08.11. Вмуч. Димитрія Миротворця
Лк. 6, 1-10
Сталося так, що в суботу він ішов через засіяні лани; його учні зривали колосся та їли, розтираючи руками. 2 Деякі фарисеї сказали: Чому робите те, чого не годиться [робити] в суботу? 3 У відповідь Ісус сказав їм: Хіба ви не читали того, що зробив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним? 4 Як увійшов він до Божого дому, то взяв принесені хліби, яких не годиться їсти, хіба тільки самим священикам; з'їв і дав тим, що були з ним? 5 І додав: Син Людський є Господом [і] суботи. 6 І сталося іншої суботи, як увійшов він до синаґоґи й навчав. Був там чоловік, що мав усохлу праву руку. 7 Книжники й фарисеї підглядали, чи в суботу він лікуватиме, щоб знайти оскарження проти нього. 8 А він знав їхні думки і сказав чоловікові, що мав суху руку: Підведися і стань посередині. Той підвівся і став. 9 Ісус же промовив до них: Запитаю вас, що годиться в суботу - добро робити, чи зло робити, душу врятувати, чи згубити? 10 Поглянувши на них усіх, сказав йому: Простягни свою руку. Той зробив, і рука його стала дужа [здорова, як і друга].
Ми, люди, є вже такими. Для себе маємо інший сантиметр, як для інших. Вчинки наших ближніх оцінюємо очима закону, так як це робили фарисеї в Євангелію.
Подивімось краще до своєї душі та перевірмо, що для нас Ісус говорить цим словом. Перш за все, що Він є Господом над нами і над суботою.
Як святкуємо святкові дні? Чи ми переживаємо їх на посвячення нашої душі та милосердя до ближнього? Вміємо маленькими вчинками любові, уважності виявити небайдужість до батьків, друзів, терплячих, самотніх, старих? Можливо, це буде лише усмішка, можливо добре слово чи погляд, можливо молитва, можливо хліб чи цукерка… Милосердя має різні подоби! Шукаймо, де його можемо виявити.
Зроблю щось добре людині, яку зустріну.
Господи, з Твоєю поміччю хочу сьогодні показати своїм ближнім, що Ти через мене наближаєшся до них.
Немає коментарів:
Дописати коментар