02.04.2010

Велика П’ятниця (Плащаниця)
МОЛИТВА
Господи Ісусе Христе, Ти прийняв заради нас долю «пшеничного зерна», що падає у землю і вмирає, щоби принести рясний плід (Йн 12, 24). Ти запрошуєш нас іти з Тобою хресною дорогою, словами: "Хто життя своє любить, той погубить його; хто ж зненавидить своє життя на цьому світі, той збереже його, щоб жити вічно" (Йн 12,25). Однак ми занадто прив'язані до свого життя. Ми не хочемо покинути його, хочемо повністю залишити для себе. Ми хочемо мати життя як власність, а не жертвувати його. Але Ти застерігаєш нас і вказуєш нам, що ми можемо зберегти наше життя лише віддаючи його. Закликаючи наслідувати Тебе, Ти прагнеш вести нас шляхом «пшеничного зерна», шляхом, що прямує до плідної вічності.
Хресне Дерево – це особиста жертва нас самих. Вона є дуже важкою для нас. Одначе Ти на своїй хресній дорозі ніс також і мій хрест. Це не подія з давнього минулого, а реальність, адже Твоя любов завжди сучасна. Ти несеш мій хрест зараз, зі мною і для мене.
Ти прагнеш, аби я зараз, як колись Симон з Киринеї, ніс разом з Тобою Твій хрест і, наслідуючи Тебе, жертвував себе за відкуплення світу.
Допоможи нам супроводжувати Тебе не тільки шляхетними думками, але пройти Твій шлях серцем і конкретними вчинками повсякдення. Допоможи нам вийти на шлях хреста всією своєю душею і не зійти з нього ніколи. Звільни нас від страху бути висміяними, захорони нас від побоювання, що наше життя вислизне з наших рук, якщо не будемо хапати все, що воно нам дає. Допоможи нам розпізнати спокуси, якими нас приваблює життя, зрозуміти ілюзії які спустошують та розчаровують нас. Допоможи нам усвідомити радість від жертвенності замість спокуси володіти життям. Допоможи, щоби ми, йдучи з Тобою шляхом пшеничного зерна, відкрили у "втрачанні життя" дорогу любові. Дорогу, яка істинно дає життя, життя в усій його повноті (Йн 10,10).

Немає коментарів: