15 червня, вівторок – Мт 11,16-20
Свят. Никифора, патр. Царгородського
До кого б мені прирівняти рід цей? Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують до інших, кажучи: Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди. – Прийшов бо був Йоан, що не їв, не пив, і вони кажуть: Він біса має. Прийшов син Чоловічий, що їсть і п’є, і вони кажуть: Оцей чоловік ненажера й винопивець, приятель митарів і грішників! І виправдалась мудрість власними ділами». Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися.
...Він подібний до дитинчат, які сидять на майданах та вигукують... У житті не раз стається, що ми поводимося як твердолобі діти. Коли від нас очікується, що ми щось скажемо проти зла, ми мовчимо! Коли хтось нужденний щось від нас просить, ми дивимося, чи ще досить залишиться для нас, щоб ми не дали забагато. Але тут не йдеться тільки про гроші. Бог через нас висилає людям і усмішку, і потіху. Та дуже часто ми хочемо в цій хвилині робити щось інше, ніж те, що від нас вимагається.
Ми вам на сопілці грали, та ви не танцювали; ми жалобної вам співали, та ви не били себе в груди … Ми, люди, такі вже є. Робимо лише те, що нам подобається. Коли від нас хочуть, щоб ми «танцювали» ми є проти, і говоримо ми вільні, можемо робити що хочемо. Нам наказувати ніхто не буде: ні церква, ні священики, ні Папа,… Ні на хвилину не думаємо над тим, чого від нас хоче Бог!!!
Господи Ісусе, вилікуй мене від егоїзму та пихи. Помнож в мені любов, порозуміння, до всіх тих, кого у своєму житті зустріну.
Немає коментарів:
Дописати коментар