29.10.2009

29 жовтня, четвер – Лк 9,7-11
Муч. Лонгіна

Ірод четверовласник довідався про все, що діялось, і збентежився, бо деякі казали, що то Йоан воскрес із мертвих, інші - що Ілля явився, а ще інші, - що якийсь пророк із давніх устав з мертвих. Ірод сказав: “Йоанові я стяв голову. Хто ж це такий, що я про нього таке чую? ” І намагався побачити його. Апостоли ж, повернувшися, розповіли йому про те, що зробили. Тоді він узяв їх і пішов осторонь у напрямі міста, що зветься Витсаїда. Люди, довідавшись про те, пішли слідом за ним. Він їх прийняв і говорив їм про Царство Боже та оздоровляв тих, що потребували тог
о.


Ми прочитали Іродові роздуми про те, що почув від інших. Він хотів бачити Ісуса, щоб хоч на хвилину заспокоїти невмовкаючу совість, а також і цікавість: Івана я дав вбити…
Подумаймо над тим, як не бути Іродами сьогодні, котрі хоча і хочуть зустрітися з Ісусом, але не з правильним, добрим наміром! Бажаймо Його не лише бачити, але й дозвольмо, щоб в нас проникнув Своїм словом, присутністю, Своєю любов’ю, Своїм миром…
Якщо буде наша зустріч з Христом щира, виявиться це і в нашому щоденному житті. Ми кожного дня стикаємося з багатьма ситуаціями, які найкраще «перевірять» нашу віру в Бога. Мусимо вирішувати, чи будемо чесно працювати, менше балакати, чи будемо між тими, що обмовляють, живуть не чисто, чи будемо воювати проти заздрості, гніву…
Чи бажаю бути між тими людьми, які хочуть персонально зустріти Христа, чи тільки про Нього щось знати?

Які бажання є в моєму серці?

Немає коментарів: