11.11.2009

11 листопада, середа Лк 11,9-13
Преп.Анастасії; Преп. Аврамія Ростовського


Отож кажу вам: Просіть, і вам дасться; шукайте, і знайдете; стукайте, і вам відчинять. Кожний бо, хто просить, одержує; той, хто шукає, знаходить, і тому, хто стукає, відчиняють.. Котрий із вас, батьків, коли син проситиме в нього хліба, дасть йому камінь? Або коли попросить риби, замість риби дасть йому гадюку? Або коли яйце попросить, дасть йому скорпіона? Отак коли ви, злими бувши, умієте давати дітям вашим дари добрі, оскільки більш Отець небесний дасть Святого Духа тим, що у нього просять!

Можемо дивуватися, з якою легкістю говорить Ісус про дуже важливу проблему. Напевно дуже багато з нас засумнівається щодо «здійснення» цих слів на практиці. В думці згадаємо про наші численні молитви, також і на колінах, в котрих ми Бога просили про багато речей, стукали в «двері» Його серця, щоб Його переконати в наших потребах, але це зовсім не подіяло! Чи насправді зовсім?
Наперекір нашим «застереженням» Ісус і сьогодні повторює ці слова і крапкою в кінці речення нас запевняє, що вони правдиві і нічого в них не змінюється навіть після двох тисячоліть!
Просіть і отримаєте…. «Ходімо діяти» в наших проханнях так, як нам каже Ісус.
Стукаймо сьогодні в «двері» Ісусового серця проханням, бажанням свого серця, потребою, але перед тим Його попросімо, щоб зміцнив нашу віру в Його поміч… В тиші серця послухаймо, що нам скаже. Можливо перейде день, два, тиждень, місяць, рік. Можливо поміч прийде в іншій формі, іншим способом, але точно прийде!!!

Чи вмію просити витривало про щось Ісуса?
Господи, дуже бажаю вірити Твоїм словам. Благослови мою віру та витривалість.


Немає коментарів: