20 лютого, п’ятниця – Мр 15,22.25.33-41
Прп. Партенія
В той час вояки, взявши Ісуса, повели Його на місце Голготи, що значить Череп-місце, і дали йому пити вина, змішаного з міррою, але Він не прийняв. Тоді розіп’яли Його і поділилися Його одежею, кинувши жереб, хто що візьме. Була ж третя година, коли Його розіп’яли. Був також напис, за що Його було засуджено: Цар юдейський. І розіп’яли з Ним двох розбійників, одного праворуч, другого ліворуч Нього. Тоді збулось Писання, що каже: До беззаконних зараховано Його. Прохожі хулили Його і, киваючи головами, промовляли: Овва! Ти, що руйнуєш храм і в три дні знов його будуєш, спаси Себе, зійди з хреста! Так само і первосвященики разом з книжниками, глузуючи, говорили між собою: Інших спасав, Себе ж спасти не може! Христос, цар Ізраїля, хай зійде тепер із хреста, щоб ми побачили і увірували. І ті, що були з Ним розп'яті, зневажали Його. А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години. О дев'ятій же годині Ісус скрикнув сильним голосом: Елої, Елої, лама савахтані? (що означає у перекладі: Боже мій, Боже мій! Чому Ти Мене покинув?) Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: Он, Іллю кличе! Побіг один і, намочивши губку оцтом та, настромивши на тростину, дав Йому пити, кажучи: Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля Його зняти! Ісус же, скрикнувши сильним голосом, віддав духа. Тоді завіса в храмі роздерлася надвоє, зверху аж донизу. Сотник, що стояв проти Нього, бачачи, що так віддав духа, сказав: Чоловік цей справді був Син Божий. Були там і жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія, що ходили слідом за Ним і Йому услуговували, як був Він у Галилеї, та й багато інших, що з Ним були прийшли в Єрусалим
Ісус Христос - Цар всіх.
До страждань, які витерпів за нас Ісус, спричинилися не лише юдеї, але й усі грішники, передусім ми, християни. Царство гріха – це царство темряви, смутку, брехні.
Запросімо Ісуса, щоб Він був Царем нашого серця.
Смерть Ісуса Христа через розп’яття примирила людство з Богом. За безмежну образу, яку людина нанесла Богу, надолужити міг тільки той, хто був сам безмежний, тобто Бог. Тому Син Божий бере на себе гріхи світу і приносить себе в Жертву. Тепер кожна охрещена людина в тайні Сповіді може отримати прощення своїх гріхів і в такий спосіб відновити свою єдність з Богом. Крім того, маємо знати одну істину : Хто затаює свої гріхи, той не матиме щастя-долі, а хто, признавшись у них, їх покине, той зазнає ласки” (Прип. 28. 13).
Oтче! Христос - твій Син помер, даючи себе самого, щоб ми мали життя. Допоможи нам наслідувати його, віддаючи себе тобі і братам.
Немає коментарів:
Дописати коментар