30.09.2008

30.09. Муч. Софії та її дочок; Віри, Надії й Любові,

Мр. 7, 5-16

І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими? 6 А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене... 7 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей. 8 Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви. 9 І сказав Він до них: Спритно відкидаєте ви заповідь Божу, аби зберегти своє передання. 10 Бо Мойсей наказав: Шануй батька свого та матір свою, та: Хто злорічить на батька чи матір, нехай смертю помре. 11 А ви кажете: Коли скаже хто батьку чи матері: Корван, чи дар Богові те, чим би ти скористатись від мене хотів, 12 то вже вільно йому не робити нічого для батька чи матері, 13 порушуючи Боже Слово вашим переданням, що його ви самі встановили. І багато такого ви іншого робите. 14 І Він знову покликав народ і промовив до нього: Послухайте Мене всі, і зрозумійте! 15 Немає нічого назовні людини, що, увіходячи в неї, могло б опоганити її; що ж із неї виходить, те людину опоганює. 16 Коли має хто вуха, щоб слухати, нехай слухає!

…Чому учні Твої не живуть за переданням старших… Ісус ввійшов у суперечку з фарисеями, які дуже добре знали закони, правила, відстоювали закон, але у простому житті не жили так, як Богу подобається. Бачили лише не вмиті руки, але не бачили свої, гріхом осквернені, забруднені серця!!!

…Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене... Також і ми не є далеко від слів пророка! Чутливо співаємо пісні, радо беремо участь у різних побожних молитвах, але у щоденному житті не живемо краще ніж фарисеї!!! Прийшов вже час для зміни. І ця переміна повинна бути конкретною та радикальною! Є важко для нас опікуватися батьками? Не переносимо деякі їх звички?...Є стільки можливостей виявляти любов на практиці, що поступово точно знайдемо якись спосіб!

Щось не так в сім’ї? Подумаймо, як можемо усією родиною більше часу проводити разом: спільний сніданок чи вечеря, гарна розмова точно покращать наше співжиття та наповнять наші серця радістю та Божим спокоєм.

Чи є моє серце близько коло Бога чи Його прославляють лише мої уста?

…Господи Ісусе, не гарними словами, але любов’ю сьогодні можемо показати, що віру в Тебе сприймаємо серйозно…

29.09.2008

29.09. Вмуч. Євфимії, Мр. 6, 54-7,8

І, як вони повиходили з човна, люди зараз пізнали Його, 55 і порозбігались по всій тій околиці, і стали на ложах недужих приносити, де тільки прочули були, що Він є. 56 І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осель, клали недужих на майданах, і благали Його, щоб могли доторкнутись хоч краю одежі Його. І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений! І зібрались до Нього фарисеї та деякі з книжників, які прибули із Єрусалиму, 2 і побачили, що деякі з учнів Його їли хліб руками нечистими, цебто невмитими. 3 Бо фарисеї й усі юдеї, зберігаючи передання старших, не їдять, як старанно не вимиють рук; 4 а вернувшися з ринку, вони ні їдять, поки не вмиються. Багато є й іншого, що вони прийняли, щоб додержувати: миття чаш, і глеків, і мідяного посуду. 5 І запитали Його фарисеї та книжники: Чому учні Твої не живуть за переданням старших, але хліб споживають руками нечистими? 6 А Він їм відказав: Добре пророкував про вас, лицемірів, Ісая, як написано: Оці люди устами шанують Мене, серце ж їхнє далеко від Мене... 7 Та однак надаремне шанують Мене, бо навчають наук людських заповідей. 8 Занехаявши заповідь Божу, передань людських ви тримаєтесь: обмиваєте глеки та чаші, і багато такого подібного й іншого робите ви.

…І куди тільки Він прибував до сіл, чи до міст, чи до осел..ь Ісус не шукав лише вибраних одиноких людей чи друзів, служив всім людям, не роблячи різниці…. Бог і нас кличе жити з іншими людьми в злагоді, жертвуватися своїми можливостями та здібностями для добра всіх!!! Тому подумаймо сьогодні над тим, чи ми завжди є до диспозиції, відкриті та відважні, щоб послужити тим, кого Господь посилає нам на нашому шляху: нашим рідним, однокласникам, сусідам… Скільки разів зустрічаємо на своїх дорогах потребуючих людей, і як часто не виявляємо бажання і не прикладаємо достатньо зусиль, щоб їм допомогти?

…І хто тільки до Нього доторкувався, той був уздоровлений!...Доторкнімось у цій хвилині до нашого Господа! Покажімо Йому, що ми Йому довіряємо, що любимо Його та що хочемо цю любов передавати своїм ближнім.

Сьогодні буду запитувати себе: Що можу зробити для цієї конкретної людини, яку зустрічаю?

…Господи Ісусе, даруй мені Твою любов, щоб я був уважним на потреби людей, які є навколо мене – на їхні болі, терпіння, але також і радість….

28.09.2008

28.09. Вмуч. Микити, Мр. 8, 34-9,1

Сказав Господь: Хто хоче за Мною іти, нехай відречеться себе, візьме хрест свій, і за Мною іде. Бо якщо хто хоче душу свою спасти, погубить її, а хто погубить душу свою Мене ради і Євангелія, той спасе її. Яка бо користь людині, коли й увесь світ здобуде, і занапастить душу свою? Або, що дасть чоловік взамін за душу свою? Бо якщо хто постидається Мене і Моїх слів у роді цім, перелюбодійнім і грішнім, і Син Людський постидається його, коли прийде у славі Отця Свого з ангелами святими. І сказав їм: Істинно кажу вам, що є деякі з тут стоячих, які не зазнають смерти, аж поки не побачать Царства Божого, що прийшло у силі.

А ми як поводимось?:

- Скарги на той хрест, що нам не подобається;

- “Драматизування” маленького випадку, нерозуміння, маленької прикрості, несправедливості;

- Нездатність терпіти в мовчанці;

- Впертість, прагнення, щоб інші прийняли “мої рації” у банальних справах;

- Відмова прийняти спокійно пониження, вказівки, зауваження, які ми не заслужили;

Господи, благаю Тебе: не дивись на мої балачки (лементи). Не зважай на мої кумедні перебільшення, коли появляється якийсь хрест. Дай мені ласку усвідомити, що кожний відкинений хрест – це тягар, що спадає на Твої плечі. Переконай мене, що не можливо йти за Тобою на Голгофу, як турист, з фотоапаратом на рамені замість хреста. Без “тягарів” я лишаюся в моїй обмеженості та нікчемності.

З Тобою можна йти тільки сильно схопившись за те жорстоке знаряддя, що ніколи не виглядає гарне.

27.09.2008

27.09. Воздвиження хреста Господнього

Ів. 19, 6-11; 13-20; 25-28; 30-35

…Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина. 26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син! 27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе. 28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа... 31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти. 32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був. 33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали, 34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода. 35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

Тут на хресній дорозі на Кальварії в повній мірі виявилась Маріїна любов до Ісуса. Наперекір безмежному болю, споглядаючи на свого Сина, залишилась з ним аж до кінця! Кожен з нас у своєму житті пережив не одне непорозуміння, засмучення вчерез найближчих, біль через хвороби, розчарування в приятелях… Чи вміємо в таких хвилинах бути витривали з Ісусом та з любов’ю простити всіх, хто нас в той чи іншіий спосіб поранив або зробив боляче?

…Оце, жоно, твій син!... Є підтверджено, що ми люди дуже важко переносимо моменти, коли хтось з наших близьких страждає.Є важко навчитися бути співучасниками страждань, терпінь тих інших, хто є біля нас, і головне з’єднатися у своєму хресті з Ісусом!!!

…Господи Ісусе допоможи мені більше довіряти Тобі…

26.09.2008

26.09. Передсвяття Воздвиження, Свщммч. Корнилія

Мр. 6, 45-53

І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ. 46 І Він їх відпустив, та й пішов помолитись на гору. 47 А як вечір настав, човен був серед моря, а Він Сам один на землі. 48 Коли ж Він побачив, як вони веслуванням мордуються, бо вітер їм був супротивний, о четвертій сторожі вночі підійшов Він до них, по морю йдучи, і хотів їх минути. 49 А вони, як побачили, що йде Він по морю, подумали, що то мара, та й стали кричати, 50 бо Його всі побачили та налякались. А Він зараз до них обізвався й сказав їм: Будьте смілі, це Я, не лякайтесь! 51 І ввійшов Він у човен до них, і вітер затих. А вони здивувалися дуже в собі, 52 бо не зрозуміли чуда про хліби, бо серце їхнє було затверділе. 53 Перепливши ж вони, прибули в землю Генісаретську й причалили.

Чи не відчуваємо, що ми є дуже подібні до Петра та учнів? Ще кілька хвилин тому їли помножені хліби, а тепер від страху кричать «Мара!»

Яка слабка є наша віра. Стільки доказів Божої любові та приязні дістаємо лише за один день. Та коли приходить якесь випробування, страждання ми на «власній шкірі» відчуваємо як потопаємо. Ісус кличе нас, хоче підтримати словами: «Не бійтесь! Я є тут! Хочу вам допомогти! Ідіть в цю ситуацію зі мною!» Але ми дуже часто не чуємо Його голос, бо в нас перемагає сумнів чи Бог взагалі цікавиться нами… Ісус прстягає до нас руку і тоді, коли потопаємо під водою, коли ми вже на дні, коли нам здається, що вже нічого неможемо зробити! Ісус терпеливо чекає, що ми Його покличемо: Господи спаси нас! Після щирого визнання гріхів, слабкостей у покаянні та зміни нашого життя, Він з любов’ю виведе нас на поверхню.

Господи Ісусе, дай мені благодать крокувати по морі мого життя з Тобою.

25.09.2008

25.09. Віддання Різдва Пресв. Богород., Свщм. Автонома

Мр. 6, 30-45

І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили. 31 І сказав Він до них: Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте. Бо багато народу приходило та відбувало, аж навіть не мали коли й поживитись. 32 І відпливли вони човном окремо до місця безлюдного. 33 І побачили їх, коли плинули, і багато-хто їх розпізнали. І пішки побігли туди з усіх міст, та й їх випередили. 34 І, як вийшов Ісус, Він побачив багато народу, і змилувався над ними, бо були, немов вівці, що не мають пастуха. І зачав їх багато навчати. 35 І, як минуло вже часу доволі, підійшли Його учні до Нього та й кажуть: Це місце безлюдне, а година вже пізня. 36 Відпусти їх, нехай підуть в осади та села близькі, і куплять собі чого їсти. 37 А Він відповів і сказав їм: Дайте їсти їм ви. Вони ж відказали Йому: Чи ми маємо піти та хліба купити на двісті динаріїв, і дати їм їсти? 38 А Він їх запитав: Скільки маєте хліба? Ідіть, побачте! І розізнавши, сказали: П'ять хлібів та дві рибі. 39 І звелів їм усіх на зеленій траві посадити один біля одного. 40 І розсілись рядами вони, по сто та по п'ятдесят. 41 І Він узяв п'ять хлібів та дві рибі, споглянув на небо, поблагословив, і поламав ті хліби, і дав учням, щоб клали перед ними, і дві рибі на всіх поділив. 42 І всі їли й наїлися! 43 А з кусків позосталих та з риб назбирали дванадцять повних кошів. 44 А тих, хто хліб споживав, було тисяч із п'ять чоловіка! 45 І зараз звелів Своїм учням до човна сідати, і на той бік поплинути до Віфсаїди, раніше Його, поки Сам Він відпустить народ.

…І посходилися до Ісуса апостоли, і розповіли Йому все, як багато зробили вони, і як багато навчили… Яким наповненим був би кожен день, якщо би ми, так само як апостоли, зуміли знайти час, щоб щиро розказати Ісусові все, що трапилось цього дняь, що ми пережили, що нам вдалося, що було важким та що взагалі не вдалось… Повірмо, що Ісус бажає нас вислухати, зрозуміти та допомогти нам….

…Ідіть осібно самі до безлюдного місця, та трохи спочиньте... Наскільки наша не охота жертвуватися є протилежною надхненню та жертовністі апостолів працювати для Ісуса до повного виснаження!!! Ми не падаємо від втоми, через те, що так багато голосимо Боже слово, навпаки - втомлюємось клопотами земних речей. Вміємо цілими годинами сидіти біля телевізора, біля доброї книги чи журналу, часто наш час краде комп’ютер… Мало трапляється, що би хтось в теперішніх часах виснажувався молитвою чи проголошуванням віри в Бога…

…Бо багато народу приходило та відбувало… Люди приходять також сьогодні… Але що в нас знаходять? Ісус не вимагає від нас неможливого, але бажає, щоб ми «світили» своєю вірою, порозумінням, спокоєм, радістю…

Я хочу (буду) відважно світити чи не рішучо тліти?

24.09.2008

24.09. преп. Теодори Олександрійскої, Мр. 6, 7-13

І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами. 8 І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес, 9 а ходити в сандалях, і двох убрань не носити. 10 І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти. 11 А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому! 12 І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися. 13 І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.

…І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати…В думці уявімо собі простих рибаків, котрих Ісус висилає,щоб голосили людям слова Письма, виганяли злих духів та словами молитви оздоровляли багатьох хворих….

Пам’ятаймо, що також сьогодні Бог хоче дати свою поміч кожному, хто Його про це просить з вірою та великою покорою!!!

Молитва, яка виходить з чистого та покірного серця, може також сьогодні оздоровити наші душі і тіла… може змінити нас з середини. ..

… І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці… Для нас цей наказ Ісуса може виглядати дуже дивним, думачи про важкі сумки, повні їжі, які ми беремо, коли кудись вибираємося, тоді як апостоли мають йти в дороги лише з однією палкою …. Якщо ми би знали ментальність людей в часи Ісуса, ми би зрозуміли, що Він не вимагав від апостолів нічого аж занадто неможливого. В ті часи гостинність була дуже важливою, тоді як сьогодні навпики - виростає велика генерація егоїстів!

Чи усвідомлюю, що сьогодні також і мене висилає Господь, щоб я комусь приніс оздоровлення, поміч, потіху…?

…Господи Ісусе, прошу Тебе обдаруй мене своїм благословенням та благодаттю, щоб я ішов та приносив ближнім кусочок Твоєї любові…

23.09.2008

23.09. Мучч. Минодори, Митродори й Німфодори,

Мр. 6, 1-7

І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його. 2 Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його? 3 Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним... 4 А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм. 5 І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив. 6 І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав. 7 І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.

…І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце?... Ісусові сучасники подивляли Його. Він надихав їх поясненням Письма. Про Його вчинки говорилося всюди … Але від захоплення, здивування до віри було ще дуже далеко! Вони бачили в ньому лише сина тесляра…

…Хіба ж Він не тесля, син Маріїн…..Як швидко вміли «оцінити» Ісуса відразу після того, як подивляли його промову! Чи не є також і ми часто подібні до назаретян? Оцінюємо своїх ближніх і мало хто вже може змінити нашу думку про них… Повірмо Богу, що кожна людина може змінитися! Бог має силу змінити нас з середини, зробити нас такими, якими нас хоче бачити Він!!! Він може навернути і найбільшого грішника… Не ділімо людей на категорії, залишмо це нашому Богу….

Люблю осуджувати людей моїми критеріями і відносити до категорій, які сам собі створив??

…Господи, не хочу приналежати до тих, що осуджують, але бажаю приналежати до всіх тих, що Тебе люблять та з Твоєю поміччю прагнуть змінитися..

22.09.2008

22.09. Прав. Йоакима і Анни, муч. Северіяна,

Мр. 5, 24-34

І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього. 25 А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, 26 що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого, 27 як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його... 28 Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю... 29 І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги! 30 І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі? 31 І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене? 32 А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце. 33 І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла... 34 А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!

Що після уважного прочитання та роздумування над цією частиною думаємо про Ісусову оздоровляючу міць? Якщо багатьом допоміг, тоді чи віримо, що нам також хоче і може допомогти, якщо будемо Його про це просити?

Якщо захворіємо ми або хтось з наших рідних, чи ідемо за Ісусом та просимо Його, щоб нам допоміг? Чому тоді, за звичай, ми думаємо, що Бог нас не чує, що не побачить нас у натовпі, не буде думати про таких простих людей як є ми… Бог не є байдужим до жодного нашого прохання. Довіряймо Йому та витривало просімо з вірою!

Вірую, що Бог є мій люблячий батько? Вмію молитися витривало?

21.09.2008

21.09 Нд перед Воздвиженням, Різдво Пресвятої Богородиці, Лк. 10, 38-42,11,27-28

8 І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій. 39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його. 40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла. 41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого, 42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

27 І сталось, як Він це говорив, одна жінка з народу свій голос піднесла й сказала до Нього: Блаженна утроба, що носила Тебе, і груди, що Ти ссав їх! 28 А Він відказав: Так. Блаженні ж і ті, хто слухає Божого Слова і його береже!

Те, що не є вічним, є нічим

Шукаймо рішення. Досить часто ми є подібними до Марти. Але хочемо дізнатись як стати подібним до Марії. Сидіти біля Христових ніг може означати – знаходити час на молитву, просто стояти лицем до лиця перед розп’ятим Христом або зайти на хвилину до Церкви, чи знайти час на читання Божого Слова або роздумувати над тим, що нам зараз хоче сказати Ісус. Зробімо все, що є в наших силах, щоб в цьому метушливому світі ми також шукали їжу, яка б наситила наші душі. Господь з любов’ю буде опікуватись тими проблемами, які є більшими за наші можливості. Повірмо Йому!!!

· Зайду сьогодні до Церкви.

…Господи, тільки Ти можеш допомогти мені бути подібним до Марії…

20.09.2008

20.09. Передсв. Різдва Пересв.Богородиці. Муч. Созонта, Ів. 15, 17-16, 2

Це Я вам заповідую, щоб любили один одного ви! 18 Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас. 19 Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би. А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить. 20 Пригадайте те слово, яке Я вам сказав: Раб не більший за пана свого. Як Мене переслідували, то й вас переслідувати будуть; як слово Моє зберігали, берегтимуть і ваше. 21 Але все це робитимуть вам за Ім'я Моє, бо не знають Того, хто послав Мене. 22 Коли б Я не прийшов і до них не казав, то не мали б гріха, а тепер вимовки не мають вони за свій гріх. 23 Хто Мене ненавидить, і Мого Отця той ненавидить. 24 Коли б Я серед них не вчинив був тих діл, яких не чинив ніхто інший, то не мали б гріха. Та тепер вони бачили, і зненавиділи і Мене, і Мого Отця. 25 Та щоб справдилось слово, що в їхнім Законі написане: Мене безпідставно зненавиділи! 26 А коли Втішитель прибуде, що Його від Отця Я пошлю вам, Той Дух правди, що походить від Отця, Він засвідчить про Мене. 27 Та засвідчте і ви, бо ви від початку зо Мною. Оце Я сказав вам, щоб ви не спокусились. 2 Вас виженуть із синагог. Прийде навіть година, коли кожен, хто вам смерть заподіє, то думатиме, ніби службу приносить він Богові!

…Коли вас світ ненавидить, знайте, що Мене він зненавидів перше, як вас... Можливо часи, коли віруючих переслідувала держава вже минули. Проте сьогодні в сучасному світі існує ще більше переслідувань: індивідуалізм, гонка за матеріальними речами, багатством, бажання нагромаджувати все більше і краще …

…Коли б ви зо світу були, то своє світ любив би... Світ навколо нас є занадто зосереджений на земних речах. Говорити про вічне життя, котре в майбутньому можемо здобути, є для декого смішним та зайвим. Багато «паперових» віруючих спокушають нас втратити надію в те, що ми йдемо правильною дорогою…

…А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав, тому світ вас ненавидить… Ісус нас вибрав і ми хочемо приналежати лише Йому. Це потребує радикальних змін! Недостатньо носити на грудях хрестик, ланцюжки із золота, мусимо носити Ісуса в серці! У цьому буде наше спасіння, щоб осягнути вічність. Можливо наше життя не буде в злагоді з навколишнім світом, але ця жертва вартує цього!!!

Що від сьогодні буду вибирати:життя у світі чи життя з Ісусом?

…Господи, бажаю Тебе носити у своєму серці не лише сьогодні, але протягом цілого життя!...

19.09.2008

19.09. Чудо арх. Михаїла, муч. Євдоксія,

Мр. 5, 22-24; 35-6,1

І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому, 23 і дуже благає Його та говорить: Моя дочка помирає. Прийди ж, поклади Свої руки на неї, щоб видужала та жила!... 24 І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього.

Як Він ще говорив, приходять ось від старшини синагоги та й кажуть: Дочка твоя вмерла; чого ще турбуєш Учителя?... 36 А Ісус, як почув слово сказане, промовляє до старшини синагоги: Не лякайсь, тільки віруй! 37 І Він не дозволив іти за Собою нікому, тільки Петрові та Якову, та Іванові, братові Якова. 38 І приходять у дім старшини синагоги, і Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили. 39 А ввійшовши, сказав Він до них: Чого ви метушитеся та плачете? Не вмерло дівча, але спить! 40 І вони насміхалися з Нього. А Він усіх випровадив, узяв батька дівчати та матір, та тих, хто був із Ним, і ввійшов, де лежало дівча. 41 І взяв Він за руку дівча та й промовив до нього: Таліта, кумі що значить: Дівчатко, кажу тобі встань! 42 І в ту мить підвелося й ходило дівча; а років мало з дванадцять. І всі зараз жахнулися з дива великого!... 43 А Він наказав їм суворо, щоб ніхто не довідавсь про це. І дати їй їсти звелів. І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.

…І приходить один із старших синагоги, на ймення Яір, і, як побачив Його, припадає до ніг Йому… Не просто так згадується цей батько в Євангелії! Він є для нас прикладом у важких ситуаціях, коли хтось помирає тілесно або перш за все духовно і які ми не вміємо вирішувати.

…Дочка твоя вмерла… Для нас це може бути чоловік, батько, дитина, невістка, друг чи подружка, сусід, можливо хтось, за кого ми довго молимось… Для Ісуса немає нічого втраченого, нічого мертвого, якщо Він бачить нашу віру, встає та оздоровляє....

…Він бачить метушню та людей, що плакали та голосили… Часто нашу віру розхитує вплив середовища, «добре» продумані речення типу: Стільки молишся, але Бог Тебе не почує! Тобі не шкода зусиль? І навіть якщо б нас було мільярди потребуючих, Бог всеодно готовий відкрити свою милосердну та люблячу долоню для кожного з нас!!! Тому відкриймо Йому своє серце вже сьогодні…

Якою є моя віра?

…Господи Ісусе, я є занадто слабким, тремчу вже при маленьких проблемах. Прошу, тримай мене! Допоможи мені так, як Ти сказав Яіру : Не бійся, тільки вір!...

18.09.2008

18.09. Прор. Захарії, батька св. Йоана Христителя,

Мр. 5, 1 – 20

І на другий бік моря вони прибули, до землі Гадаринської. І як вийшов Він із човна, то зараз Його перестрів чоловік із могильних печер, що мав духа нечистого. Він мешкання мав у гробах, і ніхто й ланцюгами зв'язати не міг його, бо часто кайданами та ланцюгами в'язали його, але він розривав ланцюги та кайдани торощив, і ніхто не міг угамувати його. І він повсякчас перебував день і ніч у гробах та в горах, і кричав, і бився об каміння... А коли він Ісуса побачив здалека, то прибіг, і вклонився Йому, і закричав гучним голосом, кажучи: Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всевишнього? Богом Тебе заклинаю, не муч Ти мене! Бо сказав Він йому: Вийди, душе нечистий, із людини! І запитав Він його: Як тобі на ім'я? А той відповів: Легіон мені ймення багато бо нас. І він Його дуже просив, щоб їх не висилав із тієї землі. Пасся ж там на горі гурт великий свиней. І просилися демони, кажучи: Пошли нас у свиней, щоб у них ми ввійшли. І дозволив Він їм. І повиходили духи нечисті, і в свиней увійшли. І гурт кинувся з кручі до моря, а було зо дві тисячі їх і вони потопилися в морі... А їхні пастухи повтікали та в місті й по селах звістили. І повиходили люди побачити, що сталось. І прийшли до Ісуса й побачили, що той біснуватий, що мав легіона, убраний сидів, і при умі, і полякались вони... Самовидці ж їм розповіли, що сталося з тим біснуватим, також про свиней. І вони стали благати Його, щоб пішов Собі з їхнього краю. А як Він сів до човна, то біснуватий став просити Його, щоб залишитися з Ним. Ісус же йому не дозволив, а промовив до нього: Іди до дому свого, до своїх, і їм розповіж, які речі великі Господь учинив тобі, і як змилувався над тобою! І пішов він та в Десятимісті зачав проповідувати, які речі великі Ісус учинив йому. І всі дивувались!

Марко показує на те, що потонуло більше ніж 2000 свиней, щоб визволилась одна людина з владиі диявола!!! Подумаймо над тим, яка висока плата була потрібна, щоб спаслася одна душа людини!!! Яка велика ціна є потрібна на спасіння теперішніх поган???

Ісус також сьогодні переходить серед нас. Він бажає нас спасти! Хоче, щоб наше серце було вільне для Бога. Він показує нам на першість духовних речей перед матеріальними, на минучість того, за чим так щоденно біжимо. Мусимо вибрати собі та поступово зректися всього, що перешкоджає тривалому з’єднанню з Ним! Усвідоммо, що всі земні речі є лише предметами, котрі мають скеровувати нас до Бога!!! Вони не є кінцевою метою нашого життя!!! Метою має бути Небо!

Що є для мене найважливішим у житті? Вмію за ради Бога зректися речей, осіб, котрі не є важливими для отримання вічного життя?.

17.09.2008

17.09. Свщмч. Вавили, єп. Антіохії, прор. Мойсея Боговидця, Мр. 4, 35 – 41

І сказав Він до них того дня, коли вечір настав: Переплиньмо на той бік. І, лишивши народ, узяли із собою Його, як у човні Він був; і інші човни були з Ним. І знялася ось буря велика, а хвилі вливалися в човен, аж човен водою вже був переповнився! А Він спав на кормі на подушці... І вони розбудили Його та й сказали Йому: Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?... Тоді Він устав, і вітрові заборонив, і до моря сказав: Мовчи, перестань! І стих вітер, і тиша велика настала... І сказав Він до них: Чого ви такі полохливі? Чому віри не маєте? А вони налякалися страхом великим, і говорили один до одного: Хто ж це такий, що вітер і море слухняні Йому?

Буря, яку описує Марко в Євангелії була насправді страшна, якщо її налякалися апостоли – добрі рибалки. Мало хто з нас мав можливість перебувати на морі під час бурі, проте кожен з нас вже відчув бурю різної сили у своєму житті!!! Страх майбутнього, втрачена робота, хвороба, зрада друга, відхід люблячої особи… Труднощі, проблеми на нас нападають як великі хвилі на морі та затемнюють не лише наші думки, але й серце. Якщо на човні нашого життя є Ісус, ми перемогли, бо маємо Спасителя. Він може втишити бурю зла, неспокою, лише мусимо Йому довіряти. Стараймося «розбудити» Його вчасно! Не чекаймо моменту, коли наш човен вже потопає, проблем стає більше і більше і ми не знаємо, що далі робити…

Сьогодні попробую свідомо віддати все, що буду переживати в Божі руки.

…Господи Ісусе, обдаруй мене своїм миром у важки хвилинах. Посилюй мою віру в Тебе в щоденних ситуаціях!...

16.09.2008

16.09. Свщмч. Антима, єп. Нікомидії, преп. Теоктиста, Мр. 4, 24 - 34

І сказав Він до них: Уважайте, що чуєте: Якою мірою будете міряти, такою відміряють вам, і додадуть вам. Бо хто має, то дасться йому, хто ж не має, забереться від нього й те, що він має. І сказав Він: Так і Боже Царство, як той чоловік, що кидає в землю насіння, і чи спить, чи встає він удень та вночі, а насіння пускає паростки та росте, хоч не знає він, як. Бо родить земля сама з себе: перше вруна, потім колос, а тоді повне збіжжя на колосі. А коли плід доспіє, зараз він посилає серпа, бо настали жнива. І сказав Він: До чого прирівняємо Царство Боже? Або в якій притчі представим його? Воно як те зерно гірчичне, яке, коли сіється в землю, найдрібніше за всі земні насіння. Як посіяне ж буде, виростає, і стає над усі зілля більше, і віття пускає велике таке, що кублитись може в тіні його птаство небесне. І такими притчами багатьома Він їм слово звіщав, поскільки вони могли слухати. І без притчі нічого Він їм не казав, а учням Своїм самотою вияснював усе.

Ми люди є здібні зробити і неможливе, щоб чогось досягти, щоб щось отримати. Подолаємо перешкоди, переходимо сотні кілометрів, вийдемо на найвищу гору, щоб досягнути якоїсь цілі….

Досягти Небесне Царство також чогось коштує!!! Бог пропонує людині Небо, засіває зерно Божого слова та терпеливо чекає на зріст. … Боже слово слухаємо вже декілька років, але наскільки ми змінилися під Його впливом.? Зростаємо духовно? Цікавимося Божими речами? А Бог постійно засіває…

Ми, люди, часто очікуємо великих результатів, та якщо так не є ми падаємо до безнадії, втрачаємо відвагу та бажання працювати над собою. … Почнімо бачити дрібнички: зерно, пагін, аж тоді колосся…

…Небесний Отче, дякую Тобі за довіру, яку Ти мені показуєш. Засівай до мене охоту бути Тобі вірним в дрібничках….

15.09.2008

15.09. Муч. Маманта, свят. Івана Посника, Мр. 4, 10 – 23

І, як остався Він насамоті, Його запитали найближчі з Дванадцятьма про цю притчу. 11 І Він їм відповів: Вам дано пізнати таємниці Божого Царства, а тим, що за вами, усе відбувається в притчах, 12 щоб оком дивились вони і не бачили, вухом слухали і не зрозуміли, щоб коли вони не навернулися, і відпущені будуть гріхи їм! 13 І Він їх запитав: Ви не розумієте притчі цієї? І як вам зрозуміти всі притчі! 14 Сіяч сіє слово. 15 А котрі край дороги, де сіється слово, це ті, що як тільки почують, то зараз приходить до них сатана, і забирає слово, посіяне в них. 16 Так само й посіяні на кам'янистому ?рунті, вони, як почують те слово, то з радістю зараз приймають його, 17 та коріння не мають у собі й непостійні; а згодом, як утиск або переслідування наступає за слово, вони спокушаються зараз. 18 А між терен посіяне, це ті, що слухають слово, 19 але клопоти цьогосвітні й омана багатства та різні бажання ввіходять, та й заглушують слово, і плоду воно не дає. 20 А посіяне в добрую землю це ті, що слухають слово й приймають, і родять утридцятеро, у шістдесят і в сто раз. 21 І сказав Він до них: Чи світильника приносять на те, щоб поставити його під посудину, чи може під ліжко? А не щоб поставити на свічнику? 22 Бо немає нічого захованого, що не виявиться, і немає таємного, що не вийде наяв. 23 Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

У повний темноті людина дістає страх. Якщо темноту освітить хоч найменше світло, життя на цьому місці починає розвиватися.

Ісус прийшов на цей світ як світло світу. Своєю наукою та прикладом Він світить серед темряви нашого життя. Бог нас поставив на певне місце на землі, щоб своїм світлом, отриманим від Христа, ми освітлювали ту частинку землі, де знаходимося. Чи ми є в дома, чи в школі, чи серед друзів – ми всюди маємо бути світлом!

Чи я є світлом на тій частині землі, де послав мене Бог? Чи я є лише темрявою, котрої кожен боїться? Що вже від тепер можу поміняти?

…Господи Ісусе, з Твоєю поміччю хочу свою віру виявляти на зовні вчинками. Не хочу Твоє світло заховувати під ліжко….

14.09.2008

14.09. Поч. Церк. Року, Лк 4, 16-22

16 І прибув Він до Назарету, де був вихований. І звичаєм Своїм Він прийшов дня суботнього до синагоги, і встав, щоб читати. 17 І подали Йому книгу пророка Ісаї. Розгорнувши ж Він книгу, знайшов місце, де було так написано: 18 На Мені Дух Господній, бо Мене Він помазав, щоб Добру Новину звіщати вбогим. Послав Він Мене проповідувати полоненим визволення, а незрячим прозріння, відпустити на волю помучених, 19 щоб проповідувати рік Господнього змилування. 20 І, книгу згорнувши, віддав службі й сів. А очі всіх у синагозі звернулись на Нього. 21 І почав Він до них говорити: Сьогодні збулося Писання, яке ви почули! 22 І всі Йому стверджували й дивувались словам благодаті, що линули з уст Його. І казали вони: Чи ж то Він не син Йосипів?

Вибирай собі таких друзів, які не зруйнують твоє майбутнє

Ісусові сучасники не хотіли його зрозуміти. Вони придумали собі іншого месію. Коли Ісус дорікав їм за їхнє невірство, вони злилися, хотіли його вбити. Можемо поставити собі таке запитання: Також наше уявлення про Ісуса, про Бога відрізняються від тих, що нам подає Церква та Боже Слово? Багато з цього ми звикли пристосовувати до нашої уяви, багато на що закривали очі… Ісус нам каже, що є присутній у кожному перехожому. А ми Його не помічаємо, чекаємо когось іншого. Радіймо та слухаймо сьогодні заклик Ісуса і почнімо пристосовувати свою уяву до Божих бажань. Дозвольмо Духові Святому надихнути нас до справжнього життя. Бо лише тоді зможемо успішно звіщати світові, що ми є християнами. Нехай якнайбільше людей відкриється на дію та міць Святого Духа.

Буду сьогодні частіше повторювати: Духу Святий, навчи мене впізнавати Ісуса.

…Господи, зішли свого Духа, щоб я краще зрозумів своє завдання в сучасному світі...

13.09.2008

13.09. Поклад. Пояса Пресвятої Богородиці, Лк. 10, 38-42

І сталось, коли вони йшли, Він прийшов до одного села. Одна ж жінка, Марта їй на ім'я, прийняла Його в дім свій. 39 Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його. 40 А Марта великою послугою клопоталась, а спинившись, сказала: Господи, чи байдуже Тобі, що на мене саму полишила служити сестра моя? Скажи ж їй, щоб мені помогла. 41 Господь же промовив у відповідь їй: Марто, Марто, турбуєшся й журишся ти про багато чого, 42 а потрібне одне. Марія ж обрала найкращу частку, яка не відбереться від неї...

…Він прийшов до одного села… Уявимо собі, що Ісус сьогодні прийде до нас. Яку подобу Він собі вибере, це буде для нас сюрпризом … Буде це сусідка чи стара людина, можливо батьки або сестра чи брат. Чекаймо, Він напевно прийде….

…Була ж в неї сестра, що звалась Марія; вона сіла в ногах у Ісуса, та й слухала слова Його.А Марта великою послугою клопоталась… Нам простіше стати Мартами, аніж сісти до Ісусових ніг, слухати та думати, що Він говорить у наших життєвих ситуації… Скільки разів ми не знаходимо часу навіть на ранішню молитву чи підтримку з Божого слова, бо хочемо поїсти, зробити зачіску, можливо завтра нам це вийде, можливо будемо мати більше часу … бо сьогодні вже мусимо поспішати…

…Господи Ісусе, скеровуй мене своїм Духом, щоб я вже сьогодні почав вибирати краще місце, яке мені не буде відібрано…

12.09.2008

12.09 Святт. Олександра, Івана, Павла, Мр. 4, 1-9

І знову почав Він навчати над морем. І зібралось до Нього багато народу, так що Сам Він до човна на морі ввійшов і сидів, а народ увесь був на землі покрай моря. І багато навчав Він їх притчами, і в науці Своїй їм казав: Слухайте, вийшов сіяч ось, щоб сіяти. І як сіяв, упало зерно одне край дороги, і налетіли пташки, і його повидзьобували. Друге ж упало на грунт кам'янистий, де не мало багато землі, і негайно зійшло, бо земля неглибока була; а як сонце зійшло то зів'яло, і, коріння не мавши, усохло. А інше впало між терен, і вигнався терен, і його поглушив, і плоду воно не дало. Інше ж упало на добрую землю, і дало плід, що посходив і ріс; і видало втридцятеро, у шістдесят і в сто раз. І сказав: Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!

…вийшов сіяч ось, щоб сіяти… Так сіє і після 2000 роках. В цій хвилині Господь також засіває до нашого серця зерна свого слова в надії, що ми їх не лише вислухаємо, але також зреагуємо на них та принесемо багатий врожай! Сприйняття Божого слова є дуже різним.

…І як сіяв, упало зерно одне край дороги… Скільки зерен Бог вже засіяв, але багато не проросло через твердість затверділість нашого серця та малу віру!

…А інше впало між терен… Терни ростуть швидше ніж зерна, глушать його вже на початку росту, тому вони не зможуть принести врожай…

…Інше ж упало на добрую землю… Серце відкрите для Бога та Його слова дає великий врожай добрих діл та зразкового життя…Ставаймо також і ми доброю землею!

Що почну робити, щоб покращити «грунт» мого серця?

…Господи Ісусе, віддаю Тобі своє серце, тіло і душу, а Ти перміни їх своєю благодаттю та Божою присутністю….

11.09.2008

11.09. Усікновення голови Івана Хрестителя,

Мр. 3, 28-35,

Поправді кажу вам, що простяться людським синам усі прогріхи та богозневаги, хоч би як вони богозневажали. Але, хто богозневажить Духа Святого, повіки йому не відпуститься, але гріху вічному він підпадає. Бож казали вони: Він духа нечистого має. І поприходили мати Його та брати Його, і, осторонь ставши, послали до Нього і Його викликали. А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь. А Він їм відповів і сказав: Хто Моя мати й брати? І поглянув на тих, що круг Нього сиділи, і промовив: Ось мати Моя та браття Мої! Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати.

… А народ кругом Нього сидів. І сказали Йому: Ото мати Твоя, і брати Твої, і сестри Твої он про Тебе питаються осторонь… Перш ніж почнемо сумніватися у Ісусових відносинах з Його Матір’ю, зосередьмося на важливуій дійсності. До кого приналежимо ми? До натовпу тих, котрі сиділи навколо Ісуса? Чи тих, котрі стояли на вулиці?... Ісус не принизив ні одних, ні других, але скеровує нашу увагу на те, що є найважливішим – на сповненні Божої волі….

…Бо хто Божу волю чинитиме, той Мені брат, і сестра, і мати…Виникає запитання: як пізнаємо Божу волю у своєму житті?... Через: Десять Божих заповідей, Святе Письмо, церковні заповіді, нашу постійно кличучу совість, через щоденний іспит совісті, щоденні потреби ближніх…Повірмо, що безконечно мудрий та добрий Бог нам «дає знати», що маємо робити та куди крокувати, щоб ми не відійшти від Нього…

Слухаю Бога охоче, коли Він до мене промовляє? Виховую свою совість достатньо?

…Господи Ісусе, бажаю приналежати до великої Божої родини, тому прошу Тебе, благослови мене в щоденному намаганні сповнювати Божу волю в усіх ситуаціях дня…

10.09.2008

10.09. Преп. Мойсея Мурина, свят. Августина,

Мр. 3, 20-27

І приходять до дому вони. І знову зібралось народу, що вони не могли навіть хліба з'їсти. І коли Його ближчі почули, то вийшли, щоб узяти Його, бо говорено, ніби Він несамовитий. А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула, і виганяє демонів силою князя демонів. І, закликавши їх, Він у притчах до них промовляв: Як може сатана сатану виганяти? І коли царство поділиться супроти себе, не може встояти те царство. І коли дім поділиться супроти себе, не може встояти той дім. І коли б сатана сам на себе повстав і поділився, то не зможе встояти він, але згине. Ніхто бо не може вдертись у дім дужого, та й пограбувати добро його, якщо перше не зв'яже дужого, і аж тоді пограбує господу його.

…А книжники, що поприходили з Єрусалиму, казали: Має Він Вельзевула…Говорити про інших, осуджувати їх поведінку дуже часто є нашою поганою звичкою! Обмовляння, осудження, приниження гідності, злісні пліткування… - це сьогодні стало «модним». Тому під впливом сьогоднішнього Євангелія почнімо перемінювати себе тим, що будемо старатися бути справедливими в своїх судженнях та своїх думках про інших!

…Як може сатана сатану виганяти?... Диявол не є якоюсь видумкою чи жартом , він є занадто дійсний!!! Вміє «переодягтися» в різні подоби, залежно від потреби та середовища… Багато з нас його не сприймає серйозно, тому сьогодні він діє так «весело», як ніколи перед тим!!! Попробуймо почати воювати проти нього: не сміятися, коли чуємо негарні жарти, двозначні розмови, відкидати те, що загрожує нашій моральній чистоті, одягатися гарно, щоб нікого не згіршити, брехню замінити правдою… Шукаймо способи, щоб заборонити дияволу його діяльність.

Я є готовий з рішучістю воювати проти диявола?

…Господи, допоможи мені воювати проти диявола тим, що не буду давати йому місця у свому серці!…

09.09.2008

09.09. Преп. Пімена, Мр. 3, 13-19

І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього. І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх, і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів. І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро, і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові, і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта та Юду Іскаріотського, що й видав Його.

…і покликав, кого Сам хотів… Ісус також сьогодні кличе до служіння Йому тих, котрих сам хоче! Те, що є мало духовних покликань, може бути хибою нас людей. Тихий Божий голос багато з нас «глушить» звуком гарних машин, гучною музикою, програмами з телебачення, котрі часто є повними нечистоти та насильства… Ісус кличе, але ми є наповнені собою!!!

…вони ж приступили до Нього… Самотнє покликання чи покликання до священства, богопосвяченого життя, життя в подружі потрібно випросити. Це є велика Божа благодать. Не заступне місце тут має Церква, родина, вихователі. Щоб було достатньо нових Петрів, Іванів, …. мусимо їх випросити!

…І визначив Він оцих Дванадцятьох… Кількість незавжди означає якість. Про нею мусимо всі завжди дбати, просити за себе, але також за тих, котрі мають служити як зразки! У Бога немає нічого неможливого!!!

Як я готуюся до свого покликання? Якщо вже крокую ним, посилюю його молитвою?

…Господи Ісусе, наповни мене благодаттю, щоб я в кожній хвилині свого життя керувався Тобою…

08.09.2008

08.09. мучч. Андріяна і Наталії, Мр. 3, 6-12

Фарисеї ж негайно пішли та з іродіянами раду зробили на Нього, як Його погубити. А Ісус із Своїми учнями вийшов над море. І натовп великий ішов вслід за Ним із Галілеї й з Юдеї, і з Єрусалиму, і з Ідумеї, і з-за Йордання, і з Тиру й Сидону. Натовп великий, прочувши, як багато чинив Він, зібрався до Нього. І сказав Він до учнів Своїх наготовити човна Йому, через натовп, щоб до Нього не тиснулись. Бо Він багатьох уздоровив, так що хто тільки немочі мав, то тислись до Нього, щоб Його доторкнутись. І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий! А Він їм суворо наказував, щоб вони Його не виявляли.

…І натовп великий ішов вслід за Ним … Люди з натовпу бажали хоча б доторкнутися Його, вірили, що Він може вирішити багато проблем, вилікувати їх немочі, хвороби.

Скільки проблем мучить також і нас! Хвороби на тілі і на душі, страждання різного виду переслідують нас ….. Що робити в таких хвилинах? Ходімо до Ісуса!!!

…І духи нечисті, як тільки вбачали Його, то падали ницьма перед Ним, і кричали й казали: Ти Син Божий!..В Євангелії про Його присутність свідчили також нечисті духи, вони падали перед ним!

Сьогодні ми маєм перевагу, бо Ісус є тут між нами! Чи ми шукаємо Його? Доторкаємось до Нього своїми проблемами? Бажаємо Його люблячого погляду?

Скажімо Йому щиро та відкрито, що нас засмучує, в чому ми зробили помилку, що нас переслідує, що мучить!!! Чого боїмося?! Скажімо Йому також потреби наших рідних, наших дітей, друзів, знайомих, однокласників, сусідів…. Кожен Божий дотик є лікарством!!!

Чи вмію говорити з Господом щиро?

…Господи Ісусе, багато проблем в моєму житті можу вирішувати, інші терпеливо переносити, якщо приймаю Твою помічну та оздоровляючу руку. Прошу про цю поміч….

07.09.2008

07.09 Апп. Тита і Вартоломея, Мт. 19, 16-26

І підійшов ось один, і до Нього сказав: Учителю Добрий, що маю зробити я доброго, щоб мати життя вічне? 17 Він же йому відказав: Чого звеш Мене Добрим? Ніхто не є Добрий, крім Бога Самого. Коли ж хочеш ввійти до життя, то виконай заповіді. 18 Той питає Його: Які саме? А Ісус відказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй неправдиво. 19 Шануй батька та матір, і: Люби свого ближнього, як самого себе. 20 Говорить до Нього юнак: Це я виконав все. Чого ще бракує мені? 21 Ісус каже йому: Коли хочеш бути досконалим, піди, продай добра свої та й убогим роздай, і матимеш скарб ти на небі. Потому приходь та й іди вслід за Мною. 22 Почувши ж юнак таке слово, відійшов, зажурившись, бо великі маєтки він мав. 23 Ісус же сказав Своїм учням: Поправді кажу вам, що багатому трудно ввійти в Царство Небесне. 24 Іще вам кажу: Верблюдові легше пройти через голчине вушко, ніж багатому в Боже Царство ввійти! 25 Як учні ж Його це зачули, здивувалися дуже й сказали: Хто ж тоді може спастися? 26 А Ісус позирнув і сказав їм: Неможливе це людям, та можливе все Богові.

Молодий хлопець шукав свою дорогу життя. Дорога, про яку говорив Ісус Йому подобалась до хвилини, поки Він йому не сказав, щоб продав майно, розділив бідним те що має, і лише тоді отримає скарб на небі. Христос його кличе, щоб він вдосконалив свою любов до Бога та показав її любов’ю до ближніх.

Кожного дня маємо багато можливостей показати Богу нашу любов. Якщо даємо «багатство» нашого часу та опікуємося дитиною, і якщо вона є «важкою» даруємо свій час з любов’ю, стараємось бути добрими до людини, яка нас розлючує, даємо нужденному гроші - це є дорога, яка нас приводить до досконалості, а досконалість - до святості!

Чому я відходжу від Ісуса? Чи вмів би я зректися всього, що маю? Яке «майно» вимагає від мене Ісус?

…Господи, скеруй мої кроки на дорогу досконалості. Хочу почати по ній крокувати зреченням дрібничок….

06.09.2008

06.09. Свщмч Євтихія, Мт. 2, 29-34

Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий. І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів! Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив? Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі! І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.

… І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, … Вони довгі роки жили у темноті. Не бачили, тому не могли йти за Ісусом скоріше… Тепер мають велику можливість, Ісус є близько, тому кричать. Один, два рази … Ісус прохання сліпих вислуховує… Скільки сліпих тілесно, але також духовно проходить між нами? Чи не поширюємо їх ряди деколи і ми? Якщо нас Ісус залишає чекати, то це для того, щоб ми навчились бути витривалими та зміцнили нашу віру!

…Що хочете, щоб Я вам зробив?... Ісус проходить коло нас… Очікує наших прохань. Не тому, що Він не знає про наші потреби, але потребує нашого щирого прохання про допомогу. Наша віра слабне? Молитви стають не зосередженими, «нецікавими»? Не маю бажання взяти Святе Письмо? Все, що стосується віри в Бога є для нас важким та нудним? Не переживаю правдиву християнську радість?

Кличмо, кричімо до Ісуса! Щиро Його попросімо, щоб ми прозріли!!

Що потрібно змінити у моєму духовному житті? Яку сліпоту хочу почати нищити чим скоріше?

05.09.2008

05.09. Відання Успіння, муч. Лупа, свщмч. Іринея , єп. Ліонського, Мр.2, 18-22

Учні ж Йоана й фарисеї по­стили; і приходять до Ісуса та й ка­жуть: «Чого учні Йоанові та учні фарисеїв постять, а твої не по­стять?» Ісус відповів їм: «Чи ж можуть постити весільні гості, доки жених з ними? Доки жених з ними, вони не можуть постити. Але настане час, коли в них візьмуть жениха, й тоді вони поститимуть за тих днів. Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини, бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша. Ніхто й не наливає но­вого вина у старі бурдюки, бо інак­ше вино прорве бурдюки, і пропаде вино, а й бурдюки, лише нове вино – у нові бурдюки!»

Ніхто не пришиває латки з сукна сирового до старої одежини…Якщо «тканина» нашої віри в Бога є вже старою, нитки, які нас єднають з Богом вже слабкі. Латати ці відносини немає сенсу!!! Є потрібно на ново з відвагою будувати наші відносини з Богом. Не маємо з Євангелія вибирати лише речі, які нам підходять, та латати тим свою совість, але Ісусову науку потрібно прийняти повністю, як дорогоцінну тканину, виткану з тої найгарнішої Божої любові до нас людей!!!

… бо інакше нова латка відірветься від старої одежини, і діра стане більша. Якщо приймемо Ісуса до свого життя, якщо поставимо Бога у своєму житті на перше місце, не потрібно буде жити дальше у «старій одежі» своїх злих звичок, способів, навчених доріжок. Можливо за ради Нього потрібно буде багато чого зректися. Це може потребувати значних зусиль від нас, боротьби проти власного Я, котре є присутнім у кожному з нас!

…нове вино – у нові бурдюки Хто хоче жити навіки з Небесним Отцем в небі, немає іншої можливості! Ісус нам пропонує свою науку, але також самого себе у Євхаристії, щоб ми знали як маємо жити, та поступово уподібнювалися до Нього у своїх вчинках, думках та словах.

Яка є моя одежа віри в Бога?

…Господи, дай мені силу та відвагу робити те, що Ти хочеш від мене…

04.09.2008

04.09. Мучч. Агатоніка, Северіяна, Зенона та ін.,

Мр.1, 29-35

І скоро вийшов він із синаго­ги, то разом з Яковом та Йоаном пі­шов у дім Симона та Андрія. Теща ж Симонова лежала у гарячці, тож Йому негайно сказано про неї. Він підійшов і підвів її, взявши за руку, й покинула її гарячка, - і заходилась вона їм услуговувати. Як же настав вечір, по заході сонця, почали приносити до нього усіх недужих та біснуватих. Усе місто зібралося перед дверима. І він оздоровлював чимало недужих на різні хвороби, а й бісів багато виг­нав, але заборонив бісам говорити, вони бо про нього знали. Уранці ж, іще геть за ночі, вставши, вийшов і пішов на самоту й там молився.

……пі­шов…. у дім Симона та Андрія Апостоли, напевно, зробили велику жертву, коли вирішили наслідувати Ісуса, залишивши дружин, дітей, дім та пішли в незнайоме. Нам, християнам, повинно бути соромно, якщо не вміємо зректися хоча б маленької речі, котрої від нас вимагає наша віра в Бога. Вміємо себе настільки виправдати, щоб щось не зробити, що моментами це виглядає навіть смішно …

Він підійшов і підвів її, взявши за руку... Найперше, що можемо зробити у цей момент - це декілька хвилин побути перед Богом та попросити Його, щоб допоміг нам краще бачити та впізнати те, що Він від нас хоче. Не біймося Його щиро просити, щоб наповнив нас своєю присутністю настільки, щоб наші бажання за матеріальним, були лише дрібничками у порівнянні з нашою любов’ю до Нього.

Скажімо Йому, які ми є слабкі… Попросімо Його, щоб дав нам ласку пізнавати Його! Виявімо бажання відчути Його любов та прощення у своєму житті! Відкриймося Йому повністю!

Як є зі мною? Яким є моє відношення до Бога? Відчуваю Його як Бога живого та діючого в мені та навколо мене?

…Господи Ісусе, перемінюй мене Твоєю благодаттю, щоб я Тебе наслідував по всі дні мого життя…

03.09.2008

03.09. Ап. Тадея, муч. Васси, Мр.1, 23-28

А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що за­кричав, кажучи: «Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине? Прийшов єси нас погубити! Знаю бо, хто ти: Святий Божий!» Ісус погрозив йому: «Мовчи, вийди з нього!» Нечистий дух стряс його, скрикнув голосом дужим і вийшов геть із нього. Здивувалися всі й один одного запитували: «Що це? Нова повновладна наука? Навіть наказує нечистим духам, і ті слухаються Його!» І вмить чутка про нього розійшлась по всіх усюдах, по всій країні Галилейській.

…До реставратора принесли статую святого архангела Михаїла, котрий скидає диявола, щоб її відреставрувати. Реставратор поглянув на неї оком знавця і сказав: Архангел потребує великої роботи, але диявол біля нього є ще досить в доброму стані.

Щось схожого є також в нашому житті: Нашому духовному життю не приділяємо багато часу… але диявол, зло, приємності, багатство - про це дбаємо значно більше… Злі духи мають у світі широкі можливості: спонукають нас до брехні, яка часто стає способом нашого життя, спокушають нас нечистими думками, кажуть нам, що Бог нас давно залишив та не опікується нами!!! Де він є, якщо є стільки несправедливості та неспокою? Можливо нам здається, що диявол є дуже сильний, але наш Господь Бог є сильнішій!!! Ісусове слово є сильніше ніж ціле пекло!!!

Ісус також сьогодні виганяє нечистого духа з людини. Він є готовий помогти також і нам. Мусимо Йому лише довіряти. Не розмовляймо з дияволом, але рішучим: «Мовчи!» виженімо його від себе.

Чи я в спокусах прошу про поміч в Ісуса?

…Ісусе, прошу Тебе хорони мене перед нападами диявола протягом цілого мого життя.

02.09.2008

02.09. Прор. Самуїла, Мр.1, 16-22

Проходивши ж повз море Галилейське, побачив він Симона й Андрія, його брата, як вони кидали мережу в море, були бо рибалки. Ісус їм сказав: «Ідіть за мною, я зроблю вас рибалками людей.» І вмить, покинувши мережу, пішли слідом за ним. Пройшовши тро­хи далі, побачив Якова, сина Заведея, та Йоана, його брата, що теж були у човні й направляли сіті, тож відразу їх покликав. І ті, поки­нувши батька Заведея в човні з наймитами, пішли слідом за ним. Прийшли вони в Капернаум, і він, відразу в суботу, увійшовши в синагогу, узявся навчати. І ди­вувалися його навчанню, бо нав­чав він їх як повновладний, не як книжники. А був якраз у їхній синагозі чоловік з нечистим духом, що за­кричав, кажучи: «Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине?

…відразу в суботу, увійшовши в синагогу, узявся навчати Уявімо собі Ісуса, який входить до синагоги, не зацікавлює присутніх ні одежею, ні гордістю. Уявімо, як Він спокійно говорить про Бога, Його повний любові погляд є на всіх присутніх, але особливо на одержимому дияволом чоловіку. Він оздоровляє його хоч знає, що інші будуть Його осуджувати.

…«Що нам, та й тобі, Ісусе Назарянине?... Скільки разів сьогодні також нашими устами або думками Ісус чує це саме речення? Диявол більше та більше розсіває в нас людях страх, неспокій через проблеми в житті, дослівно - нас кормить нечистотою та неморальністю різного виду, розсіває у світі ненависть та злобу. І що робимо ми проти вияву зла в нашому житті? Чи не постаємо ми часто перед Богом подібно як одержимий з питанням: Що нам до Тебе, Ісусе? Ми можемо жити так, як хочемо. Хочемо жити вільно, тоді не будемо себе стримувати в наших бажаннях, в їжі, в задоволеннях. В нічому!

Як я ставлюся до спонук диявола? Думаю, що можу все, що захочу?

…Господи визволь мене від кожного діяння диявола, хорони мене перед злобою, котру диявол поширює навколо мене…

01.09.2008

01.09. Муч. Андрія Стратилата, Мр.1, 9-15

Тими днями прийшов Ісус із Назарету, що в Галилеї, і був хрищений Йоаном у Йордані. І коли виходив з води, то побачив, як небо розкрилось, і Духа, що як голуб сходив на нього. І голос ізлинув з неба: «Ти єси Син мій любий, у тобі - моє уподобання.» І відразу Дух повів його в пу­стиню; і він перебував у пустині сорок день, спокушуваний сатаною, і був із дикими звірями, а ангели йому служили. А коли видано Йоана, Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію, кажучи: «Сповнився час, і Царство Боже близько; покайтеся і вірте в Єван­гелію.»

Ісус прийшов у Галилею і проповідував там Божу Євангелію. Подібно Ісус хоче робити також в сьогоднішні часи. Він бажає, щоб всі чули про Бога, про Його милосердну любов до нас людей, хоче Євангелізувати в наших родинах, в школах, в лікарнях, на наших роботах через нас християн!!! Хоче своє навчання подавати нашими устами, хоче щоб ми говорили. Хоче щоб Його науку – наситити голодних, дати склянку води спраглому, хоч трошки грошей нужденним - ми виконували нашими руками. Нашими ногами, щоб ми йшли всюди, де є люди, які ще не знають нашого люблячого Батька.

Покайтеся і вірте в Єван­гелію - Ці слова Ісуса нам дуже не подобаються. Кожна зміна в нас спричиняє страх, що щось приємного або люблячого втратимо! Попробуймо ці слова прийняти як пропозицію самого Ісуса до персональної переміни. Покаяння має різні форми. Якщо дозволимо мудрості Євангелія проникнути в нас, згодом навчимося як маємо поводитися: коли мовчати, а коли говорити, коли обнімати, а коли в інший спосіб показувати наше зацікавлення та порозуміння. Покаяння в сенсі Євангелія, означає бути переміненим всемогутнім Богом. Нехай від тепер не буде першорядним для нас як виглядаємо перед людьми, але запитаймо себе: Господи, чи Ти є задоволений мною? Чи поводжуся згідно з Твоєю волею? Чи подобаються Тобі мої думки, мої слова та вчинки….?

Яке моє ставлення до покаяння? Що хочу змінити вже зараз?

…Господи Ісусе, дай мені силу покладатися на Тебе, і відтак знаходити поміч та потрібну благодать для моєї переміни…