20 січня, середа – Мр. 12,28-37
Собор св. Йоана Христителя
Один же з книжників, що чув їхню суперечку, а й бачив, як він їм добре відповів, підійшов і спитав його: "Яка перша з усіх заповідей?" Ісус відповів: "Перша - Слухай Ізраїлю! Наш Господь Бог - Господь Єдиний, і будеш любити Господа, Бога твого, всім серцем твоїм, усією душею твоєю, всією думкою твоєю й усією силою твоєю. А друга: Будеш любити ближнього твого, як себе самого. Іншої, більшої від цих, заповіді немає." І сказав йому книжник: "Добре, Учителю: ти сказав по правді, що він - Єдиний, і що нема іншого, крім нього. А й що любити його усім серцем, усім розумом та силою всією, й любити ближнього, немов себе самого, - це більш, ніж усі всепалення та жертви." Ісус же побачивши, що відрік розумно, сказав до нього: "Ти недалеко від Божого Царства." І ніхто не смів більше його запитувати. Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос - син Давидів? Адже ж: Давид сам був промовив Святим Духом: Сказав Господь Владиці моєму: Сиди праворуч від мене, доки не покладу ворогів твоїх підніжком тобі під ноги. Сам Давид зве його Господом; як же тоді він - його син?" І багато людей слухало його радо.
… Заговорив тоді Ісус і казав, навчаючи у храмі: "Як можуть книжники казати, що Христос - син Давидів?... Наперекір тому, що Ісус був вимогливий вчитель, слухало Його багато людей… Зі своїх вимог Він нічого не опускав, навіть якщо була загроза, що багато Його покинуть… До своїх сучасників вживав також не дуже милі назви, якщо йшлося про правду. Подібно і сьогодні, кличе людей до життя згідно Євангеліє та Божих законів, наперекір тому, що люди би краще жили за «власними законами» та уявленнями!
… І багато людей слухало його радо.… І сьогодні багато людей слухають Ісуса з радістю… Людські серця наповнені бажанням правдивого миру, радості та надії… Надії, що є хтось, для кого ми дуже важливі, хто нас любить наперекір нашим хибам, недосконалостям, хто терпеливо та витривало чекає на нашу зміну, хто нас не відкине, якщо ми ще і не живемо точно так, як Він бажає. Будьмо впевнені, що в Ісусові маємо надію, яка триває вічно.
Немає коментарів:
Дописати коментар