14 вересня , понеділок Лк. 4,16-22
Поч. Церк. року; преп. Симеона Стовпника
16. І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати.
17. Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано:
18. “Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю,
19. оповістити рік Господній сприятливий.”
20. А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього.
21. І він почав до них говорити: “Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.”
22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: “Чи ж він не син Йосифа”?
Те, що прочитали, діється при кожній Службі Божій. Через Літургію Слова говорить до нас сам Ісус Христос. Уявімо, як тепер сам Ісус до мене говорить…
Служба Божа продовжується жертвою і Ісус нам під видом хліба і вина дає сам себе за їжу. Говорить і нам: Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.
У цій хвилині нічого не є важливішим, ніж не відмовитися від Нього, як це зробили Назаретяни, але прийняти Його з покорою та любов’ю до свого серця!
В тиші святого причастя приносимо в серці самого Бога до свого життя, до вчинків, слів, ситуації…, Він бажає бути завжди з нами! Підготуймося до цієї хвилини та не дозвольмо нічому та нікому перешкодити. Відкладімо в сторону всі турботи та проблеми, Йому їх віддаймо та відчуваймо лише Його близькість… Якщо Йому відкриємо своє серце, сповниться Його слово і на нас!
Бажаю датися оздоровити Ісусові?
Господи Ісусе, відкриваю Тобі своє серце, прийди і переміни мене!
Немає коментарів:
Дописати коментар