06 грудня, субота – Лк 9,37-43
Свтт. Амфілохія і Григорія, єпископів
В той час, як зійшов Ісус з гори, сила людей його зустріла. І ось якийсь чоловік з народу почав кричати: Учителю, благаю тебе, зглянься над моїм сином, бо він єдиний у мене. Дух його хапає, і той кричить раптом, трясе ним, і він пускає піну; той його, вимучивши, залишає цілком знесиленого. Просив я твоїх учнів, щоб його вигнали, та вони не змогли. Ісус відповів: О роде невірний та розпусний! Доки маю бути з вами та терпіти вас? Приведи сюди твого сина! Коли хлопець наближався, демон кинув ним об землю і сильно потряс ним; але Ісус погрозив нечистому духові, оздоровив юнака й віддав його батькові. Всі були захоплені величчю Божою.
Ми часто у дискусіях критикуємо інших людей, їх поведінку, дії, їх хиби… Та й за собою також часто помічаємо лише зло і невдачі. Однак сама лише критика не приведе до змін.
Хай Добрий Батько надихає нас Євангелієм. Просімо Ісуса зі всією щирістю, щоб помножив нашу віру, щоб нам допоміг, коли боремось зі своїми власними хибами, хворобами, але також і тоді, коли нам здається, що ми неспроможні перенести помилки інших людей.
Ісусе, для Тебе немає жодної труднощі знищити будь-якого диявола. Підкріпи мою віру в Твою міць.
Немає коментарів:
Дописати коментар