04 червня, п’ятниця – Мт 9,14-17
Мч. Василиска
Тоді приступили до нього учні Йоана й кажуть: «Чому ми й фарисеї постимо (багато), а твої учні не постять?» Ісус відповів їм: «Чи ж личить весільним гостям сумувати, поки молодий з ними? Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити. Ніхто не пришиває латки з нової тканини до старої одежі, бо латка в одежині збіжиться, і діра стане гірша. І не вливають вина нового в старі бурдюки, а то бурдюки розтріснуться і вино розіллється та й бурдюки пропадуть; а вливають вино молоде в нові бурдюки, тож одне й друге збережеться».
Надійдуть дні, коли від них заберуть молодого, і тоді будуть постити… Слово піст дуже часто розуміємо лише як обмеження в їжі, як заборона чогось, як щось неприємне. Але якщо приймемо його, як щось радісне та корисне для нашої душі, то тоді зрозуміємо, що піст – це кожне прийняття труднощів, неприємностей з навчанням, з вставанням зранку, допомога в сім’ї, прийняття непорозуміння, невдячності. Піст має бути виявленням нашої любові до Бога! Вчинком любові, яким підтримуємо волю та перемагаємо над нашим я.
• Попробую чогось зректися не тому, що мушу, але з любові до Небесного Батька.
Господи Ісусе, перемінюй мене на свій образ вже сьогодні!
Немає коментарів:
Дописати коментар