31.01.2009 Атанасія і Кирила свв..
Лк. 17, 3-10
Сказав Господь: Уважайте на самих себе! Коли згрішить твій брат, докори йому, і як він покається, прости йому. Коли сім раз на день він згрішить проти тебе і сім раз вернеться до тебе та скаже: Каюся — прости йому. Апостоли ж сказали Господеві: Збільш нашу віру. Господь сказав їм: Якби ви мали віру, як гірчичне зерно, сказали б цій шовковиці: Вирвися з корінням і пересадися в море, і вона послухала б вас. Хто з вас, маючи слугу, орача або пастуха, скаже до нього, коли він прийде з поля: Ходи мерщій та сідай до столу? Чи не скаже йому радше: Зготуй мені що на вечерю, підпережись і услуговуй мені, поки я буду їсти і пити; потім ти будеш їсти і пити? Чи буде дякувати слузі за те, що той зробив все по наказу? Отак і ви, як зробите все, що вам наказано, кажіть: Ми слуги непотрібні, виконали те, що повинні були зробити.
Ісус дає нам, але також і учням «лекцію» про прощення. Подібно як учні, також і ми знаємо, як важко є пробачати кривди, обговорення, обмови, різні інші поранення, зроблені нам. Вони так болять, що нам може здаватися неможливим вибачити та забути.
Тому кличмо з учнями і ми сьогодні: Господи, дай нам більшу віру! Ти є всемогутній, а нам з таким тягарем так важко жити! Стільки образ та кривд носимо в собі. Попробуймо вже на початку нашої переміни віддати всі наші проблеми Ісусові. Щиро Йому скажімо, які ми є слабкі та попросімо сили не лише простити, але й забути. Вірмо, що Ісус нам бажає допомогти.
Охоче прощу хоча б один раз.
Господи Ісусе, зміцни мою віру, щоб я прощав з любов’ю.
30.01.2009
30.01.2009 Антонія Великого прп.
Лк. 6, 17-23
17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати:
«Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже.
21. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради.
23. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
…Тоді він, звівши на своїх учнів очі… У цій хвилині Ісус дивиться на мене!
…Блаженні вбогі… Блаженні не ті, які є бездомні, без їжі чи одежі через власну вину! Бідні в сенсі Ісуса є ті, для яких багатством є Божа присутність, про яку стараються щоденно зі всіх своїх сил. Боже царювання переживають вже тут на землі.
Багатство само по собі не є поганим! Але якщо його хочемо використовувати лише для себе, сповнювати всі бажання свого тіла, не бачити біля себе нужденного – те є поганим!
Як бути такими, якими нас хоче Бог?- Бачити потреби ближніх, тих, котрі нам найближчі –тих, які живуть разом з нами, тих, які з нами за одною партою чи на парах … Намагатися, щоб нашим єдиним правдивим багатством був Бог!
Ісусе, даруй мені «зір», щоб я бачив правдиві потреби моїх ближніх!
Лк. 6, 17-23
17. Зійшовши з ними, він став на рівнім місці, й була там велика сила його учнів і людей вельми багато з Юдеї та з Єрусалиму, і з побережжя Тиру та Сидону. 18. Вони прийшли послухати його й оздоровитись від своїх недуг; і всі ті, що їх мучили нечисті духи, теж оздоровлялись. 19. Увесь народ намагався його торкнутися, бо сила виходила з нього й усіх оздоровляла.
20. Тоді він, звівши на своїх учнів очі, почав казати:
«Блаженні вбогі, – бо ваше Царство Боже.
21. Блаженні, голодні нині, бо ви насититеся. Блаженні, що плачете нині, бо будете сміятись.
22. Блаженні будете, коли вас ненавидітимуть люди, коли вас вилучать, коли ганьбитимуть вас та коли викинуть, як безчесне, ваше ім’я Сина Чоловічого ради.
23. Радійте того дня і веселіться, бо ваша нагорода велика в небі. Так само бо поводилися з пророками батьки їхні.
…Тоді він, звівши на своїх учнів очі… У цій хвилині Ісус дивиться на мене!
…Блаженні вбогі… Блаженні не ті, які є бездомні, без їжі чи одежі через власну вину! Бідні в сенсі Ісуса є ті, для яких багатством є Божа присутність, про яку стараються щоденно зі всіх своїх сил. Боже царювання переживають вже тут на землі.
Багатство само по собі не є поганим! Але якщо його хочемо використовувати лише для себе, сповнювати всі бажання свого тіла, не бачити біля себе нужденного – те є поганим!
Як бути такими, якими нас хоче Бог?- Бачити потреби ближніх, тих, котрі нам найближчі –тих, які живуть разом з нами, тих, які з нами за одною партою чи на парах … Намагатися, щоб нашим єдиним правдивим багатством був Бог!
Ісусе, даруй мені «зір», щоб я бачив правдиві потреби моїх ближніх!
29.01.2009
29.01.2009 Поклін чесним оковам св.. ап. Петра
Мр. 11, 27-33
І прийшов знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші й кажуть до нього: «Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?» Ісус же відказав їм: «Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню. Йоанове кришення було з неба чи від людей? Відповічте мені.» Вони почали міркувати між собою і говорити: «Якщо відповімо: з неба, - то скаже: чому ж ви не повірили йому? А скажемо: Від людей, - лячно народу, - всі бо вважали Йоана, що він пророк. І відповіли Ісусові: «Не знаємо». Ісус же відказав їм: «То і я вам не скажу, якою владою я це роблю».
…Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?... Коли Ісус вигнав продавців з храму, законники це не могли перенести. Вони пішли до Ісуса, який їм ніби «втручається не в своє діло», з питанням, яке ми щойно прочитали. Та Христос не вважав їх гідними, щоб їм відкрити свою міць. Але зробив це перед учнями: «Дана мені всяка влада на небі і на землі» (Мт. 28, 18). Тому всі наші думки, як от: чому нас Церква обмежує? Ніхто нам не може нічого заборонити! Так не можливо жити! - є такі самі, як питання законників.
…дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню… Думки законників є нам знайомі з Євангелія. Дослівно вони «заплуталися» у своїх думках, тому шукали як з того вийти! Ісус знав їх думки… і знає добре і наші! Якщо хочемо будь-що приховати від нього, немає сенсу. Навпаки, тішмося, що є хтось, хто нас добре знає, бажає нам допомогти та виявити нам свою любов.
Намагатимуся бути однозначним та простим.
Господи Ісусе, даруй мені спокій при вирішенні проблем, так як Ти це вмів зробити у відповіді законникам у храмі.
Мр. 11, 27-33
І прийшов знов у Єрусалим. І коли він ходив у храмі, підійшли до нього первосвященики й книжники та старші й кажуть до нього: «Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?» Ісус же відказав їм: «Спитаю я вас одну річ; дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню. Йоанове кришення було з неба чи від людей? Відповічте мені.» Вони почали міркувати між собою і говорити: «Якщо відповімо: з неба, - то скаже: чому ж ви не повірили йому? А скажемо: Від людей, - лячно народу, - всі бо вважали Йоана, що він пророк. І відповіли Ісусові: «Не знаємо». Ісус же відказав їм: «То і я вам не скажу, якою владою я це роблю».
…Якою владою чиниш таке? Хто дав тобі владу це робити?... Коли Ісус вигнав продавців з храму, законники це не могли перенести. Вони пішли до Ісуса, який їм ніби «втручається не в своє діло», з питанням, яке ми щойно прочитали. Та Христос не вважав їх гідними, щоб їм відкрити свою міць. Але зробив це перед учнями: «Дана мені всяка влада на небі і на землі» (Мт. 28, 18). Тому всі наші думки, як от: чому нас Церква обмежує? Ніхто нам не може нічого заборонити! Так не можливо жити! - є такі самі, як питання законників.
…дайте мені відповідь, то і я скажу вам, якою владою я це чиню… Думки законників є нам знайомі з Євангелія. Дослівно вони «заплуталися» у своїх думках, тому шукали як з того вийти! Ісус знав їх думки… і знає добре і наші! Якщо хочемо будь-що приховати від нього, немає сенсу. Навпаки, тішмося, що є хтось, хто нас добре знає, бажає нам допомогти та виявити нам свою любов.
Намагатимуся бути однозначним та простим.
Господи Ісусе, даруй мені спокій при вирішенні проблем, так як Ти це вмів зробити у відповіді законникам у храмі.
28.01.2009
28.01.2009 Павла Тивейського і Йоана Кущника
Мр. 11, 23-26
Сказав Господь: Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так. Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який на небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, і Отець ваш, що на небі, не простить провин ваших.
…Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі… Цими словами Ісус каже, щоб ми просили не лише про якісь дрібнички, але й про великі речі. Може і мені сьогодні каже не боятися просити, і просити великі речі, речі, які мені здаються неможливими, так як пересунути гору.
…Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так… потрібна віра!
…І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь… Крім віри, Ісус каже, щоб ми прощали! Прощали не лише комусь, але всім, кожному. Ми грішні, але Небесний Батько нам хоче дати великі дари, бо якщо ми вміємо прощати, то і Він нам простить наші провини.
Чи я простив всім, насправді всім?
Небесний Отче, з вірою прошу тебе за… Я є грішний, прости мені мої гріхи, я всім прощаю!
Мр. 11, 23-26
Сказав Господь: Майте віру в Бога. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься в море, та не сумніватиметься у своїм серці, але віруватиме, що станеться те, що каже, буде йому так. Тому й кажу вам: Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так. І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь, щоб і Отець ваш, який на небі, простив вам провини ваші. Коли ж ви не простите, і Отець ваш, що на небі, не простить провин ваших.
…Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі… Цими словами Ісус каже, щоб ми просили не лише про якісь дрібнички, але й про великі речі. Може і мені сьогодні каже не боятися просити, і просити великі речі, речі, які мені здаються неможливими, так як пересунути гору.
…Усе, чого будете просити у молитві, віруйте, що одержите, і буде вам так… потрібна віра!
…І коли стоїте на молитві, прощайте, як маєте щось проти кого-небудь… Крім віри, Ісус каже, щоб ми прощали! Прощали не лише комусь, але всім, кожному. Ми грішні, але Небесний Батько нам хоче дати великі дари, бо якщо ми вміємо прощати, то і Він нам простить наші провини.
Чи я простив всім, насправді всім?
Небесний Отче, з вірою прошу тебе за… Я є грішний, прости мені мої гріхи, я всім прощаю!
27.01.2009
27.01.2009 Отців у Синаї і Раїті (віддання Богоявлення)
Мр. 11, 11-23
…Приходять вони в Єрусалим і, ввійшовши у храм, Ісус став виганяти тих, що продавали і купували в храмі. Ісус поперекидав столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. Навчав Він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників! Почули це первосвященики та книжники і шукали, як би Його погубити, але боялися, бо ввесь народ дивувався Його науці…
Приходять вони в Єрусалим і, ввійшовши у храм … Уявіть собі, як Ісус входить до храму… Також і ми багато разів проходимо біля наших Церков. Турботи, життєві проблеми настільки володіють нами, що навіть не подумаємо зайти до церкви. Фрази про те, що ми втомлені, що дома нас чекає багато роботи - вже стали звичними виправданнями. Якщо зайдемо хоча б на декілька хвилин, розкажемо Ісусові те, що ми пережили, що нас ще чекає, про наші проблемі, турботи, Він не лише нас вислухає, але також «вишле на нашу адресу» багато благословення. Зрозуміймо, яким добрим є Господь!
… поперекидав столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм Скільки з нас також і сьогодні приходять до Божого храму «торгуватися». Багато з нас Бога уявляє як чародія або золоту рибку, яка виконає наші найбільші бажання… Ми прийшли в неділю до Церкви, отже Бог може з того порадіти!... скільки людей взагалі не приходять!? Ах, ми «віруючі», коли зрозуміємо, що ми потребуємо Бога. Ми Богу до Його святості та величі не можемо нічого додати!!! Скількох з нас Ісус би також вигнав геть з недільної Служи?
Чи вчуся також давати, жертвувати, перемагати, чи лише брати?
Господи, дякую Тобі за ці слова. Від сьогодні буду намагатися усе, що переживаю, віддати як жертву, щоб не обтяжувати свої думки.
Мр. 11, 11-23
…Приходять вони в Єрусалим і, ввійшовши у храм, Ісус став виганяти тих, що продавали і купували в храмі. Ісус поперекидав столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм. Навчав Він їх і казав їм: Хіба не написано: Дім Мій домом молитви назветься для всіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників! Почули це первосвященики та книжники і шукали, як би Його погубити, але боялися, бо ввесь народ дивувався Його науці…
Приходять вони в Єрусалим і, ввійшовши у храм … Уявіть собі, як Ісус входить до храму… Також і ми багато разів проходимо біля наших Церков. Турботи, життєві проблеми настільки володіють нами, що навіть не подумаємо зайти до церкви. Фрази про те, що ми втомлені, що дома нас чекає багато роботи - вже стали звичними виправданнями. Якщо зайдемо хоча б на декілька хвилин, розкажемо Ісусові те, що ми пережили, що нас ще чекає, про наші проблемі, турботи, Він не лише нас вислухає, але також «вишле на нашу адресу» багато благословення. Зрозуміймо, яким добрим є Господь!
… поперекидав столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, і не дозволив, щоб хто переносив що через храм Скільки з нас також і сьогодні приходять до Божого храму «торгуватися». Багато з нас Бога уявляє як чародія або золоту рибку, яка виконає наші найбільші бажання… Ми прийшли в неділю до Церкви, отже Бог може з того порадіти!... скільки людей взагалі не приходять!? Ах, ми «віруючі», коли зрозуміємо, що ми потребуємо Бога. Ми Богу до Його святості та величі не можемо нічого додати!!! Скількох з нас Ісус би також вигнав геть з недільної Служи?
Чи вчуся також давати, жертвувати, перемагати, чи лише брати?
Господи, дякую Тобі за ці слова. Від сьогодні буду намагатися усе, що переживаю, віддати як жертву, щоб не обтяжувати свої думки.
26.01.2009
26.01.2009 Єрміла і Стратоніка мчч.
Мр. 10, 46-52
46. І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!» 48. Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: «Сину Давидів, змилуйся надо мною!» 49. Ісус же спинивсь і каже: «Прикличте його!» Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: «Бадьорся!Устань лишень, кличе тебе». 50. Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51. Ісус, до нього звернувшись, каже: «Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?» А сліпий йому: «Учителю мій, – щоб я бачив!» 52. Сказав Ісус до нього: «Іди, віра твоя спасла тебе». І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.
…син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги… Сліпий чує якийсь шум, відчуває, що хтось важливий йде, питається, що діється. Коли вже знає, ніщо його не може зупинити, щоб не кричав: «Ісусе, Сину Давидів ...».
Бути сліпим — це важке випробування. І якщо у сучасному світі існує багато помічних речей, щоб його побороти, все одно потрібна велика сила... Чи ніч, чи день, чи сонце, чи дощ, для сліпого є постійно ніч, чорна темнота... Спробуймо ввійти в ситуацію сліпого з Євангелія, коли Ісус йому повертає зір... Яка радість прийшла до його серця, прославляє за це Бога, аж настільки, що і натовп починає прославляти Бога.
Скільки разів Бог повертав нам духовний зір, дарував нам мир, радість?! Чи прославляли ми за це Бога? Може в суєті цього світу не бачимо, коли Ісус проходить біля нас. Зупинюся та подумаю, що нам говорить Ісус цим Євангелієм?
Господи, відчуваю, що мій духовний зір слабне, але ти є міцний Бог, допоможи мені бачити світ очима віри та любові
Мр. 10, 46-52
46. І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. 47. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: «Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!» 48. Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: «Сину Давидів, змилуйся надо мною!» 49. Ісус же спинивсь і каже: «Прикличте його!» Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: «Бадьорся!Устань лишень, кличе тебе». 50. Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. 51. Ісус, до нього звернувшись, каже: «Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?» А сліпий йому: «Учителю мій, – щоб я бачив!» 52. Сказав Ісус до нього: «Іди, віра твоя спасла тебе». І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.
…син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги… Сліпий чує якийсь шум, відчуває, що хтось важливий йде, питається, що діється. Коли вже знає, ніщо його не може зупинити, щоб не кричав: «Ісусе, Сину Давидів ...».
Бути сліпим — це важке випробування. І якщо у сучасному світі існує багато помічних речей, щоб його побороти, все одно потрібна велика сила... Чи ніч, чи день, чи сонце, чи дощ, для сліпого є постійно ніч, чорна темнота... Спробуймо ввійти в ситуацію сліпого з Євангелія, коли Ісус йому повертає зір... Яка радість прийшла до його серця, прославляє за це Бога, аж настільки, що і натовп починає прославляти Бога.
Скільки разів Бог повертав нам духовний зір, дарував нам мир, радість?! Чи прославляли ми за це Бога? Може в суєті цього світу не бачимо, коли Ісус проходить біля нас. Зупинюся та подумаю, що нам говорить Ісус цим Євангелієм?
Господи, відчуваю, що мій духовний зір слабне, але ти є міцний Бог, допоможи мені бачити світ очима віри та любові
25.01.2009
25.01.2009 По Богоявл. Татіяни мчц.
Мт. 4, 1-11
1. Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його. 2. Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів. 3. Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: «Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом». 4. А той відповів: «Написано:
Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих».
5. Тоді диявол бере його у святе місто, ставить на наріжник храму 6. і каже: «Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо:
Він ангелам своїм велітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь».
7. А Ісус сказав до нього: «Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого».
8. Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, 9. кажучи: «Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся». 10. Тоді Ісус сказав до нього: «Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити». 11. Лишив тоді його диявол. І ось ангели приступили й почали йому слугувати.
…Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його… Євангеліє нам показує Ісуса, котрого диявол спокушає. Ісус перемагає спокусу, бо є постійно з’єднаний з Отцем! В такому з’єднані можемо і ми знайти свій порятунок перед дияволом та його спокусами…
…«Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом»… Якщо диявол мав відвагу спокушати самого Божого Сина, то ми не можемо сподіватися, що нас обійде… Іди посидіти з друзями, так тепер живуть! Подивись неморальний фільм, маєш свободу, все є дозволеним! Чистота не є модною, живи собі з ким хочеш. Зловживай добротою інших, ти є хтось! … Таких речей є набагато більше… Диявол з нас, людей, сміється, а ми хочемо виправдати свої хибні кроки найчастіше тим, що кажемо: «тепер так живуть.»
Але до неба веде лише одна дорога… Або будемо нею крокувати, або… Бог є готовий дати нам свою помічну руку, тому простягнімо Йому нашу вже тепер…
Мт. 4, 1-11
1. Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його. 2. Він постив сорок день і сорок ночей і нарешті зголоднів. 3. Тоді підійшов до нього спокусник і сказав: «Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом». 4. А той відповів: «Написано:
Чоловік житиме не самим хлібом, а кожним словом, що виходить з уст Божих».
5. Тоді диявол бере його у святе місто, ставить на наріжник храму 6. і каже: «Коли ти Син Божий, кинься додолу, написано бо:
Він ангелам своїм велітиме про тебе, і вони візьмуть тебе на руки, щоб ти своєю ногою часом не спотикнувсь об камінь».
7. А Ісус сказав до нього: «Написано також: Не будеш спокушати Господа, Бога твого».
8. Знову бере його диявол на височенну гору й показує йому всі царства світу і їхню славу, 9. кажучи: «Оце все дам тобі, як упадеш ниць і мені поклонишся». 10. Тоді Ісус сказав до нього: «Геть, сатано! Написано бо: Господу, Богу твоєму, поклонишся і йому єдиному будеш служити». 11. Лишив тоді його диявол. І ось ангели приступили й почали йому слугувати.
…Тоді Дух повів Ісуса в пустиню, щоб диявол спокушав його… Євангеліє нам показує Ісуса, котрого диявол спокушає. Ісус перемагає спокусу, бо є постійно з’єднаний з Отцем! В такому з’єднані можемо і ми знайти свій порятунок перед дияволом та його спокусами…
…«Коли ти Син Божий, звели, щоб це каміння та й стало хлібом»… Якщо диявол мав відвагу спокушати самого Божого Сина, то ми не можемо сподіватися, що нас обійде… Іди посидіти з друзями, так тепер живуть! Подивись неморальний фільм, маєш свободу, все є дозволеним! Чистота не є модною, живи собі з ким хочеш. Зловживай добротою інших, ти є хтось! … Таких речей є набагато більше… Диявол з нас, людей, сміється, а ми хочемо виправдати свої хибні кроки найчастіше тим, що кажемо: «тепер так живуть.»
Але до неба веде лише одна дорога… Або будемо нею крокувати, або… Бог є готовий дати нам свою помічну руку, тому простягнімо Йому нашу вже тепер…
24.01.2009
24.01.2009 Теодосія Великого прп.
Мт. 11,27-30
Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.»
Кожен з нас пам’ятає моменти, коли мав можливість комусь розповісти все, що є «на серці» і відчути полегшення.
Такі обійми, повні любові та розуміння, нам сьогодні пропонує Ісус. Він хоче нас вислухати, бере на себе тягарі з наших сердець, нагадує нам, що Він завжди готовий вислухати нас та допомогти.
Залишмо сьогодні хоча б на кілька хвилин наші турботи, обов’язки, забави, наше навчання та сядьмо до Ісусових ніг зі свідомістю, що Він нас безмежно любить та зможе полегшити наші тягарі. За ті декілька хвилин, які ми Йому даруємо, Він нас у сто разів більше винагородить.
Якусь свою турботу понесу з Ісусом.
Господи Ісусе, дякую Тобі за те, що Ти хочеш полегшити мої тягарі.
Мт. 11,27-30
Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий.»
Кожен з нас пам’ятає моменти, коли мав можливість комусь розповісти все, що є «на серці» і відчути полегшення.
Такі обійми, повні любові та розуміння, нам сьогодні пропонує Ісус. Він хоче нас вислухати, бере на себе тягарі з наших сердець, нагадує нам, що Він завжди готовий вислухати нас та допомогти.
Залишмо сьогодні хоча б на кілька хвилин наші турботи, обов’язки, забави, наше навчання та сядьмо до Ісусових ніг зі свідомістю, що Він нас безмежно любить та зможе полегшити наші тягарі. За ті декілька хвилин, які ми Йому даруємо, Він нас у сто разів більше винагородить.
Якусь свою турботу понесу з Ісусом.
Господи Ісусе, дякую Тобі за те, що Ти хочеш полегшити мої тягарі.
23.01.2009
23.01.2009 Пратулинських мчч. Гоигорія єп. Ниського, Маркіяна прп.
Мр. 10,23-32
Сказав Господь: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже! Учні були здивовані цими словами. Тоді Ісус знову заговорив до них, кажучи: Діти, як тяжко тим, що покладаються на багатства, увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Дивувалися вони ще більше і один до одного казали: Хто ж тоді може спастися? Ісус, глянувши на них, мовив: У людей це неможливо, але не в Бога; у Бога все можливо. І заговорив до Нього Петро: Ось ми покинули все і пішли слідом за Тобою. Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто, кинувши свій дім, або братів, сестер, або батька чи матір, або дітей, або поля, ради Мене та ради Євангелія, не дістав би сторицею домів, братів, сестер, матерів, дітей і полів, тепер, у цьому часі, серед переслідувань, і в майбутньому віці життя вічне. І багато з перших стануть останніми, а останні — першими. Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними, і вони дивувались, ідучи за Ним, і боялися.
Ось ми покинули все. На жаль, повторити це речення з Петром ми не можемо. Могли б тоді, коли б вміли зректися усього, що перешкоджає нам іти нашою дорогою за Ісусом! Мусимо всі «плекати» в собі чесноту бідності. А це означає, що не будемо без причини витрачати гроші на речі, яких не потребуємо, будемо щедрими та великодушними до тих, які потребують нашої помочі … Серце християнина, котрий позбавляється непотрібних речей, відносин та осіб, зможе легше наповнюватися любов’ю до Бога…
… і пішли слідом за Тобою… Петро та інші апостоли, котрі наслідували Ісуса, добровільно залишили свої персональні уявлення про життя. Їх життя наповнювало лише проголошення віри в Ісуса Христа. Якщо б Ісус вимагав чогось подібного від нас, як би ми зреагували? Деколи від нас вимагається лише маленьке зречення, але ми вже протестуємо…
Нема такого, хто, кинувши свій дім, або братів, сестер, або батька чи матір, або дітей, або поля, ради Мене та ради Євангелія, не дістав би сторицею домів, братів, сестер, матерів, дітей і полів, тепер, у цьому часі, серед переслідувань, і в майбутньому віці життя вічне; … Від кожного з нас Ісус вимагає чогось іншого… Можливо читання Божого слова, більше молитви, можливо залишити погану спільноту, терпеливості у навчанні, опікування дітьми, сім’єю… Найважливіше є усвідомити, що це все робимо для Христа.
Усвідомлюю, що зречення себе є доброю допомогою на дорозі віри?
Господи, даруй мені мудрість, щоб я пізнав, що потрібно знищувати у моєму житті, щоб я повністю належав Тобі.
Мр. 10,23-32
Сказав Господь: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже! Учні були здивовані цими словами. Тоді Ісус знову заговорив до них, кажучи: Діти, як тяжко тим, що покладаються на багатства, увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Дивувалися вони ще більше і один до одного казали: Хто ж тоді може спастися? Ісус, глянувши на них, мовив: У людей це неможливо, але не в Бога; у Бога все можливо. І заговорив до Нього Петро: Ось ми покинули все і пішли слідом за Тобою. Ісус озвавсь і каже: Істинно кажу вам: Нема такого, хто, кинувши свій дім, або братів, сестер, або батька чи матір, або дітей, або поля, ради Мене та ради Євангелія, не дістав би сторицею домів, братів, сестер, матерів, дітей і полів, тепер, у цьому часі, серед переслідувань, і в майбутньому віці життя вічне. І багато з перших стануть останніми, а останні — першими. Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними, і вони дивувались, ідучи за Ним, і боялися.
Ось ми покинули все. На жаль, повторити це речення з Петром ми не можемо. Могли б тоді, коли б вміли зректися усього, що перешкоджає нам іти нашою дорогою за Ісусом! Мусимо всі «плекати» в собі чесноту бідності. А це означає, що не будемо без причини витрачати гроші на речі, яких не потребуємо, будемо щедрими та великодушними до тих, які потребують нашої помочі … Серце християнина, котрий позбавляється непотрібних речей, відносин та осіб, зможе легше наповнюватися любов’ю до Бога…
… і пішли слідом за Тобою… Петро та інші апостоли, котрі наслідували Ісуса, добровільно залишили свої персональні уявлення про життя. Їх життя наповнювало лише проголошення віри в Ісуса Христа. Якщо б Ісус вимагав чогось подібного від нас, як би ми зреагували? Деколи від нас вимагається лише маленьке зречення, але ми вже протестуємо…
Нема такого, хто, кинувши свій дім, або братів, сестер, або батька чи матір, або дітей, або поля, ради Мене та ради Євангелія, не дістав би сторицею домів, братів, сестер, матерів, дітей і полів, тепер, у цьому часі, серед переслідувань, і в майбутньому віці життя вічне; … Від кожного з нас Ісус вимагає чогось іншого… Можливо читання Божого слова, більше молитви, можливо залишити погану спільноту, терпеливості у навчанні, опікування дітьми, сім’єю… Найважливіше є усвідомити, що це все робимо для Христа.
Усвідомлюю, що зречення себе є доброю допомогою на дорозі віри?
Господи, даруй мені мудрість, щоб я пізнав, що потрібно знищувати у моєму житті, щоб я повністю належав Тобі.
22.01.2009
22.01.2009 Полієвкта мч.
Мр. 10,17-27
…Тоді Ісус, глянувши на нього, полюбив його і сказав йому: Одного ще тобі бракує: піди, продай усе, що маєш, роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходи, візьми хрест і йди слідом за Мною. Той, засмучений тим словом, відійшов вельми зажурений, мав бо великі багатства. Ісус, глянувши навколо, сказав до Своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже! Учні були здивовані цими словами. Тоді Ісус знову заговорив до них кажучи: Діти, як тяжко тим, що покладаються на багатства, увійти в Царство Боже. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Дивувалися вони ще більше і один до одного казали: Хто ж тоді може спастися? Ісус, глянувши на них, мовив: У людей це неможливо, але не в Бога; у Бога все можливо.
Це слова самого Ісуса Христа. Не лише нам вони здаються твердими. Нашою першою думкою може бути - як Ісус може від нас цього вимагати? Може нам здаватися, що Ісус хоче за всяку ціну взяти наші гроші, наші гарні хати, зручності різного виду. Але багатством не мусять бути великі гроші у банку, дорога машина…Багатою людина стає також тоді, коли дає всі свої сили для того, щоб здобути багатство, але вона може не бачити біду ближніх біля себе, тих, котрим Бог хоче через неї допомогти!
Багата людина має уже у своєму серці одне царство, Бог там вже не знаходить вільного місця. Приймімо це Боже слово як скерування на те, щоб подивитися до кожного куточка свого серця, для того, щоб побачити яке «багатство» в нас забороняє Богу зайняти перше місце. Почнімо з «перевірки» в серці, у гаманці, у шафках, гаражах … вже сьогодні.
Подумаю, що є моїм найбільшим багатством, що мене найбільше прив’язує.
Господи Ісусе, дай мені силу розпочати виправлятися вже сьогодні, щоб колись перейти вушком Божої голки і дістатися до Небесного царства.
Мр. 10,17-27
…Тоді Ісус, глянувши на нього, полюбив його і сказав йому: Одного ще тобі бракує: піди, продай усе, що маєш, роздай бідним, і будеш мати скарб на небі; тоді приходи, візьми хрест і йди слідом за Мною. Той, засмучений тим словом, відійшов вельми зажурений, мав бо великі багатства. Ісус, глянувши навколо, сказав до Своїх учнів: Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже! Учні були здивовані цими словами. Тоді Ісус знову заговорив до них кажучи: Діти, як тяжко тим, що покладаються на багатства, увійти в Царство Боже. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже. Дивувалися вони ще більше і один до одного казали: Хто ж тоді може спастися? Ісус, глянувши на них, мовив: У людей це неможливо, але не в Бога; у Бога все можливо.
Це слова самого Ісуса Христа. Не лише нам вони здаються твердими. Нашою першою думкою може бути - як Ісус може від нас цього вимагати? Може нам здаватися, що Ісус хоче за всяку ціну взяти наші гроші, наші гарні хати, зручності різного виду. Але багатством не мусять бути великі гроші у банку, дорога машина…Багатою людина стає також тоді, коли дає всі свої сили для того, щоб здобути багатство, але вона може не бачити біду ближніх біля себе, тих, котрим Бог хоче через неї допомогти!
Багата людина має уже у своєму серці одне царство, Бог там вже не знаходить вільного місця. Приймімо це Боже слово як скерування на те, щоб подивитися до кожного куточка свого серця, для того, щоб побачити яке «багатство» в нас забороняє Богу зайняти перше місце. Почнімо з «перевірки» в серці, у гаманці, у шафках, гаражах … вже сьогодні.
Подумаю, що є моїм найбільшим багатством, що мене найбільше прив’язує.
Господи Ісусе, дай мені силу розпочати виправлятися вже сьогодні, щоб колись перейти вушком Божої голки і дістатися до Небесного царства.
21.01.2009
21.01.2009 Юрія Хозев, Еміліяна ісп., Домініки прп.
Мр.10, 11-16
…В той час приносили до Ісуса дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм. Бачачи те, Ісус виявив невдоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, не ввійде до нього. І, обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
У дітях з Євангелія Ісус сьогодні обіймає не лише всіх дітей світу, але також тих, котрі хочуть бути Божими дітьми. Хоче також і нам показати, яким важливим є бути схожим на дитину, щоб дійти до Небесного Царства. Наша християнська поведінка мала б, перш за все, відображати довіру дитини до батька!!!
Християнин, який вибирає «духовне дитинство», звертається до Небесного Батька з повною довірою, з любов’ю, в Його присутності переживає правдивий мир та впевненість.
Бути дорослим та одночасно бути дитиною Небесного Батька - це програма цілого життя. Вона вимагає великих змагань та постійної праці над собою – знищення бажання бути «кимось», вирішення важливих життєвих ситуацій в присутності Бога…
Чи вмію бути малим та слабким перед Богом? Чи звертаюся до Отця з проблемами, які переживаю, чи у своїй «дорослості» мені нікого не потрібно, крім себе?
Небесний Отче, Твої руки є такі міцні, хочу Тебе прийняти до свого життя як дитина.
Мр.10, 11-16
…В той час приносили до Ісуса дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм. Бачачи те, Ісус виявив невдоволення і сказав їм: Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм: таких бо Царство Боже. Істинно кажу вам: Хто Царства Божого не прийме як дитина, не ввійде до нього. І, обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
У дітях з Євангелія Ісус сьогодні обіймає не лише всіх дітей світу, але також тих, котрі хочуть бути Божими дітьми. Хоче також і нам показати, яким важливим є бути схожим на дитину, щоб дійти до Небесного Царства. Наша християнська поведінка мала б, перш за все, відображати довіру дитини до батька!!!
Християнин, який вибирає «духовне дитинство», звертається до Небесного Батька з повною довірою, з любов’ю, в Його присутності переживає правдивий мир та впевненість.
Бути дорослим та одночасно бути дитиною Небесного Батька - це програма цілого життя. Вона вимагає великих змагань та постійної праці над собою – знищення бажання бути «кимось», вирішення важливих життєвих ситуацій в присутності Бога…
Чи вмію бути малим та слабким перед Богом? Чи звертаюся до Отця з проблемами, які переживаю, чи у своїй «дорослості» мені нікого не потрібно, крім себе?
Небесний Отче, Твої руки є такі міцні, хочу Тебе прийняти до свого життя як дитина.
20.01.2009
20.01.2009 Собор св.. Йоана Хрестителя
Мр. 10, 2-12
В той час, фарисеї, приступивши і спокушаючи, питали Ісуса: Чи можна чоловікові відпустити жінку? Він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей? Вони сказали: Мойсей дозволив написати розвідного листа і відпустити. Ісус сказав їм: То через жорстоке серце ваше написав він вам той припис. На початку ж сотворення Бог створив їх чоловіком та жінкою. Ось чому чоловік покине батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом; тому вони вже не двоє, а одне тіло. Що, отже, Бог з'єднає, людина хай не розлучає. В домі ж учні знов Його про те спитали. І Він сказав їм: Хто відпускає свою жінку і бере іншу, чужоложить з нею. І коли жінка покине свого чоловіка і вийде за іншого, чужоложить.
Теперішні фарисеї дуже атакують основу подружжя, хочуть знищити сім’ю в її основі, ніби це є людське діло. Сьогодні мало підкреслюється істина, що тайна подружжя є обов’язком та відповідальністю двох людей. Але це не є діло людське, а Боже!!! Своє рішення подружжя виявило присягою, а не якимось договором. Багато запитують: «Чому такий твердий закон? Тоді краще жити без шлюбу.» Це інша крайність, яку не дозволяє ні Церква, ні Бог. На жаль, сьогодні багато людей так і живе. Якщо Ісус і сьогодні говорить: «Що, отже, Бог з'єднає, людина хай не розлучає,» - отже, це є актуальним і для нашого тисячоліття. Подумаймо, як ми особисто ставимось до тайни подружжя: ті, які в ньому вже живуть, і ті, які мають бажання до нього вступити, а також ті, які свої думки і вчинки виправдовують модністю часу. Ісус не говорить модністю часу, але хоче нашого добра!
Подумаю над своєю душею, які думки переважають у мені про тайну подружжя? Чи це є думки сучасності, чи думки Духа Святого?
Мр. 10, 2-12
В той час, фарисеї, приступивши і спокушаючи, питали Ісуса: Чи можна чоловікові відпустити жінку? Він у відповідь сказав їм: Що заповів вам Мойсей? Вони сказали: Мойсей дозволив написати розвідного листа і відпустити. Ісус сказав їм: То через жорстоке серце ваше написав він вам той припис. На початку ж сотворення Бог створив їх чоловіком та жінкою. Ось чому чоловік покине батька й матір і пристане до своєї жінки, і обоє будуть одним тілом; тому вони вже не двоє, а одне тіло. Що, отже, Бог з'єднає, людина хай не розлучає. В домі ж учні знов Його про те спитали. І Він сказав їм: Хто відпускає свою жінку і бере іншу, чужоложить з нею. І коли жінка покине свого чоловіка і вийде за іншого, чужоложить.
Теперішні фарисеї дуже атакують основу подружжя, хочуть знищити сім’ю в її основі, ніби це є людське діло. Сьогодні мало підкреслюється істина, що тайна подружжя є обов’язком та відповідальністю двох людей. Але це не є діло людське, а Боже!!! Своє рішення подружжя виявило присягою, а не якимось договором. Багато запитують: «Чому такий твердий закон? Тоді краще жити без шлюбу.» Це інша крайність, яку не дозволяє ні Церква, ні Бог. На жаль, сьогодні багато людей так і живе. Якщо Ісус і сьогодні говорить: «Що, отже, Бог з'єднає, людина хай не розлучає,» - отже, це є актуальним і для нашого тисячоліття. Подумаймо, як ми особисто ставимось до тайни подружжя: ті, які в ньому вже живуть, і ті, які мають бажання до нього вступити, а також ті, які свої думки і вчинки виправдовують модністю часу. Ісус не говорить модністю часу, але хоче нашого добра!
Подумаю над своєю душею, які думки переважають у мені про тайну подружжя? Чи це є думки сучасності, чи думки Духа Святого?
19.01.2009
19.01.2009 Богоявлення Господнє
Мт. 3,13-17
13. Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14. але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?» 15. Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив його. 16. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. 17. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав».
…Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього…При нашому хрещенні відкрив Отець також нам браму до неба! Кожному з нас дарував вічне життя. Ми прийняли Духа Святого, котрий нам дає силу та робить нас новим створінням! Світло Христове, котре ми прийняли, нагадує нам, що треба голосити Євангеліє своїм життям…. Це такі важливі речі, що треба роздумувати про наше хрещення як про великий Божий дар!!! Подумаймо, як переживаємо своє хрещення в щоденному житті? Якими ми є носіями Христового світла? Чи достатньо відкриваємо своє серце для дій Святого Духа?
…«Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?»…Іван був дуже покірною людиною. Міг «хвалитися» Божим вибранням та посланням… але відкрив своє серце повністю Богові! Через нього Бог зробив великі речі! Подібно Бог має і для нас свій план. Якщо і ми відкриваємось щоденно для дії Божого Духа, відчуємо на собі безконечний Божий мир, Його присутність та любов в ситуаціях, які нас очікують…
Чи подумаю хоча б деколи над тим, що хоче Бог через мене виконати?
Мт. 3,13-17
13. Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14. але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?» 15. Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив його. 16. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. 17. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав».
…Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього…При нашому хрещенні відкрив Отець також нам браму до неба! Кожному з нас дарував вічне життя. Ми прийняли Духа Святого, котрий нам дає силу та робить нас новим створінням! Світло Христове, котре ми прийняли, нагадує нам, що треба голосити Євангеліє своїм життям…. Це такі важливі речі, що треба роздумувати про наше хрещення як про великий Божий дар!!! Подумаймо, як переживаємо своє хрещення в щоденному житті? Якими ми є носіями Христового світла? Чи достатньо відкриваємо своє серце для дій Святого Духа?
…«Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?»…Іван був дуже покірною людиною. Міг «хвалитися» Божим вибранням та посланням… але відкрив своє серце повністю Богові! Через нього Бог зробив великі речі! Подібно Бог має і для нас свій план. Якщо і ми відкриваємось щоденно для дії Божого Духа, відчуємо на собі безконечний Божий мир, Його присутність та любов в ситуаціях, які нас очікують…
Чи подумаю хоча б деколи над тим, що хоче Бог через мене виконати?
18.01.2009
19.01.2009 Богоявлення Господнє
Мт. 3,13-17
13. Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14. але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?» 15. Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив його. 16. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. 17. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав».
…Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього…При нашому хрещенні відкрив Отець також нам браму до неба! Кожному з нас дарував вічне життя. Ми прийняли Духа Святого, котрий нам дає силу та робить нас новим створінням! Світло Христове, котре ми прийняли, нагадує нам, що треба голосити Євангеліє своїм життям…. Це такі важливі речі, що треба роздумувати про наше хрещення як про великий Божий дар!!! Подумаймо, як переживаємо своє хрещення в щоденному житті? Якими ми є носіями Христового світла? Чи достатньо відкриваємо своє серце для дій Святого Духа?
…«Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?»…Іван був дуже покірною людиною. Міг «хвалитися» Божим вибранням та посланням… але відкрив своє серце повністю Богові! Через нього Бог зробив великі речі! Подібно Бог має і для нас свій план. Якщо і ми відкриваємось щоденно для дії Божого Духа, відчуємо на собі безконечний Божий мир, Його присутність та любов в ситуаціях, які нас очікують…
Чи подумаю хоча б деколи над тим, що хоче Бог через мене виконати?
Мт. 3,13-17
13. Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього; 14. але Йоан спротивлявся йому, кажучи: «Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?» 15. Ісус у відповідь сказав до нього: «Залиши це тепер, так бо личить нам здійснити всяку правду». І тоді він залишив його. 16. А охристившись, Ісус зараз же вийшов з води. І ось розкрилось йому небо, і він побачив Духа Божого, який спускався, мов голуб, і зійшов на нього. 17. І голос пролунав з неба: «Це Син мій любий, що його я вподобав».
…Тоді прибув Ісус із Галилеї на Йордан до Йоана, щоб христитися від нього…При нашому хрещенні відкрив Отець також нам браму до неба! Кожному з нас дарував вічне життя. Ми прийняли Духа Святого, котрий нам дає силу та робить нас новим створінням! Світло Христове, котре ми прийняли, нагадує нам, що треба голосити Євангеліє своїм життям…. Це такі важливі речі, що треба роздумувати про наше хрещення як про великий Божий дар!!! Подумаймо, як переживаємо своє хрещення в щоденному житті? Якими ми є носіями Христового світла? Чи достатньо відкриваємо своє серце для дій Святого Духа?
…«Мені самому треба христитися в тебе, а ти приходиш до мене?»…Іван був дуже покірною людиною. Міг «хвалитися» Божим вибранням та посланням… але відкрив своє серце повністю Богові! Через нього Бог зробив великі речі! Подібно Бог має і для нас свій план. Якщо і ми відкриваємось щоденно для дії Божого Духа, відчуємо на собі безконечний Божий мир, Його присутність та любов в ситуаціях, які нас очікують…
Чи подумаю хоча б деколи над тим, що хоче Бог через мене виконати?
17.01.2009
17.01. Перед Богоявл. Собор 70 апостолів, Теоксита прп.
Мт. 3, 1-11
Того часу з’явився Йоан Христитель і проповідував у пустині Юдейській. 2. Він говорив: «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство». 3. Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая:
«Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його».
4. А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий.
5. Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська 6. і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах. 7. Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: «Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? 8. Принесіть же плід, гідний покаяння, 9. і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама. 10. Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть. 11. Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем.
…Того часу з’явився Йоан Христитель…і сьогодні нам каже, щоб підготувати серця для Господа!
…Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе</span>… Цей образ тепер мало кого притягне, бо ми аж занадто звикли носити одежу доброї якості та за найновішою модою. Хай нас притягне те, до чого Іван кличе також і нас. Подивімося на своє життя і на життєві ситуації у світлі Божого слова та Його любові, шукаймо те, чого від нас хоче Бог, та не навязуймо Йому свої уявлення, бо будемо знову засмучені… Після цього щирим покаянням та сповіддю наблизимося до неба, до радості та миру, який не закінчується…
Мт. 3, 1-11
Того часу з’явився Йоан Христитель і проповідував у пустині Юдейській. 2. Він говорив: «Покайтесь, бо наблизилося Небесне Царство». 3. Це ж той, що про нього говорив пророк Ісая:
«Голос вопіющого в пустині: Приготуйте Господню дорогу, вирівняйте стежки його».
4. А той Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе; їжа ж його була – сарана й мед дикий.
5. Тоді виходили до нього Єрусалим і вся Юдея, і вся околиця йорданська 6. і приймали хрищення від нього в річці Йордані, сповідаючись у своїх гріхах. 7. Побачивши, що сила фарисеїв та садукеїв іде на хрищення до нього, він до них мовив: «Гадюче поріддя! Хто вас навчив тікати від наступаючого гніву? 8. Принесіть же плід, гідний покаяння, 9. і не гадайте, що можете самі собі казати: Маємо за батька Авраама. Кажу бо вам, що Бог з цього каміння може розбудити (до життя) дітей Авраама. 10. Сокира вже при корінні дерев: кожне дерево, що не приносить доброго плоду, зрубають і в вогонь кинуть. 11. Я вас хрищу водою на покаяння, а той, хто йде за мною, від мене потужніший, і я негідний носити йому взуття. Він вас христитиме Духом Святим і вогнем.
…Того часу з’явився Йоан Христитель…і сьогодні нам каже, щоб підготувати серця для Господа!
…Йоан мав одежу з верблюжого волосу й пояс ремінний на крижах у себе</span>… Цей образ тепер мало кого притягне, бо ми аж занадто звикли носити одежу доброї якості та за найновішою модою. Хай нас притягне те, до чого Іван кличе також і нас. Подивімося на своє життя і на життєві ситуації у світлі Божого слова та Його любові, шукаймо те, чого від нас хоче Бог, та не навязуймо Йому свої уявлення, бо будемо знову засмучені… Після цього щирим покаянням та сповіддю наблизимося до неба, до радості та миру, який не закінчується…
16.01.2009
16.01. Малахії прор.,Гордія мч.
Мр.10,23-32
23. Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: «Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!» 24. Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: «Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! 25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже». 26. Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: «Хто ж тоді може спастися?» 27. Ісус же, поглянувши на них, мовить: «У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо».
28. І заговорив до нього Петро: «Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою». 29. Ісус озвавсь і каже: «Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, – ради мене та ради Євангелії, – 30. не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, – домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, – і в майбутньому віці життя вічне. 31. І багато з перших стануть останніми, а останні – першими».
32. Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним
Якщо уважно прибираємо, часто знаходимо речі, які є старими, лежать закладені в коробці чи в шафці, ми дивимось на них з великою любов’ю, як на якусь цінність. Листівки, фотографії, привітання від друзів, ми раді знову їх перечитати.
Щось схоже може бути в декого з нас у відносинах з Богом. Можливо Він є закритий десь в шафці під вагою обов’язків та щоденних турбот, та нам поступово перестає бракувати Його!!! Перше місце у нашому житті та серці займають інші цінності. Якщо вони є засобами, а не ціллю життя, то це ще добре. З допомогою Ісуса можемо побудувати правильні відносини – відносини Христа.
Знайдімо силу та покличмо Його вже тепер. Перевірмо, що у нашому серці є на першому місці, та чи ми є досить сильними, щоб зректися всього заради Бога!!!
Чи бажаю отримати нагороду у небі? Чого можу зректися заради Ісуса?
Господи Ісусе, дай мені сильну волю зректися всього, що мені перешкоджає дістатися до неба.
Мр.10,23-32
23. Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: «Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!» 24. Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: «Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! 25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже». 26. Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: «Хто ж тоді може спастися?» 27. Ісус же, поглянувши на них, мовить: «У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо».
28. І заговорив до нього Петро: «Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою». 29. Ісус озвавсь і каже: «Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, – ради мене та ради Євангелії, – 30. не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, – домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, – і в майбутньому віці життя вічне. 31. І багато з перших стануть останніми, а останні – першими».
32. Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним
Якщо уважно прибираємо, часто знаходимо речі, які є старими, лежать закладені в коробці чи в шафці, ми дивимось на них з великою любов’ю, як на якусь цінність. Листівки, фотографії, привітання від друзів, ми раді знову їх перечитати.
Щось схоже може бути в декого з нас у відносинах з Богом. Можливо Він є закритий десь в шафці під вагою обов’язків та щоденних турбот, та нам поступово перестає бракувати Його!!! Перше місце у нашому житті та серці займають інші цінності. Якщо вони є засобами, а не ціллю життя, то це ще добре. З допомогою Ісуса можемо побудувати правильні відносини – відносини Христа.
Знайдімо силу та покличмо Його вже тепер. Перевірмо, що у нашому серці є на першому місці, та чи ми є досить сильними, щоб зректися всього заради Бога!!!
Чи бажаю отримати нагороду у небі? Чого можу зректися заради Ісуса?
Господи Ісусе, дай мені сильну волю зректися всього, що мені перешкоджає дістатися до неба.
15.01.2009
15.01. Сильвестра св. (передпр. Богоявління)
Мр.9, 10-16
І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає «воскреснути з мертвих». І запитали його, промовивши: «А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?» Він же відрік їм: «Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений? Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього.»…
Люди і тепер такі самі, як за часів Ісуса. Бог нам і сьогодні посилає свої заклики і їх є чимало!!! Кожен з нас хай перевірить, скільки таких закликів – отриманих через совість, священиків, духовних наставників, сповідників, друзів, батьків - вже змарнував? І це лише тому, що вони стосувалися наших лінощів, неохоти, закликали чогось зректися…
Бог не знеохочується нашим ставленням, Він нас безмежно любить, але один із закликів буде останнім в нашому житті…Котрий? Не знаємо ні дня, ні години. Тому сьогодні охоче приймаймо заклик, який нам посилає Бог!!!
Небесний Отче, обдаруй мене вірою, надією, любов’ю, тому що через смерть Твого Сина Ісуса Христа зможу прийти до неба, до Тебе.
Мр.9, 10-16
І вони зберегли в собі це слово, питаючи один одного, що воно означає «воскреснути з мертвих». І запитали його, промовивши: «А чого то книжники кажуть, мовляв, Ілля має прийти перше?» Він же відрік їм: «Ілля має прийти перше і знову все до ладу приведе, та як же про Сина Чоловічого написано, що мусить він багато вистраждати й буде погорджений? Та от кажу вам, що Ілля вже прийшов був, а вони вчинили з ним, що їм забаглось, як і написано про нього.»…
Люди і тепер такі самі, як за часів Ісуса. Бог нам і сьогодні посилає свої заклики і їх є чимало!!! Кожен з нас хай перевірить, скільки таких закликів – отриманих через совість, священиків, духовних наставників, сповідників, друзів, батьків - вже змарнував? І це лише тому, що вони стосувалися наших лінощів, неохоти, закликали чогось зректися…
Бог не знеохочується нашим ставленням, Він нас безмежно любить, але один із закликів буде останнім в нашому житті…Котрий? Не знаємо ні дня, ні години. Тому сьогодні охоче приймаймо заклик, який нам посилає Бог!!!
Небесний Отче, обдаруй мене вірою, надією, любов’ю, тому що через смерть Твого Сина Ісуса Христа зможу прийти до неба, до Тебе.
14.01.2009
14.01. Обрізання Г.Н.І.Х., Новий рік, Василія
Лк. 2, 20-21.40-52
20. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
21. Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус – ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
40. Хлоп’я ж росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
41. Батьки його ходили щороку в Єрусалим на святоПасхи. 42. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай на свято. 43. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. 44. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, 45. а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. 46. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. 47. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. 48. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: «Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали». 49. Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали?Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?» 50. Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
51. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. 52. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.</span>
…«Дитино, чому ти це так зробив нам?... Скільки разів таке питання могло б йти від Небесного Отця до нас? Спробуймо питання поставити трошки інакше. Наступив новий рік. Що я в ньому можу зробити для Бога? Де нас найчастіше знаходив Небесний Батько? Біля телевізора, в іграх, в недобрій компанії…? Або в молитві, помочі друзям, родичам…?
Є Новий рік. Подумаймо як його пережити щодо Бога, себе та інших людей. Що з Божою поміччю можу змінити? Божі обійми є відкриті кожень день нового року.
Небесний Отче, простягаю мої руки до Тебе. Керуй моїм життям, щоб я крокував до неба.
Лк. 2, 20-21.40-52
20. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
21. Як сповнились вісім день, коли мали обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус – ім’я, що надав був ангел, перше, ніж він зачався в лоні.
40. Хлоп’я ж росло й міцніло, сповнюючися мудрістю, і Божа благодать була на ньому.
41. Батьки його ходили щороку в Єрусалим на святоПасхи. 42. І як йому було дванадцять років, вони пішли, як був звичай на свято. 43. Коли минули ті дні, і вони поверталися, то хлопчина Ісус зостався у Єрусалимі; батьки ж його про те не знали. 44. Гадаючи, що він у гурті, вони пройшли день дороги й аж тоді почали його шукати між родичами та знайомими, 45. а, не знайшовши, повернулися в Єрусалим, щоб там його шукати. 46. Через три дні знайшли його у храмі, як він сидів серед учителів та слухав і запитував їх. 47. Усі ті, що його слухали, чудувались його розумові й відповідям. 48. Побачивши його, вони були здивовані, й сказала йому його мати: «Дитино, чому ти це так зробив нам? Ось батько твій і я, боліючи, тебе шукали». 49. Він же відповів їм: «Чого ж ви мене шукали?Хіба не знали, що я маю бути при справах Отця мого?» 50. Але вони не зрозуміли слова, що він сказав їм.
51. І він пішов з ними й повернувсь у Назарет і був їм слухняний. А мати його зберігала всі ці слова у своїм серці. 52. Ісус же зростав мудрістю, літами й ласкою в Бога та людей.</span>
…«Дитино, чому ти це так зробив нам?... Скільки разів таке питання могло б йти від Небесного Отця до нас? Спробуймо питання поставити трошки інакше. Наступив новий рік. Що я в ньому можу зробити для Бога? Де нас найчастіше знаходив Небесний Батько? Біля телевізора, в іграх, в недобрій компанії…? Або в молитві, помочі друзям, родичам…?
Є Новий рік. Подумаймо як його пережити щодо Бога, себе та інших людей. Що з Божою поміччю можу змінити? Божі обійми є відкриті кожень день нового року.
Небесний Отче, простягаю мої руки до Тебе. Керуй моїм життям, щоб я крокував до неба.
13.01.2009
13.01. Меланії прп. (від. Різдва)
Мр. 8, 22-26
Приходить же вони і Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся. Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руку та й спитав його: “Чи бачиш що-небудь?” Глянув той і каже: “Бачу людей, - наче б дерева ходячі!” Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
Ісус оздоровляв сліпого поступово, по етапах. Можливо, сліпий мав спершу слабку віру, бачив не все. Можливо перше обличчя, яке побачив, було обличчя Ісуса.
Втримати погляд чистим є великим Божим даром! Мусимо старатися для цього з усієї сили кожного дня. Не йдеться про те, щоб ми ходили із закритими очима, бо зору потребуємо для нашого щоденного життя, потребуємо його на роботі, для добрих відносин з іншими, для навчання. Але йдеться про те, щоб ми поступово навчилися “не дивитися” та не приділяти велику увагу тому, що загрожує нашій душі та оскверняє наші тіла. Оберігання власного зору є потрібним вдома, в школі, в магазині, на вулиці, в середовищі, де живемо, відпочиваємо, працюємо… всюди!!!
Християнин має старатися з усієї сили оберігатися перед зажерливістю, неморальністю, лінню, в яких ми потопаємо на кожному кроці. Живімо у світі не як світські люди, а як святі!!!
Чи стережу мої погляди? Чи хочу все бачити та чути?
Господи Ісусе, прошу Тебе про чутливе серце, яке допоможе мені дивитися на людей речі і Твоїми очима!
Мр. 8, 22-26
Приходить же вони і Витсаїду, і ось приводять йому сліпого та й просять його, щоб його доторкнувся. Узявши ж сліпого за руку, вивів він його за село і, слиною помазавши йому очі, поклав на нього руку та й спитав його: “Чи бачиш що-небудь?” Глянув той і каже: “Бачу людей, - наче б дерева ходячі!” Тоді знову поклав він йому на очі руки і той прозрів, і одужав, і почав бачити усе і здалека, і чітко.
Ісус оздоровляв сліпого поступово, по етапах. Можливо, сліпий мав спершу слабку віру, бачив не все. Можливо перше обличчя, яке побачив, було обличчя Ісуса.
Втримати погляд чистим є великим Божим даром! Мусимо старатися для цього з усієї сили кожного дня. Не йдеться про те, щоб ми ходили із закритими очима, бо зору потребуємо для нашого щоденного життя, потребуємо його на роботі, для добрих відносин з іншими, для навчання. Але йдеться про те, щоб ми поступово навчилися “не дивитися” та не приділяти велику увагу тому, що загрожує нашій душі та оскверняє наші тіла. Оберігання власного зору є потрібним вдома, в школі, в магазині, на вулиці, в середовищі, де живемо, відпочиваємо, працюємо… всюди!!!
Християнин має старатися з усієї сили оберігатися перед зажерливістю, неморальністю, лінню, в яких ми потопаємо на кожному кроці. Живімо у світі не як світські люди, а як святі!!!
Чи стережу мої погляди? Чи хочу все бачити та чути?
Господи Ісусе, прошу Тебе про чутливе серце, яке допоможе мені дивитися на людей речі і Твоїми очима!
12.01.2009
12.01. Анісії мчц.
Мр. 8, 11-21
... Учні ж забули взяти хліба – мали з собою лиш один хліб у човні. І наказував їм, кажучи: “Глядіть, бережіться фарисейської закваски Іродової!” І стали перемовлятись про те, що не мають хліба. Ісус довідавшись про те, каже до них: “Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще у вас нечуле серце? Маючи очі – не бачите? Маючи вуха – не чуєте? Не пам’ятаєте, як я ламав п’ять хліб на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?” – “Дванадцять” – кажуть йому. ...
Часто різні попередження застерігають нас перед небезпекою. Обережно: сходинка! Обережно: можуть падати каміння! Вхід заборонений!
Ісус застерігає учнів перед фарисейською закваскою. Добре знає плід їхнього діяння, тому не завжди каже їм «гарненькі» слова. Якщо думаємо, що нас це не стосується, то дуже помиляємося!!! В кожному з нас спить маленький “фарисейчик”, який деколи так попереплутує наші слова, вчинки та думки, що ми про себе скажемо: «Як я це зміг сказати? Це був не я!»
Фарисеї не вимерли. Живуть навколо нас і в нас! Вони є ревними, деколи аж занадто, але їхнє серце є далеким від Бога. Довго сидять в храмі, лише щоб звернути увагу оточуючих. Під час молитви вони спостерігають більше за поведінкою інших, ніж дивляться на свою. Люблять Бога над усе, але ближнього не можуть навіть побачити. Що на це говорить Бог? Чули ми Його в сьогоднішній Євангелії досить конкретно.
Добре сьогодні перевірю своє християнство.
Чи і я не ношу в собі щось з тої фарисейської закваски?
Господи, покажи мені, що у мені є фарисейське і чого маю з Твоєю поміччю позбавлятися?
Мр. 8, 11-21
... Учні ж забули взяти хліба – мали з собою лиш один хліб у човні. І наказував їм, кажучи: “Глядіть, бережіться фарисейської закваски Іродової!” І стали перемовлятись про те, що не мають хліба. Ісус довідавшись про те, каже до них: “Чого перемовляєтесь про те, що хліба у вас нема? Невже ж іще у вас нечуле серце? Маючи очі – не бачите? Маючи вуха – не чуєте? Не пам’ятаєте, як я ламав п’ять хліб на п’ять тисяч? Скільки ви повних кошиків із куснями зібрали?” – “Дванадцять” – кажуть йому. ...
Часто різні попередження застерігають нас перед небезпекою. Обережно: сходинка! Обережно: можуть падати каміння! Вхід заборонений!
Ісус застерігає учнів перед фарисейською закваскою. Добре знає плід їхнього діяння, тому не завжди каже їм «гарненькі» слова. Якщо думаємо, що нас це не стосується, то дуже помиляємося!!! В кожному з нас спить маленький “фарисейчик”, який деколи так попереплутує наші слова, вчинки та думки, що ми про себе скажемо: «Як я це зміг сказати? Це був не я!»
Фарисеї не вимерли. Живуть навколо нас і в нас! Вони є ревними, деколи аж занадто, але їхнє серце є далеким від Бога. Довго сидять в храмі, лише щоб звернути увагу оточуючих. Під час молитви вони спостерігають більше за поведінкою інших, ніж дивляться на свою. Люблять Бога над усе, але ближнього не можуть навіть побачити. Що на це говорить Бог? Чули ми Його в сьогоднішній Євангелії досить конкретно.
Добре сьогодні перевірю своє християнство.
Чи і я не ношу в собі щось з тої фарисейської закваски?
Господи, покажи мені, що у мені є фарисейське і чого маю з Твоєю поміччю позбавлятися?
11.01.2009
11.01. По Різдві. Свв. Младенців, убитих у Віфлеєми, Маркелла
Мт. 2, 13-23
13. Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити». 14. Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, 15. де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка:
«З Єгипту я покликав мого сина».
16. Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. 17. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія:
18. «В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає».
19. Якже вмер Ірод, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові в Єгипті 20. і каже: «Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка». 21. Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю, 22. але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони 23. і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.
…бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити… Ірод може спокійно відпочивати. Був вже давно перевершений! Кількість дійсних убивств – абортів, багато вбивств в думках безвідповідальних батьків або молодих людей, присутність гріха в різних формах. Це все з нас робить гірших ворогів, ніж був Ірод. Над скількома ненародженими дітьми був виголошений вирок смерті перш, ніж подумали про їхнє право на життя. Який великий контраст наших матерів в порівнянні з матерями, які боронили своїх дітей у Вифлеємі.
Ми йдемо схвалювати закони, відколи людина (зачате життя) стає людиною, щоб очистити руки від крові Ірода. Не задумуємося над тим, що кожне зачаття є дією Бога, Він дає душу, наш холодний закон у тому нічого не змінить!
…Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет… Попросімо Бога про міцну віру, котра нам допоможе перебороти і ті найважчі життєві випробування та змагання.
Мт. 2, 13-23
13. Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити». 14. Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, 15. де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка:
«З Єгипту я покликав мого сина».
16. Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. 17. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія:
18. «В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає».
19. Якже вмер Ірод, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові в Єгипті 20. і каже: «Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка». 21. Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю, 22. але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони 23. і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.
…бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити… Ірод може спокійно відпочивати. Був вже давно перевершений! Кількість дійсних убивств – абортів, багато вбивств в думках безвідповідальних батьків або молодих людей, присутність гріха в різних формах. Це все з нас робить гірших ворогів, ніж був Ірод. Над скількома ненародженими дітьми був виголошений вирок смерті перш, ніж подумали про їхнє право на життя. Який великий контраст наших матерів в порівнянні з матерями, які боронили своїх дітей у Вифлеємі.
Ми йдемо схвалювати закони, відколи людина (зачате життя) стає людиною, щоб очистити руки від крові Ірода. Не задумуємося над тим, що кожне зачаття є дією Бога, Він дає душу, наш холодний закон у тому нічого не змінить!
…Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет… Попросімо Бога про міцну віру, котра нам допоможе перебороти і ті найважчі життєві випробування та змагання.
10.01.2009
10.01. 20 000мчч. У Ніккомидії
Мт. 12, 15-21
15. Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх, 16. але суворо наказав їм його не виявляти, 17. щоб збулося сказане Ісаєю пророком:
18. «Ось мій слуга, якого я вибрав, улюблений мій, що його душа моя собі вподобала. Я покладу на нього духа мого, і він звіщатиме поганам правосуддя.
19. Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу його ніхто не буде чути на майданах.
20. Він очеретини надломаної не доломить і ґнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги.
21.На його ім’я будуть надіятися погани».
…Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх… Ісус не переконував словом, замість суперечок зі своїми критиками оздоровляв та робив добро! Потім пішов усамітнився, щоб набратися потрібної сили в молитві з Небесним Батьком. Також і ми маємо у житті досить ситуацій, які «висосують» наші сили, бажання до життя… Багато не виконаних обіцянок, не оплачені рахунки, байдужість дітей, хворі родичі та багато інших речей, які нам «підгинають» коліна!
В таких ситуаціях візьмімо приклад з Ісуса, який в тиші зустрічається з Батьком!
Нашою силою та обороною проти всього, що на нас чекає є молитва! Бог нас підтримає та дасть силу перенести все, що чекає на нас у житті!
Мт. 12, 15-21
15. Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх, 16. але суворо наказав їм його не виявляти, 17. щоб збулося сказане Ісаєю пророком:
18. «Ось мій слуга, якого я вибрав, улюблений мій, що його душа моя собі вподобала. Я покладу на нього духа мого, і він звіщатиме поганам правосуддя.
19. Він не буде ні змагатися, ні кричати і голосу його ніхто не буде чути на майданах.
20. Він очеретини надломаної не доломить і ґнота тліючого не загасить, аж поки не доведе право до перемоги.
21.На його ім’я будуть надіятися погани».
…Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх… Ісус не переконував словом, замість суперечок зі своїми критиками оздоровляв та робив добро! Потім пішов усамітнився, щоб набратися потрібної сили в молитві з Небесним Батьком. Також і ми маємо у житті досить ситуацій, які «висосують» наші сили, бажання до життя… Багато не виконаних обіцянок, не оплачені рахунки, байдужість дітей, хворі родичі та багато інших речей, які нам «підгинають» коліна!
В таких ситуаціях візьмімо приклад з Ісуса, який в тиші зустрічається з Батьком!
Нашою силою та обороною проти всього, що на нас чекає є молитва! Бог нас підтримає та дасть силу перенести все, що чекає на нас у житті!
09.01.2009
09.01. Св. Перврмч. Стефана
Мт. 21, 33-42
33. Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. 34. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні. 35. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. 36. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. 37. Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. 38. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину. 39. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили. 40. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?» 41. «Лютих люто вигубить», – відповіли йому, – «а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно». 42. Тоді Ісус сказав їм: «Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним?Від Господа це сталось і дивне воно в очах наших.
Добре зробимо, якщо після прочитаного Євангелія не зосередимось лише на критиці та засуджуванні виноградарів, але роздумаємо про те, що і ми отримали до винайму «виноградник» нашого життя. Що з ним робимо?
Небесний Батько по праву очікує, що будемо його покращувати чеснотами, добрими ділами та боронити перед Злим, котрий би так хотів «вбити» все, що нам допомагає жити в Божій близькості.
Приймімо сьогоднішній день і це Євангеліє, як заклик, що Бог не «поставив на нас хрест», але терпеливо чекає на хвилину, коли усвідомимо, що «винайм» нашого життя колись закінчиться. Бог бажає, щоб наш виноградник був родючою землею, плоди вчинків з котрої будуть мати надзвичайний смак. І за наше старання, що ми дали на покрашення нашого життя, і за огорожу, яку ми виставили проти Злого та гріха, винагорода точно на нас чекає. Кожен день маємо багато можливостей приносити урожай! Встати на звук будильника, мати розклад на день, порядок у речах, сповнення обов’язків на роботі чи в школі, бажання жертвуватися, допомагати, даруватися…
Зробимо сьогодні все для того, щоб ми стали «плодючими».
Мт. 21, 33-42
33. Слухайте іншу притчу. Був один чоловік-господар, що насадив виноградник. Він обвів його огорожею, видовбав у ньому чавило, вибудував башту, винайняв його виноградарям і відійшов. 34. Коли ж настала пора винозбору, послав він слуг своїх до виноградарів, щоб узяти від них плоди, йому належні. 35. А виноградарі, схопивши його слуг, кого побили, кого вбили, кого ж укаменували. 36. Тоді він послав інших слуг, більше від перших, але ті вчинили й з ними те саме. 37. Наприкінці послав до них свого сина, кажучи: Матимуть пошану до мого сина. 38. Та виноградарі, узрівши сина, заговорили між собою: Це спадкоємець. Нумо, вб’ємо його й заберемо собі його спадщину. 39. І взявши його, вивели геть з виноградника й убили. 40. Отож, коли прибуде господар виноградника, що зробить з тими виноградарями?» 41. «Лютих люто вигубить», – відповіли йому, – «а виноградник винаймить іншим виноградарям, що будуть давати йому плоди його своєчасно». 42. Тоді Ісус сказав їм: «Чи в Письмі не читали ви ніколи: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним?Від Господа це сталось і дивне воно в очах наших.
Добре зробимо, якщо після прочитаного Євангелія не зосередимось лише на критиці та засуджуванні виноградарів, але роздумаємо про те, що і ми отримали до винайму «виноградник» нашого життя. Що з ним робимо?
Небесний Батько по праву очікує, що будемо його покращувати чеснотами, добрими ділами та боронити перед Злим, котрий би так хотів «вбити» все, що нам допомагає жити в Божій близькості.
Приймімо сьогоднішній день і це Євангеліє, як заклик, що Бог не «поставив на нас хрест», але терпеливо чекає на хвилину, коли усвідомимо, що «винайм» нашого життя колись закінчиться. Бог бажає, щоб наш виноградник був родючою землею, плоди вчинків з котрої будуть мати надзвичайний смак. І за наше старання, що ми дали на покрашення нашого життя, і за огорожу, яку ми виставили проти Злого та гріха, винагорода точно на нас чекає. Кожен день маємо багато можливостей приносити урожай! Встати на звук будильника, мати розклад на день, порядок у речах, сповнення обов’язків на роботі чи в школі, бажання жертвуватися, допомагати, даруватися…
Зробимо сьогодні все для того, щоб ми стали «плодючими».
08.01.2009
08.01. Собор Пресвятої Богородиці
Мт. 2, 13-23
13. Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити». 14. Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, 15. де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка:
«З Єгипту я покликав мого сина».
16. Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. 17. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія:
18. «В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає».
19. Якже вмер Ірод, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові в Єгипті 20. і каже: «Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка». 21. Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю, 22. але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони 23. і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.
…ангел Господній з’явився вві сні Йосифові…Уявімо себе на місці Йосифа. Вночі до нас хтось звертається та вимагає лишити теплу постіль, швидко позабирати важливі речі та ще за тьми йти десь, куди не знаємо дороги… Як би ми зреагували? Під словом тьма, можемо уявити собі і темряву гріха. Володар тьми, диявол, завжди тішиться, якщо ми живемо під впливом гріха.
…Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет… Служити Богові мусимо навчитися на кожному місці. Якщо Бог кличе через совість, священика, сповідника, батька, … потрібно навчитися від Йосифа завжди бути напоготові: встати, перемогти лінивість, зручність та крокувати по Божій дорозі… Проти темряви гріха потрібно воювати вже, зараз коли вона об’явиться… Боронімо чистоту своєї душі, чого б це нам не коштувало … Чи є ніч, чи день, Ісус нас кличе, щоб ми вийшли з тьми гріха до Його світла…
Чи усвідомлюю те, що диявол тішиться з кожного мого гріха? Що з тим зроблю? Чи вже нарешті сьогодні встану?
Мт. 2, 13-23
13. Якже вони вирушили в дорогу, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові й каже: «Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет, і перебудь там, поки я тобі не скажу, бо Ірод розшукуватиме дитя, щоб його вбити». 14. Вставши Йосиф, узяв уночі дитятко та його матір і пішов у Єгипет, 15. де перебув до смерти Ірода, щоб збулося сказане Господом через пророка:
«З Єгипту я покликав мого сина».
16. Тоді Ірод, побачивши, що мудреці з нього насміялись, розлютився вельми й послав повбивати у Вифлеємі й по всій його окрузі всіх дітей, що мали менше, ніж два роки, згідно з часом, що пильно вивідав був від мудреців. 17. Тоді справдилось те, що сказав був пророк Єремія:
18. «В Рамі чути голос, плач і тяжке ридання: то Рахиль плаче за дітьми своїми й не хоче, щоб її втішити, бо їх немає».
19. Якже вмер Ірод, ангел Господній з’явився вві сні Йосифові в Єгипті 20. і каже: «Встань, візьми дитятко та його матір і повернись в Ізраїльську землю, бо вмерли ті, що чигали на життя дитятка». 21. Устав він, узяв дитятко та його матір і прийшов в Ізраїльську землю, 22. але, почувши, що в Юдеї царює Архелай замість Ірода, батька свого, побоявся іти туди. Попереджений же вві сні, він пішов у галилейські сторони 23. і, прибувши туди, оселився в місті, що зветься Назарет, щоб збулося сказане пророками, що Назорей назветься.
…ангел Господній з’явився вві сні Йосифові…Уявімо себе на місці Йосифа. Вночі до нас хтось звертається та вимагає лишити теплу постіль, швидко позабирати важливі речі та ще за тьми йти десь, куди не знаємо дороги… Як би ми зреагували? Під словом тьма, можемо уявити собі і темряву гріха. Володар тьми, диявол, завжди тішиться, якщо ми живемо під впливом гріха.
…Устань, візьми дитятко і його матір, і втікай в Єгипет… Служити Богові мусимо навчитися на кожному місці. Якщо Бог кличе через совість, священика, сповідника, батька, … потрібно навчитися від Йосифа завжди бути напоготові: встати, перемогти лінивість, зручність та крокувати по Божій дорозі… Проти темряви гріха потрібно воювати вже, зараз коли вона об’явиться… Боронімо чистоту своєї душі, чого б це нам не коштувало … Чи є ніч, чи день, Ісус нас кличе, щоб ми вийшли з тьми гріха до Його світла…
Чи усвідомлюю те, що диявол тішиться з кожного мого гріха? Що з тим зроблю? Чи вже нарешті сьогодні встану?
07.01.2009
07.01. Різдво Христове
Мт. 2,1-12
1. Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зі Сходу 2. і спитали: «Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись». 3. Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. 4. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. 5. Вони йому сказали: «У Вифлеємі Юдейськім, бо так написано пророком:
6. І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля».
7. Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з’явилась, 8. і відіслав їх у Вифлеєм, кажучи: «Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись».
9. Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. 10. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. 11. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. 12. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій.
… мудреці прийшли в Єрусалим зі Сходу… Знаємо про них дуже мало, але достатньо для того, щоб захоплюватися ними, їхньою відвагою, а також брати з них приклад у нашому особистому шуканні Ісуса!
Були це науковці, яких світло зірки переконало настільки, що пішли шукати новонародженого юдейського царя! Не використали ні швидких машин, ні літаків, але чекала на них довга та важка дорога через пустелю…
…Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись… Сміливо можемо сказати, що сьогодні є свято також і всіх невіруючих… Всіх тих, яких ми кладемо «в один мішок», бо не живуть так як ми! Сьогодні нам Бог показує, що Його можливості є безмежними й Він може в одну мить навернути неприємного колегу, або професора, який не хоче мати з християнством нічого спільного, співмешканця в кімнаті, який всі ночі десь гуляє, шефа, котрий перед нічим не зупиниться…. Сьогодні маємо можливість молитвою та просьбою «привести» їх всіх до вертепу! Використаймо цю можливість!
Де я шукаю Ісуса? Чи взагалі шукаю Його? Кого сьогодні можу привести до Ісуса?
Мт. 2,1-12
1. Коли Ісус народився у Вифлеємі Юдейськім, за днів Ірода царя, мудреці прийшли в Єрусалим зі Сходу 2. і спитали: «Де цар юдейський, що оце народився? Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись». 3. Почувши це цар Ірод, стривожився, і ввесь Єрусалим з ним. 4. Зібравши всіх первосвящеників та книжників народних, він випитав у них, де Христос має народитися. 5. Вони йому сказали: «У Вифлеємі Юдейськім, бо так написано пророком:
6. І ти, Вифлеєме, земле Юди, нічим не менша між містами Юди, бо з тебе вийде вождь, що буде пасти мій народ, Ізраїля».
7. Тоді Ірод, покликавши тайкома мудреців, випитав у них пильно про час, коли зоря з’явилась, 8. і відіслав їх у Вифлеєм, кажучи: «Ідіть та розпитайтесь пильно про дитя, і коли знайдете, сповістіть мені, щоб я теж пішов йому вклонитись».
9. Вислухали вони царя і пустилися в дорогу. І ось зоря, що її бачили на сході, йшла перед ними, аж поки не підійшла й не стала зверху, де було дитятко. 10. Побачивши зорю, зраділи радістю вельми великою. 11. Увійшли до хати й побачили дитятко з Марією, матір’ю його, і, впавши ниць, поклонились йому; потім відкрили свої скарби й піднесли йому дари: золото, ладан і миро. 12. І попереджені вві сні до Ірода не завертати, пустились іншою дорогою у край свій.
… мудреці прийшли в Єрусалим зі Сходу… Знаємо про них дуже мало, але достатньо для того, щоб захоплюватися ними, їхньою відвагою, а також брати з них приклад у нашому особистому шуканні Ісуса!
Були це науковці, яких світло зірки переконало настільки, що пішли шукати новонародженого юдейського царя! Не використали ні швидких машин, ні літаків, але чекала на них довга та важка дорога через пустелю…
…Бо ми бачили його зорю на сході й прийшли йому поклонитись… Сміливо можемо сказати, що сьогодні є свято також і всіх невіруючих… Всіх тих, яких ми кладемо «в один мішок», бо не живуть так як ми! Сьогодні нам Бог показує, що Його можливості є безмежними й Він може в одну мить навернути неприємного колегу, або професора, який не хоче мати з християнством нічого спільного, співмешканця в кімнаті, який всі ночі десь гуляє, шефа, котрий перед нічим не зупиниться…. Сьогодні маємо можливість молитвою та просьбою «привести» їх всіх до вертепу! Використаймо цю можливість!
Де я шукаю Ісуса? Чи взагалі шукаю Його? Кого сьогодні можу привести до Ісуса?
06.01.2009
06.01. Навеч. Різдва. Євгенії прпмчц.
Лк 2,1-20
1. Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. 2. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. 3. І йшли всі записатися, – кожний у своє місто. 4. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, 5. щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. 6. І от коли вони були там, настав їй час родити, 7. і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. 9. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. 10. Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: 11. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. 12. І ось вам знак. Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах». 13. І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
14. «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання».
15. І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам». 16. І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. 17. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко; 18. і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. 19. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. 20. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
Зупинімось в сьогоднішній метушливий день хоча б на хвилину. Подумаймо над тим, чим сьогодні нас хоче обдарувати сам Бог!!! Прийде на цей світ Ісус, Божий Син. Залишімося на декілька хвилин в тихій молитві та дозвольмо Христові, щоб прийшов до нашого серця.
У хвилині тиші даймо відповідь самі собі: Як я переживаю свято Різдва? Що для мене означає Ісус? Чи зустрічаю Його часто в Євхаристії та в ближніх?
Буду протягом дня повторювати: Ісус хоче сьогодні народитися в моєму серці. Не хочу прийняти Його так, як люди у Вифлемі.
Ісусе, прошу, прийди до мене та перебувай в моєму серці!
Лк 2,1-20
1. Тими днями вийшов наказ від кесаря Августа переписати всю землю. 2. Перепис цей, перший, відбувся, коли Сирією правив Киріній. 3. І йшли всі записатися, – кожний у своє місто. 4. Пішов також і Йосиф з Галилеї, з міста Назарету в Юдею, в місто Давида, що зветься Вифлеєм, бо він походив з дому й роду Давида, 5. щоб записатися з Марією, зарученою своєю, що була вагітна. 6. І от коли вони були там, настав їй час родити, 7. і вона породила свого сина первородного, сповила його та поклала в ясла, бо не було їм місця в заїзді.
8. Були ж у тій стороні пастухи, що перебували в чистім полі та вночі стояли на сторожі коло своїх отар. 9. Аж ось ангел Господній їм з’явився і слава Господня їх осіяла й великий страх огорнув їх. 10. Ангел же сказав їм: «Не бійтесь, бо я звіщаю вам велику радість, що буде радістю всього народу: 11. Сьогодні народився вам у місті Давидовім Спаситель, він же Христос Господь. 12. І ось вам знак. Ви знайдете дитя сповите, що лежатиме в яслах». 13. І вмить пристала до ангела велика сила небесного війська, що хвалила Бога й промовляла:
14. «Слава на висотах Богу й на землі мир людям його вподобання».
15. І коли ангели знялись від них на небо, пастухи один до одного заговорили: «Ходім лишень до Вифлеєму та подивімся на ту подію, що Господь об’явив нам». 16. І пішли вони притьмом і знайшли Марію, Йосифа й дитятко, що лежало в яслах. 17. Побачивши його, вони розповіли, що їм було сказано про це хлоп’ятко; 18. і всі, хто чув їх, дивувались тому, що пастухи їм оповідали. 19. Марія ж пильно зберігала все це, роздумуючи в своїм серці. 20. А пастухи повернулися, прославляючи й хвалячи Бога за все, що чули й бачили, так, як їм було сказано.
Зупинімось в сьогоднішній метушливий день хоча б на хвилину. Подумаймо над тим, чим сьогодні нас хоче обдарувати сам Бог!!! Прийде на цей світ Ісус, Божий Син. Залишімося на декілька хвилин в тихій молитві та дозвольмо Христові, щоб прийшов до нашого серця.
У хвилині тиші даймо відповідь самі собі: Як я переживаю свято Різдва? Що для мене означає Ісус? Чи зустрічаю Його часто в Євхаристії та в ближніх?
Буду протягом дня повторювати: Ісус хоче сьогодні народитися в моєму серці. Не хочу прийняти Його так, як люди у Вифлемі.
Ісусе, прошу, прийди до мене та перебувай в моєму серці!
05.01.2009
05.01. 10-ти мчч. У Криті
Мр.8,11-21
Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку – вимагали від нього знаки з неба, ставивши його на пробу. Зітхнув же він з усього свого духу та й каже: «Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!» І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
…Вимагали від нього знаки з неба, ставивши його на пробу... Ми, люди, є такими, що прагнемо чогось надзвичайного. Часто навіть не бачимо цих дрібних ситуацій, які нам посилає Бог протягом дня. Багато речей приймаємо, наче так має бути. Думаємо, що якщо б ми пережили якесь чудо «в прямому ефірі», то це б означало щось надзвичайне!
…Чого бо це поріддя домагається знаку?... Тепер Ісус сумно дивиться і на нас з таким же запитанням: «Чого...?» Бо ми своїми думками лише поповнюємо ряди фарисеїв, які хоча бачили багато оздоровлень, чуд, але з часом почали сприймати їх наче так має бути та вимагали нових знаків з неба, які б свідчили про Ісусове Божество!!!
…Не дасться отому поріддю знаку…</span> Прокиньмося, поки ще маємо час та спробуймо дивитися на своє життя та навколишній світ очима віри. Кожен новий день, наше здоров’я, рухання — це все є Божим даром!!! Зазвичай, ми це все сприймаємо так просто, ніби інакше не могло б і бути.
Чи добре дивлюсь на Божі знаки у своєму житті?
Господи, вибач мені, що я Тебе ображаю щоденно своєю неуважністю, своїм егоїзмом та вимогами. Дай мені свою благодать, щоб я зміг побачити знаки часів, які постійно посилаєш.
Мр.8,11-21
Тоді вийшли фарисеї й завели з ним суперечку – вимагали від нього знаки з неба, ставивши його на пробу. Зітхнув же він з усього свого духу та й каже: «Чого бо це поріддя домагається знаку? Істинно кажу вам: Не дасться отому поріддю знаку!» І покинувши їх, знову сів у човен і поплив на той бік.
…Вимагали від нього знаки з неба, ставивши його на пробу... Ми, люди, є такими, що прагнемо чогось надзвичайного. Часто навіть не бачимо цих дрібних ситуацій, які нам посилає Бог протягом дня. Багато речей приймаємо, наче так має бути. Думаємо, що якщо б ми пережили якесь чудо «в прямому ефірі», то це б означало щось надзвичайне!
…Чого бо це поріддя домагається знаку?... Тепер Ісус сумно дивиться і на нас з таким же запитанням: «Чого...?» Бо ми своїми думками лише поповнюємо ряди фарисеїв, які хоча бачили багато оздоровлень, чуд, але з часом почали сприймати їх наче так має бути та вимагали нових знаків з неба, які б свідчили про Ісусове Божество!!!
…Не дасться отому поріддю знаку…</span> Прокиньмося, поки ще маємо час та спробуймо дивитися на своє життя та навколишній світ очима віри. Кожен новий день, наше здоров’я, рухання — це все є Божим даром!!! Зазвичай, ми це все сприймаємо так просто, ніби інакше не могло б і бути.
Чи добре дивлюсь на Божі знаки у своєму житті?
Господи, вибач мені, що я Тебе ображаю щоденно своєю неуважністю, своїм егоїзмом та вимогами. Дай мені свою благодать, щоб я зміг побачити знаки часів, які постійно посилаєш.
04.01.2009
04.01. Перед Різдвом. Анастасії влкмчц.
Мт. 1,1-25
1. Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама.
2. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. 3. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, 4. Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, 5. Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, 6. Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. 7. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, 8. Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, 9. Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, 10. Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, 11. Йосія – Єхонії і братів його за вавилонського переселення.
12. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, 13. у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, 14. в Азора Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, 15. в Еліюда –Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, 16. у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос.
17. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять.
18. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. 19. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. 20. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. 21. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх».
22. А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком:
23. «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог».
24. Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; 25. та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.
…Родовід Ісуса Христа… Багатьом з нас здається читання родоводу Ісуса Христа непотрібним, бо згадується багато імен, які так важко запам’ятати… Матвій записує послідовно імена всіх Ісусових передків, щоб і ми пізнавали наші духовні коріння.
Життям деяких з них можемо бути натхнені, іншими —здивовані або розчаровані…
Бог також і нас створив та дав місце у своєму плані спасіння. Він нас наповнює своєю благодаттю. Якщо Йому відкриємо свої серця повністю, то буде нас наповнювати Його любов, сила та бажання робити щось більше для своєї віри та ближніх. Деколи нас Бог наповнює силою прощення до когось, хто нам зробив дуже боляче, іншого разу через наші молитви хтось оздоровиться…
…Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос… Народження Ісуса Бог готував поступово, багато років. Бог має дуже багато можливостей та постійно дивує своїми діями, щоб нам принести підтримку, мир, порозуміння - всюди, куди сьогодні прийдемо.
Чи радію з того, що Бог пам’ятає про мене у своєму плані? Чи я є щасливою Божою дитиною?
Мт. 1,1-25
1. Родовід Ісуса Христа, сина Давида, сина Авраама.
2. Авраам був батьком Ісаака, Ісаак – Якова, Яків – Юди і братів його. 3. Юда був батьком Фареса та Зари від Тамари. Фарес був батьком Есрома, Есром – Арама, 4. Арам – Амінадава, Амінадав – Наасона, Наасон – Салмона, 5. Салмон – Вооза від Рахави, Вооз – Йоведа від Рути, Йовед – Єссея, 6. Єссей був батьком царя Давида, Давид – Соломона від жінки Урії. 7. Соломон же був батьком Ровоама, Ровоам – Авії, Авія – Асафа, 8. Асаф – Йосафата, Йосафат – Йорама, Йорам – Озії, 9. Озія – Йоатама, Йоатам – Ахаза, Ахаз – Єзекії, 10. Єзекія – Манасії, Манасія – Амоса, Амос – Йосії, 11. Йосія – Єхонії і братів його за вавилонського переселення.
12. А після вавилонського переселення в Єхонії народився Салатіїл, у Салатіїла – Зоровавел, 13. у Зоровавела – Авіюд, в Авіюда – Еліяким, в Еліякима – Азор, 14. в Азора Садок, у Садока – Ахим, в Ахима – Еліюд, 15. в Еліюда –Єлеазар, в Єлеазара – Маттан, у Маттана – Яків, 16. у Якова – Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос.
17. Поколінь же всіх було: від Авраама до Давида чотирнадцять, від Давида до вавилонського переселення чотирнадцять і від вавилонського переселення до Христа – поколінь чотирнадцять.
18. Народження Ісуса Христа відбулося так: Марія, його мати, була заручена з Йосифом; але, перед тим, як вони зійшлися, виявилося, що вона була вагітна від Святого Духа. 19. Йосиф, її чоловік, бувши праведний і не бажавши її ославити, хотів тайкома її відпустити. 20. І от, коли він це задумав, ангел Господній з’явився йому уві сні й мовив: «Йосифе, сину Давида, не бійсь узяти Марію, твою жінку, бо те, що в ній зачалось, походить від Святого Духа. 21. Вона породить сина, і ти даси йому ім’я Ісус, бо він спасе народ свій від гріхів їхніх».
22. А сталося все це, щоб здійснилось Господнє слово, сказане пророком:
23. «Ось, діва матиме в утробі й породить сина, і дадуть йому ім’я Еммануїл, що значить: З нами Бог».
24. Прокинувшись від сну, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній: прийняв свою жінку; 25. та не спізнав її, аж поки породила сина, і він дав йому ім’я Ісус.
…Родовід Ісуса Христа… Багатьом з нас здається читання родоводу Ісуса Христа непотрібним, бо згадується багато імен, які так важко запам’ятати… Матвій записує послідовно імена всіх Ісусових передків, щоб і ми пізнавали наші духовні коріння.
Життям деяких з них можемо бути натхнені, іншими —здивовані або розчаровані…
Бог також і нас створив та дав місце у своєму плані спасіння. Він нас наповнює своєю благодаттю. Якщо Йому відкриємо свої серця повністю, то буде нас наповнювати Його любов, сила та бажання робити щось більше для своєї віри та ближніх. Деколи нас Бог наповнює силою прощення до когось, хто нам зробив дуже боляче, іншого разу через наші молитви хтось оздоровиться…
…Йосиф, чоловік Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос… Народження Ісуса Бог готував поступово, багато років. Бог має дуже багато можливостей та постійно дивує своїми діями, щоб нам принести підтримку, мир, порозуміння - всюди, куди сьогодні прийдемо.
Чи радію з того, що Бог пам’ятає про мене у своєму плані? Чи я є щасливою Божою дитиною?
03.01.2009
03.01. Юліянії мчц.
Лк. 13,18-29
…Аж ото сказав хтось до нього: «Господи, чи мало буду тих, що спасуться?» Він відповів їм: «Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть. …
Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім.
Якщо ми ці слова Ісуса добре слухали та зрозуміли, мусимо усвідомити, що у Божому Царстві не можна дати хабаря за місце, замовлене наперед як на якомусь концерті. За місце у Божому Царстві мусимо працювати ціле своє життя.
Спробуймо вже зранку усвідомити присутність Бога біля себе, на молитві, у Божому Слові, на Службі Божій, у кожній людині, всюди.
Якщо будемо щоденно «воювати» за мету - небо, таким чином його і досягнемо. Обіцяє нам це Божий Син, і лише у Ньому маємо надію.
Господи, покажи мені, що робити! Щоб я належав до тих, які наперекір падінням, помилкам вміють вставати і йти витривало за Тобою.
Лк. 13,18-29
…Аж ото сказав хтось до нього: «Господи, чи мало буду тих, що спасуться?» Він відповів їм: «Силкуйтеся ввійти через тісні ворота, багато бо, кажу вам, силкуватимуться ввійти, але не зможуть. …
Прийдуть тоді від сходу й від заходу, від півночі й від півдня й возсядуть (на бенкеті) в Царстві Божім.
Якщо ми ці слова Ісуса добре слухали та зрозуміли, мусимо усвідомити, що у Божому Царстві не можна дати хабаря за місце, замовлене наперед як на якомусь концерті. За місце у Божому Царстві мусимо працювати ціле своє життя.
Спробуймо вже зранку усвідомити присутність Бога біля себе, на молитві, у Божому Слові, на Службі Божій, у кожній людині, всюди.
Якщо будемо щоденно «воювати» за мету - небо, таким чином його і досягнемо. Обіцяє нам це Божий Син, і лише у Ньому маємо надію.
Господи, покажи мені, що робити! Щоб я належав до тих, які наперекір падінням, помилкам вміють вставати і йти витривало за Тобою.
02.01.2009
02.01. Ігнатія Богоносця свщмч.,(передпр. Різдва Хр.)
Лк. 21, 37-22,8
37. Днями Ісус навчав у храмі, а ночами виходив і перебував на горі, званій Оливна. 38. Зранку ж увесь народ приходив до нього в храм, щоб послухати його.
22 1. Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха. 2. І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу. 3. Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох, 4. і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати. 5. Зраділи ті й згодилися дати йому гроші. 6. І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.
7. Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху. 8. Ісус послав Петра та Йоана: «Ідіть», – сказав, – «та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили».
Первосвященики та книжники не мають відваги, щоб вбити Ісуса. Тоді Сатана підштовхує Юду, щоб він з ними порозумівся. Відтак, страждання та смерть Христа будуть результатом дії Сатани, юдиної пожадливості та заздрості Ісусових ворогів.
У такий спосіб, під людськими проблемами. Лука виявляє н щось значно більше: битву Христа із силами зла, про яку вже дав говорили пророки. Ця визначна дуель була приготована ще під ч спокус у пустелі. Тоді, «скінчивши всі спокуси, диявол відійшов є Ісуса до якогось часу» (Лк 4,13).., до зустрічі у Єрусалимі.
Для Луки Пасха є спомином спасительних подій з часів виходу єврейського народу з Єгипту: визволення з рабства, охороняючи знак крони, перехід через Червоне море, Синай, обіцяна земля. Для Христа ця Пасха також буде подією визволення людського роду. Господь, посилаючи Петра та Івана її приготувати, свідчить про те що знає наперед все те, що має відбутися.
• Увечері зроблю Іспит совісті, задумуючись над тими жестами Божої любові, якими Господь мене сьогодні обдарував. І попрошу сміливості та вірності Богові на моєму життєвому шляху.
Господи, дякую Тобі за всі дари, які Ти мені щоденно даєш. Допоможи мені зростати у Твоїй любові, віддаючи Тобі усе моє серце..
Лк. 21, 37-22,8
37. Днями Ісус навчав у храмі, а ночами виходив і перебував на горі, званій Оливна. 38. Зранку ж увесь народ приходив до нього в храм, щоб послухати його.
22 1. Наближалося свято опрісноків, що зветься Пасха. 2. І первосвященики та книжники шукали, як би його вбити, боялись бо народу. 3. Ввійшов же сатана в Юду, на прізвище Іскаріот, що був з числа дванадцятьох, 4. і він пішов умовитися з первосвящениками та начальниками, як би його видати. 5. Зраділи ті й згодилися дати йому гроші. 6. І він пристав на те й шукав нагоди, щоб видати його без відома народу.
7. Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху. 8. Ісус послав Петра та Йоана: «Ідіть», – сказав, – «та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили».
Первосвященики та книжники не мають відваги, щоб вбити Ісуса. Тоді Сатана підштовхує Юду, щоб він з ними порозумівся. Відтак, страждання та смерть Христа будуть результатом дії Сатани, юдиної пожадливості та заздрості Ісусових ворогів.
У такий спосіб, під людськими проблемами. Лука виявляє н щось значно більше: битву Христа із силами зла, про яку вже дав говорили пророки. Ця визначна дуель була приготована ще під ч спокус у пустелі. Тоді, «скінчивши всі спокуси, диявол відійшов є Ісуса до якогось часу» (Лк 4,13).., до зустрічі у Єрусалимі.
Для Луки Пасха є спомином спасительних подій з часів виходу єврейського народу з Єгипту: визволення з рабства, охороняючи знак крони, перехід через Червоне море, Синай, обіцяна земля. Для Христа ця Пасха також буде подією визволення людського роду. Господь, посилаючи Петра та Івана її приготувати, свідчить про те що знає наперед все те, що має відбутися.
• Увечері зроблю Іспит совісті, задумуючись над тими жестами Божої любові, якими Господь мене сьогодні обдарував. І попрошу сміливості та вірності Богові на моєму життєвому шляху.
Господи, дякую Тобі за всі дари, які Ти мені щоденно даєш. Допоможи мені зростати у Твоїй любові, віддаючи Тобі усе моє серце..
01.01.2009
01.01. Боніфатія мч.
Лк. 21,28-33
І Він сказав їм притчу: «Погляньте на смоковницю і всякі (інші) дерева. Коли вони розпукаються вже, ви дивлячись, розумієте самі від себе, що вже близько літо. Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що Царство Боже близько. Істинно кажу вам: Рід цей не пройде, аж поки все не станеться. Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть.
Євангелію неможливо читати як роман. Ісус говорив у притчах лише для того, щоб люди могли краще зрозуміти Божу правду.
Бог адресує ці слова кожній людині, народженій на цій землі. Коли дивимось навколо, маємо зрозуміти, що Боже Царство є близько. Не важливо знати точну дату, місце, але важливо жити кожну хвилину нашого життя, так ніби вона є останньою. Наповнюймо життя молитвою, добрими ділами… чи вчимось, чи бавимось, чи відпочиваємо, чи працюємо, чи допомагаємо – намагаймось належати Господу.
Господи, дякую Тобі, що Ти є моїм Богом та Батьком, дякую, що Ти є постійно зі мною та кличеш мене до неба. Дякую!
Лк. 21,28-33
І Він сказав їм притчу: «Погляньте на смоковницю і всякі (інші) дерева. Коли вони розпукаються вже, ви дивлячись, розумієте самі від себе, що вже близько літо. Отак і ви, коли побачите, що це збувається, знайте, що Царство Боже близько. Істинно кажу вам: Рід цей не пройде, аж поки все не станеться. Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть.
Євангелію неможливо читати як роман. Ісус говорив у притчах лише для того, щоб люди могли краще зрозуміти Божу правду.
Бог адресує ці слова кожній людині, народженій на цій землі. Коли дивимось навколо, маємо зрозуміти, що Боже Царство є близько. Не важливо знати точну дату, місце, але важливо жити кожну хвилину нашого життя, так ніби вона є останньою. Наповнюймо життя молитвою, добрими ділами… чи вчимось, чи бавимось, чи відпочиваємо, чи працюємо, чи допомагаємо – намагаймось належати Господу.
Господи, дякую Тобі, що Ти є моїм Богом та Батьком, дякую, що Ти є постійно зі мною та кличеш мене до неба. Дякую!
Підписатися на:
Дописи (Atom)