08 серпня, неділя – Мт 18,23-35
Муч. Єрмолая й інших
“Тому Царство Небесне схоже на царя, що хотів звести рахунки з слугами своїми. Коли він розпочав зводити рахунки, приведено йому одного, що винен був десять тисяч талантів. А що не мав той чим віддати, то пан і звелів його продати, а й жінку, дітей і все, що він мав, і віддати. Тоді слуга, впавши йому в ноги, поклонився лицем до землі й каже: Потерпи мені, пане, все тобі поверну. І змилосердився пан над тим слугою, відпустив його й подарував йому борг той. Вийшовши той слуга, здибав одного з своїх співслуг, який винен був йому сто динаріїв, схопив його й заходився душити його, кажучи: Віддай, що винен. Тож співслуга його впав йому в ноги й почав його просити: Потерпи мені, я тобі зверну. Та той не хотів, а пішов і кинув його в темницю, аж поки не поверне борг. Якже побачили товариші його, що сталося, засмутились вельми, пішли до свого пана й розповіли йому про все сподіяне. Тоді його пан покликав його і сказав до нього: Слуго лукавий! Я простив тобі ввесь борг той, бо ти мене благав. Чи не слід було й тобі змилосердитись над твоїм товаришем, як я був змилосердився над тобою? І розгнівавшись його пан, передав його катам, аж поки йому не поверне всього боргу. Отак і мій Отець Небесний буде чинити вам, якщо кожний з вас не прощатиме братові своєму з серця свого.”
Постійно запитуємо, скільки разів нам прощати? Відповідь Ісуса нам не подобається. Зголошується наша гордість, чи я є лялька для биття? Кричить наш егоїзм. Перед тим. як таке казати, загляньмо добре до нашого серця. Скільки разів на день потребуємо ми прощення, бо не робили так, як хоче Ісус? Жаліємо, і Ісус нам постійно великодушно прощає. Тому і ми вчімося прощати так, як Ісус! Вимагає це віри і великої внутрішньої сили, але лише таке прощення приносить правдиві плоди.
Немає коментарів:
Дописати коментар