18 червня, п’ятниця – Мт 12,1-8
Свщм. Доротея, єп. Тирського
Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Учні ж його, зголоднілі, заходилися рвати колосся і їсти. Побачили це фарисеї і кажуть до нього: «Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу». Він відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів був він і ті, що були з ним? Як ото він увійшов у дім Божий і спожив хліби покладання, яких, за винятком самих священиків, не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були. Або хіба ви не читали в законі, як священики в суботу порушують у храмі суботу й провини не мають? Я ж кажу вам, що тут більше, ніж храм. Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – ви б безвинних не осудили. Бо Син Чоловічий –Господь і суботи».
Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Уявімо собі Ісуса, який крокує через поле. Він втомлений, голодний…, крокує разом з учнями.
«Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу». Якщо шукаємо причину, щоб звинуватити людину, то вона завжди знайдеться. Так було це і на полі. Якщо б ми добре подивилися, як проживаємо наші неділі, то скільки зауважень ми могли би вислухати. Ми, люди теперішнього світу, зійшли до іншої крайності. Для свого тіла ми здатні зробити будь-що: відпочинок, косметика, тренажери…. А як щодо нашої душі?
Син Чоловічий –Господь і суботи». Ісус бажає бути Господом нашої душі і нашого життя. Дозвольмо Йому це! Якщо б ми нашій душі дали хоча би половину часу, який даємо тілу, інакше би виглядали наші відносини, наше бажання допомагати іншим, наше бажання зустрічати Ісуса в Слові та в Євхаристії…
• Скільки часу відводжу для душі?
Господи Ісусе, хочу сьогоднішній день пережити в Твоїй присутності та бажаю щоб мене наповнила Твоя любов.
Немає коментарів:
Дописати коментар