16 червня, середа – Мт 11,20-26
Мч. Лукиліяна і тих, що з ним
Тоді Ісус почав докоряти тим містам, у яких відбулося найбільше його чуд, за те, що не покаялися. Горе тобі, Хоразиме!Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби чуда, що в вас відбулися, сталися в Тирі й Сидоні, вони б давно покаялись у волосяниці та в попелі. Тому кажу вам: Тирові й Сидонові судного дня легше буде, ніж вам. Та й ти, Капернауме, чи піднесешся попід небеса? –Аж до аду зійдеш! Бо якби чуда, які в тебе відбулися, сталися в Содомі, він лишився б аж досі. Тому кажу вам: Землі Содомській легше буде судного дня, ніж тобі». Тоді ж Ісус заговорив: «Я прославляю тебе, Отче, Господи неба й землі, що ти затаїв це від мудрих та розумних і що відкрив це немовлятам. Так, Отче: бо так тобі було до вподоби.
Ісус прославляє Небесного Отця за те, що Він дає пізнати немовлятам, тобто покірним, речі Божого Царства. Той, хто робиться занадто мудрим та розумним, хоче бути самодостатнім, той ніби Бога не потребує! Попросімо Бога, щоб нам подарував покору, простоту та довіру немовлят! Хто отримає благодать пізнання величі Бога та Його безмежної любові, той не може вже жити так, як жив до тепер. Пізнання приводить до старання змінити наше життя, слова, вчинки за прикладом того, хто став нашим ідеалом – Ісуса Христа!
Кожна людина має своїх «ворогів», котрі хочуть її привернути «на свою сторону». Найчастіше це є наші слабкості, наші гріхи, та є тут і диявол, який хоче тільки одного – перетягнути нас на свою сторону і розірвати наші відносини з Богом!
Ісус і сьогодні дякує Отцю за те, що свою науку об’явив не мудрим світу, але покірним, котрі щоденно намагаються бути ближче до Батька та прославляють Його своїм життям.
• Як я прославляю Бога? Належу до немовлят?
Господи, дозволь, щоб Твою присутність в мені нічого не затемнило!
Немає коментарів:
Дописати коментар