18 липня, субота – Мт 9,18-26
Преп. Атанасія Атонського
18. Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: «Дочка моя тільки що померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе». 19. Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його.
20. І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі. 21. Казала бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю». 22. Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе». І видужала жінка від тієї ж години.
23. А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, 24. сказав: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить». І насміхалися з нього. 25. Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. 26. Чутка про це розійшлась по всій тій країні.
Жінці було недостатньо лише перебувати в присутності Ісуса, бажала хоча б доторкнутися до Нього, бо вірила, що Він може її оздоровити. Подібно і начальник «доторкнувся» вірою в воскресіння своєї доньки.
Навіть, якщо нам здається, що ситуації, в яких знаходимося, не можна вирішити, біль вже не можна витримати, страждання зростає або приходить смерть тілесна чи духовна, з таким міцним Богом ми, віруючі, не мали б ніколи втрачати надії!
Коли сьогодні чи будь-коли в нашому житті опинимося в ситуаціях, які, на наш погляд, неможливо вирішити, не здаваймося, не втрачаймо надії, наш Бог є міцний і для Нього нема такої ситуації, щоб не можна було її вирішити… Бог є на нашій стороні, і якщо нам часто здається, що Він нас покинув, Він є з нами, бажає нас підтримувати, оздоровляти, і навіть зробить чудо, якщо це є в Його планах щодо нас. Витрімо сльози і побачимо, як Бог буде діяти в нашому житті. Віддаймося Йому у розпорядження і переживемо щось гарне вже сьогодні!
Ісусе, довіряюся Тобі! Поможи моїй недовірі!
Немає коментарів:
Дописати коментар