24 травня, неділя – Ів 9,1-38
Сліпонародженого, гл.5
Рівноапостольних Кирила і Методія
Переходивши, побачив Ісус чоловіка, зроду сліпого. Запитали його, отже, учні його: «Учителю, хто згрішив?Він – чи батьки його, що сліпим він уродився?» «Ані він не згрішив, ані батьки його, – відказав Ісус, – але щоб ділам Божим виявитись на ньому! Поки дня, маємо виконувати діла того, хто послав мене, – бо ніч надходить, за якої ніхто не зможе діяти. І поки я у світі – я світло світу». Сказавши те, сплюнув на землю, споготовив слиною глей і помастив глеєм очі сліпому. До нього ж сказав: «Іди, вмийся в купелі Силоамській», – що у перекладі означає: «Зісланій». Отож подався той, умився – і повернувся зрячим! Сусіди ж і ті, що бачили його раніше сліпим, заговорили: «Чи то ж не той, який ото все сидів – жебрачив?» Одні казали: То він, – інші:Ні, лиш подібний до нього. Він же каже: «Це я!» Тож питались його: «Як воно так, що прозріли твої очі?» А він: «Чоловік, що Ісусом звуть його, споготовив глей, очі мені помастив та й мовив:Піди до Силоаму, вмийся. Я пішов, умився – і прозрів». Вони його тоді питають: «Де він?» –«Не знаю», каже той. Тож ведуть того, хто сліпий був, до фарисеїв. Було ж у суботу, коли то Ісус споготовив глею і відкрив йому очі. То й фарисеї спитали його, як він прозрів. А він їм: «Глею поклав мені на очі, я вмився, й ось бачу». Деякі з фарисеїв твердили: «Не від Бога цей чоловік, бо суботи не дотримує». Інші мовили: «Чи може ж грішний чоловік отакі чудеса чинити?» Отож суперечка була серед них. І знову сліпому кажуть: «А ти що про нього кажеш – про те, що очі тобі відкрив?» Одрікає: «Пророк він». Проте юдеї щодо нього не вірили, що був він сліпий і прозрів, – аж поки не закликали батьків отого прозрілого. Спитали їх: «Чи то ваш син, про котрого кажете, що сліпим він уродився?А тепер як же він бачить?» Батьки його і відказали, мовивши: «Знаємо, що то наш син, і що сліпим він був уродився. А як він тепер бачить – не знаємо, і хто відкрив йому очі – не відаємо. Спитайте самого: він дорослий, сам про себе скаже». Так батьки його казали, бо юдеїв страхалися: юдеї бо вже були домовилися, щоб виключити кожного з синагоги, хто Христом його визнаватиме. Тим то батьки його й казали: Дорослий він, – самого спитайте. Отож удруге закликали чоловіка, що сліпим був, та й кажуть йому: «Богові славу воздай!Ми знаємо, що той чоловік – грішник». «Чи грішник він, – озвався він, – я не знаю. Знаю одне: був я сліпим, а тепер бачу». Вони ж йому на те знов: «Що він таке тобі сподіяв? Як він очі тобі відкрив?» Той їм відказує: «Я вже вам оповів, та ви не слухали. Навіщо іще чути хочете? Чи, може, і ви його учнями бажаєте стати?» Ті з лайкою накинулись на нього, і сказали: «Ти його учень!Ми –Мойсеєві учні! Ми знаємо: до Мойсея промовляв Бог. А цього не знаємо, звідкіля він». У відповідь чоловік сказав їм: «Ось воно, власне, і дивно, що ви не знаєте, звідкіля він, а він мені очі відкрив. Ми знаємо, що Бог не вислухує грішників, коли ж хтось побожний і його волю чинить, – ось того він вислухує! Нечувано одвіку, щоб хто-небудь відкрив очі сліповродженому. Був би він не від Бога – нічого не спроможен би був зробити!» Озвались і сказали йому: «Ти ввесь у гріхах уродився, а нас навчаєш?» І прогнали його геть.
Довідався Ісус, що вони геть його прогнали, отож, зустрівши його, промовив до нього: «Віруєш у Чоловічого Сина?» А той: «А хто він, Господи, щоб я вірував у нього?» Ісус же йому: «Ти бачив його; він – той, хто говорить з тобою». Тоді той і сказав: «Вірую, Господи!» – і поклонився йому.
Багатьом з нас не бракує тілесного зору, але мусимо визнати, що це сприймаємо як нормальне явище. З духовним зором є гірше. Ісус проходить біля нас, Бог пропонує себе через Святе Письмо та Євхаристію, через ближніх, але ми Його не бачимо, нам вистачає самих себе. Своєю неуважністю, самодостатністю доводимо Йому, що ми Його аж настільки не потребуємо!!!
Відкриймо свій духовний зір і побачимо Божу близькість, Його діяння в нас, в нашому середовищі. Не залишаймося духовно сліпими! Віддаймо дяку Богові за маленькі дари, якими Він нас щоденно наповнює, за ситуації, в яких нам пропонує помічну руку.
Господи, не хочу бути духовно сліпим, хочу бачити Твоє піклування про мене на кожному кроці.
Немає коментарів:
Дописати коментар