29 червня, вівторок – Мт 13,24-30
Св. Тихона, єп. Аматунського
Ще одну притчу подав він їм, промовляючи: «Царство Небесне подібне до чоловіка, що був посіяв добре зерно на своїм полі. Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю та й пішов. Коли виросло збіжжя і вигнало колосся, тоді й кукіль появився. Прийшли слуги господаря і кажуть до нього: Пане, хіба не добре зерно ти посіяв на твоїм полі? Звідки ж узявся кукіль? Він і відповів їм: Ворог-чоловік зробив це. А слуги йому кажуть: Хочеш, ми підемо, його виполемо? Ні! – каже, щоб, виполюючи кукіль, ви часом не повиривали разом з ним пшениці. Лишіть, нехай росте до жнив одне й друге разом. А під час жнив я женцям скажу: Зберіть перше кукіль та зв’яжіть його в снопи, щоб його спалити; пшеницю ж складіть у мою клуню».
Та коли люди спали, прийшов його ворог і посіяв кукіль поміж пшеницю … Злий тепер сіє і тоді, коли люди не сплять, сіє постійно і це тому, що ми йому добровільно дозволяємо це робити. Зло поширюється швидше, ніж лавина: з телебачення, комп’ютерів, журналів, реклам, новин про катастрофи та нещастя. Та ми часто запитуємося: Чи Бог цього не бачить? Чому щось не зробить? Бог насправді хоче, щоб не було зла у світі, але людині дав свобідну волю, щоб сама вирішила за себе, що хоче вибрати: добро, чи зло; з ким хоче бути: з Богом чи дияволом. Бог нас до нічого не примушує, але чекає, коли з нашого життя відкинемо злі думки, слова та вчинки і будемо поширювати любов, порозуміння, прощення, милосердя.
Господи, бажаю бути носієм добра. Поможи мені!
Немає коментарів:
Дописати коментар