30 серпня, понеділок – Мр 5,24-34
Муч. Мирона
І пішов Він із ним. За Ним натовп великий ішов, і тиснувсь до Нього. А жінка одна, що дванадцять років хворою на кровотечу була, що чимало натерпілася від багатьох лікарів, і витратила все добро своє, та ніякої помочі з того не мала, а прийшла ще до гіршого, як зачула вона про Ісуса, підійшла через натовп іззаду, і доторкнулась до одежі Його... Бо вона говорила про себе: Коли хоч доторкнусь до одежі Його, то одужаю... І висохло хвилі тієї джерело кровотечі її, і тілом відчула вона, що видужала від недуги! І в ту мить Ісус вичув у Собі, що вийшла з Нього сила. І Він до народу звернувся й спитав: Хто доторкнувсь до Моєї одежі? І відказали Йому Його учні: Ти бачиш, що тисне на Тебе народ, а питаєшся: Хто доторкнувся до Мене? А Він навкруги поглядав, щоб побачити ту, що зробила оце. І жінка злякалась та затрусилась, бо знала, що сталося їй. І вона підійшла, і впала ницьма перед Ним, і всю правду Йому розповіла... А Він їй сказав: Твоя віра, о дочко, спасла тебе; іди з миром, і здоровою будь від своєї недуги!
Що думаємо про Ісусову оздоровляючу силу після уважного читання та роздумування над цим Євангеліє? Якщо захворіємо ми або хтось з наших рідних, чи ідемо за Ісусом та просимо Його, щоб нам допоміг? Чому тоді, зазвичай, ми думаємо, що Бог нас не чує, що не побачить нас у натовпі, не буде думати про таких простих людей як ми. Бог не є байдужим до жодного нашого прохання. Довіряймо Йому та витривало просімо з вірою!
· Вірую, що Бог є мій люблячий батько? Вмію молитися витривало?
Немає коментарів:
Дописати коментар