29 квітня, четвер – Ів. 8,12-20
Мучч. Агапії, Ірини, й Хіонії
І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.» Отож і мовили до нього фарисеї: «Свідчиш сам за себе - неправдиве твоє свідоцтво.» А Ісус їм відказує: «Хоч я і свідчу за себе сам, та свідоцтво моє правдиве, бо я знаю, звідкіля прийшов я і куди йду. Ви ж не знаєте, звідкіля приходжу і куди відходжу. Ви судите за тілом - я не суджу нікого. Коли я суджу, то суд мій правдивий, бо не сам я, а з Отцем, який послав мене. Та й у законі вашім написано, що свідоцтво двох людей - правдиве. Я свідчу про себе самого, - й Отець, який послав мене, про мене свідчить.» Тоді вони сказали йому: «Де ж твій Отець?» Відрік Ісус: «Ані мене не знаєте, ані Отця мого. Якби знали ви мене, то й Отця мого теж знали б.» Промовив він ті слова біля скарбниці, коли навчав у храмі. І ніхто його не схопив, бо не прийшла ще година його.
Ісус і сьогодні освітлює нам дорогу до вічності своїм прикладом. Показує нам, як маємо жити, щоб подобатися Отцеві. Маємо жити так, щоб світло, яке приймаємо від Христа далі поширювали до тих, до котрих нас висилає сьогодні. Почнімо це робити поволі, не показово, бо люди в сьогоднішньому світі привикли жити в темноті гріха – диявола. Можливо нам це не вдасться зараз, можливо тільки один раз на день, але не мучмося, з нами є світло Христове, воно освітлює кожну темноту. Повірмо Йому!
Господи, світи мені світлом любові, щоб я своїм життям освітлював дорогу для інших.
Мучч. Агапії, Ірини, й Хіонії
І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я - світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.» Отож і мовили до нього фарисеї: «Свідчиш сам за себе - неправдиве твоє свідоцтво.» А Ісус їм відказує: «Хоч я і свідчу за себе сам, та свідоцтво моє правдиве, бо я знаю, звідкіля прийшов я і куди йду. Ви ж не знаєте, звідкіля приходжу і куди відходжу. Ви судите за тілом - я не суджу нікого. Коли я суджу, то суд мій правдивий, бо не сам я, а з Отцем, який послав мене. Та й у законі вашім написано, що свідоцтво двох людей - правдиве. Я свідчу про себе самого, - й Отець, який послав мене, про мене свідчить.» Тоді вони сказали йому: «Де ж твій Отець?» Відрік Ісус: «Ані мене не знаєте, ані Отця мого. Якби знали ви мене, то й Отця мого теж знали б.» Промовив він ті слова біля скарбниці, коли навчав у храмі. І ніхто його не схопив, бо не прийшла ще година його.
Ісус і сьогодні освітлює нам дорогу до вічності своїм прикладом. Показує нам, як маємо жити, щоб подобатися Отцеві. Маємо жити так, щоб світло, яке приймаємо від Христа далі поширювали до тих, до котрих нас висилає сьогодні. Почнімо це робити поволі, не показово, бо люди в сьогоднішньому світі привикли жити в темноті гріха – диявола. Можливо нам це не вдасться зараз, можливо тільки один раз на день, але не мучмося, з нами є світло Христове, воно освітлює кожну темноту. Повірмо Йому!
Господи, світи мені світлом любові, щоб я своїм життям освітлював дорогу для інших.
Немає коментарів:
Дописати коментар