17.02.2009

17 лютого, вівторок – Мр 14,10-42
Прп. Ісидора Пилусіотського

Першого дня Опрісноків, коли жертвували Пасху, кажуть до Ісуса учні: Господи, де хочеш, щоб ми йшли й приготували їсти Пасху? Тоді Він послав двох із Своїх учнів і сказав їм: Ідіть у місто; і стріне вас чоловік, що нестиме жбан води; ідіть лишень за ним, і, куди він увійде, скажіть господареві дому: Учитель питає, де Моя світлиця, в якій Я міг би їсти з Моїми учнями Пасху? І він вам покаже велику світлицю, вистелену килимами та готову. Там приготуйте нам. Учні пішли, прибули до міста і найшли, як Він сказав їм, і приготували Пасху. …І коли вони їли, Ісус узяв хліб, благословив, розломив і дав їм, кажучи: Прийміть, це Моє тіло. Потім узяв чашу, воздав хвалу, дав їм, і пили з неї всі. І сказав їм: Це Моя кров завіту, що проливається за багатьох. …

Можливо, і ви чули про жертовність батька, котрий хотів врятувати свою доньку і подарував їй частину своїх легень. На жаль, після операції серце доньки не витримало. Довгий шрам на його тілі, довжиною майже 50 сантиметрів, був знаком його жертовності за спасіння своєї доньки.
Ми є свідками ще більшої жертви!!! Ісус жертвувався за нас всіх на хресті, щоб ми могли вічно жити. Щоденно нам пропонує своє тіло в Євхаристії не для того, щоб ми спасли це життя, але щоб отримали вічне щастя з Ним! Якщо приймаємо Його тіло, ми з ним з’єднуємось. У кожному Святому Причасті здійснюється «духовна трансплантація» для нашого вічного життя.
Стараймося, щоб ми не були між тими, які протягом Святого Причастя лише переступають з ноги на ногу! Приймаймо з радістю Христа до свого серця та будьмо для цього світу «Євхаристією» - Христом, присутнім поміж нами!!!

Ісусе, підтримай мене, щоб я Тебе приймав з чистим серцем у своє життя.