17 квітня, субота – Ів. 6,14-27
Препп. Йосифа Піснописця й Юрія, що в Малеї
Люди ж, побачивши чудо, яке сподіяв Ісус, заговорили: «Це справді той пророк, що має прийти у світ.» І довідався Ісус, що вони мають намір прийти й узяти його, щоб зробити царем, - і віддалився сам-один на гору знов. Коли ж настав вечір, учні його зійшли на морське узбережжя і, ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму. Уже й посутеніло, а Ісус ще не був прийшов до них. І схвилювалося море від великого вітровію. Пропливли вони з двадцять п'ять чи тридцять стадій, аж бачать - Ісус іде морем, до човна зближається, - та й налякались. А він же до них: «Це я, не лякайтесь!» І хотіли його взяти у човен, але човен відразу пристав до землі, до якої прямували. А наступного дня народ, що стояв по той бік моря, бачив, що не було там іншого човна, тільки один, до якого Ісус не ввійшов разом з учнями своїми і яким його учні відпливли самі. Інші ж човни прибули з Тиверіяди близько до того місця, де їли хліб, коли то Господь склав був подяку. Отож, коли народ побачив, що нема там ані Ісуса, ані його учнів, то сіли в човни і прибули до Капернауму, шукаючи Ісуса. Знайшовши його по тім боці моря, мовили до нього: «Учителю, коли ж ти прибув сюди?» А Ісус їм у відповідь: «Істинно, істинно говорю вам: Ви шукаєте мене не тому, що чуда бачили, а тому, що хліб їли та й наситилися. Працюйте не на ту їжу, яка проминає, лише на ту їжу, яка залишається на життя вічне, - яку як дасть вам Син Чоловічий, бо його Бог Отець назнаменував.»
...ввійшовши в човен, попливли на той бік моря, до Капернауму... Уявляючи себе вже дома, ці рибалки спокійно відпочивали на човні… І несподівано стало темно, сильний вітер та страшна буря…. І ці досвідчені рибалки починають боятися. Вже темно, але Ісус ще до них не прийшов. Без Ісуса, без віри в Бога над нами людьми легко візьме перемогу страх та наші уявлення. Часто з нами трапляється так, що вже зранку нас захоплює вир щоденності, навколо нас «хвилі» поспіху, буря подій, лавина завдань… Човен нашого життя «перекидається», чогось боїмося. Нам хотілося б кудись втекти, щось стерти з нашого життя. Але не забуваймо тільки одного! Не забуваймо в тому хаосі життя, що біля нас стоїть Ісус і бажає сказати нам: «Не бійся! Хочу бути з тобою!» Дозвольмо Йому це!
«Це я, не лякайтесь!» - Попробуймо ці слова повторювати щоденно. Ісус від нас не вимагає великих доказів віри! Йому достатньо дрібних вчинків нашої любові до Нього. Не біймося, Він є з нами!
Немає коментарів:
Дописати коментар