20.08.2010

20 серпня, п’ятниця – Мр 4,1-9
Препмуч. Дометія

Знову розпочав Ісус навчати над морем. Сила людей зібралась навколо нього, тож він увійшов у човен, і сидів у ньому, на морі, а ввесь народ був на землі при морі. І він багато навчав їх притчами, і говорив до них своїм повчанням; "Слухайте: Ось вийшов сіяч сіяти. Коли він сіяв, дещо з зерна впало при дорозі, та прилетіло птаство й видзьобало його. Інше впало на ґрунт каменистий, де не було землі багато, і вмить зійшло, бо земля була не глибока. Коли ж зійшло сонце, воно згоріло і, за браком коріння, висхло. А інше впало між тернину, і зійшла тернина та його поглушила, тоді воно не дало плоду. Ще ж інше впало на добру землю - і дало плід, що сходив і ріс; і принесли: те у тридцять, те у шістдесят, а те й у сто разів більше." І додав: "Хто має вуха слухати, хай слухає!"


Сіяч Ісус і сьогодні сіє зерно свого слова. Можливо Його і вислухаю, але воно не доторкне мого серця, бо…
Бог до мене говорить, а я? Який врожай можу принести? Якою я є землею? Деколи мене і надихає Боже слово і Його речі, але це натхнення дуже короткочасне, деколи тільки до дверей Церкви. Дома, на вулиці живу за своїми уявленнями та планами. Божі плани для нас далекі. Сьогодні маю можливість виправитися.

· Подумаю, якою я є землею?

Господи Ісусе, допоможи мені бути доброю землею з добрими плодами – вчинками.

Немає коментарів: