14 квітня, середа – Ів. 5,17-24
Преп. Марії Єгипетської
А Ісус їм відрік: «Отець мій творить аж по сю пору, тож і я творю.» За те ж юдеї ще дужче заповзялися, щоб убити його - не тільки за те, що суботу порушував, а й за те, що Бога своїм Отцем називав, робивши себе рівним Богові. І відповів їм Ісус, кажучи: «Істинно, істинно говорю вам: Не може Син нічого робити від себе самого, коли не бачить, що й Отець те саме робить. Бо що той робить, те так само й Син робить. Отець бо любить Сина й усе появляє йому, що сам чинить. І більші від цих діла появить йому, щоб ви дивувалися. Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя, кому захоче. Отець бо не судить нікого, а Синові дав він суд увесь, щоб усі почитали Сина так, як Отця почитають. Хто Сина не почитає, той не почитає Отця, який послав його. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, - живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя.
… Бо що той робить, те так само й Син робить … Якщо намагаємось у своєму житті бути подібними до Ісуса, бути Синами та дочками Небесного Батька, то напевно це старання проявиться в наших думках, словах та вчинках.
… Бо як Отець воскрешає померлих і оживлює, так і Син дає життя… Прийдуть дні, можливо і сьогоднішній не є винятком, коли нам важко вірити Богові, коли нас переслідує одна спокуса за іншою, коли нам здається, що жити згідно Божої волі неможливо! Постараймося в цей день, який проживаємо згадати все, що Бог для нас зробив і робить. Попробуймо змобілізувати останні сили та щиро Йому скажімо, що переживаємо. Зробімо якусь жертву, і тоді Бог напевно «оживить» останні рештки нашої віри і ми зміцніємо духом… Просімо Ісуса про зміцнення нашої віри щоденно.
• Чи питаю хоча б деколи, що робив би Ісус на моєму місці?
Господи Ісусе, хочу часто нагадувати собі, що Ти для мене зробив все, щоб я зміг Тобі безмежно довіряти.
Немає коментарів:
Дописати коментар