14 грудня, понеділок – Лк 19,37-44
Прор. Наума
А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили,
кажучи: “Благословен цар, що йде в ім'я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!”
Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: “Учителю, заборони твоїм учням.”
Він же відповів: “Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння.”
І як наблизився і побачив місто, він над ним заплакав,
кажучи: “Якби й ти цього дня зрозуміло те, що веде до миру! Але тепер воно закрите перед твоїми очима!
Бо прийдуть дні на тебе, і вороги твої валом тебе оточать і тебе обляжуть, і стиснуть тебе звідусюди;
вони розчавлять тебе й твоїх дітей, які будуть у тобі, і не зоставлять у тебе каменя на камені - за те, що ти не зрозуміло часу твоїх відвідин.”
Євангеліє сьогоднішнього дня приводить нас до роздумів над питанням: Що довело Ісуса до сліз при погляді на Єрусалим, назва якого походить від слова “мир”? Що нам приносить правдивий мир? Де ми його шукаємо, коли приходять проблеми, труднощі, коли нас переслідує страх, побоювання? Що робити, щоб спасти від знищення мури нашої віри?
Правдивий мир, який нам пропонує Ісус, є миром душі, який виявляється у звільненні від зла, гріха, гніву, ненависті, страху. Лише такий мир приносить заспокоєння, оздоровлення, єдність, мир, радість душі!
Ми зможемо здобути правдивий мир, коли дозволимо Ісусові, щоб «царював» в нашому серці, над нашим життям, нашими думками, словами, вчинками. Його любов та пропонована благодать мають міць знищити кожну перешкоду…
Тому з відвагою кличмо Ісуса в тяжких ситуаціях життя, Він нам покаже дорогу до спасіння. Повірмо Йому і так переживемо правдивий мир!
Немає коментарів:
Дописати коментар