31 серпня, вівторок – Мр 6,1-7
Мучч.Флора й Лавра
І вийшовши звідти, прибув у свою батьківщину, а слідом за ним пішли й його учні. Якже настала субота, він почав навчати у синагозі; багато з тих, що його слухали, дивувались, кажучи: "Звідкіль оте в нього? Що то за мудрість, що йому дана, і такі чуда, що діються його руками? Хіба ж він не тесля, син Марії, брат Якова, Йосифа, Юди та Симона? І сестри його - хіба не тут між нами?" І брали йому це за зле. Але Ісус промовив до них: "Нема пророка без пошани, - як тільки у своїй країні, між власною родиною та у своєму домі." І неспроможен був створити там ніякого чуда, лише вилікував деяких недужих, поклавши на них руки; і вражений був їхньою невірою. І ходив кругом по селах, і навчав. І покликав дванадцятьох і заходився їх посилати по двох, даючи їм владу над нечистими духами.
І тепер Ісуса слухають мільйони людей через Боже слово, священиків, теперішніх пророків. Відкриймо очі, але перш за все свої серця. Стараймося, щоб ми не були на стороні Ісусових сучасників, котрі в Ньому шукали тільки людину. Він наш Бог і Господь.
Господи, дай мені духа покори та міцної віри, щоб я прийняв Тебе до свого життя, як мого Бога. Щоб в моїх вчинках, думках і словах було видно кому я повірив!
