24 жовтня, субота – Лк 5,27-32
Ап. Филипа, преп.. Теофана
Після цього він вийшов, побачив митника, Леві на ім’я, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Ходи за мною!» І той, кинувши все, встав і пішов за ним. Потім Леві справив для нього бенкет великий у своїй хаті; була ж там з ними за столом велика сила митарів та інших. Фарисеї та їхні книжники нарікали і, звертаючись до його учнів, говорили: «Чого ви з митарями й грішниками їсте й п’єте?» Ісус у відповідь сказав їм: «Не ті, що при добрім здоров’ї, потребують лікаря, лише – хворі. Я прийшов, не щоб праведників кликати до покаяння, а грішних».
Скільки раз Ісус вже проходив між нами зі своїм тихим закликом: Іди за мною! Чому ще сидимо байдуже на митниці? Ісус так бажає зустрітися з нами персонально при Ламанні хліба, Він пропонує нам себе в Євхаристії як їжу для нашого життя. Скільки з нас насправді порухаються?
Можливо, не маємо аж таку проблему з гріхом, як із лінню, байдужістю, незацікавленістю. Ми аж занадто «пересиченні» пропозиціями цього світу, та замало «голодні» Божої правди та Ісусової присутності у своєму житті. Леві від фундаменту поміняв своє життя в одну мить! Нам би вистарчало перемінюватися повільно, кожен день потрохи…
Переживаймо Божу присутність, Його прощення, силу, бо це не замінить ніяка пропозиція цього світу.
• Хочу крокувати у своєму житті з Ісусом?
Господи Ісусе, бажаю правдивої зміни свого життя. Поможи мені відкритися Тобі повністю!
Немає коментарів:
Дописати коментар