30 червня, середа – Мт 13,31-36
Мчч. Мануїла, Савела та Ізмаїла
Іншу притчу він подав їм, кажучи: «Царство Небесне подібне до зерна гірчиці, що його взяв чоловік та й посіяв на своїм полі. Воно, щоправда, найменше з усіх зерен; але як виросте, стає найбільшим з усієї городини, і навіть стає деревом, так що птаство небесне злітається і гніздиться на його гілках».
Ще іншу притчу повідав їм: «Царство Небесне схоже на закваску, що її бере жінка і кладе до трьох мірок муки, аж поки все не скисне». – Все це говорив Ісус до людей у притчах, і без притч не говорив до них нічого, щоб збулося сказане пророком:
«Уста мої відкрию в притчах, оповім тайни, сховані від початку світу». Тоді він відіслав народ і прийшов додому. І підійшли до нього його учні та й кажуть: «Виясни нам притчу про кукіль, що на полі».
«Царство Небесне схоже на закваску... Без того кусочка закваски тісто було би до нічого, не смакувало би. Так є і з нашим християнством. Без закваски Божої благодаті та Божої присутності хоча тілесно і живемо, але наше християнство несмачне для багатьох людей, які нас зустрічають. У щоденному житті ми можемо змінити оточення, в яке приходимо, своєю любов’ю, радістю, усмішкою, миром. Але якщо бракує справжньої Божої закваски, то приносимо невпевненість, неспокій, егоїзм. Господь нас сьогодні висилає, щоб ми стали «закваскою» для наших сімей, принесли Його світло нашим сусідам, знайомим, друзям, однокласникам. Дивлячись на наше життя, ми мали б питатися: Звідки візьму цю радість, мир, оптимізм, надію? Хто дасть мені силу перебороти проблеми, труднощі, мій егоїзм? Хто мене вчить жертвуватися, морально жити в теперішньому світі? Тільки в Господі можемо знайти силу, радість, мир.
• Тепер подумаймо над собою: Чи є я правдивоюБожою закваскою і поширюю Боже Царство?
Господи, зроби з мене Твою закваску для всіх.
29.06.2010
29 червня, вівторок – Мт 13,24-30
Св. Тихона, єп. Аматунського
Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці. Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню».
Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю … Злий тепер сіє і тоді, коли люди не сплять, сіє постійно і це тому, що ми йому добровільно дозволяємо це робити. Зло поширюється швидше, ніж лавина: з телебачення, комп’ютерів, журналів, реклам, новин про катастрофи та нещастя. Та ми часто запитуємося: Чи Бог цього не бачить? Чому щось не зробить? Бог насправді хоче, щоб не було зла у світі, але людині дав свобідну волю, щоб сама вирішила за себе, що хоче вибрати: добро, чи зло; з ким хоче бути: з Богом чи дияволом. Бог нас до нічого не примушує, але чекає, коли з нашого життя відкинемо злі думки, слова та вчинки і будемо поширювати любов, порозуміння, прощення, милосердя.
Господи, бажаю бути носієм добра. Поможи мені!
Св. Тихона, єп. Аматунського
Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці. Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню».
Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю … Злий тепер сіє і тоді, коли люди не сплять, сіє постійно і це тому, що ми йому добровільно дозволяємо це робити. Зло поширюється швидше, ніж лавина: з телебачення, комп’ютерів, журналів, реклам, новин про катастрофи та нещастя. Та ми часто запитуємося: Чи Бог цього не бачить? Чому щось не зробить? Бог насправді хоче, щоб не було зла у світі, але людині дав свобідну волю, щоб сама вирішила за себе, що хоче вибрати: добро, чи зло; з ким хоче бути: з Богом чи дияволом. Бог нас до нічого не примушує, але чекає, коли з нашого життя відкинемо злі думки, слова та вчинки і будемо поширювати любов, порозуміння, прощення, милосердя.
Господи, бажаю бути носієм добра. Поможи мені!
28.06.2010
28 червня, понеділок – Мт 13,10-23
Прор. Амоса, преп. Єроніма Стридонського
І приступили його учні й сказали до нього: «Чому ти притчами до них говориш?» А він у відповідь сказав їм: «Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано. Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють. На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, – бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, – щоб я зцілив їх. Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують. Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули. Слухайте, отже, притчу про сіяча. До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги. А той, хто був сприйняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає, але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється. А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду. Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять».
З власного досвіду знаємо, що коли хочемо чогось досягти, мусимо прикласти і відповідне зусилля. Щоб одного разу отримати Боже Царство, це також мусить щось коштувати. Цим Євангеліє Ісус хоче нас скерувати на правильну дорогу, по якій, якщо будемо крокувати, прийдемо до неба. Подумаймо сьогодні, якою ми є землею для Слова нашого Бога. Накраю дороги впаде зерно Божого слова у тих, котрі приймають Боже слово з натхненням, воно здається їм добрим, але тільки до тих пір, поки не прийдуть перші труднощі та проблеми. Терням є люди, котрі Боже слово слухають, деякий час хочуть жити Ним, але біганина за матеріальними речами їх настільки захоплює, що душить в них Боже слово. Вони не принесуть врожай, бо є занадто у світі. Та є тут і добра земля, до котрої належать ті, котрі зі всіх своїх сил намагаються не лише слухати Боже слово, але й жити Ним. Стосунки з Богом їм не байдужі, тому надають у своєму житті їм достатньо місця та часу.
• Якою землею я є? Якою хочу бути від сьогодні?
Господи, хочу постійно покладатися на Тебе.
Прор. Амоса, преп. Єроніма Стридонського
І приступили його учні й сказали до нього: «Чому ти притчами до них говориш?» А він у відповідь сказав їм: «Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано. Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють. На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, – бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, – щоб я зцілив їх. Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують. Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули. Слухайте, отже, притчу про сіяча. До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги. А той, хто був сприйняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає, але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється. А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду. Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять».
З власного досвіду знаємо, що коли хочемо чогось досягти, мусимо прикласти і відповідне зусилля. Щоб одного разу отримати Боже Царство, це також мусить щось коштувати. Цим Євангеліє Ісус хоче нас скерувати на правильну дорогу, по якій, якщо будемо крокувати, прийдемо до неба. Подумаймо сьогодні, якою ми є землею для Слова нашого Бога. Накраю дороги впаде зерно Божого слова у тих, котрі приймають Боже слово з натхненням, воно здається їм добрим, але тільки до тих пір, поки не прийдуть перші труднощі та проблеми. Терням є люди, котрі Боже слово слухають, деякий час хочуть жити Ним, але біганина за матеріальними речами їх настільки захоплює, що душить в них Боже слово. Вони не принесуть врожай, бо є занадто у світі. Та є тут і добра земля, до котрої належать ті, котрі зі всіх своїх сил намагаються не лише слухати Боже слово, але й жити Ним. Стосунки з Богом їм не байдужі, тому надають у своєму житті їм достатньо місця та часу.
• Якою землею я є? Якою хочу бути від сьогодні?
Господи, хочу постійно покладатися на Тебе.
27.06.2010
27 червня,неділя – Мт 8,28-9,1
Свщмч. Миколи Чарнецького і 24-ох українських мучеників
Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?” Оподаль же від них паслося велике стадо свиней. Біси попросили його: “Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.” “Ідіть” – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях. А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих. Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць. Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
Дві важливі дійсності мусимо пам’ятати при читанні цієї Євангеліє. Хто старається жити в благодаті та приятельстві з Богом, тим керує Бог! Хто живе свідомо та добровільно в стані гріха, того легко переможе диявол! До котрої групи належимо ми, про це кожен мусить подумати сам. Наше чисте моральне життя згідно Божої волі, провокує багатьох в нашому середовищі. Живемо у світі, в якому гріх, легке життя, багатство смакують настільки, що люди дуже легко покидають все, що стосується релігії та Бога. Багато і тепер вважають так, як ті двоє одержимі з Євангеліє, що неможливо жити згідно вимог Церкви, згідно волі Божої. Ми би все змінили, і якщо би це було можливим, то і Десять Божих заповідей ми зробили би «краще», ніж сам Бог. Будьмо дуже уважні, диявол перетягує нас на свою сторону! Будьмо уважні. Будьмо вірні Богу і тоді буде більше щасливих людей.
Господи, візьми від мене все, що є недобрим в Твоїх очах і що йде всупереч Твоїй волі.
Свщмч. Миколи Чарнецького і 24-ох українських мучеників
Коли ж він прибув на той бік, у край гадаринський, зустріли його два біснуваті, що вийшли з гробниць, але такі люті, що ніхто не міг перейти тією дорогою. І почали кричати: “Що нам і тобі, Сину Божий? Прийшов єси сюди, щоб нас мучити перед часом?” Оподаль же від них паслося велике стадо свиней. Біси попросили його: “Як ти нас виганяєш, пошли нас в оте стадо свиней.” “Ідіть” – сказав їм. І вийшли з них, і ввійшли у свиней. Тоді то все стадо кинулося з кручі в море й утопилося в хвилях. А пастухи повтікали й, прибігши в місто, все розповіли, а й про біснуватих. Тоді все місто вийшло Ісусові назустріч і, побачивши його, попросили, щоб відійшов з їхніх околиць. Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто.
Дві важливі дійсності мусимо пам’ятати при читанні цієї Євангеліє. Хто старається жити в благодаті та приятельстві з Богом, тим керує Бог! Хто живе свідомо та добровільно в стані гріха, того легко переможе диявол! До котрої групи належимо ми, про це кожен мусить подумати сам. Наше чисте моральне життя згідно Божої волі, провокує багатьох в нашому середовищі. Живемо у світі, в якому гріх, легке життя, багатство смакують настільки, що люди дуже легко покидають все, що стосується релігії та Бога. Багато і тепер вважають так, як ті двоє одержимі з Євангеліє, що неможливо жити згідно вимог Церкви, згідно волі Божої. Ми би все змінили, і якщо би це було можливим, то і Десять Божих заповідей ми зробили би «краще», ніж сам Бог. Будьмо дуже уважні, диявол перетягує нас на свою сторону! Будьмо уважні. Будьмо вірні Богу і тоді буде більше щасливих людей.
Господи, візьми від мене все, що є недобрим в Твоїх очах і що йде всупереч Твоїй волі.
26.06.2010
26 червня, субота – Мт 9,9-13
Мчц. Акілини, св. Трифілія
Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: «Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?» Почувши те, озвався: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних».
Ісус своїми словами: Іди за мною! закликає нас наслідувати Його! Вони нам здаються занадто строгими. Але в них йдеться про велику справу! Ісус кличе Матея до нового способу життя, до прийняття пропонованої благодаті, яка змінить відомого митника, котрим всі навколо погорджували, на відданого послідовника і євангеліста!
Сьогодні можемо роздумувати над тим, до чого нас Господь кличе. Кличе нас більше довіряти Його силі? Скеровує нас до тих, котрі потребують нашої допомоги? Вимагає від нас голосити словами або вчинками радісну вістку Євангеліє в праці, школі, вдома? Немає значення, що саме будемо робити, важливо усвідомити, що це заклик Ісуса: Іди за мною!, Не є це справа одного дня. Це щоденний заклик крокувати за ним. Як ми будемо поводитися? Піду за Ісусом з такою відвагою та рішучістю як Матей? Або нам аж занадто підходить спосіб життя, яким живемо? Що є нашою «митницею», яку неохоче залишаємо? Занадто переживаємо, що мусимо заради Ісуса її покинути?
• Що є моєю митницею?
Господи, боюся почати крокувати за Тобою, але вірю, що Ти мені поможеш!
Мчц. Акілини, св. Трифілія
Ідучи звідтіля, Ісус побачив мимохідь чоловіка, на ім’я Матей, що сидів на митниці, і сказав до нього: «Іди за мною!» Той устав і пішов слідом за ним. Коли Ісус був при столі в його домі, прийшло багато митарів і грішників, то й посідали з ним і з його учнями. Побачивши це, фарисеї почали говорити його учням: «Чого це ваш учитель їсть з митарями та грішниками?» Почувши те, озвався: «Здорові не потребують лікаря, лише хворі. Ідіть, отже, і навчіться, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви. Бо я прийшов кликати не праведних, а грішних».
Ісус своїми словами: Іди за мною! закликає нас наслідувати Його! Вони нам здаються занадто строгими. Але в них йдеться про велику справу! Ісус кличе Матея до нового способу життя, до прийняття пропонованої благодаті, яка змінить відомого митника, котрим всі навколо погорджували, на відданого послідовника і євангеліста!
Сьогодні можемо роздумувати над тим, до чого нас Господь кличе. Кличе нас більше довіряти Його силі? Скеровує нас до тих, котрі потребують нашої допомоги? Вимагає від нас голосити словами або вчинками радісну вістку Євангеліє в праці, школі, вдома? Немає значення, що саме будемо робити, важливо усвідомити, що це заклик Ісуса: Іди за мною!, Не є це справа одного дня. Це щоденний заклик крокувати за ним. Як ми будемо поводитися? Піду за Ісусом з такою відвагою та рішучістю як Матей? Або нам аж занадто підходить спосіб життя, яким живемо? Що є нашою «митницею», яку неохоче залишаємо? Занадто переживаємо, що мусимо заради Ісуса її покинути?
• Що є моєю митницею?
Господи, боюся почати крокувати за Тобою, але вірю, що Ти мені поможеш!
25.06.2010
25 червня, середа – Мт 13,4-9
Препп. Онуфрія Великого і Петра Атонського
І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. Хто має вуха, нехай слухає».
Скільки разів вже протягом нашого життя Сіяч засіяв зерно свого слова до нашого серця? Яку землю знайшло це зерно в нас? Ми є скелею? Чи краєм дороги? І якщо це Євангеліє ми вже чули багато разів, чи змінилися під Його впливом наші думки, наші ставлення, або наші вчинки до кращого? Де шукати недоліки?
Багато запитань на початок. Думаймо. Бог постійно до нас говорить, тільки ми є постійно наповненні чимось та кимось і наші серця поступово віддаляються від Нього. Боже слово, яке почуємо, є гарне і правильне, але зразу як тільки вийдемо з Церкви до дому чи гуртожитку, чи на базар, це слово «згоряє» на сонці наших уявлень, планів та мрій. Бог бажає, щоб ми були завжди доброю землею, підготовленою прийняти зерно Його слова та принести багатий врожай. Пропонує нам свою благодать, щоб ми в своєму серці приносили добрі чесноти, які дозволять Божому слову вкоренитися та принести врожай у відповідний час і у відповідному місці.
Господи, зміни моє серце на родючу землю.
Препп. Онуфрія Великого і Петра Атонського
І коли він сіяв, деяке впало край дороги, і прилетіло птаство і повидзьобувало його. Інше впало на ґрунт кам’янистий, де не було землі багато, і зараз же проросло, бо земля була неглибока. Як зійшло сонце, воно вигоріло, а що не мало коріння, усохло. Інше впало на тернину, і вибуяла тернина й заглушила його. Інше впало на добру землю і вродило одне в сто разів, друге в шістдесят, а інше в тридцять. Хто має вуха, нехай слухає».
Скільки разів вже протягом нашого життя Сіяч засіяв зерно свого слова до нашого серця? Яку землю знайшло це зерно в нас? Ми є скелею? Чи краєм дороги? І якщо це Євангеліє ми вже чули багато разів, чи змінилися під Його впливом наші думки, наші ставлення, або наші вчинки до кращого? Де шукати недоліки?
Багато запитань на початок. Думаймо. Бог постійно до нас говорить, тільки ми є постійно наповненні чимось та кимось і наші серця поступово віддаляються від Нього. Боже слово, яке почуємо, є гарне і правильне, але зразу як тільки вийдемо з Церкви до дому чи гуртожитку, чи на базар, це слово «згоряє» на сонці наших уявлень, планів та мрій. Бог бажає, щоб ми були завжди доброю землею, підготовленою прийняти зерно Його слова та принести багатий врожай. Пропонує нам свою благодать, щоб ми в своєму серці приносили добрі чесноти, які дозволять Божому слову вкоренитися та принести врожай у відповідний час і у відповідному місці.
Господи, зміни моє серце на родючу землю.
24.06.2010
24 червня, четвер – Мт 12,46-13,3
Апп. Вартоломея і Варнави
Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити. Каже один до нього: «Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою». Тоді він відповів тому, що говорив до нього: «Хто моя мати і хто брати мої?» Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: «Ось моя мати і брати мої ! Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати».
Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а увесь народ стояв на березі. Він говорив до них численними притчами...
Сьогоднішнє Євангеліє нас однаково здивує і заспокоїть. Здивувати нас може тоді, якщо його читаємо чисто з людського погляду, який нам каже шукати в ставленні Ісуса до родичів щось погане.
«Хто моя мати і хто брати мої?» Можливо, нам сумно від Ісусової реакції, бо ми очікували, що Ісус вибіжить та привітає маму Марію та родичів. Не зробив цього не тому, що їх не любив. Він хотів показати учням і своїм послідовникам всіх часів, що і ті – найміцніші кровні зв’язки, не мають бути міцніші, ніж зв’язки з Ним. Ніби і нам цими словами хоче сказати: Якщо мені даєте перше місце у своєму житті, якщо мене ставите на перше місце перед всіма пропозиціями, стаєте моєму серцю найближчими родичами. Його учні заради Нього покинули все: родичів, роботу, приятелів, свої доми, зручності, щоб могли «працювати» для Христа і для Божого Царства. Що ми мали би покинути, щоб ми могли належати цілком Богові і давати Йому першість перед усім?
• Кому або чому належить моє серце?
Господи, дай мені силу та відвагу наслідувати Тебе вже сьогодні.
Апп. Вартоломея і Варнави
Коли він промовляв ще до народу, то його мати та брати стояли надворі, бажаючи з ним говорити. Каже один до нього: «Он твоя мати і твої брати стоять надворі, бажаючи говорити з тобою». Тоді він відповів тому, що говорив до нього: «Хто моя мати і хто брати мої?» Вказавши ж рукою на своїх учнів, мовив: «Ось моя мати і брати мої ! Бо хто чинить волю мого Отця, що на небі, той мій брат, сестра і мати».
Того дня Ісус вийшов з дому і сів край моря. І зібралася коло нього така сила народу, що він увійшов у човен і сів у ньому, а увесь народ стояв на березі. Він говорив до них численними притчами...
Сьогоднішнє Євангеліє нас однаково здивує і заспокоїть. Здивувати нас може тоді, якщо його читаємо чисто з людського погляду, який нам каже шукати в ставленні Ісуса до родичів щось погане.
«Хто моя мати і хто брати мої?» Можливо, нам сумно від Ісусової реакції, бо ми очікували, що Ісус вибіжить та привітає маму Марію та родичів. Не зробив цього не тому, що їх не любив. Він хотів показати учням і своїм послідовникам всіх часів, що і ті – найміцніші кровні зв’язки, не мають бути міцніші, ніж зв’язки з Ним. Ніби і нам цими словами хоче сказати: Якщо мені даєте перше місце у своєму житті, якщо мене ставите на перше місце перед всіма пропозиціями, стаєте моєму серцю найближчими родичами. Його учні заради Нього покинули все: родичів, роботу, приятелів, свої доми, зручності, щоб могли «працювати» для Христа і для Божого Царства. Що ми мали би покинути, щоб ми могли належати цілком Богові і давати Йому першість перед усім?
• Кому або чому належить моє серце?
Господи, дай мені силу та відвагу наслідувати Тебе вже сьогодні.
23.06.2010
23 червня, середа – Мт 12,38-45
Свщмч. Тимотея, єп. Пруського
Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: «Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе». А він у відповідь сказав їм: «Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони. Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут є – більше, ніж Йона! Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона!
А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям».
...«Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе».Хоча не висловлюємо разом з фарисеями подібну вимогу, але хотіли би хоча б деколи пережити щось особисто. Та не забуваймо скільки чуд бачили фарисеї, але їх думки не змінилися. Тому, можливо, краще зробимо, якщо подумаємо над тим, скільки знаків від Нього отримуємо.
...Вони покаялися на проповідь Йони, а тут є – більше, ніж Йона. У великій покорі попробуймо сьогодні подивитися на наше ставлення до покаяння, до сповіді, внутрішньої зміни. Чи ми достатньо «відкриті» для Бога? Бо тільки так зможемо «побачити» та об’явити знаки, котрі нам допоможуть дістатися ближче до Нього. Дуже добрим посередником у пізнанні наших особистих стосунків з Господом є щоденний іспит совісті.
Господи, навчи мене з покорою в серці крокувати за Тобою.
Свщмч. Тимотея, єп. Пруського
Тоді деякі з книжників та фарисеїв озвались до нього: «Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе». А він у відповідь сказав їм: «Лукаве поріддя і перелюбне вимагає знаку, та знаку не буде йому дано, як тільки знак пророка Йони. Як Йона був у нутрі кита три дні й три ночі, так буде Син Чоловічий у лоні землі три дні й три ночі. Люди ніневійські стануть на суді з цим родом і його засудять, бо вони покаялися на проповідь Йони, а тут є – більше, ніж Йона! Цариця півдня стане на суді з цим поріддям і його засудить, бо вона прибула з кінця світу, щоб побачити мудрість Соломона, а тут є – більше від Соломона!
А коли дух нечистий вийде з чоловіка, то блукає по місцях безводних, шукаючи спочинку, та не знаходить. Тоді промовляє: Повернусь у дім свій, звідки я вийшов. Приходить і знаходить його порожнім, заметеним та прибраним. Тоді він іде, бере з собою сім інших духів, гірших від себе, і вони входять і оселюються там, і останнє того чоловіка буде гірше, ніж перше. Так буде й з цим лукавим поріддям».
...«Учителю, ми хочемо побачити якийсь знак від тебе».Хоча не висловлюємо разом з фарисеями подібну вимогу, але хотіли би хоча б деколи пережити щось особисто. Та не забуваймо скільки чуд бачили фарисеї, але їх думки не змінилися. Тому, можливо, краще зробимо, якщо подумаємо над тим, скільки знаків від Нього отримуємо.
...Вони покаялися на проповідь Йони, а тут є – більше, ніж Йона. У великій покорі попробуймо сьогодні подивитися на наше ставлення до покаяння, до сповіді, внутрішньої зміни. Чи ми достатньо «відкриті» для Бога? Бо тільки так зможемо «побачити» та об’явити знаки, котрі нам допоможуть дістатися ближче до Нього. Дуже добрим посередником у пізнанні наших особистих стосунків з Господом є щоденний іспит совісті.
Господи, навчи мене з покорою в серці крокувати за Тобою.
22.06.2010
22 червня, вівторок – Мт 12,14-16;22-30
Св. Кирила, архиєп. Олександрійського
А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити. Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх, але суворо наказав їм його не виявляти. Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив. І здивувалися всі люди й говорили: «Чи не є часом цей син Давида?» А фарисеї, почувши це, сказали: «Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським». Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться. І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство? І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями. Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже. Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв’яже сильного й аж тоді дім його розграбує? Хто не зі мною, той проти мене, і хто зі мною не збирає, той розкидає.
А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити... Нічого нового, скажемо. Скільком і сьогодні Ісус не підходить?! Аж занадто багато втручається в наше життя, наші відносини. Божі накази нам деколи здаються неактуальними. Не даймо помилитися в тому, що більшість є проти Бога, проти Церкви, проти Папи. Щиро шукаймо Бога і Він нам дозволить пізнати Його.
Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси … Замість того, щоб сваритися з фарисеями, пішов в тихе місце і проводив свій час в молитві з Батьком. В цьому ставленні можемо знайти рішення багатьох наших ситуацій, коли чуємося безсилими, щоб йти дальше, виснаженими багатьма зустрічами, екзаменами, невирішеними проблемами у стосунках з іншими. Щоб не дійти до стану повної втоми, потрібно побути в тиші. Нашою доброю зброєю є молитва, розмова з Богом! Користаймо з цього вже сьогодні.
• Як я вирішую труднощі в моєму житті?
Господи, бажаю завжди довіряти Тобі.
Св. Кирила, архиєп. Олександрійського
А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити. Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси. Слідом за ним пішла сила народу: він оздоровив їх усіх, але суворо наказав їм його не виявляти. Тоді приведено до нього біснуватого, сліпого та німого, і він зцілив його, так що німий і розмовляв і бачив. І здивувалися всі люди й говорили: «Чи не є часом цей син Давида?» А фарисеї, почувши це, сказали: «Отой не інакше виганяє бісів, як тільки Велзевулом, князем бісівським». Знаючи думки їхні, Ісус сказав їм: «Кожне царство, розділене в собі, запустіє, і кожне місто чи дім, розділені в собі самому, не встояться. І коли сатана сатану виганяє, то він розділений у собі самому; як же тоді вдержиться його царство? І коли я Велзевулом виганяю бісів, то сини ваші ким виганяють? Тому то вони будуть вашими суддями. Коли ж я Духом Божим виганяю бісів, то прибуло до вас Царство Боже. Або як може хтось увійти в дім сильного й пограбувати його майно, якщо він перше не зв’яже сильного й аж тоді дім його розграбує? Хто не зі мною, той проти мене, і хто зі мною не збирає, той розкидає.
А фарисеї вийшли звідти й радили на нього раду, щоб його погубити... Нічого нового, скажемо. Скільком і сьогодні Ісус не підходить?! Аж занадто багато втручається в наше життя, наші відносини. Божі накази нам деколи здаються неактуальними. Не даймо помилитися в тому, що більшість є проти Бога, проти Церкви, проти Папи. Щиро шукаймо Бога і Він нам дозволить пізнати Його.
Довідавшись про це, Ісус пішов геть звідси … Замість того, щоб сваритися з фарисеями, пішов в тихе місце і проводив свій час в молитві з Батьком. В цьому ставленні можемо знайти рішення багатьох наших ситуацій, коли чуємося безсилими, щоб йти дальше, виснаженими багатьма зустрічами, екзаменами, невирішеними проблемами у стосунках з іншими. Щоб не дійти до стану повної втоми, потрібно побути в тиші. Нашою доброю зброєю є молитва, розмова з Богом! Користаймо з цього вже сьогодні.
• Як я вирішую труднощі в моєму житті?
Господи, бажаю завжди довіряти Тобі.
21.06.2010
21 червня, понеділок – Мт 12,9-13
Перенесення мощей влкмч. Теодора Тирона
Звідти пішов Ісус в їхню синагогу. А був там чоловік з сухою рукою. І вони питають його: «Чи можна зціляти в суботу?», – щоб його обвинуватити. Він же до них каже: «Чи є якийсь між вами, що, мавши одну вівцю, не візьме її і не витягне, коли вона впаде в суботу в яму? А скільки ж чоловік над вівцю вартісніший! Тим то й в суботу можна добро чинити». Тоді сказав до чоловіка: «Простягни твою руку!» Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга.
Перенесення мощей влкмч. Теодора Тирона
Звідти пішов Ісус в їхню синагогу. А був там чоловік з сухою рукою. І вони питають його: «Чи можна зціляти в суботу?», – щоб його обвинуватити. Він же до них каже: «Чи є якийсь між вами, що, мавши одну вівцю, не візьме її і не витягне, коли вона впаде в суботу в яму? А скільки ж чоловік над вівцю вартісніший! Тим то й в суботу можна добро чинити». Тоді сказав до чоловіка: «Простягни твою руку!» Простягнув той, і вона стала здорова, як і друга.
20.06.2010
20 червня, неділя – Мт 8,5-13
Всім святим українського народу; Свщмч. Теодота, єп. Анкірського
Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко». Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його». Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає. Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить; і слузі моєму: Зроби це, – і він робить». Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: «Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри. Кажу вам, що багато прийде зі сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів». І сказав Ісус сотникові: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» І видужав слуга тієї ж години.
Всім святим українського народу; Свщмч. Теодота, єп. Анкірського
Коли Ісус увійшов у Капернаум, приступив до нього сотник, благаючи його словами: «Господи, слуга мій лежить дома розслаблений і мучиться тяжко». Ісус каже до нього: «Я прийду й оздоровлю його». Тоді сотник у відповідь мовив: «Господи, я недостойний, щоб ти ввійшов під мою покрівлю, але скажи лише слово і слуга мій видужає. Бо і я теж підвладний чоловік, маю вояків під собою, і кажу цьому: Іди, – і йде, а тому: Ходи, – і приходить; і слузі моєму: Зроби це, – і він робить». Почувши це Ісус, здивувався і сказав тим, що за ним ішли: «Істинно кажу вам: Ні в кого в Ізраїлі я не знайшов такої віри. Кажу вам, що багато прийде зі сходу й заходу, і засядуть з Авраамом, Ісааком та Яковом у Царстві Небеснім, а сини царства будуть викинуті геть у темряву кромішню, де буде плач і скрегіт зубів». І сказав Ісус сотникові: «Йди, хай тобі станеться за твоєю вірою!» І видужав слуга тієї ж години.
19.06.2010
19 червня, субота – Мт 8,14-23
Препп. Віссаріона й Іларіона
А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби». Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою». А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити». Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого». Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих». Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
«Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою». Часто і ми в хвилини натхнення та духовного спокою, крокуємо за Ісусом з переконанням, що ніщо нас не може від Нього відлучити. Але ще частіше наше натхнення йти «будь-де», зникає при першій перешкоді, випробуванню, труднощах, хворобі, жертві, і тоді ми починаємо наполягати, щоб це наше «будь-де» нам підходило і відповідало нашим уявленням. Добре запам’ятаймо, що той, хто вирішив мати перед очима Ісуса, йти Його дорогою, мусить залишити свої уявлення за спиною. При погляді на Ісуса, котрий часто не мав що їсти, ні де спати, помер на дереві хреста, багатьох з нас, ця дорога лякає та сповнює переживаннями. Не біймося. До хреста Ісус дає силу, мир, радість.
Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити» Коли нам сьогодні каже це слово, що Йому відповімо? Будемо крокувати в невідоме та будемо слухати, що нам говорить, коли каже, щоб були подібними до Нього у вчинках любові? Або залишимося на своїй дорозі, котра хоча і не веде до неба, але є вигідною для нас?
• Прийму сьогодні хоча би одну трудність з любові до Ісуса.
Господи, крокувати за Тобою не легко, але прошу Тебе, наповни мене вже сьогодні відвагою та витривалістю.
Препп. Віссаріона й Іларіона
А як Ісус прийшов до Петра в хату, то побачив його тещу, що лежала в гарячці. Він доторкнувсь до її руки, і полишила її гарячка; а вона встала й услугувала йому. І як настав вечір, принесли до нього багато біснуватих, і він словом вигнав духів і зцілив усіх недужих, щоб збулося сказане пророком Ісаєю: «Він узяв наші недуги й поніс наші хвороби». Побачивши силу народу навколо себе, Ісус звелів відплисти на другий бік. І приступивши один книжник, сказав до нього: «Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою». А Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити». Другий з учнів сказав до нього: «Господи, дозволь мені піти спершу поховати батька мого». Ісус же сказав до нього: «Іди за мною, і зостав мертвим ховати своїх померлих». Як він увійшов до човна, слідом за ним увійшли його учні.
«Учителю, куди б ти не пішов, я піду за тобою». Часто і ми в хвилини натхнення та духовного спокою, крокуємо за Ісусом з переконанням, що ніщо нас не може від Нього відлучити. Але ще частіше наше натхнення йти «будь-де», зникає при першій перешкоді, випробуванню, труднощах, хворобі, жертві, і тоді ми починаємо наполягати, щоб це наше «будь-де» нам підходило і відповідало нашим уявленням. Добре запам’ятаймо, що той, хто вирішив мати перед очима Ісуса, йти Його дорогою, мусить залишити свої уявлення за спиною. При погляді на Ісуса, котрий часто не мав що їсти, ні де спати, помер на дереві хреста, багатьох з нас, ця дорога лякає та сповнює переживаннями. Не біймося. До хреста Ісус дає силу, мир, радість.
Ісус каже до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні – гнізда, а Син Чоловічий не має де голову прихилити» Коли нам сьогодні каже це слово, що Йому відповімо? Будемо крокувати в невідоме та будемо слухати, що нам говорить, коли каже, щоб були подібними до Нього у вчинках любові? Або залишимося на своїй дорозі, котра хоча і не веде до неба, але є вигідною для нас?
• Прийму сьогодні хоча би одну трудність з любові до Ісуса.
Господи, крокувати за Тобою не легко, але прошу Тебе, наповни мене вже сьогодні відвагою та витривалістю.
18.06.2010
18 червня, п’ятниця – Мт 12,1-8
Свщм. Доротея, єп. Тирського
Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Учні ж його, зголоднілі, заходилися рвати колосся і їсти. Побачили це фарисеї і кажуть до нього: «Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу». Він відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів був він і ті, що були з ним? Як ото він увійшов у дім Божий і спожив хліби покладання, яких, за винятком самих священиків, не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були. Або хіба ви не читали в законі, як священики в суботу порушують у храмі суботу й провини не мають? Я ж кажу вам, що тут більше, ніж храм. Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – ви б безвинних не осудили. Бо Син Чоловічий –Господь і суботи».
Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Уявімо собі Ісуса, який крокує через поле. Він втомлений, голодний…, крокує разом з учнями.
«Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу». Якщо шукаємо причину, щоб звинуватити людину, то вона завжди знайдеться. Так було це і на полі. Якщо б ми добре подивилися, як проживаємо наші неділі, то скільки зауважень ми могли би вислухати. Ми, люди теперішнього світу, зійшли до іншої крайності. Для свого тіла ми здатні зробити будь-що: відпочинок, косметика, тренажери…. А як щодо нашої душі?
Син Чоловічий –Господь і суботи». Ісус бажає бути Господом нашої душі і нашого життя. Дозвольмо Йому це! Якщо б ми нашій душі дали хоча би половину часу, який даємо тілу, інакше би виглядали наші відносини, наше бажання допомагати іншим, наше бажання зустрічати Ісуса в Слові та в Євхаристії…
• Скільки часу відводжу для душі?
Господи Ісусе, хочу сьогоднішній день пережити в Твоїй присутності та бажаю щоб мене наповнила Твоя любов.
Свщм. Доротея, єп. Тирського
Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Учні ж його, зголоднілі, заходилися рвати колосся і їсти. Побачили це фарисеї і кажуть до нього: «Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу». Він відповів їм: «Хіба ви не читали, що зробив Давид, як зголоднів був він і ті, що були з ним? Як ото він увійшов у дім Божий і спожив хліби покладання, яких, за винятком самих священиків, не можна було їсти ні йому, ні тим, що з ним були. Або хіба ви не читали в законі, як священики в суботу порушують у храмі суботу й провини не мають? Я ж кажу вам, що тут більше, ніж храм. Якби ви зрозуміли, що значить: Я милосердя хочу, а не жертви, – ви б безвинних не осудили. Бо Син Чоловічий –Господь і суботи».
Того часу Ісус проходив ланами в суботу. Уявімо собі Ісуса, який крокує через поле. Він втомлений, голодний…, крокує разом з учнями.
«Он твої учні роблять те, чого не можна робити в суботу». Якщо шукаємо причину, щоб звинуватити людину, то вона завжди знайдеться. Так було це і на полі. Якщо б ми добре подивилися, як проживаємо наші неділі, то скільки зауважень ми могли би вислухати. Ми, люди теперішнього світу, зійшли до іншої крайності. Для свого тіла ми здатні зробити будь-що: відпочинок, косметика, тренажери…. А як щодо нашої душі?
Син Чоловічий –Господь і суботи». Ісус бажає бути Господом нашої душі і нашого життя. Дозвольмо Йому це! Якщо б ми нашій душі дали хоча би половину часу, який даємо тілу, інакше би виглядали наші відносини, наше бажання допомагати іншим, наше бажання зустрічати Ісуса в Слові та в Євхаристії…
• Скільки часу відводжу для душі?
Господи Ісусе, хочу сьогоднішній день пережити в Твоїй присутності та бажаю щоб мене наповнила Твоя любов.
17.06.2010
17 червня, четвер – Мт 11,27-30
Свят. Митрофана, патр. Царгородського
Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий».
Прийдіть до мене всі... При погляді на людей, які живуть навколо нас: сусідів, друзів, знайомих, часто нам здається, що ті, які не вірять в Бога, живуть собі легше, без проблем.
...втомлені й обтяжені... Зручною та легкою дорогою би ми до Бога не прийшли. І Ісус не жив тут, на землі, в зручності, багатстві!!! На відміну від нас, що скаржимося вже на маленький хрест, труднощі, Він хрести приймав з любові до Отця.
...Тож знайдете полегшу душам вашим … Усвідоммо важливу дійсність – Бог нікого не випробовує понад його сили!!! Кожне старання, кожен біль, якщо їх несемо з Ісусом та з любові до Бога, стає легким.
• Як я переживаю труднощі, хрести?
Господи Ісусе, будь в моєму житті зі своєю благодаттю та Духом любові, щоб труднощі та випробування були для мене благословенням.
Свят. Митрофана, патр. Царгородського
Все передане мені моїм Отцем, і ніхто не знає Сина, крім Отця, і Отця ніхто не знає, крім Сина, та кому Син схоче відкрити. Прийдіть до мене всі втомлені й обтяжені, і я облегшу вас. Візьміть ярмо моє на себе й навчіться від мене, бо я лагідний і сумирний серцем, тож знайдете полегшу душам вашим. Ярмо бо моє любе й тягар мій легкий».
Прийдіть до мене всі... При погляді на людей, які живуть навколо нас: сусідів, друзів, знайомих, часто нам здається, що ті, які не вірять в Бога, живуть собі легше, без проблем.
...втомлені й обтяжені... Зручною та легкою дорогою би ми до Бога не прийшли. І Ісус не жив тут, на землі, в зручності, багатстві!!! На відміну від нас, що скаржимося вже на маленький хрест, труднощі, Він хрести приймав з любові до Отця.
...Тож знайдете полегшу душам вашим … Усвідоммо важливу дійсність – Бог нікого не випробовує понад його сили!!! Кожне старання, кожен біль, якщо їх несемо з Ісусом та з любові до Бога, стає легким.
• Як я переживаю труднощі, хрести?
Господи Ісусе, будь в моєму житті зі своєю благодаттю та Духом любові, щоб труднощі та випробування були для мене благословенням.
16.06.2010
16 червня, середа – Мт 11,20-26
Мч. Лукиліяна і тих, що з ним
Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися. Горе тобі, Хоразиме!Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам. Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? –Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі. Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі». Тоді ж Ісус заговорив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. Так, Отче: бо так тобі було до вподоби.
Ісус прославляє Небесного Отця за те, що Він дає пізнати немовлятам, тобто покірним, речі Божого Царства. Той, хто робиться занадто мудрим та розумним, хоче бути самодостатнім, той ніби Бога не потребує! Попросімо Бога, щоб нам подарував покору, простоту та довіру немовлят! Хто отримає благодать пізнання величі Бога та Його безмежної любові, той не може вже жити так, як жив до тепер. Пізнання приводить до старання змінити наше життя, слова, вчинки за прикладом того, хто став нашим ідеалом – Ісуса Христа!
Кожна людина має своїх «ворогів», котрі хочуть її привернути «на свою сторону». Найчастіше це є наші слабкості, наші гріхи, та є тут і диявол, який хоче тільки одного – перетягнути нас на свою сторону і розірвати наші відносини з Богом!
Ісус і сьогодні дякує Отцю за те, що свою науку об’явив не мудрим світу, але покірним, котрі щоденно намагаються бути ближче до Батька та прославляють Його своїм життям.
• Як я прославляю Бога? Належу до немовлят?
Господи, дозволь, щоб Твою присутність в мені нічого не затемнило!
Мч. Лукиліяна і тих, що з ним
Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися. Горе тобі, Хоразиме!Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам. Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? –Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі. Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі». Тоді ж Ісус заговорив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. Так, Отче: бо так тобі було до вподоби.
Ісус прославляє Небесного Отця за те, що Він дає пізнати немовлятам, тобто покірним, речі Божого Царства. Той, хто робиться занадто мудрим та розумним, хоче бути самодостатнім, той ніби Бога не потребує! Попросімо Бога, щоб нам подарував покору, простоту та довіру немовлят! Хто отримає благодать пізнання величі Бога та Його безмежної любові, той не може вже жити так, як жив до тепер. Пізнання приводить до старання змінити наше життя, слова, вчинки за прикладом того, хто став нашим ідеалом – Ісуса Христа!
Кожна людина має своїх «ворогів», котрі хочуть її привернути «на свою сторону». Найчастіше це є наші слабкості, наші гріхи, та є тут і диявол, який хоче тільки одного – перетягнути нас на свою сторону і розірвати наші відносини з Богом!
Ісус і сьогодні дякує Отцю за те, що свою науку об’явив не мудрим світу, але покірним, котрі щоденно намагаються бути ближче до Батька та прославляють Його своїм життям.
• Як я прославляю Бога? Належу до немовлят?
Господи, дозволь, щоб Твою присутність в мені нічого не затемнило!
15.06.2010
15 червня, вівторок – Мт 11,16-20
Свят. Никифора, патр. Царгородського
До кого б мені прирівняти рід цей? Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших, кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди. – Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має. Прийшов син Чоловічий, що їсть і п’є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників! І виправдалась мудрість власними ділами». Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися.
...Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують... У житті не раз стається, що ми поводимося як твердолобі діти. Коли від нас очікується, що ми щось скажемо проти зла, ми мовчимо! Коли хтось нужденний щось від нас просить, ми дивимося, чи ще досить залишиться для нас, щоб ми не дали забагато. Але тут не йдеться тільки про гроші. Бог через нас висилає людям і усмішку, і потіху. Та дуже часто ми хочемо в цій хвилині робити щось інше, ніж те, що від нас вимагається.
Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди … Ми, люди, такі вже є. Робимо лише те, що нам подобається. Коли від нас хочуть, щоб ми «танцювали» ми є проти, і говоримо ми вільні, можемо робити що хочемо. Нам наказувати ніхто не буде: ні церква, ні священики, ні Папа,… Ні на хвилину не думаємо над тим, чого від нас хоче Бог!!!
Господи Ісусе, вилікуй мене від егоїзму та пихи. Помнож в мені любов, порозуміння, до всіх тих, кого у своєму житті зустріну.
Свят. Никифора, патр. Царгородського
До кого б мені прирівняти рід цей? Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших, кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди. – Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має. Прийшов син Чоловічий, що їсть і п’є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників! І виправдалась мудрість власними ділами». Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися.
...Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують... У житті не раз стається, що ми поводимося як твердолобі діти. Коли від нас очікується, що ми щось скажемо проти зла, ми мовчимо! Коли хтось нужденний щось від нас просить, ми дивимося, чи ще досить залишиться для нас, щоб ми не дали забагато. Але тут не йдеться тільки про гроші. Бог через нас висилає людям і усмішку, і потіху. Та дуже часто ми хочемо в цій хвилині робити щось інше, ніж те, що від нас вимагається.
Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди … Ми, люди, такі вже є. Робимо лише те, що нам подобається. Коли від нас хочуть, щоб ми «танцювали» ми є проти, і говоримо ми вільні, можемо робити що хочемо. Нам наказувати ніхто не буде: ні церква, ні священики, ні Папа,… Ні на хвилину не думаємо над тим, чого від нас хоче Бог!!!
Господи Ісусе, вилікуй мене від егоїзму та пихи. Помнож в мені любов, порозуміння, до всіх тих, кого у своєму житті зустріну.
14.06.2010
14 червня,понеділок – Мт 11,2-15
Мч. Юстина, філософа й інших
Почувши у в’язниці про діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів:. «Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?» У відповідь на це Ісус сказав їм: «Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. Щасливий, хто через мене не спотикнеться». Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: «На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м’яку? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палацах. Чого ж тоді вийшли? Побачити Пророка? Так, кажу вам, і більше, як Пророка. Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього. Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою і ті, що вживають силу, силоміць беруть його. Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана. І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти. Хто має вуха, нехай слухає.
Мч. Юстина, філософа й інших
Почувши у в’язниці про діла Христові, Йоан послав його спитати через своїх учнів:. «Ти той, що має прийти, чи іншого маємо чекати?» У відповідь на це Ісус сказав їм: «Ідіть і сповістіть Йоана про те, що чуєте й бачите: Сліпі бачать і криві ходять; прокажені очищуються і глухі чують; мертві воскресають і вбогим проповідується Добра Новина. Щасливий, хто через мене не спотикнеться». Тоді, як ті відходили, Ісус почав говорити людям про Йоана: «На що ви вийшли подивитися в пустиню? На тростину, що її колише вітер? На що ж вийшли подивитись? На чоловіка, одягненого в одежу м’яку? Таж ті, що носять м’яку одежу, сидять у царських палацах. Чого ж тоді вийшли? Побачити Пророка? Так, кажу вам, і більше, як Пророка. Це той, що про нього написано: Ось я посилаю мого посланця перед тобою, що приготує тобі дорогу перед тобою. Істинно кажу вам, що між народженими від жінок не було більшого від Йоана Христителя; однак найменший у Небеснім Царстві більший від нього. Від часів Йоана Христителя і понині Царство Небесне здобувається силою і ті, що вживають силу, силоміць беруть його. Усі бо пророки й закон пророкували до Йоана. І коли хочете знати – він є Ілля, що має прийти. Хто має вуха, нехай слухає.
13.06.2010
13 червня, неділя – Мт 6,22-33
Ап. Єрмія, мч. Єрмея
Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. Ось чому кажу вам Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі? Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.
…Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись… Зараз маємо бажання сказати: “А хто інший нами заопікується? Хто нами цікавиться?” Бог!!! Він подбає про кожного з нас, якщо Йому це дозволимо. Свідомість, що маємо люблячого Батька на небі, мала би перевищувати кожне наше безрозмірне переживання про матеріальне забезпечення.
Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі? Не потрібно мати за будь - яку ціну наймоднішу одежу та їсти вишукану їжу, але попробуймо свої сили скерувати на “гарнішу та чистішу одежу” для душі!
• На чому зосереджуємо свої сили? Без чого не вміємо уявити своє життя? Вмію чогось зректися задля інших?
Небесний Батьку, Тобі довіряю своє життя та свої потреби
Ап. Єрмія, мч. Єрмея
Світло тіла – око. Як, отже, твоє око здорове, все тіло твоє буде світле. А коли твоє око лихе, все тіло твоє буде в темряві. Коли ж те світло, що в тобі, темрява, то темрява – якою ж великою буде! Ніхто не може двом панам служити: бо або одного зненавидить, а другого буде любити, або триматиметься одного, а того знехтує. Не можете Богові служити – і мамоні. Ось чому кажу вам Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись. Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі? Гляньте на птиць небесних: не сіють і не жнуть, ані не збирають у засіки, а Отець ваш небесний їх годує! Хіба ви від них не вартісніші? Хто з вас, журячись, спроможен добавити до свого віку хоч один лікоть? І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. Та я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні? Отож не турбуйтеся, промовлявши: Що будемо їсти, що пити й у що зодягнемося? Про все те побиваються погани. Отець же ваш небесний знає, що вам усе це потрібне. Шукайте перше Царство Боже та його справедливість, а все те вам докладеться.
…Ось чому кажу вам: Не турбуйтеся вашим життям, що вам їсти та що пити; ні тілом вашим, у що одягнутись… Зараз маємо бажання сказати: “А хто інший нами заопікується? Хто нами цікавиться?” Бог!!! Він подбає про кожного з нас, якщо Йому це дозволимо. Свідомість, що маємо люблячого Батька на небі, мала би перевищувати кожне наше безрозмірне переживання про матеріальне забезпечення.
Хіба життя не більш – їжі, тіло – не більш одежі? Не потрібно мати за будь - яку ціну наймоднішу одежу та їсти вишукану їжу, але попробуймо свої сили скерувати на “гарнішу та чистішу одежу” для душі!
• На чому зосереджуємо свої сили? Без чого не вміємо уявити своє життя? Вмію чогось зректися задля інших?
Небесний Батьку, Тобі довіряю своє життя та свої потреби
12.06.2010
12 червня, субота – Мт 7,24-8,4
Співстраждання Пресвятої Богородиці
Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.” І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню, бо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні. Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу. І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: “Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.” Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: “Хочу, очисться!” І він негайно же очистився від прокази. Тоді Ісус промовив до нього: “Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.”
«Домом» може бути життя християнина, котрий наслідує Христа своїм щоденним життям. Збудований на скелі не впаде при навалах труднощів, випробувань, дискримінації, бо міцно стоїть на скелі відданості Божій волі. Другий дім, збудований на піску, впав. Господь людину, яка Його збудувала, назвав необачною! Там можемо бути ми всі, які, хоча і слухаємо Боже слово, але не живемо Ним у своєму житті. Наші вчинки не відповідають тому, чого хоче від нас Бог! Тому почнімо зараз будувати свої особисті стосунки з Богом прийманням різних ситуацій та перешкод, котрі в нашому житті появляться в родині, в школі, ... всюди.
• З любові до Ісуса прийму якісь труднощі.
Господи Ісусе, сьогодні з повною довірою віддаюся до Твоїх люблячих обіймів. Хочу робити те, що хочеш від мене Ти.
Співстраждання Пресвятої Богородиці
Кожний, хто слухає ці мої слова й виконує їх, подібний до розумного чоловіка, який збудував свій дім на скелі. Полила злива, потоки розлились, подули вітри й натиснули на той дім, та він не повалився, бо був збудований на скелі. А кожний, хто слухає ці мої слова й не виконує їх, подібний до необачного чоловіка, який збудував свій дім на піску. Полилася злива, розіллялися ріки, подули вітри й ударили на той дім, і він повалився, і руїна його була велика.” І як Ісус скінчив ці слова, народ не міг надивуватись його навчанню, бо він навчав їх як повновладний, а не як книжники їхні. Коли ж Ісус сходив з гори, йшла слідом за ним сила народу. І приступив до нього прокажений, вклонивсь йому і мовить: “Господи, коли захочеш, зможеш мене очистити.” Ісус простягнув руку й доторкнувсь до нього, кажучи: “Хочу, очисться!” І він негайно же очистився від прокази. Тоді Ісус промовив до нього: “Гляди, не кажи нікому, а йди, покажися священикові й принеси дар, приписаний Мойсеєм, їм на свідоцтво.”
«Домом» може бути життя християнина, котрий наслідує Христа своїм щоденним життям. Збудований на скелі не впаде при навалах труднощів, випробувань, дискримінації, бо міцно стоїть на скелі відданості Божій волі. Другий дім, збудований на піску, впав. Господь людину, яка Його збудувала, назвав необачною! Там можемо бути ми всі, які, хоча і слухаємо Боже слово, але не живемо Ним у своєму житті. Наші вчинки не відповідають тому, чого хоче від нас Бог! Тому почнімо зараз будувати свої особисті стосунки з Богом прийманням різних ситуацій та перешкод, котрі в нашому житті появляться в родині, в школі, ... всюди.
• З любові до Ісуса прийму якісь труднощі.
Господи Ісусе, сьогодні з повною довірою віддаюся до Твоїх люблячих обіймів. Хочу робити те, що хочеш від мене Ти.
11.06.2010
11 червня, п’ятниця – Ів 3,13-17
Христа Чоловіколюбця
Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти.
Задумаймось сьогодні над силою Христового хреста, який відкинув наші гріхи та зробив нас спадкоємцями Небесного Царства. Сила хреста перемогла диявола і його вірних, які з усіх сил намагаються оволодіти нами, нашими серцями і віддалити нас від Бога. Радіймо, що Ісусів хрест може нас звільнити від гріхів. Позбавити наші серця, думки від страху, відчаю та гніву і наповнити нас Божою любов’ю. Христовий хрест є знаком нашого спасіння, дорогою перемоги, бо приносить нам нову надію, нову радість. Роздумаймо над тим, як у нашому житті поступово зникне біль, зло, рани, коли ми з вірою звернемося до Господа та щиро його попросимо про допомогу. Хрест подолає усяку перешкоду, яка стоїть на дорозі Божої любові до нас людей.
• Сьогодні з любов’ю подивимось на хрест Господній.
Господи, вірю, що через Твій хрест я отримав спасіння і Небо.
Христа Чоловіколюбця
Ніхто не ввійшов у небо, крім того, хто зійшов з неба: Син Чоловічий! Тож так, як Мойсей змія підняв у пустині, – так треба Синові Чоловічому бути піднесеним, щоб кожен, хто вірує у нього, жив життям вічним. Бог бо так полюбив світ, що Сина свого Єдинородного дав, щоб кожен, хто вірує в нього, не загинув, а жив життям вічним. Бо не послав Бог у світ Сина світ засудити, лише ним – світ спасти.
Задумаймось сьогодні над силою Христового хреста, який відкинув наші гріхи та зробив нас спадкоємцями Небесного Царства. Сила хреста перемогла диявола і його вірних, які з усіх сил намагаються оволодіти нами, нашими серцями і віддалити нас від Бога. Радіймо, що Ісусів хрест може нас звільнити від гріхів. Позбавити наші серця, думки від страху, відчаю та гніву і наповнити нас Божою любов’ю. Христовий хрест є знаком нашого спасіння, дорогою перемоги, бо приносить нам нову надію, нову радість. Роздумаймо над тим, як у нашому житті поступово зникне біль, зло, рани, коли ми з вірою звернемося до Господа та щиро його попросимо про допомогу. Хрест подолає усяку перешкоду, яка стоїть на дорозі Божої любові до нас людей.
• Сьогодні з любов’ю подивимось на хрест Господній.
Господи, вірю, що через Твій хрест я отримав спасіння і Небо.
10.06.2010
10 червня, четвер – Мт 10,23-31
Віддання Євхаристії. Свят. Микити, єп. Халкедонського
А як будуть вас переслідувати в тому місті, тікайте в інше. Істинно кажу вам: Не встигнете обійти міст ізраїльських, як прийде Син Чоловічий. Не є учень понад учителя, ані слуга над пана свого. Досить для учня, коли стане, як його вчитель; а слуга – як його пан. Коли господаря назвали Велзевулом, то скільки більше – його домашніх. Тож ви їх не лякайтесь. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним. Що вам кажу в темноті, кажіть те при світлі; і що ви чуєте на вухо, голосіть з покрівель. Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі. Хіба не за шага продається пара горобців? А проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого. А вам же все волосся на голові пораховано! Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців.
Тож ви їх не лякайтесь. Нами, людьми, дуже часто володіє страх. Боїмося незнайомих людей, незрозумілих ситуацій, багатьох запитань, котрі нас переслідують, а ми хотіли б кудись втекти. В таких ситуаціях для нас важлива Божа допомога та Божа любов, яка проганяє страх, дає відчуття впевненості. Будуймо свої особисті стосунки з Богом. Покличмо Святого Духа у всі наші справи та переживання і тоді відчуємо, що страх зникає і приходить мир.
Господи Ісусе, прошу, крокуй переді мною, показуй мені дорогу до небесного Батька.
Віддання Євхаристії. Свят. Микити, єп. Халкедонського
А як будуть вас переслідувати в тому місті, тікайте в інше. Істинно кажу вам: Не встигнете обійти міст ізраїльських, як прийде Син Чоловічий. Не є учень понад учителя, ані слуга над пана свого. Досить для учня, коли стане, як його вчитель; а слуга – як його пан. Коли господаря назвали Велзевулом, то скільки більше – його домашніх. Тож ви їх не лякайтесь. Нема нічого схованого, що не виявиться; нічого тайного, що не стане знаним. Що вам кажу в темноті, кажіть те при світлі; і що ви чуєте на вухо, голосіть з покрівель. Не бійтеся тих, що вбивають тіло, душі ж убити не можуть; а бійтесь радше того, хто може погубити душу і тіло в пеклі. Хіба не за шага продається пара горобців? А проте ні один із них не впаде на землю без волі Отця вашого. А вам же все волосся на голові пораховано! Не бійтесь, отже: ви вартніші за багатьох горобців.
Тож ви їх не лякайтесь. Нами, людьми, дуже часто володіє страх. Боїмося незнайомих людей, незрозумілих ситуацій, багатьох запитань, котрі нас переслідують, а ми хотіли б кудись втекти. В таких ситуаціях для нас важлива Божа допомога та Божа любов, яка проганяє страх, дає відчуття впевненості. Будуймо свої особисті стосунки з Богом. Покличмо Святого Духа у всі наші справи та переживання і тоді відчуємо, що страх зникає і приходить мир.
Господи Ісусе, прошу, крокуй переді мною, показуй мені дорогу до небесного Батька.
09.06.2010
09 червня, середа – Мт 10,16-22
Свщмч. Терапонта, єп. Сардійського
Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки. Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, – дано буде вам на той час, що маєте говорити, не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витриває до кінця, той спасеться.
…Не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме... Ці слова не означають, що ми повинні пристосовуватися до світу, але якщо треба, то пливти проти течії так, щоб бути вірними Христові. Потрібно відкриватися Божому Духу і довірятися Богові в кожній хвилині нашого життя.
…Хто витриває до кінця, той спасеться... Ця обіцянка залишається дійсною і для нас сьогодні.
Духу Святий, бажаю більше усвідомлювати Твою присутність в моєму житті.
Свщмч. Терапонта, єп. Сардійського
Оце я посилаю вас, немов овець серед вовків. Будьте, отже, мудрі, як змії, і прості, як голубки. Стережіться людей, бо вони видадуть вас синедріонам і бичуватимуть вас по своїх синагогах. Вас волочитимуть і до правителів і до царів за мене, щоб свідчити перед ними й поганами. І коли видадуть вас, не журіться, як або що вам говорити, – дано буде вам на той час, що маєте говорити, не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме. Брат видасть на смерть брата й батько дитину; діти повстануть на батьків і будуть їх убивати. Вас ненавидітимуть усі за моє ім’я, але хто витриває до кінця, той спасеться.
…Не ви бо будете говорити, а Дух Отця вашого в вас говоритиме... Ці слова не означають, що ми повинні пристосовуватися до світу, але якщо треба, то пливти проти течії так, щоб бути вірними Христові. Потрібно відкриватися Божому Духу і довірятися Богові в кожній хвилині нашого життя.
…Хто витриває до кінця, той спасеться... Ця обіцянка залишається дійсною і для нас сьогодні.
Духу Святий, бажаю більше усвідомлювати Твою присутність в моєму житті.
08.06.2010
08 червня, вівторок – Мт 10,9-15
Ап. Карпа одного з 70 - и
Не беріть ні золота, ні срібла, ні дрібних грошей у череси ваші. Ні торби на дорогу, ні одежин двох, ні взуття, ні палиці, – бо робітник вартий утримання свого. А як зайдете в якесь місто, чи село, то розпитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки не вийдете. Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: Мир дому цьому! І як той дім достойний, нехай ваш мир зійде на нього; а як недостойний, нехай ваш мир до вас повернеться. І як хтось вас не прийме та й не послухає ваших слів, то ви, виходячи з дому чи з того міста, обтрусіть порох із ніг ваших. Істинно кажу вам: Легше буде судного дня землі Содомській і Гоморській, ніж місту тому!
Ап. Карпа одного з 70 - и
Не беріть ні золота, ні срібла, ні дрібних грошей у череси ваші. Ні торби на дорогу, ні одежин двох, ні взуття, ні палиці, – бо робітник вартий утримання свого. А як зайдете в якесь місто, чи село, то розпитайте, хто в ньому достойний, і там перебувайте, поки не вийдете. Входячи ж у дім, вітайте його, кажучи: Мир дому цьому! І як той дім достойний, нехай ваш мир зійде на нього; а як недостойний, нехай ваш мир до вас повернеться. І як хтось вас не прийме та й не послухає ваших слів, то ви, виходячи з дому чи з того міста, обтрусіть порох із ніг ваших. Істинно кажу вам: Легше буде судного дня землі Содомській і Гоморській, ніж місту тому!
07.06.2010
07 червня, понеділок – Мт 9,36-10,8
3-тє віднайденя голови Івана Хрестителя
Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха. Тоді він каже своїм учням: «Жнива великі, та робітників мало. Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива». Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч. Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, брат його; Яків, син Заведея, та Йоан, брат його; Филип та Вартоломей; Тома й Матей, митар;Яків, син Алфея, і Тадей; Симон Кананій та Юда Іскаріотський, що й зрадив його.
Оцих дванадцять Ісус вислав і наказав їм: «У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте. А йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля. Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько. Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте.
Він, бачивши юрми народу... Ісус бачить і в теперішньому світі натовпи навколо Нього. Навчає всіх через своє слово та пропонує Євхаристію, як ліки на всі наші хвороби, слабкості, неспокої…
..милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті... Робить це і тепер.
Жнива великі, та робітників мало... Щоб було їх більше – добрих та відданих Богу, просімо про це в молитві Бога. І якщо бачимо якісь недоліки, то менше говорімо про це між собою, а більше Тому, хто єдиний може змінити серця.
• Чи я молюся за священиків? Вмію простити, якщо не роблять згідно моїх уявлень?
Господи, Ти є пастир, для якого важливий кожен з нас. Хай Твоя благодать супроводжує всіх священиків.
3-тє віднайденя голови Івана Хрестителя
Він, бачивши юрми народу, милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті, немов ті вівці, що не мають пастуха. Тоді він каже своїм учням: «Жнива великі, та робітників мало. Просіть, отже, Господаря жнив, щоб вислав робітників на свої жнива». Прикликавши своїх дванадцять учнів, Ісус дав їм владу над нечистими духами, щоб їх виганяли і лікували всяку хворобу й усяку неміч. Ось імена дванадцятьох апостолів: перший Симон, прозваний Петром, і Андрій, брат його; Яків, син Заведея, та Йоан, брат його; Филип та Вартоломей; Тома й Матей, митар;Яків, син Алфея, і Тадей; Симон Кананій та Юда Іскаріотський, що й зрадив його.
Оцих дванадцять Ісус вислав і наказав їм: «У дорогу до поган не пускайтесь і в самарійські міста не заходьте. А йдіть радше до загиблих овець дому Ізраїля. Ідіть, проповідуйте, кажучи, що Царство Небесне – близько. Оздоровлюйте недужих, воскрешайте мертвих, очищуйте прокажених, бісів виганяйте. Даром прийняли, даром давайте.
Він, бачивши юрми народу... Ісус бачить і в теперішньому світі натовпи навколо Нього. Навчає всіх через своє слово та пропонує Євхаристію, як ліки на всі наші хвороби, слабкості, неспокої…
..милосердився над ними, бо вони були стомлені й прибиті... Робить це і тепер.
Жнива великі, та робітників мало... Щоб було їх більше – добрих та відданих Богу, просімо про це в молитві Бога. І якщо бачимо якісь недоліки, то менше говорімо про це між собою, а більше Тому, хто єдиний може змінити серця.
• Чи я молюся за священиків? Вмію простити, якщо не роблять згідно моїх уявлень?
Господи, Ти є пастир, для якого важливий кожен з нас. Хай Твоя благодать супроводжує всіх священиків.
06.06.2010
06 червня, неділя – Мт 4,18-23
Препп. Симеона Дивногорця і Микити стовпника
А йдучи попри Галилейське море, побачив двох братів: Симона, що звався Петром, і Андрія, його брата, що закидали сіті у море, бо були рибалки. І до них мовив: «Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей». І ті негайно кинули сіті й пішли за ним. Пройшовши звідтіль далі, побачив інших двох братів: Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що в човні з батьком Заведеєм лагодили свої сіті, і їх покликав. Вони зараз же, кинувши човна і свого батька, пішли слідом за ним.
І ходив Ісус по всій Галилеї, навчаючи по їхніх синагогах, звіщаючи Добру Новину про Царство й вигоюючи всяку хворобу й всяку недугу в народі.
«Ідіть за мною, я вас зроблю рибалками людей»... Всі ми живемо у великому морі світу. Його власником є Ісус. Ісус нас кличе, проголошувати радісну звістку про Його Царство Божої любові. Наслідувати Його всюди, куди нас вишле. Піду за Ним охоче так, як Петро та Андрій?
Господи Ісусе, Ти нас покликав, дай нам силу витривалості на дорозі за Тобою.
05.06.2010
05 червня, субота – Мт 7,1-8
Прп. Михаїла Синадського та прп. Євфросинії Полоцької
Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.
Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли.
Просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.
Можливо і ми належимо до тих, які сумніваються в правдивості цих слів. Знаємо про ті моменти, коли засилали до неба молитви, жертви, ніби хотіли переконати Бога у важливості нашої потреби, котру Він не бачить. Було це прохання про поміч на екзамені, чи у важкому життєвому рішенні, операції. Бачить Бог мої потреби? Ісус нас запевняє, що насправді кожне наше прохання, котре відповідає Його волі, буде вислухане. Спосіб, яким це Бог зробить і чи нас вислухає згідно наших уявлень, віддаймо в Його руки. Він є великодушний, дає набагато більше, ніж просимо. Він – наш Батько. В цьому не маємо ніколи сумніватися.
Небесний Батьку, прошу Тебе, обдаруй мене вірою, що Ти стоїш біля мене і тоді, коли мені здається, що мене всі покинули.
Прп. Михаїла Синадського та прп. Євфросинії Полоцької
Не судіте, щоб вас не судили; бо яким судом судите, таким і вас будуть судити, і якою мірою міряєте, такою і вам відміряють. Чого ти дивишся на скалку в оці брата твого? Колоди ж у власнім оці ти не добачаєш? Або як можеш твоєму братові сказати: Дай, хай вийму скалку в тебе з ока, а он же колода в твоїм оці? Лицеміре! Вийми спершу із свого ока колоду, і тоді побачиш, як вийняти з ока брата твого скалку.
Не давайте священне собакам, ані не кидайте перел ваших перед свиньми, щоб не потоптали їх ногами й, обернувшись, вас не роздерли.
Просіть, і дасться вам, шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам. Кожний бо, хто просить, одержує; хто шукає, знаходить; хто стукає, тому відчиняють.
Можливо і ми належимо до тих, які сумніваються в правдивості цих слів. Знаємо про ті моменти, коли засилали до неба молитви, жертви, ніби хотіли переконати Бога у важливості нашої потреби, котру Він не бачить. Було це прохання про поміч на екзамені, чи у важкому життєвому рішенні, операції. Бачить Бог мої потреби? Ісус нас запевняє, що насправді кожне наше прохання, котре відповідає Його волі, буде вислухане. Спосіб, яким це Бог зробить і чи нас вислухає згідно наших уявлень, віддаймо в Його руки. Він є великодушний, дає набагато більше, ніж просимо. Він – наш Батько. В цьому не маємо ніколи сумніватися.
Небесний Батьку, прошу Тебе, обдаруй мене вірою, що Ти стоїш біля мене і тоді, коли мені здається, що мене всі покинули.
04.06.2010
04 червня, п’ятниця – Мт 9,14-17
Мч. Василиска
Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?» Ісус відповів їм: «Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити. Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша. І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться».
Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити… Слово піст дуже часто розуміємо лише як обмеження в їжі, як заборона чогось, як щось неприємне. Але якщо приймемо його, як щось радісне та корисне для нашої душі, то тоді зрозуміємо, що піст – це кожне прийняття труднощів, неприємностей з навчанням, з вставанням зранку, допомога в сім’ї, прийняття непорозуміння, невдячності. Піст має бути виявленням нашої любові до Бога! Вчинком любові, яким підтримуємо волю та перемагаємо над нашим я.
• Попробую чогось зректися не тому, що мушу, але з любові до Небесного Батька.
Господи Ісусе, перемінюй мене на свій образ вже сьогодні!
Мч. Василиска
Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?» Ісус відповів їм: «Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити. Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша. І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться».
Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити… Слово піст дуже часто розуміємо лише як обмеження в їжі, як заборона чогось, як щось неприємне. Але якщо приймемо його, як щось радісне та корисне для нашої душі, то тоді зрозуміємо, що піст – це кожне прийняття труднощів, неприємностей з навчанням, з вставанням зранку, допомога в сім’ї, прийняття непорозуміння, невдячності. Піст має бути виявленням нашої любові до Бога! Вчинком любові, яким підтримуємо волю та перемагаємо над нашим я.
• Попробую чогось зректися не тому, що мушу, але з любові до Небесного Батька.
Господи Ісусе, перемінюй мене на свій образ вже сьогодні!
03.06.2010
03 червня, четвер – Ів 6,48-54
Пресв. Євхаристії; Рівноап. Костянтина й Олени
Я – хліб життя. Батьки ваші манну в пустині споживали, – і померли. Це ж – хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу».
Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
Пресв. Євхаристії; Рівноап. Костянтина й Олени
Я – хліб життя. Батьки ваші манну в пустині споживали, – і померли. Це ж – хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу».
Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі. Хто тіло моє їсть і кров мою п’є, той живе життям вічним, і я воскрешу його останнього дня.
02.06.2010
02 червня, середа – Мт 7,21-23
Мч. Талалея
Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!
Мч. Талалея
Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі. Багато мені того дня скажуть: Господи, Господи! Хіба ми не твоїм ім’ям пророкували? Хіба не твоїм ім’ям бісів виганяли? Хіба не твоїм ім’ям силу чудес творили? І тоді я їм заявлю: Я вас не знав ніколи! Відійдіте від мене, ви, що чините беззаконня!
01.06.2010
01 червня, вівторок – Мт 7,15-21
Сщмч. Патрикія і тих, що з ним
Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви? Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають. За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх. Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. В теперішньому світі, існує стільки сект, різних груп, що для тих, які вагаються, віднайти щось для себе є проблемою. Та скільки фальші можемо побачити і в нас, християн, коли б ми мали дати свідоцтво навколишньому світу…
...За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх... Добрі фрукти гарно виглядають і є смачними, якщо виросли на здоровому дереві з міцним корінням. Смак нашого християнства також залежить від того, на скільки ми вкорінені в Христа! Які фрукти ми даємо? Чи не мають вони часто кислого смаку егоїзму, ліні…? Чи я є батько, дитина, дружина, чоловік, дядько чи тітка, дорослий або молодий за мною уважно слідкує моє оточення, яке від мене очікує багато плодів у відповідний час.
...Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані... Ісус бажає правильно скерувати нас, формувати наше серце словами Письма. Пропонує нам Духа Святого, котрий нам своїми дарами допоможе поширювати добрі та смачні плоди. Відкриймося Його діянню.
• Чи мої вчинки свідчать про те, що говорю? Який приклад даю? Які плоди приношу тим, хто оточує мене ?
Господи Ісусе, допоможи мені боротися проти гріха, щоб з Твоєю поміччю зміг приносити плоди добрих вчинків.
Сщмч. Патрикія і тих, що з ним
Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. Ви пізнаєте їх за плодами їхніми; хіба збирають виноград з тернини або з будяків – смокви? Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані. Не може добре дерево приносити плодів поганих, ані лихе дерево – плодів добрих. Всяке дерево, що не родить доброго плоду, рубають і в вогонь кидають. За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх. Не кожний, хто промовляє до мене: Господи, Господи! – ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на небі.
Стережіться лжепророків, що приходять до вас в овечій одежі, а всередині – вовки хижі. В теперішньому світі, існує стільки сект, різних груп, що для тих, які вагаються, віднайти щось для себе є проблемою. Та скільки фальші можемо побачити і в нас, християн, коли б ми мали дати свідоцтво навколишньому світу…
...За їхніми плодами, отже, пізнаєте їх... Добрі фрукти гарно виглядають і є смачними, якщо виросли на здоровому дереві з міцним корінням. Смак нашого християнства також залежить від того, на скільки ми вкорінені в Христа! Які фрукти ми даємо? Чи не мають вони часто кислого смаку егоїзму, ліні…? Чи я є батько, дитина, дружина, чоловік, дядько чи тітка, дорослий або молодий за мною уважно слідкує моє оточення, яке від мене очікує багато плодів у відповідний час.
...Так кожне добре дерево родить гарні плоди, а лихе дерево – плоди погані... Ісус бажає правильно скерувати нас, формувати наше серце словами Письма. Пропонує нам Духа Святого, котрий нам своїми дарами допоможе поширювати добрі та смачні плоди. Відкриймося Його діянню.
• Чи мої вчинки свідчать про те, що говорю? Який приклад даю? Які плоди приношу тим, хто оточує мене ?
Господи Ісусе, допоможи мені боротися проти гріха, щоб з Твоєю поміччю зміг приносити плоди добрих вчинків.
Підписатися на:
Дописи (Atom)