02 серпня, понеділок – Мт 23,13-22
Прор. Іллі
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що людям замикаєте Царство Небесне! Самі не входите й не дозволяєте ввійти тим, які бажали б увійти. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що проходите море й землю, щоб придбати одного новонаверненого, і коли знайдете, то робите його гідним пекла, подвійно від вас гіршим. Горе вам, сліпі проводирі, що кажете: Хто клянеться храмом, то це нічого; а хто клянеться золотом храму, той винуватий. Нерозумні і сліпі! Що більше – золото чи храм, який освячує те золото? І хто клянеться жертовником, то це нічого; хто ж клянеться тим даром, що на ньому, той винуватий. Сліпі! Що більше? Дар чи жертовник, який освячує той дар? Хто клянеться жертовником, той клянеться ним і всім тим, що на ньому. І хто клянеться храмом, той клянеться ним і тим, хто живе в ньому І хто клянеться небом, той клянеться Божим престолом і тим, хто сидить на ньому.
Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри… Горе, висловлене багато разів з уст Ісуса не прозвучало тільки так, без причини. Ісус поступово виявляє ознаки цієї хвороби духа. Якщо думаємо, що цей діагноз нам не загрожує, ми дуже помиляємось. Чи нам не трапляється деколи, що від інших вимагаємо набагато більше, ніж ми самі здатні зробити для нашого Бога!? Згадаймо ті хвилини, коли ми не вміли вибачити іншим чогось, чого самі допускалися! Далі можемо подумати про ті хвилини, коли ми хотіли справити враження на інших людей, тому ми довго молились на колінах, щоб в очах інших бути добрими та побожними?! Чи не забули ми тоді, що правдива побожність більш проявляється у вчинках любові, ніж в гарних словах!!!
· Яким способом в мені проявляється фарисей?
Господи, хочу жити так, щоб ніяке «горе» не належало мені. Допоможи мені!
Немає коментарів:
Дописати коментар