися.
Лк. 11, 1-10
І сталося як він молився в одному місці і коли закінчив, то сказав до нього один з його учнів: Господи, навчи нас молитися, як ото Іван навчив своїх учнів. 2 Він промовив до них: Коли молитеся, то кажіть: Батьку [наш, що на небі,] нехай святиться Ім'я твоє; нехай прийде Царство твоє; [нехай буде твоя воля, як на небі, так і на землі]. 3 Хліб наш насущний давай нам щодня, 4 і прости нам наші гріхи, як і ми самі прощаємо кожному винуватцю нашому, і не введи нас у випробування, [але визволи нас від лукавого]. 5 І сказав до них: Хто з вас, маючи друга, піде до нього опівночі і скаже йому: Друже, позич мені три хліби, 6 бо приятель мій прийшов з дороги до мене і не маю що дати йому. 7 А той із середини у відповідь каже: Не турбуй мене; уже двері замкнені і діти мої зі мною на ліжку; не можу встати й дати тобі. 8 Кажу вам, якщо він не встане й не дасть йому заради дружби, то за докучання встане і дасть йому, скільки той потребує. 9 І кажу вам, просіть і дасться вам, шукайте і знайдете, стукайте і відчинять вам; 10 бо кожний, хто просить, одержує, хто шукає, знаходить, тому, хто стукає, відчинять.
Ми зазвичай багато говоримо Богу, але серцем є далеко від Нього. Усвідомлюємо, що від Нього нічого не можемо заховати. Він бачить наші серця. Знає наші думки. Його ображають наші фальшиві слова, наші злі вчинки.
Багато з нас є втомлені роботою, навчанням, екзаменами. Коли маємо молитися, говорити з нашим Богом, втомлено позіхаємо, дивимось туди - сюди… Не чути в сучасному світі, щоб хтось втомився молитвою!
Попросімо Духа Святого, щоб нам допоміг молитися з радістю, тішитися зустріччю з нашим Господом Богом.
Господи, навчи нас молитися.
17.11.2008
17. 11. Преп. Йоанікія
Лк. 10, 22-24
[Звернувшись до учнів, сказав]: Усе мені передав мій Батько; і ніхто не знає, хто Син, хіба тільки Батько; і хто є Батько, - хіба тільки Син, - і кому захоче Син відкрити. 23 Звернувшись до учнів на самоті, сказав: Блаженні очі, що бачать те, що бачите ви. 24 Кажу вам, що численні пророки й царі бажали б бачити те, що ви бачите, - але не побачили; і почути те, що ви чуєте, - але не почули.
...Звернувшись до учнів на самоті...У цій хвилині Ісус звертається на нас! Попробуймо з усіх своїх сил відчути Його присутність, погляд Його очей…. Але перш за все Його любов, якою хоче промовити!!!
...Блаженні очі, що бачать те, що бачите ви... Пережити справжнє з’єднання з Ісусом можемо вже тепер, бо Він нас кличе, щоб і ми були до Нього щирими, відверто Йому сказали про свої бажання, потреби, але також про сумніви, переживання, важкості, невдачі…. Він є готовий нам порадити, допомогти та зрозуміти нас…
...численні пророки й царі бажали б бачити те, що ви бачите... Бог в історії спасіння завжди вибирав людей простих, покірних, скромних…. Милими Йому є такі, що навчилися довіряти Ісусові, такі, які віддаються Йому повністю та без всяких умов! Чи належу також і я до таких улюбленців Божих?
Чи маю бажання ліпше пізнати Ісуса? Вмію з ним щиро розмовляти?
Лк. 10, 22-24
[Звернувшись до учнів, сказав]: Усе мені передав мій Батько; і ніхто не знає, хто Син, хіба тільки Батько; і хто є Батько, - хіба тільки Син, - і кому захоче Син відкрити. 23 Звернувшись до учнів на самоті, сказав: Блаженні очі, що бачать те, що бачите ви. 24 Кажу вам, що численні пророки й царі бажали б бачити те, що ви бачите, - але не побачили; і почути те, що ви чуєте, - але не почули.
...Звернувшись до учнів на самоті...У цій хвилині Ісус звертається на нас! Попробуймо з усіх своїх сил відчути Його присутність, погляд Його очей…. Але перш за все Його любов, якою хоче промовити!!!
...Блаженні очі, що бачать те, що бачите ви... Пережити справжнє з’єднання з Ісусом можемо вже тепер, бо Він нас кличе, щоб і ми були до Нього щирими, відверто Йому сказали про свої бажання, потреби, але також про сумніви, переживання, важкості, невдачі…. Він є готовий нам порадити, допомогти та зрозуміти нас…
...численні пророки й царі бажали б бачити те, що ви бачите... Бог в історії спасіння завжди вибирав людей простих, покірних, скромних…. Милими Йому є такі, що навчилися довіряти Ісусові, такі, які віддаються Йому повністю та без всяких умов! Чи належу також і я до таких улюбленців Божих?
Чи маю бажання ліпше пізнати Ісуса? Вмію з ним щиро розмовляти?
16.11.2008
16. 11. Мучч. Акепсима, Йосифа й Аїтала
Лк. 16, 19-31
Один чоловік був багатий, зодягався в багряницю та висон і розкішно бенкетував щодня. 20 А другий - бідний, на ім'я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах 21 і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; пси, приходячи, облизували його рани. 22 Сталося, що бідний помер, і понесли його ангели на лоно Авраамове; помер же й багатий і його поховали. 23 І терплячи муки пекла, він звів свої очі й побачив здаля Авраама та Лазаря на його лоні. 24 І закричав, кажучи: Батьку Аврааме, помилуй мене і пошли Лазаря, щоб змочив кінчик пальця свого в воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум'ї. 25 Авраам же промовив: Дитино, згадай, як ти одержував добра свої за свого життя, а Лазар - одне лихо. А тепер тут тішиться він, ти ж мучишся. 26 І, крім усього цього, між нами й вами лежить безодня велика, щоб ті, що хочуть перейти звідси до вас, не змогли, ані звідти до нас не переходили. 27 Сказав же: Благаю тебе, батьку, пошли ти його до оселі мого батька, 28 бо маю п'ятьох братів, засвідчити їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждань. 29 Авраам відповів: Мають Мойсея та пророків: хай їх слухають. 30 А він вів далі: Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються. 31 Він же сказав йому: Якщо Мойсея і пророків не слухають, не повірять і тим, хто з мертвих воскресне.
...Один чоловік був багатий...Скільки подібних живе поміж нами, але і в середині нас? Одягаємось лише за остатньою модою, шукаємо найтонші тканини, сидимо на дорогих кріслах, холодильники та кладовки заповнюємо речами різного виду та якості, лише щоб нам чогось не бракувало…
...А другий - бідний, на ім'я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах... А таких є немало і перед нашими воротами чи дверима, але більше їх перед брамами нашого серця… Чи бачимо їх? Вміємо хоча б деяким конкретно допомогти? Або не будемо їх помічати і після цього Божого заклику?
Можливо вони потребують лише трохи грошей з нашого гаманця або шматок хліба, чи цукерку, можливо одежу з нашої переповненої шафи, яку хоч і не носимо, але не хочемо віддавати… Деяким потрібні наші духовні дари – слово підтримки, втіхи, наша посмішка або міцний потиск руки…
Не чекаймо на ліпшу можливість, інші часи та кращі умови, але вже сьогодні почнімо шукати «Лазарів» у своєму середовищі.
Сьогодні буду вчитися щедрості до нужденних.
Небесний Отче, відкрий моє серце для потреб інших та запали в ньому вогонь своєї безконечної любові.
Лк. 16, 19-31
Один чоловік був багатий, зодягався в багряницю та висон і розкішно бенкетував щодня. 20 А другий - бідний, на ім'я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах 21 і бажав насититися тим, що падало зі столу багатого; пси, приходячи, облизували його рани. 22 Сталося, що бідний помер, і понесли його ангели на лоно Авраамове; помер же й багатий і його поховали. 23 І терплячи муки пекла, він звів свої очі й побачив здаля Авраама та Лазаря на його лоні. 24 І закричав, кажучи: Батьку Аврааме, помилуй мене і пошли Лазаря, щоб змочив кінчик пальця свого в воді й охолодив мій язик, бо мучуся в цьому полум'ї. 25 Авраам же промовив: Дитино, згадай, як ти одержував добра свої за свого життя, а Лазар - одне лихо. А тепер тут тішиться він, ти ж мучишся. 26 І, крім усього цього, між нами й вами лежить безодня велика, щоб ті, що хочуть перейти звідси до вас, не змогли, ані звідти до нас не переходили. 27 Сказав же: Благаю тебе, батьку, пошли ти його до оселі мого батька, 28 бо маю п'ятьох братів, засвідчити їм, щоб і вони не прийшли на це місце страждань. 29 Авраам відповів: Мають Мойсея та пророків: хай їх слухають. 30 А він вів далі: Ні, батьку Аврааме, коли ж хто з мертвих прийде до них, то покаються. 31 Він же сказав йому: Якщо Мойсея і пророків не слухають, не повірять і тим, хто з мертвих воскресне.
...Один чоловік був багатий...Скільки подібних живе поміж нами, але і в середині нас? Одягаємось лише за остатньою модою, шукаємо найтонші тканини, сидимо на дорогих кріслах, холодильники та кладовки заповнюємо речами різного виду та якості, лише щоб нам чогось не бракувало…
...А другий - бідний, на ім'я Лазар, лежав перед його ворітьми в струпах... А таких є немало і перед нашими воротами чи дверима, але більше їх перед брамами нашого серця… Чи бачимо їх? Вміємо хоча б деяким конкретно допомогти? Або не будемо їх помічати і після цього Божого заклику?
Можливо вони потребують лише трохи грошей з нашого гаманця або шматок хліба, чи цукерку, можливо одежу з нашої переповненої шафи, яку хоч і не носимо, але не хочемо віддавати… Деяким потрібні наші духовні дари – слово підтримки, втіхи, наша посмішка або міцний потиск руки…
Не чекаймо на ліпшу можливість, інші часи та кращі умови, але вже сьогодні почнімо шукати «Лазарів» у своєму середовищі.
Сьогодні буду вчитися щедрості до нужденних.
Небесний Отче, відкрий моє серце для потреб інших та запали в ньому вогонь своєї безконечної любові.
15.11.2008
15.11. Мучч. Акиндіна, Пигасія, Афтонія, Еллидифора й інших
Лк. 7, 2-10
Раб одного сотника, що ним той сотник дорожив, тяжко занедужав і вмирав. 3 Коли почув про Ісуса, послав до нього старшин юдейських, благаючи, щоб прийшов і врятував раба. 4 Прийшовши до Ісуса, вони благали його ревно, кажучи: Він гідний, щоб ти йому зробив це, 5 бо любить наш народ і синаґоґу нам збудував. 6 Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від оселі, сотник послав [до нього] друзів, щоб сказали йому: Господи, не трудися, бо я не гідний, аби ти зайшов під мій дах; 7 тому я не вважав себе гідним прийти до тебе. Але скажи слово, - і видужає мій слуга. 8 Бо і я людина підвладна, і вояків маю підлеглих; кажу одному: іди, - і він іде; а іншому: прийди, - і він приходить; а рабові своєму: зроби це, - і він робить. 9 Почувши це, Ісус здивувався йому і, обернувшись до юрби, що йшла за ним, промовив: Кажу вам, навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри! 10 Повернувшись до оселі, посланці знайшли [хворого] раба здоровим.
Сотник зумів побачити в Ісусові Бога. Але він не відчувається гідним зустріти Його. Його віра варта подиву. Чи знаходить таку віру Ісус у мені? Ісус жертвується, щоб спасти душі, які є часто переповнені злими думками, словами, діями. Важливим є покликати Ісуса до нашого серця, та попросити його, щоб зміцнив нашу віру та оздоровив наші рани. Хай наше життя стане хвалою та подякою за вияви Божої любові до нас!
Господи Ісусе, зміцни мою віру та очисти моє серце.
Лк. 7, 2-10
Раб одного сотника, що ним той сотник дорожив, тяжко занедужав і вмирав. 3 Коли почув про Ісуса, послав до нього старшин юдейських, благаючи, щоб прийшов і врятував раба. 4 Прийшовши до Ісуса, вони благали його ревно, кажучи: Він гідний, щоб ти йому зробив це, 5 бо любить наш народ і синаґоґу нам збудував. 6 Ісус пішов з ними. Коли вже був недалеко від оселі, сотник послав [до нього] друзів, щоб сказали йому: Господи, не трудися, бо я не гідний, аби ти зайшов під мій дах; 7 тому я не вважав себе гідним прийти до тебе. Але скажи слово, - і видужає мій слуга. 8 Бо і я людина підвладна, і вояків маю підлеглих; кажу одному: іди, - і він іде; а іншому: прийди, - і він приходить; а рабові своєму: зроби це, - і він робить. 9 Почувши це, Ісус здивувався йому і, обернувшись до юрби, що йшла за ним, промовив: Кажу вам, навіть в Ізраїлі я не знайшов такої віри! 10 Повернувшись до оселі, посланці знайшли [хворого] раба здоровим.
Сотник зумів побачити в Ісусові Бога. Але він не відчувається гідним зустріти Його. Його віра варта подиву. Чи знаходить таку віру Ісус у мені? Ісус жертвується, щоб спасти душі, які є часто переповнені злими думками, словами, діями. Важливим є покликати Ісуса до нашого серця, та попросити його, щоб зміцнив нашу віру та оздоровив наші рани. Хай наше життя стане хвалою та подякою за вияви Божої любові до нас!
Господи Ісусе, зміцни мою віру та очисти моє серце.
14.11.2008
14. 11. Безсрібників і чудотв. Косми і Дам’яна
Лк. 10, 1-15
Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два поперед себе до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. 2 Промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вивів робітників на своє жниво. 3 Ідіть: оце посилаю вас, як ягнят між вовками. 4 Не несіть ні торби, ні палиці, ні взуття; нікого в дорозі не вітайте. 5 До якої ж тільки оселі ввійдете, перше кажіть: Мир дому цьому! 6 І коли буде там син миру, спочине на ній мир ваш; коли ж ні, - до вас повернеться. 7 В тій же оселі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний винагороди своєї. Не переходьте з дому в дім. 8 І в яке тільки місто ввійдете і де приймуть вас, їжте те, що дадуть вам; 9 лікуйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство. 10 А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його та й скажіть: 11 Навіть порох, що прилип нам до ніг із вашого міста, струшуємо. Але знайте: наблизилось [до вас] Боже Царство. 12 Кажу вам, що содомцям того дня буде легше, ніж містові цьому. 13 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чуда, які сталися у вас, вони давно вже покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі. 14 Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам. 15 А ти, Капернауме, чи ж до неба піднесешся, - до аду зійдеш!
...Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чуда, які сталися у вас... В Ісусовому голосі чути велике розчаруваня від того, що наперекір Його зусиллям, люди в цих містах не змінювались більше, залишилися здивованими від цього «чудового» чоловіка з Назарету, котрий робив чуда, оздоровляв, але заклик до покаяння, який їм проголошував, не приймали! А як щодо нас? Слухаємо Ісуса в Божому слові, приймаємо в Євхаристії, деколи Його приймаємо також в ближніх, але якщо мають наступити зміни всередині нас, обов’язково мусимо «дозволити» Духу Святому, щоб нам допоміг змінитися.
...Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам... Щоб і нам колись не почути цих, не надто приємних, слів, почнімо з того, щоб «мури» нашого я - егоїзму, нелюбові, ненависті, злоби, поступово та помалу розвалювати добром, привітністю, порозумінням, усмішкою та радістю. Деколи більше «подіє» подана склянка води, добре слово, посмішка підтримки, привітання…. Щоб нам було легше на останньому суді, мусимо відкрити «брами» нашого серця для покаяння та зміни. Щоденно просімо про силу та благодать, щоб ми Богу служили через тих, котрі «стукають» в наше серце словом, проханням. Правдивою потребою…
Лк. 10, 1-15
Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два поперед себе до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. 2 Промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнива, щоб вивів робітників на своє жниво. 3 Ідіть: оце посилаю вас, як ягнят між вовками. 4 Не несіть ні торби, ні палиці, ні взуття; нікого в дорозі не вітайте. 5 До якої ж тільки оселі ввійдете, перше кажіть: Мир дому цьому! 6 І коли буде там син миру, спочине на ній мир ваш; коли ж ні, - до вас повернеться. 7 В тій же оселі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний винагороди своєї. Не переходьте з дому в дім. 8 І в яке тільки місто ввійдете і де приймуть вас, їжте те, що дадуть вам; 9 лікуйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство. 10 А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його та й скажіть: 11 Навіть порох, що прилип нам до ніг із вашого міста, струшуємо. Але знайте: наблизилось [до вас] Боже Царство. 12 Кажу вам, що содомцям того дня буде легше, ніж містові цьому. 13 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чуда, які сталися у вас, вони давно вже покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі. 14 Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам. 15 А ти, Капернауме, чи ж до неба піднесешся, - до аду зійдеш!
...Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чуда, які сталися у вас... В Ісусовому голосі чути велике розчаруваня від того, що наперекір Його зусиллям, люди в цих містах не змінювались більше, залишилися здивованими від цього «чудового» чоловіка з Назарету, котрий робив чуда, оздоровляв, але заклик до покаяння, який їм проголошував, не приймали! А як щодо нас? Слухаємо Ісуса в Божому слові, приймаємо в Євхаристії, деколи Його приймаємо також в ближніх, але якщо мають наступити зміни всередині нас, обов’язково мусимо «дозволити» Духу Святому, щоб нам допоміг змінитися.
...Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам... Щоб і нам колись не почути цих, не надто приємних, слів, почнімо з того, щоб «мури» нашого я - егоїзму, нелюбові, ненависті, злоби, поступово та помалу розвалювати добром, привітністю, порозумінням, усмішкою та радістю. Деколи більше «подіє» подана склянка води, добре слово, посмішка підтримки, привітання…. Щоб нам було легше на останньому суді, мусимо відкрити «брами» нашого серця для покаяння та зміни. Щоденно просімо про силу та благодать, щоб ми Богу служили через тих, котрі «стукають» в наше серце словом, проханням. Правдивою потребою…
13.11.2008
13. 11. Апп. Стахія, Амплія й інших
Лк. 9,49-56
У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, що твоїм ім'ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами. 50 Сказав Ісус до нього: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас. 51 І сталося, що коли наближалися дні його відходу, він твердо постановив іти до Єрусалима. 53 Послав послів перед собою. І, вийшовши, прибули вони до самарянського села, щоб приготувати йому ночівлю. 53 А ті не прийняли його, оскільки він ішов до Єрусалима. 54 Побачивши, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]? 55 Повернувшись до них, заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа; бо Людський Син прийшов не губити людські душі, а рятувати їх]. 56 І пішов до іншого села.
... І, вийшовши, прибули вони до самарянського села, щоб приготувати йому ночівлю. А ті не прийняли його... Ісус нам у цій хвилині пропонує «лекцію» доброчинної любові до всіх людей. Самаряни не поводились з Ним з пошаною, але Він не сказав жодного слова. Спокійно пішов зі своїми учнями до іншого села…
...Побачивши, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх... Чи не зреагували би ми подібно до Якова та Івана? Якщо так, то і нам Ісус дає лекцію, так як цим двом учням по дорозі до Єрусалиму…
...Повернувшись до них, заборонив Їм... Ісус користається цією нагодою для того, щоб показати учням, та в цій хвилині і нам, якими маємо бути терпеливими та повними любові до всіх! І до тих, котрі нам роблять зле!
Так як апостоли мали свої особисті хиби, з якими витривало боролися, так і ми, коли воюємо з багатьма недоліками та хибами, пам’ятаймо, що покора перед Богом та витривалість нам найкраще допоможуть на дорозі до святості!
Наповнюймось стремлінням до святості і щастям від того, що Бог нам дає завжди все потрібне для досягнення найважливішої мети у нашому житті.
Лк. 9,49-56
У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, що твоїм ім'ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами. 50 Сказав Ісус до нього: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас. 51 І сталося, що коли наближалися дні його відходу, він твердо постановив іти до Єрусалима. 53 Послав послів перед собою. І, вийшовши, прибули вони до самарянського села, щоб приготувати йому ночівлю. 53 А ті не прийняли його, оскільки він ішов до Єрусалима. 54 Побачивши, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх [так, як зробив Ілля]? 55 Повернувшись до них, заборонив їм [і сказав: Не знаєте, якого ви духа; бо Людський Син прийшов не губити людські душі, а рятувати їх]. 56 І пішов до іншого села.
... І, вийшовши, прибули вони до самарянського села, щоб приготувати йому ночівлю. А ті не прийняли його... Ісус нам у цій хвилині пропонує «лекцію» доброчинної любові до всіх людей. Самаряни не поводились з Ним з пошаною, але Він не сказав жодного слова. Спокійно пішов зі своїми учнями до іншого села…
...Побачивши, учні Яків та Іван сказали: Господи, хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов з неба і знищив їх... Чи не зреагували би ми подібно до Якова та Івана? Якщо так, то і нам Ісус дає лекцію, так як цим двом учням по дорозі до Єрусалиму…
...Повернувшись до них, заборонив Їм... Ісус користається цією нагодою для того, щоб показати учням, та в цій хвилині і нам, якими маємо бути терпеливими та повними любові до всіх! І до тих, котрі нам роблять зле!
Так як апостоли мали свої особисті хиби, з якими витривало боролися, так і ми, коли воюємо з багатьма недоліками та хибами, пам’ятаймо, що покора перед Богом та витривалість нам найкраще допоможуть на дорозі до святості!
Наповнюймось стремлінням до святості і щастям від того, що Бог нам дає завжди все потрібне для досягнення найважливішої мети у нашому житті.
12.11.2008
12. 11. Мучч. Зиновія і Зиновії сестри його
Лк. 9, 44-50
Вкладіть у вуха свої такі слова: Людський Син має бути виданий у руки людей. 45 Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоб збагнути їх. Та боялися запитати його про ці слова. 46 І спало їм на думку: хто з них був би найбільший? 47 А Ісус, знаючи думку їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло себе 48 і сказав їм: Хто прийме цю дитину в моє Ім'я, той і мене прийме; а як хто мене прийме, той прийме того, хто мене послав: бо хто найменший між вами, той є великий. 49 У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, що твоїм ім'ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами. 50 Сказав Ісус до нього: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас.
Христові застережливі слова нас не мають лякати або непокоїти. Вони нас оберігають, щоб наше християнство не було лише якоюсь родинною традицією чи модою, або почуттям, але вираженням нашого внутрішнього переконання.
Христова наука має бути для нас програмою нашого щоденного життя. Наповнені Його словом та прикладом, будемо щоденно по частинках визволятися від грішних спокус – злих друзів, зустрічей для випивання, неморальних журналів, розмов, програм, сторінок в Інтернеті….
Христос нам приніс мир і справжню радість, не обмінюймо їх на обгортки, які нам пропонує ліберальний світ, вони блистять лише на землі!!!
Буду сьогодні контролювати мій зір.
Господи, хочу жити з Тобою в небі. Допоможи мені своєю благодаттю не жити в гріху.
Лк. 9, 44-50
Вкладіть у вуха свої такі слова: Людський Син має бути виданий у руки людей. 45 Вони не розуміли цього, бо були закритими ці слова, щоб збагнути їх. Та боялися запитати його про ці слова. 46 І спало їм на думку: хто з них був би найбільший? 47 А Ісус, знаючи думку їхнього серця, взяв дитину, поставив її коло себе 48 і сказав їм: Хто прийме цю дитину в моє Ім'я, той і мене прийме; а як хто мене прийме, той прийме того, хто мене послав: бо хто найменший між вами, той є великий. 49 У відповідь Іван сказав: Наставнику, бачили ми одного, що твоїм ім'ям виганяв бісів, а ми забороняли йому, бо він не ходить з нами. 50 Сказав Ісус до нього: Не забороняйте, бо хто не проти вас, той за вас.
Христові застережливі слова нас не мають лякати або непокоїти. Вони нас оберігають, щоб наше християнство не було лише якоюсь родинною традицією чи модою, або почуттям, але вираженням нашого внутрішнього переконання.
Христова наука має бути для нас програмою нашого щоденного життя. Наповнені Його словом та прикладом, будемо щоденно по частинках визволятися від грішних спокус – злих друзів, зустрічей для випивання, неморальних журналів, розмов, програм, сторінок в Інтернеті….
Христос нам приніс мир і справжню радість, не обмінюймо їх на обгортки, які нам пропонує ліберальний світ, вони блистять лише на землі!!!
Буду сьогодні контролювати мій зір.
Господи, хочу жити з Тобою в небі. Допоможи мені своєю благодаттю не жити в гріху.
11.11.2008
11.11. Преп. Анастасії
Лк. 9, 23-27
А до всіх промовив: Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться самого себе, щоденно бере свій хрест та йде слідом за мною. 24 Бо хто хоче душу свою врятувати, той погубить її; а хто погубить душу свою задля мене, той спасе її. 25 Бо що з того скористає людина, коли придбає ввесь світ, але погубить або знищить саму себе? 26 Бо хто засоромиться мене й моїх слів, того Людський Син засоромиться, коли прийде у своїй славі, у славі свого Батька і святих ангелів. 27 Кажу вам щиру правду, що деякі з тут присутніх не зазнають смерти, доки не побачать Божого Царства.
Мудрий не той, хто правду знає, але той, хто нею живе.
...Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться самого себе, щоденно бере свій хрест та йде слідом за мною... Дуже актуальні слова завжди. Християнин без хреста не є християнином в повному сенсі цього слова. Посередність у вірі дуже часто починається з відречення від хреста, пожертв, труднощів та маленьких зречень.
З хрестом зустрічаємося щоденно у вигляді хвороби, болю, непорозумінь, нелюбові, нерозумінь… Кожен малий або великий хрест, прийнятий з любов’ю, приносить з собою мир та радість; через нього ми отримуємо потрібні заслуги для вічного життя. Якщо людина не прийме хрест, не хоче його нести, доходить до внутрішнього бунту, який виявляється найчастіше смутком та поганим настроєм.
Людина по своїй натури обминає все, що є важке, що коштує зусилля та зречення. Але достатньо почати з дрібничок: зречення в їжі, в поглядах; не дивитися фільми, котрі нас морально вбивають, перемагати свою злість, неохоту допомагати вдома, ближнім….
Кожного вечора при іспиті совісті скажімо Ісусові, що хочемо йти за ним та нести свої щоденні хрести.
Буду нести сьогодні охоче хрест, підготований саме для мене.
Господи Ісусе, Ти бачиш моє серце, як я хотів би Тебе наслідувати, допоможи мені також нести моі хрести з любов’ю.
Лк. 9, 23-27
А до всіх промовив: Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться самого себе, щоденно бере свій хрест та йде слідом за мною. 24 Бо хто хоче душу свою врятувати, той погубить її; а хто погубить душу свою задля мене, той спасе її. 25 Бо що з того скористає людина, коли придбає ввесь світ, але погубить або знищить саму себе? 26 Бо хто засоромиться мене й моїх слів, того Людський Син засоромиться, коли прийде у своїй славі, у славі свого Батька і святих ангелів. 27 Кажу вам щиру правду, що деякі з тут присутніх не зазнають смерти, доки не побачать Божого Царства.
Мудрий не той, хто правду знає, але той, хто нею живе.
...Коли хто хоче йти за мною, хай зречеться самого себе, щоденно бере свій хрест та йде слідом за мною... Дуже актуальні слова завжди. Християнин без хреста не є християнином в повному сенсі цього слова. Посередність у вірі дуже часто починається з відречення від хреста, пожертв, труднощів та маленьких зречень.
З хрестом зустрічаємося щоденно у вигляді хвороби, болю, непорозумінь, нелюбові, нерозумінь… Кожен малий або великий хрест, прийнятий з любов’ю, приносить з собою мир та радість; через нього ми отримуємо потрібні заслуги для вічного життя. Якщо людина не прийме хрест, не хоче його нести, доходить до внутрішнього бунту, який виявляється найчастіше смутком та поганим настроєм.
Людина по своїй натури обминає все, що є важке, що коштує зусилля та зречення. Але достатньо почати з дрібничок: зречення в їжі, в поглядах; не дивитися фільми, котрі нас морально вбивають, перемагати свою злість, неохоту допомагати вдома, ближнім….
Кожного вечора при іспиті совісті скажімо Ісусові, що хочемо йти за ним та нести свої щоденні хрести.
Буду нести сьогодні охоче хрест, підготований саме для мене.
Господи Ісусе, Ти бачиш моє серце, як я хотів би Тебе наслідувати, допоможи мені також нести моі хрести з любов’ю.
10.11.2008
10.11. Мучч. Терентія і Неоніли
Лк. 9, 18-22
І сталося, коли він молився на самоті, з ним були учні. Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають юрби? 19 Вони у відповідь сказали: Одні за Івана Хрестителя, інші за Іллю, а інші за одного з давніх пророків, що воскрес. 20 Він запитав їх: А ви за кого мене маєте? Відповівши, Петро сказав: Ти є Христом Божим. 21 Він же, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього, 22 пояснивши, що треба, аби Людський Син багато перетерпів, був випробуваний старшинами, першосвящениками й книжниками, був убитий, і воскрес третього дня.
...коли він молився на самоті ... Ісус вирішував важливі справи в присутності Отця… Поступово відкривав апостолам свою науку, чудами підтверджував свою Божу міць та ставав з вчителя Месією… Прийшла хвилина, коли мав відкритися секрет Його відносин з Небесним Батьком…Усамітнився та просив Отця, щоб цю правду відкрив через апостолів…
...За кого Мене вважають юрби?.. Якщо ми говоримо про Ісуса іншим, то вміємо розказати дуже багато…
...А ви за кого мене маєте?.. Якщо вже питають особисто нас, і ми персонально маємо відповісти, ми не є такими готовими щось сказати!!!
Що говоримо про Христа, про свою віру в Бога людям, що живуть навколо нас? А про що говорять наші вчинки? Чи свідчать про Того, кому віримо? Кожен день, також сьогоднішній, не є винятком, бо преживаємо ситуації, коли потрібно буде доказати свою віру, свою «належність» до Христа… Чи буде це вдома, на вулиці, в магазині, в автобусі, в класі, на навчанні чи біля дитинки….
За кого я маю Ісуса?
Господи Ісусе, підсилюй мою віру та відданість до Тебе на кожному кроці мого життя.
Лк. 9, 18-22
І сталося, коли він молився на самоті, з ним були учні. Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають юрби? 19 Вони у відповідь сказали: Одні за Івана Хрестителя, інші за Іллю, а інші за одного з давніх пророків, що воскрес. 20 Він запитав їх: А ви за кого мене маєте? Відповівши, Петро сказав: Ти є Христом Божим. 21 Він же, заборонивши їм, наказав нікому не розповідати цього, 22 пояснивши, що треба, аби Людський Син багато перетерпів, був випробуваний старшинами, першосвящениками й книжниками, був убитий, і воскрес третього дня.
...коли він молився на самоті ... Ісус вирішував важливі справи в присутності Отця… Поступово відкривав апостолам свою науку, чудами підтверджував свою Божу міць та ставав з вчителя Месією… Прийшла хвилина, коли мав відкритися секрет Його відносин з Небесним Батьком…Усамітнився та просив Отця, щоб цю правду відкрив через апостолів…
...За кого Мене вважають юрби?.. Якщо ми говоримо про Ісуса іншим, то вміємо розказати дуже багато…
...А ви за кого мене маєте?.. Якщо вже питають особисто нас, і ми персонально маємо відповісти, ми не є такими готовими щось сказати!!!
Що говоримо про Христа, про свою віру в Бога людям, що живуть навколо нас? А про що говорять наші вчинки? Чи свідчать про Того, кому віримо? Кожен день, також сьогоднішній, не є винятком, бо преживаємо ситуації, коли потрібно буде доказати свою віру, свою «належність» до Христа… Чи буде це вдома, на вулиці, в магазині, в автобусі, в класі, на навчанні чи біля дитинки….
За кого я маю Ісуса?
Господи Ісусе, підсилюй мою віру та відданість до Тебе на кожному кроці мого життя.
09.11.2008
09.11. Муч. Нестора
Лк. 8, 5-15
Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі і було витоптане і птахи небесні видзьобали його. 6 А друге впало на каміння, та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи. 7 Інше впало серед терену - як виріс терен, заглушив його. 8 Ще інше впало в добру землю; зійшло, вродило пашні в сто разів. Кажучи це, наголосив: Хто має вуха, щоб слухати, - хай слухає. 9 Питали його учні [кажучи]: Що означає ця притча? 10 А він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим - у притчах, щоб дивилися - і не бачили, щоб слухали - і не розуміли. 11 Ось що означає ця притча. Зерно - то слово Боже. 12 А що при дорозі, - це ті, що почули, потім приходить диявол і забирає слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися. 13 А що на камені, - це ті, хто тільки почує, з радістю приймає слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час спокуси відступають. 14 А що в терен упало, - це ті, що почули і йдуть, але, обтяжені клопотами, багатством та життєвими насолодами, не дають плоду. 15 А те, що на добрій землі, - це ті, що, почувши слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні.
…Вийшов сіяч сіяти своє зерно… Також вийшов і сьогодні … Саме в цю хвилину засіває у кожного з нас, котрі виявили бажання слухати Його, зерно свого Слова… Знову з ризиком, чи не буде сіяння даремним, але з надією, що можливо вже сьогодні принесемо урожай…
…Коли сіяв його, одне впало при дорозі… А ми його «стоптали» турботами, своїми планами, біганням за матеріальними потребами та діями, які є далеко від того, що від нас хоче Бог…. Багато що вважаємо у своєму житті важливішим ніж те, що нам говорить Бог своїм словом… Зерно слова впало до нашої душі, але земля нашого серця була така тверда, що зерно не змогло пустити корінь…
…і було витоптане і птахи небесні видзьобали його…Телебачення, комп’ютер, Інтернет, фільми, журнали, мода, акції знижок, … це все є добрими «пташками», котрі видзьобують і те, що ще з Божого слова в нас залишилось….
Задумаюсь сьогодні, що найбільше знищує в мені зерна Слова Божого.
Небесний Отче, Ти винагороджуєш і те найменше старання послухати Тебе в Твоєму Слові. Наповнюй моє серце своєю благодаттю, відкрий його для діяння Твого Святого Духа.
Лк. 8, 5-15
Вийшов сіяч сіяти своє зерно. Коли сіяв його, одне впало при дорозі і було витоптане і птахи небесні видзьобали його. 6 А друге впало на каміння, та, зійшовши, всохло, бо не мало вологи. 7 Інше впало серед терену - як виріс терен, заглушив його. 8 Ще інше впало в добру землю; зійшло, вродило пашні в сто разів. Кажучи це, наголосив: Хто має вуха, щоб слухати, - хай слухає. 9 Питали його учні [кажучи]: Що означає ця притча? 10 А він відказав: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а іншим - у притчах, щоб дивилися - і не бачили, щоб слухали - і не розуміли. 11 Ось що означає ця притча. Зерно - то слово Боже. 12 А що при дорозі, - це ті, що почули, потім приходить диявол і забирає слово з їхнього серця, щоб не повірили й не спаслися. 13 А що на камені, - це ті, хто тільки почує, з радістю приймає слово; але вони кореня не мають, до часу вірять, а під час спокуси відступають. 14 А що в терен упало, - це ті, що почули і йдуть, але, обтяжені клопотами, багатством та життєвими насолодами, не дають плоду. 15 А те, що на добрій землі, - це ті, що, почувши слово щирим і добрим серцем, бережуть і приносять плід у терпінні.
…Вийшов сіяч сіяти своє зерно… Також вийшов і сьогодні … Саме в цю хвилину засіває у кожного з нас, котрі виявили бажання слухати Його, зерно свого Слова… Знову з ризиком, чи не буде сіяння даремним, але з надією, що можливо вже сьогодні принесемо урожай…
…Коли сіяв його, одне впало при дорозі… А ми його «стоптали» турботами, своїми планами, біганням за матеріальними потребами та діями, які є далеко від того, що від нас хоче Бог…. Багато що вважаємо у своєму житті важливішим ніж те, що нам говорить Бог своїм словом… Зерно слова впало до нашої душі, але земля нашого серця була така тверда, що зерно не змогло пустити корінь…
…і було витоптане і птахи небесні видзьобали його…Телебачення, комп’ютер, Інтернет, фільми, журнали, мода, акції знижок, … це все є добрими «пташками», котрі видзьобують і те, що ще з Божого слова в нас залишилось….
Задумаюсь сьогодні, що найбільше знищує в мені зерна Слова Божого.
Небесний Отче, Ти винагороджуєш і те найменше старання послухати Тебе в Твоєму Слові. Наповнюй моє серце своєю благодаттю, відкрий його для діяння Твого Святого Духа.
08.11.2008
08.11. Вмуч. Димитрія Миротворця
Лк. 6, 1-10
Сталося так, що в суботу він ішов через засіяні лани; його учні зривали колосся та їли, розтираючи руками. 2 Деякі фарисеї сказали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу? 3 У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали того, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? 4 Як увійшов він до Божого дому, то взяв принесені хліби, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; з'їв і дав тим, що були з ним? 5 І додав: Син Людський є Господом [і] суботи. 6 І сталося іншої суботи, як увійшов він до синаґоґи й навчав. Був там чоловік, що мав усохлу праву руку. 7 Книжники й фарисеї підглядали, чи в суботу він лікуватиме, щоб знайти оскарження проти нього. 8 А він знав їхні думки і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став. 9 Ісус же промовив до них: Запитаю вас, що годиться в суботу - добро робити, чи зло робити, душу врятувати, чи згубити? 10 Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку. Той зробив, і рука його стала дужа [здорова, як і друга].
Ми, люди, є вже такими. Для себе маємо інший сантиметр, як для інших. Вчинки наших ближніх оцінюємо очима закону, так як це робили фарисеї в Євангелію.
Подивімось краще до своєї душі та перевірмо, що для нас Ісус говорить цим словом. Перш за все, що Він є Господом над нами і над суботою.
Як святкуємо святкові дні? Чи ми переживаємо їх на посвячення нашої душі та милосердя до ближнього? Вміємо маленькими вчинками любові, уважності виявити небайдужість до батьків, друзів, терплячих, самотніх, старих? Можливо, це буде лише усмішка, можливо добре слово чи погляд, можливо молитва, можливо хліб чи цукерка… Милосердя має різні подоби! Шукаймо, де його можемо виявити.
Зроблю щось добре людині, яку зустріну.
Господи, з Твоєю поміччю хочу сьогодні показати своїм ближнім, що Ти через мене наближаєшся до них.
Лк. 6, 1-10
Сталося так, що в суботу він ішов через засіяні лани; його учні зривали колосся та їли, розтираючи руками. 2 Деякі фарисеї сказали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу? 3 У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали того, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? 4 Як увійшов він до Божого дому, то взяв принесені хліби, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; з'їв і дав тим, що були з ним? 5 І додав: Син Людський є Господом [і] суботи. 6 І сталося іншої суботи, як увійшов він до синаґоґи й навчав. Був там чоловік, що мав усохлу праву руку. 7 Книжники й фарисеї підглядали, чи в суботу він лікуватиме, щоб знайти оскарження проти нього. 8 А він знав їхні думки і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став. 9 Ісус же промовив до них: Запитаю вас, що годиться в суботу - добро робити, чи зло робити, душу врятувати, чи згубити? 10 Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку. Той зробив, і рука його стала дужа [здорова, як і друга].
Ми, люди, є вже такими. Для себе маємо інший сантиметр, як для інших. Вчинки наших ближніх оцінюємо очима закону, так як це робили фарисеї в Євангелію.
Подивімось краще до своєї душі та перевірмо, що для нас Ісус говорить цим словом. Перш за все, що Він є Господом над нами і над суботою.
Як святкуємо святкові дні? Чи ми переживаємо їх на посвячення нашої душі та милосердя до ближнього? Вміємо маленькими вчинками любові, уважності виявити небайдужість до батьків, друзів, терплячих, самотніх, старих? Можливо, це буде лише усмішка, можливо добре слово чи погляд, можливо молитва, можливо хліб чи цукерка… Милосердя має різні подоби! Шукаймо, де його можемо виявити.
Зроблю щось добре людині, яку зустріну.
Господи, з Твоєю поміччю хочу сьогодні показати своїм ближнім, що Ти через мене наближаєшся до них.
07.11.2008
07.11. Мучч. Маркіяна й Мартирія.
Лк. 9, 12-18
День згасав. Дванадцятеро, підійшовши, сказали йому: Відпусти людей, щоб пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах, і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці. 13 А він сказав до них: Дайте ви їм їсти. Вони відповіли: Немає в нас нічого, окрім п'яти хлібів та двох рибин. Хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу. 14 Було бо мужів якихось п'ять тисяч. Сказав же він до своїх учнів: Розсадіть їх рядами по п'ятдесят. 15 І зробили так і розсадили всіх. 16 Узявши п'ять хлібів та обидві риби, поглянув на небо, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб поклали перед юрбою. 17 Їли, наситилися всі; із залишених шматів назбирали дванадцять кошиків. 18 І сталося, коли він молився на самоті, з ним були учні. Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають юрби?
…День згасав. Дванадцятеро, підійшовши, сказали йому: Відпусти людей …Часто і ми вибираємо легше рішення, бо важкі нам не підходять. Чому би ми мали заради інших прикладати зусилля? Хай кожен собі радить, як вміє! Ісусове ставлення до цієї проблеми є протилежне.
…А він сказав до них: Дайте ви їм їсти… Хто знає, чи би ми спромоглися хоча б на таке рішення як апостоли! Зробити хоча б один крок більше заради ближніх нам коштує стільки сил… Якщо покажемо Ісусові знак охоти, Він зробить чудо. ..
…поглянув на небо, поблагословив їх, поламав і давав… А так робить і сьогодні. На кожній Службі Божій, під час приймання Євхаристії = причастя нам персонально дарується Ісус! Прийняття Христового тіла нам дозволяє залишитися з ним та перемінити своє життя, свої думки, слова… Можемо сміливо сказати, що залишитися з Христом означає перемінюватися на Нього. Роздумаймо про цю велику можливість та Божу пропозицію!!!
Що для мене означає Євхаристія?
Лк. 9, 12-18
День згасав. Дванадцятеро, підійшовши, сказали йому: Відпусти людей, щоб пішли і розійшлися по довколишніх селах та по хуторах, і знайшли їжу, бо ми тут у безлюдному місці. 13 А він сказав до них: Дайте ви їм їсти. Вони відповіли: Немає в нас нічого, окрім п'яти хлібів та двох рибин. Хіба підемо та купимо їжу для всього цього народу. 14 Було бо мужів якихось п'ять тисяч. Сказав же він до своїх учнів: Розсадіть їх рядами по п'ятдесят. 15 І зробили так і розсадили всіх. 16 Узявши п'ять хлібів та обидві риби, поглянув на небо, поблагословив їх, поламав і давав учням, щоб поклали перед юрбою. 17 Їли, наситилися всі; із залишених шматів назбирали дванадцять кошиків. 18 І сталося, коли він молився на самоті, з ним були учні. Він запитав їх, кажучи: За кого Мене вважають юрби?
…День згасав. Дванадцятеро, підійшовши, сказали йому: Відпусти людей …Часто і ми вибираємо легше рішення, бо важкі нам не підходять. Чому би ми мали заради інших прикладати зусилля? Хай кожен собі радить, як вміє! Ісусове ставлення до цієї проблеми є протилежне.
…А він сказав до них: Дайте ви їм їсти… Хто знає, чи би ми спромоглися хоча б на таке рішення як апостоли! Зробити хоча б один крок більше заради ближніх нам коштує стільки сил… Якщо покажемо Ісусові знак охоти, Він зробить чудо. ..
…поглянув на небо, поблагословив їх, поламав і давав… А так робить і сьогодні. На кожній Службі Божій, під час приймання Євхаристії = причастя нам персонально дарується Ісус! Прийняття Христового тіла нам дозволяє залишитися з ним та перемінити своє життя, свої думки, слова… Можемо сміливо сказати, що залишитися з Христом означає перемінюватися на Нього. Роздумаймо про цю велику можливість та Божу пропозицію!!!
Що для мене означає Євхаристія?
06.11.2008
06.11 Муч. Арети й інших
Лк. 9, 7-11
Почув Ірод, тетрарх, усе, що сталося [через нього] і бентежився; бо дехто казав, ніби це Іван устав із мертвих; 8 інші - що це Ілля з'явився; ще інші - що воскрес один із давніх пророків. 9 Тоді сказав Ірод: Іванові я відтяв голову; хто ж є оцей, про кого я чую таке? І намагався побачити його. 10 Повернувшись, апостоли розповідали йому, що зробили. Узявши їх, усамітнився у [відлюдному місці] до міста, що зветься Витсаїда. 11 Люди, довідавшись, пішли за ним. Прийнявши їх, він розповідав їм про Боже Царство; лікував тих, що потребували оздоровлення.
…Почув Ірод, тетрарх, усе, що сталося [через нього] і бентежився… Ірод любив слухати Івана, був ним натхнений, до ти, поки він не дорікнув йому за гріх… Він кинув його у в’язницю та наказав стяти голову, лише для того, щоб не виглядати погано в очах людей.
…Іван устав із мертвих; інші - що це Ілля з'явився… Ірод багато чув про Ісуса та хотів Його бачити, але не задля Ісусового навчання, але лише з цікавості… він бажав бачити чудо, якусь сенсацію…
…хто ж є оцей, про кого я чую таке?...Можливо, подібно як Ірод ми також мучимось з проблемами, як зрозуміти Ісуса у своєму житті… Стільки ми вже про Нього чули, дістали вже багато можливостей зустріти Його персонально в Євхаристії, конкретно також і в ближніх, показався нам в Божому слові, та чи не очікуємо ми ще чогось цікавішого та сенсаційного, як Ірод?
…І намагався побачити його….Не чекаймо без сенсу, але вже сьогодні зробімо хоча б маленький крок в напрямку до Ісуса, та крок за кроком дійдемо до Його безпосередньої близькості… Не марнуймо ні одну можливість, як це зробив Ірод… Бажаймо також і ми бачити Ісуса, зустрічатися з ним на молитві, в Церкві, в Божому слові, в Євхаристії….
Який конкретний крок сьогодні зроблю за Ісусом?
Лк. 9, 7-11
Почув Ірод, тетрарх, усе, що сталося [через нього] і бентежився; бо дехто казав, ніби це Іван устав із мертвих; 8 інші - що це Ілля з'явився; ще інші - що воскрес один із давніх пророків. 9 Тоді сказав Ірод: Іванові я відтяв голову; хто ж є оцей, про кого я чую таке? І намагався побачити його. 10 Повернувшись, апостоли розповідали йому, що зробили. Узявши їх, усамітнився у [відлюдному місці] до міста, що зветься Витсаїда. 11 Люди, довідавшись, пішли за ним. Прийнявши їх, він розповідав їм про Боже Царство; лікував тих, що потребували оздоровлення.
…Почув Ірод, тетрарх, усе, що сталося [через нього] і бентежився… Ірод любив слухати Івана, був ним натхнений, до ти, поки він не дорікнув йому за гріх… Він кинув його у в’язницю та наказав стяти голову, лише для того, щоб не виглядати погано в очах людей.
…Іван устав із мертвих; інші - що це Ілля з'явився… Ірод багато чув про Ісуса та хотів Його бачити, але не задля Ісусового навчання, але лише з цікавості… він бажав бачити чудо, якусь сенсацію…
…хто ж є оцей, про кого я чую таке?...Можливо, подібно як Ірод ми також мучимось з проблемами, як зрозуміти Ісуса у своєму житті… Стільки ми вже про Нього чули, дістали вже багато можливостей зустріти Його персонально в Євхаристії, конкретно також і в ближніх, показався нам в Божому слові, та чи не очікуємо ми ще чогось цікавішого та сенсаційного, як Ірод?
…І намагався побачити його….Не чекаймо без сенсу, але вже сьогодні зробімо хоча б маленький крок в напрямку до Ісуса, та крок за кроком дійдемо до Його безпосередньої близькості… Не марнуймо ні одну можливість, як це зробив Ірод… Бажаймо також і ми бачити Ісуса, зустрічатися з ним на молитві, в Церкві, в Божому слові, в Євхаристії….
Який конкретний крок сьогодні зроблю за Ісусом?
05.11.2008
05.11 Ап. Якова
Лк. 8, 22-25
Сталося, що одного дня він та його учні ввійшли до човна. Він сказав до них: Перепливімо на другий бік озера. І відпливли. 23 Коли вони пливли, Він заснув. Знялася буря на озері; вода заливала їх і були вони в небезпеці. 24 Наблизившись, вони розбудили його, кажучи: Вчителю, вчителю, гинемо. А він, уставши, наказав бурі й хвилям - і вони вгамувалися; настала тиша. 25 Сказав же їм: Де ваша віра? Злякавшись, вони дивувалися і казали один до одного: Хто ж він є, що і вітрам наказує, і воді, а вони слухають його?
…Знялася буря на озері… У своєму житті ми вже пережили багато бурь… Від наслідків тих, що йдуть з неба ми охороняємось парасольками, дотриманням порад… Як ми оберігаємось від пошкоджень під час духовної бурі, коли хвилі зла часто заливають човен нашого життя, знищують все добро, що є в нас?... Кожен гріх, занедбання добра, егоїзм, фальш, неморальність,…. топлять човен нашої віри і ми помалу, але точно духовно вмираємо! Коли воюємо з такими та подібними «бурями», наших сил є недостатньо. Тут ми повинні бути подібними до апостолів та кликати з вірою до Ісуса!…
…Вчителю, вчителю, гинемо… Якщо будемо просити з довірою, будьмо певні, що Ісус нас не залишить самих! Вже за кілька хвилин зможемо відчути вчинки Його помочі та близькості… Нас наповнить мир та душевній спокій…. В нас, християн, часто стається так, що тоді, коли потребуємо Бога найбільше у своєму житті, у найважчих випробуваннях та боротьбі, ми перестаємо Йому вірити! Прийдуть фінансові проблеми, захворіє дитина, чоловік, помирає хтось з близьких, страждаємо через обмовляння, … нам здається, що саме тепер Бог мовчить… Ні, Він лише чекає, що ми Йому дозволимо доторкнутись до нас Його любов’ю, довіримось Його міцним обіймам та будемо кричати: «Господи, спаси нас!»
Лк. 8, 22-25
Сталося, що одного дня він та його учні ввійшли до човна. Він сказав до них: Перепливімо на другий бік озера. І відпливли. 23 Коли вони пливли, Він заснув. Знялася буря на озері; вода заливала їх і були вони в небезпеці. 24 Наблизившись, вони розбудили його, кажучи: Вчителю, вчителю, гинемо. А він, уставши, наказав бурі й хвилям - і вони вгамувалися; настала тиша. 25 Сказав же їм: Де ваша віра? Злякавшись, вони дивувалися і казали один до одного: Хто ж він є, що і вітрам наказує, і воді, а вони слухають його?
…Знялася буря на озері… У своєму житті ми вже пережили багато бурь… Від наслідків тих, що йдуть з неба ми охороняємось парасольками, дотриманням порад… Як ми оберігаємось від пошкоджень під час духовної бурі, коли хвилі зла часто заливають човен нашого життя, знищують все добро, що є в нас?... Кожен гріх, занедбання добра, егоїзм, фальш, неморальність,…. топлять човен нашої віри і ми помалу, але точно духовно вмираємо! Коли воюємо з такими та подібними «бурями», наших сил є недостатньо. Тут ми повинні бути подібними до апостолів та кликати з вірою до Ісуса!…
…Вчителю, вчителю, гинемо… Якщо будемо просити з довірою, будьмо певні, що Ісус нас не залишить самих! Вже за кілька хвилин зможемо відчути вчинки Його помочі та близькості… Нас наповнить мир та душевній спокій…. В нас, християн, часто стається так, що тоді, коли потребуємо Бога найбільше у своєму житті, у найважчих випробуваннях та боротьбі, ми перестаємо Йому вірити! Прийдуть фінансові проблеми, захворіє дитина, чоловік, помирає хтось з близьких, страждаємо через обмовляння, … нам здається, що саме тепер Бог мовчить… Ні, Він лише чекає, що ми Йому дозволимо доторкнутись до нас Його любов’ю, довіримось Його міцним обіймам та будемо кричати: «Господи, спаси нас!»
04.11.2008
04.11 Св. рівноап. Аверкія, Св. сімох отроків, що в Ефесі
Лк. 8, 1-3
І сталося, що після того він проходив містами й селами, проповідуючи і благовістуючи Царство Боже. І з ним було дванадцять, 2 та деякі жінки, які були зцілені від злих духів та недуг: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів, 3 і Іванна, дружина Хузи, прибічника Іродового, Сузанна, і багато інших, які служили йому зі своїх маєтків.
Кажучи відверто, нам дуже подобається, як деякі жінки допомагали Ісусові та Його учням, охоче давали до служби свої сили, свій час і гроші. Ми, на відміну від них, інколи дуже важко зрікаємось не лише грошей, котрі «мусимо» давати на тацю, на церковні потреби, але ще важче нам зректися часу, котрий Бог від нас деколи вимагає, щоб ми пожертвували його Христові через наших терплячих, самотніх, плачучих, дітей, старих людей, хворих тілом чи духом!!!
Христос, живучи у своїй Церкві також і сьогодні потребує нашої помочі. Не втрачаймо час розмовами про те, що все «мусимо» давати іншим, але віддаймо цей час шуканню тих, котрі потребують нашої допомоги найбільше!!! Можливо, це буде в сім’ї, в парафії, в сусідстві, в школі, в лікарні, в офісі…. Та найкраще буде, якщо почнемо шукати, вже сьогодні.
Де можу сьогодні послужити? Яку поміч потребує сьогодні Христос в ближньому від мене?
…Господи Ісусе, дай мені сьогодні зрозуміти, у якому місці і через яку людину можу Тобі сьогодні найкраще послужити…
Лк. 8, 1-3
І сталося, що після того він проходив містами й селами, проповідуючи і благовістуючи Царство Боже. І з ним було дванадцять, 2 та деякі жінки, які були зцілені від злих духів та недуг: Марія, звана Магдалиною, з якої вийшло сім бісів, 3 і Іванна, дружина Хузи, прибічника Іродового, Сузанна, і багато інших, які служили йому зі своїх маєтків.
Кажучи відверто, нам дуже подобається, як деякі жінки допомагали Ісусові та Його учням, охоче давали до служби свої сили, свій час і гроші. Ми, на відміну від них, інколи дуже важко зрікаємось не лише грошей, котрі «мусимо» давати на тацю, на церковні потреби, але ще важче нам зректися часу, котрий Бог від нас деколи вимагає, щоб ми пожертвували його Христові через наших терплячих, самотніх, плачучих, дітей, старих людей, хворих тілом чи духом!!!
Христос, живучи у своїй Церкві також і сьогодні потребує нашої помочі. Не втрачаймо час розмовами про те, що все «мусимо» давати іншим, але віддаймо цей час шуканню тих, котрі потребують нашої допомоги найбільше!!! Можливо, це буде в сім’ї, в парафії, в сусідстві, в школі, в лікарні, в офісі…. Та найкраще буде, якщо почнемо шукати, вже сьогодні.
Де можу сьогодні послужити? Яку поміч потребує сьогодні Христос в ближньому від мене?
…Господи Ісусе, дай мені сьогодні зрозуміти, у якому місці і через яку людину можу Тобі сьогодні найкраще послужити…
03.11.2008
03.11 Преп. Іларіона
Лк. 7, 36-50
Один із фарисеїв просив його, щоб він поїв з ним. Увійшовши до оселі фарисея, сів до столу. 37 Жінка, що була в місті, - грішниця - довідалася, що він при столі в оселі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро, 38 припала до його ніг ззаду і, плачучи, почала обмивати його ноги слізьми та обтирати волоссям своєї голови; і цілувала його та мастила миром. 39 Побачивши, фарисей, що запросив його, міркував, кажучи: Коли б він був пророком, то знав би, хто і яка є ця жінка, що доторкається до нього, - що вона грішниця. 40 Ісус у відповідь мовив до нього: Симоне, маю тобі щось сказати. Він промовив: Кажи, Вчителю. 41 Були в одного позиковця два боржники: один був винен п'ятсот динаріїв, а другий - п'ятдесят. 42 Оскільки вони не могли віддати, то обом подарував. Отож, котрий з них більше полюбить його? 43 У відповідь Симон сказав: Думаю, що той, якому більше подарував. І він сказав йому: Правильно ти розсудив. 44 Обернувшись до жінки, сказав Симонові: Чи бачиш цю жінку? Увійшов я до твоєї оселі, а ти води на ноги мої не дав; а вона слізьми окропила мені ноги, волоссям своїм обтерла. 45 Поцілунку мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов я, не перестає цілувати мої ноги. 46 Голови моєї ти оливою не помастив, а вона миром помастила мої ноги. 47 Через те кажу тобі: Прощаються її численні гріхи, бо дуже вона полюбила; а кому мало відпускається, той мало любить. 48 А до неї промовив: Прощаються твої гріхи. 49 Ті, що сиділи при столі, почали міркувати собі: Хто ж він, що й гріхи відпускає? 50 Він же сказав до жінки: Твоя віра врятувала тебе: іди з миром.
Як добре вміємо оцінювати інших! Чи ні? Помилки, гріхи, провини інших вміємо точно порахувати. Часто ми на багатьох ближніх дивимося як на «людей другої категорії», вважаючи, що ми точно кращі. У цій хвилині скеруймо дзеркало в напрямку до своєї душі!
Як ми поводимося стосовно Ісуса? Часто Його приймаємо без пошани, покори, любові, лише так зі звички… Ми вміємо критикувати інших, але і ми можемо легко стати тими «Симонами», котрих Ісус настановляє … Чи усвідомлюємо якими великими боржниками є ми стосовно Бога? Жінка з Євангелія прийшла та свій борг перед Богом виявила покорою, жалем та слізьми.
Закриймо очі…Уявімо, що Ісус є перед нами і дивиться на нас та з любов’ю говорить: Твоя віра тебе спасла, іди в мирі! Скористаймося з цієї можливості! Прийдімо до Ісуса! З покорою виявімо Йому свою відданість та довіру!
Лк. 7, 36-50
Один із фарисеїв просив його, щоб він поїв з ним. Увійшовши до оселі фарисея, сів до столу. 37 Жінка, що була в місті, - грішниця - довідалася, що він при столі в оселі фарисея, принесла в алебастровій посудині миро, 38 припала до його ніг ззаду і, плачучи, почала обмивати його ноги слізьми та обтирати волоссям своєї голови; і цілувала його та мастила миром. 39 Побачивши, фарисей, що запросив його, міркував, кажучи: Коли б він був пророком, то знав би, хто і яка є ця жінка, що доторкається до нього, - що вона грішниця. 40 Ісус у відповідь мовив до нього: Симоне, маю тобі щось сказати. Він промовив: Кажи, Вчителю. 41 Були в одного позиковця два боржники: один був винен п'ятсот динаріїв, а другий - п'ятдесят. 42 Оскільки вони не могли віддати, то обом подарував. Отож, котрий з них більше полюбить його? 43 У відповідь Симон сказав: Думаю, що той, якому більше подарував. І він сказав йому: Правильно ти розсудив. 44 Обернувшись до жінки, сказав Симонові: Чи бачиш цю жінку? Увійшов я до твоєї оселі, а ти води на ноги мої не дав; а вона слізьми окропила мені ноги, волоссям своїм обтерла. 45 Поцілунку мені ти не дав, а вона, відколи ввійшов я, не перестає цілувати мої ноги. 46 Голови моєї ти оливою не помастив, а вона миром помастила мої ноги. 47 Через те кажу тобі: Прощаються її численні гріхи, бо дуже вона полюбила; а кому мало відпускається, той мало любить. 48 А до неї промовив: Прощаються твої гріхи. 49 Ті, що сиділи при столі, почали міркувати собі: Хто ж він, що й гріхи відпускає? 50 Він же сказав до жінки: Твоя віра врятувала тебе: іди з миром.
Як добре вміємо оцінювати інших! Чи ні? Помилки, гріхи, провини інших вміємо точно порахувати. Часто ми на багатьох ближніх дивимося як на «людей другої категорії», вважаючи, що ми точно кращі. У цій хвилині скеруймо дзеркало в напрямку до своєї душі!
Як ми поводимося стосовно Ісуса? Часто Його приймаємо без пошани, покори, любові, лише так зі звички… Ми вміємо критикувати інших, але і ми можемо легко стати тими «Симонами», котрих Ісус настановляє … Чи усвідомлюємо якими великими боржниками є ми стосовно Бога? Жінка з Євангелія прийшла та свій борг перед Богом виявила покорою, жалем та слізьми.
Закриймо очі…Уявімо, що Ісус є перед нами і дивиться на нас та з любов’ю говорить: Твоя віра тебе спасла, іди в мирі! Скористаймося з цієї можливості! Прийдімо до Ісуса! З покорою виявімо Йому свою відданість та довіру!
02.11.2008
02.11. Вмуч. Артемія
Лк. 7, 11-16
І сталося - після цього він пішов до міста, що зветься Наїн і з ним ішли [численні] його учні та велика юрба. 12 Коли він наблизився до міської брами, виносили мертвого - єдиного сина своєї матері, що була вдовою; була з нею велика юрба з міста. 13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач. 14 Підійшов і доторкнувся до мар, а ті, що несли, стали; і сказав: Юначе, кажу тобі: встань. 15 І мертвий підвівся та й почав говорити. Він віддав його матері його. 16 Усіх охопив страх; прославляли Бога, кажучи: Великий пророк з'явився між нами, і Бог відвідав свій народ.
…Коли він наблизився до міської брами, виносили мертвого - єдиного сина своєї матері, що була вдовою… Сьогодні нам Ісус показує практичний зразок свого милосердя! Роблячи це чудо, не вимагає віри від матері. Зворушений співчуттям, воскрешає хлопця!
…Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: «Не плач» …Щоденно також і ми переходимо навколо багатьох «духовно мертвих», нужденних, хворих, страждаючих, сиріт… Деколи і зупинимося, але крім співчуття не виявляємо нічого!
…Підійшов і доторкнувся до мар… Бог кожного з нас обдарував багатьма дарами та здібностями, щоб могти у сучасному світі виявляти милосердя та свою любов! Не будьмо байдужі, якщо бачимо страждання, бідність, нужденність, самоту, біль, хворобу наших ближніх.
Як християни ми стали «продовженням» Ісусового діла на землі! Він через наше ставлення хоче приносити людям мир, радість, любов, хоче втирати сльози, бажає підтримувати словом чи прикладом, хоче бути нашим серцем, нашими руками у цьому світі! Милосердя має різні форми… тому маємо навчитися «втрачати» себе та даватись до диспозиції іншим! Подивімось навколо себе, кого нам посилає Господь!
Лк. 7, 11-16
І сталося - після цього він пішов до міста, що зветься Наїн і з ним ішли [численні] його учні та велика юрба. 12 Коли він наблизився до міської брами, виносили мертвого - єдиного сина своєї матері, що була вдовою; була з нею велика юрба з міста. 13 Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: Не плач. 14 Підійшов і доторкнувся до мар, а ті, що несли, стали; і сказав: Юначе, кажу тобі: встань. 15 І мертвий підвівся та й почав говорити. Він віддав його матері його. 16 Усіх охопив страх; прославляли Бога, кажучи: Великий пророк з'явився між нами, і Бог відвідав свій народ.
…Коли він наблизився до міської брами, виносили мертвого - єдиного сина своєї матері, що була вдовою… Сьогодні нам Ісус показує практичний зразок свого милосердя! Роблячи це чудо, не вимагає віри від матері. Зворушений співчуттям, воскрешає хлопця!
…Побачивши її, Господь змилосердився над нею і сказав їй: «Не плач» …Щоденно також і ми переходимо навколо багатьох «духовно мертвих», нужденних, хворих, страждаючих, сиріт… Деколи і зупинимося, але крім співчуття не виявляємо нічого!
…Підійшов і доторкнувся до мар… Бог кожного з нас обдарував багатьма дарами та здібностями, щоб могти у сучасному світі виявляти милосердя та свою любов! Не будьмо байдужі, якщо бачимо страждання, бідність, нужденність, самоту, біль, хворобу наших ближніх.
Як християни ми стали «продовженням» Ісусового діла на землі! Він через наше ставлення хоче приносити людям мир, радість, любов, хоче втирати сльози, бажає підтримувати словом чи прикладом, хоче бути нашим серцем, нашими руками у цьому світі! Милосердя має різні форми… тому маємо навчитися «втрачати» себе та даватись до диспозиції іншим! Подивімось навколо себе, кого нам посилає Господь!
01.11.2008
01.11 Бл. Свщмч. Єп.Теодора (Ромжі). Св. прор. Йоїла. Св. мч. Уара. Прп. Йоана Рильського
Лк. 5, 27-32
Після цього вийшов і побачив митника на ім'я Левія, що сидів на митниці, і сказав йому: Іди за мною. 28 Лишивши все, той устав і пішов слідом за ним. 29 Левій справив для нього у своїй оселі велику гостину; була там велика група митників та інших, що сиділи з ним при столі. 30 А книжники та фарисеї нарікали на його учнів, кажучи: Чому з митниками та грішниками ви їсте та п'єте? 31 А Ісус у відповідь до них сказав: Лікаря потребують не здорові, а хворі. 32 Я прийшов кликати до покаяння не праведних, а грішних.
Бог обирає звичайних людей для здійснення непростих справ.
У кожного з нас є якесь мито. Це може бути як річ, так і особа, чи якісь вигоди тощо … все це і є митом, яке не дозволяє нам рішуче крокувати за Ісусом та терпіти разом з Ним.
Ісус проходить попри нас, Свій заклик Він постійно повторяє через Церкву, священика, приятеля,… Він закликає нас до наслідування Його, до святості, бо і Він є святим.
Ми впускаємо Його у своє життя на якийсь час, але потім Його присутність зникає, бо ми не приймаємо Його до свого серця – не впускаємо Його. Ми зупиняємось на тому, від чого ми відмовляємось заради Ісуса, але не враховуємо те, що отримаємо, пішовши вслід за Ним. Що може зрівнятися з вічним життям?
• Шукатиму для себе відповідь: що для мене є тим митом, якого я не хочу відректися?
…Господи, підтримай мене, допоможи мені радіти з того, що я отримую тоді, коли йтиму за Тобою, так само як ішов Левій...
Лк. 5, 27-32
Після цього вийшов і побачив митника на ім'я Левія, що сидів на митниці, і сказав йому: Іди за мною. 28 Лишивши все, той устав і пішов слідом за ним. 29 Левій справив для нього у своїй оселі велику гостину; була там велика група митників та інших, що сиділи з ним при столі. 30 А книжники та фарисеї нарікали на його учнів, кажучи: Чому з митниками та грішниками ви їсте та п'єте? 31 А Ісус у відповідь до них сказав: Лікаря потребують не здорові, а хворі. 32 Я прийшов кликати до покаяння не праведних, а грішних.
Бог обирає звичайних людей для здійснення непростих справ.
У кожного з нас є якесь мито. Це може бути як річ, так і особа, чи якісь вигоди тощо … все це і є митом, яке не дозволяє нам рішуче крокувати за Ісусом та терпіти разом з Ним.
Ісус проходить попри нас, Свій заклик Він постійно повторяє через Церкву, священика, приятеля,… Він закликає нас до наслідування Його, до святості, бо і Він є святим.
Ми впускаємо Його у своє життя на якийсь час, але потім Його присутність зникає, бо ми не приймаємо Його до свого серця – не впускаємо Його. Ми зупиняємось на тому, від чого ми відмовляємось заради Ісуса, але не враховуємо те, що отримаємо, пішовши вслід за Ним. Що може зрівнятися з вічним життям?
• Шукатиму для себе відповідь: що для мене є тим митом, якого я не хочу відректися?
…Господи, підтримай мене, допоможи мені радіти з того, що я отримую тоді, коли йтиму за Тобою, так само як ішов Левій...
Підписатися на:
Дописи (Atom)