28 червня, понеділок – Мт 13,10-23
Прор. Амоса, преп. Єроніма Стридонського
І приступили його учні й сказали до нього: «Чому ти притчами до них говориш?» А він у відповідь сказав їм: «Тому, бо вам дано знати тайни Небесного Царства, а он тим не дано. Бо хто має, тому дасться, і він надто буде мати; а в того, хто не має, заберуть і те, що має. Я тому говорю до них притчами, що вони, дивлячись, не бачать, і слухаючи, не чують і не розуміють. На них збувається пророцтво Ісаї, що каже: Слухом почуєте, та не зрозумієте, і дивлячись, не побачите, – бо серце в цього народу затовстіло. Вони на вуха тяжко чують і зажмурили свої очі, щоб не бачити очима, і вухами не чути, і не зрозуміти серцем, та не навернутись, – щоб я зцілив їх. Ваші ж очі щасливі, бо бачать; та й ваші вуха, – бо чують. Істинно кажу вам: Багато пророків і праведних хотіли бачити, що ви бачите, і не бачили, і чути, що ви чуєте, і не чули. Слухайте, отже, притчу про сіяча. До кожного, хто чує слово Царства і його не розуміє, приходить лукавий і викрадає те, що посіяне в його серці. Це той, хто був сприйняв насіння край дороги. А той, хто був сприйняв його на кам’янистім ґрунті, це той, що чує слово і зараз же з радістю його сприймає, але він коріння в собі не має, непостійний, і коли настане яка скрута чи переслідування задля Слова, він швидко зневірюється. А той, хто прийняв його між тернину, це той, хто слухає слово, але турботи цього світу та омана багатства заглушують те слово, і воно не приносить плоду. Той же, нарешті, хто сприйняв його на добрій землі, – це той, хто слухає і розуміє слово, і плід приносить; і видає один у сто разів, інший у шістдесят, ще інший у тридцять».
З власного досвіду знаємо, що коли хочемо чогось досягти, мусимо прикласти і відповідне зусилля. Щоб одного разу отримати Боже Царство, це також мусить щось коштувати. Цим Євангеліє Ісус хоче нас скерувати на правильну дорогу, по якій, якщо будемо крокувати, прийдемо до неба. Подумаймо сьогодні, якою ми є землею для Слова нашого Бога. Накраю дороги впаде зерно Божого слова у тих, котрі приймають Боже слово з натхненням, воно здається їм добрим, але тільки до тих пір, поки не прийдуть перші труднощі та проблеми. Терням є люди, котрі Боже слово слухають, деякий час хочуть жити Ним, але біганина за матеріальними речами їх настільки захоплює, що душить в них Боже слово. Вони не принесуть врожай, бо є занадто у світі. Та є тут і добра земля, до котрої належать ті, котрі зі всіх своїх сил намагаються не лише слухати Боже слово, але й жити Ним. Стосунки з Богом їм не байдужі, тому надають у своєму житті їм достатньо місця та часу.
• Якою землею я є? Якою хочу бути від сьогодні?
Господи, хочу постійно покладатися на Тебе.
Немає коментарів:
Дописати коментар