14.03.2009

14 березня, субота – Мр 1,35-44
Прпмчц.Євдокії

Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився. Та Симон і ті, що були з ним поспішили за ним, знайшли його й кажуть до нього: «Усі тебе шукають». Він же відповів їм: «Ходімо деінде, у сусідні села, щоб і там проповідувати, бо я на те й прийшов». І він пішов і проповідував в їхніх синагогах по всій Галилеї, і виганяв бісів.
І приходить до нього прокажений, благає його та, припавши на коліна, каже йому: «Якщо хочеш, то можеш мене очистити». І, змилосердившись, Ісус простягнув свою руку, доторкнувсь його і сказав до нього: «Хочу, будь чистий!» І вмить проказа зійшла з нього, і став він чистий. І, звернувшись до нього суворо, негайно відпустив його й мовив йому: «Гляди ж, нікому не кажи нічого, а йди та покажися священикові, ще й принеси за твоє очищення, що повелів був Мойсей, їм на свідоцтво».

За часів Ісуса проказа була невиліковною хворобою. Ті, які нею захворіли, жили далеко від міст, не могли ні з ким зустрічатися. Як прокажений дійшов до Ісуса, нам не відомо. Можливо, чув про Нього та бачив в ньому єдину надію, тому шукав спосіб, як наблизитися до Ісуса. Уявімо, як довго готувався, що все Йому скаже, як пояснить… Так як пише Євангелист, в особистій зустрічі багато не сказав: «Якщо хочеш, то можеш мене очистити». Чи треба більше? Чи потрібне якесь пояснення? Він стоїть перед самим Богом!
Вчімося і ми від прокаженого, бо дуже добре усвідомлюємо, як гріх «роз’їдає» нашу душу, щоб нам своєю благодаттю допоміг очиститися від багатьох наших недоліків, злих звичок, грішних навиків. Щирим жалем кличмо у тайні покаяння: «Господи, якщо хочеш, тільки Ти можеш мене очистити!»
Не будьмо байдужими до прокази гріха та вже на початку цієї хвороби душі біжімо до Ісуса, до Його ніг у сповіді та визнаймо наш гріх. Переживемо стільки радості та потрібного миру, але також знову здобудемо натхнення для віри в Нашого Небесного Батька!

• Як я дивлюсь на проказу душі – гріх?

Господи Ісусе, якщо хочеш, можеш мене очистити! Прошу Тебе!