17.03.2009

17 березня, вівторок – Мр 14,1-1
Прп. Герасима

Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити, але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!
І як був у Витанії, в домі Симона прокаженого, і коли він був за столом, то підійшла жінка з алябастровою посудиною щирого дорогоцінного нарду й, розбивши ту посудину, вилила йому на голову. Деякі обурилися між собою: «Навіщо, мовляв, така втрата мира! Таж її можна було продати більш, ніж за триста динаріїв, а гроші бідним дати!» І вони ремствували на неї. Але Ісус сказав: «Лишіть її. Чого її бентежите? Вона зробила супроти мене добрий вчинок. Бідних бо ви завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм добро чинити; мене ж не завжди маєте. Що могла, те зробила; вона заздалегіть намастила моє тіло на похорон. Істинно кажу вам: По цілім світі, скрізь, де тільки буде проповідувана ця Євангелія, оповідатимуть і те, що вона зробила на пам’ятку про неї».
Юда ж Іскаріотський, один з дванадцятьох, пішов до первосвящеників, щоб видати його їм. Вони, почувши це, зраділи й обіцяли дати йому гроші. І він шукав, як би його видати у сприятливий час.


Кожен бачить своє щастя в чомусь іншому. Марія з Євангелія його знайде у помазанні ніг Ісуса, Марта - у служінні, Лазар - біля столу, Юда - в грошах… а ми? В чому полягає правдиве щастя для нас? Для мене персонально?
Завданням нас християн є знайти правдивий ключ до найбільшого щастя – отримання неба!!! Цілим своїм життям та існуванням ми б мали старатися робити все для Бога.

Яким є моє уявлення щастя? Яким ключем хочу відкрити небо? Чи віддаю я Богу все, що маю - свій час, свої діла, свої бажання…? Що сьогодні я зроблю для Ісуса?

Немає коментарів: