08 травня, п’ятниця – Ів 6,48-54
Ап. і Євангеліста Марка
Я – хліб життя. Батьки ваші манну в пустині споживали, – і померли. Це ж – хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу».
Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
Запорукою вічної радості в небі є Ісус. Щоб ми туди одного разу потрапили, мусимо вибрати Його дорогу та наслідувати Його. Дорога до Отця не є легкою, веде моментами радості, свята, але є на ній також смуток, біль, терпіння. На деяких частинах дороги нам треба нести хрест, а деколи треба, щоб померло наше «я» та наші уявлення.
Очікують нас перешкоди, спокуси. Потребуємо підтримки, яку нам назавжди може дати лише Ісус: Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
Господи, дай мені сьогодні і постійно їсти хліб життя, щоб я жив з Тобою навіки.
Немає коментарів:
Дописати коментар