21 листопада, субота – Лк 10,16-21
Собор архистратига Михаїла
Хто слухає вас, мене слухає; а хто гордує вами, мною гордує; а хто гордує мною, гордує тим, хто послав мене.” Повернулись сімдесят два з радістю, кажучи: “Господи, навіть і біси коряться нам з-за твого імени.” Він же сказав їм: “Я бачив сатану, що, наче блискавка, падав з неба. Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу - й ніщо вам не пошкодить. Одначе, не радійте тому, що духи вам коряться, але радійте тому, що ваші імена записані на небі.” Того часу Ісус був зрадів Святим Духом і промовив: “Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти втаїв це від мудрих та розумних і відкрив немовляткам. Так, Отче, бо так тобі подобалося.
Попробуймо в цій хвилині подумати над тим, що все, що ми маємо в нашому житті нам дарував Бог. Скільки гарних подій та хвилин ми пережили, коли покладалися на Його керівництво та благодать, коли переживали Його присутність. Будьмо впевнені, що Бог бажає перебувати з нами в цілком особистих та тісних стосунках.
Сьогодні маємо нагоду подумати над нашою покорою та довірою до Бога. Цим Євангеліє Бог кличе нас до себе. Він бажає, щоб ми щиро розказали Йому про все те, що переживаємо, що від життя очікуємо, що нам вдалося, а що ні. Скажімо Йому про свої страхи та хвилювання. Вчімося бути «маленькими», котрі в Божих руках знаходять впевненість та надію. Відкрито визнаймо перед Ним, що часто виявляли своє незадоволення з того, як дорого нам коштує наша віра, дивлячись на всіх тих, котрі собі живуть вільно… Будьмо впевнені, що Він постійно на нас дивиться ніжним батьківським поглядом.
Попробую, хоча б раз, щиро сказати Богові про свої переживання.
Господи, перетвори моє серце, щоб в ньому було досить покори, щирості та довіри до Тебе.
Немає коментарів:
Дописати коментар