12 березня, п’ятниця – Мр 15,33-47
Іспов. Прокопія Декаполіта
А як настала шоста година, темрява наступила по всій землі аж до дев'ятої години. О дев'ятій же годині Ісус скрикнув голосом сильним: "Елої, Елої, лама савахтані?" - що означає у перекладі: "Боже мій, Боже мій! Чому єси покинув мене?" Деякі з тих, що там стояли, почувши те, казали: "Он, Іллю кличе!" Побіг один і, намочивши губку оцтом та настромивши на тростину, давав йому пити, кажучи: "Чекайте, побачимо, чи прийде Ілля зняти його!" А Ісус, голосом сильним скрикнувши, віддав духа. Тоді завіса в храмі
роздерлася надвоє, зверху аж донизу. Бачивши ж сотник, що стояв проти нього, що так віддав духа, сказав: "Чоловік цей справді був Син Божий." Були й жінки, що дивилися здалека. Між ними була Марія Магдалина, Марія, мати Якова Молодшого та Йосифа, і Саломія, що слідом за ним ходили і йому услугували, як був він у Галилеї, та й багато інших, що з ним були прийшли в Єрусалим. Коли настав уже вечір, - тому що була це п'ятниця, тобто перед суботою, - Йосиф Ариматейський, поважний радник, що й сам очікував Божого Царства, прибув і, сміливо ввійшовши до Пилата, попросив тіло Ісуса. Пилат же здивувався, що вже вмер; і прикликавши сотника, спитав його, чи давно помер. Довідавшись від сотника, він видав Йосифові тіло; а Йосиф, купивши полотно, зняв його, обгорнув полотном і поклав його у гробі, що був висічений у скелі; потім прикотив камінь до входу гробу; Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосифа, дивились, де його покладено.
Ісус помер за кожного з нас, давши себе розп’ясти на хресті. Це повинно спонукати нас до того, щоб віддячити Йому. А як це зробити, нас вчить апостол Павло: « А Він умер за всіх, щоб ті, що живуть, жили вже не для самих себе, а для того, хто за них умер і воскрес.(ІІ. Кор 5,15)
Господи, віддаю Тобі моє життя.
Немає коментарів:
Дописати коментар