05 липня, понеділок – Мт 13,54-58
Свщмч. Євсевія
Прибувши в свою батьківщину, він навчав їх у їхній синагозі, так що вони дивувалися і говорили: «Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? Хіба він не син теслі?Хіба не його мати зветься Марія, а його брати: Яків, Йосиф, Симон та Юда? І його сестри хіба не всі між нами?Звідки ж воно йому це все?» І вони брали йому це за зле. Ісус же сказав їм: «Пророк не має пошани лише в своїй батьківщині та в себе вдома». І не зробив там багато чуд з-за їхньої невіри.
Вони дивувалися і говорили: «Звідкіля в нього ця мудрість і сила чудодійна? Вони дивилися на Ісуса лише як на людину і таке ставлення не дозволяло їм бачити в Ньому посланця Бога. Коли почав проголошувати правди віри, зустрів неприйняття та злість своїх.
Хіба він не син теслі?Хіба не його мати зветься Марія… Легко таке може трапитися і з нами. Хоча ми думаємо, що віра, яку ми перейняли в сім’ї, а також те, що ходимо до Церкви, щоденна молитва не дадуть нам опуститися до рівня назаретян! Перш, ніж почнемо їх осуджувати за таку поведінку, подивімося в нашу душу. Можливо, Бог не вимагає від нас якогось надзвичайного страждання за Його Євангеліє. Але правдивим є те, що Він від нас очікує свідчення, яке буде виходити з нашої поведінки, з розмов, з доброї праці, щирості. Вчімося не боятися глузувань через те, що віримо в Бога. В теперішньому світі, який не підтримує християнства, не приховуймо нашу ідентичність християнина! Можливо нас буде очікувати дискримінація на роботі, обмовляння, але шукаймо допомоги в Ісуса, в тих людей, котрі нам допоможуть.
Немає коментарів:
Дописати коментар