09.09. Преп. Пімена, Мр. 3, 13-19
І Він вийшов на гору, і покликав, кого Сам хотів; вони ж приступили до Нього. І визначив Дванадцятьох, щоб із Ним перебували, і щоб послати на проповідь їх, і щоб мали вони владу вздоровляти недуги й вигонити демонів. І визначив Він оцих Дванадцятьох: Симона, і дав йому ймення Петро, і Якова Зеведеєвого, і Івана, брата Якова, і дав їм імена Воанергес, цебто сини громові, і Андрія, і Пилипа, і Варфоломія, і Матвія, і Хому, і Якова Алфієвого, і Тадея, і Симона Кананіта та Юду Іскаріотського, що й видав Його.
…і покликав, кого Сам хотів… Ісус також сьогодні кличе до служіння Йому тих, котрих сам хоче! Те, що є мало духовних покликань, може бути хибою нас людей. Тихий Божий голос багато з нас «глушить» звуком гарних машин, гучною музикою, програмами з телебачення, котрі часто є повними нечистоти та насильства… Ісус кличе, але ми є наповнені собою!!!
…вони ж приступили до Нього… Самотнє покликання чи покликання до священства, богопосвяченого життя, життя в подружі потрібно випросити. Це є велика Божа благодать. Не заступне місце тут має Церква, родина, вихователі. Щоб було достатньо нових Петрів, Іванів, …. мусимо їх випросити!
…І визначив Він оцих Дванадцятьох… Кількість незавжди означає якість. Про нею мусимо всі завжди дбати, просити за себе, але також за тих, котрі мають служити як зразки! У Бога немає нічого неможливого!!!
Як я готуюся до свого покликання? Якщо вже крокую ним, посилюю його молитвою?
…Господи Ісусе, наповни мене благодаттю, щоб я в кожній хвилині свого життя керувався Тобою…
Немає коментарів:
Дописати коментар