26 квітня, понеділок – Ів. 6,56-69
Свщм. Артемона Лаодикійського
Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому. Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною. Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.» Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі. Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» Ісус же, знавши в собі. що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу? А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, - що тоді? Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух - ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя. Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його. Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.» Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили. Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?» Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе - слова життя вічного! Ми й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.»
Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому. Правдивість цих слів нам підтверджує знову сам Ісус.
Коли це чули Його учні, багато з них сказало: «Жорстока ця мова!” Сьогодні кількість тих, котрі думають таким чином, збільшується дуже швидко. У цьому часі захоплення матеріальним, дуже важко вірити.
Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили. Нічого нового! Багато і сьогодні покидають Ісуса. Він нікого не тримає силою. Його слова залишаються такими самими і сьогодні, коли Його покидають цілі народи Заходу… Збережімо нашу віру живою в цьому метушливому столітті!
Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?» Це запитання скероване сьогодні і до нас. Мусимо добровільно вирішити, кому хочу служити та кому належати. Маємо вибір. Існують дві дороги: Одна – вузька, веде до Христа і друга, достатньо широка, – до диявола. Третьої можливості не існує.
Господи, до кого ми б пішли? Повторюймо ці слова з великим натхненням та бажанням крокувати за Христом.
Свщм. Артемона Лаодикійського
Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому. Як мене Отець живий послав, і я Отцем живу, так і той хто споживає мене, житиме мною. Це й хліб, що зійшов з неба. Не як ото манну їли батьки ваші, а померли: хто цей хліб споживатиме, той повіки житиме.» Те говорив він, коли навчав у Капернаумі, у синагозі. Почувши це, багато з-поміж його учнів говорили: «Жорстока ця мова! Хто може її слухати?» Ісус же, знавши в собі. що учні його обурюються з того приводу, мовив до них: «Чи вводить вас теє у спокусу? А коли побачите, як Син Чоловічий зноситиметься туди, де був спочатку, - що тоді? Оживлює дух, тіло ж не допомагає ні в чому. Дух - ті слова що їх я вимовив до вас, вони й життя. Деякі з вас, однак, не вірують.» Ісус бо знав від самого початку, хто ті, які не вірують, і хто той, що зрадить його. Тож додав: «Ось чому я сказав вам, що ніхто не спроможен прийти до мене, коли йому того не буде дано Отцем.» Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили. Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?» Але озвався до нього Симон Петро: «Господи, а до кого ж іти нам? Це ж у тебе - слова життя вічного! Ми й увірували й спізнали, що ти - Божий Святий.»
Хто споживає тіло моє і кров мою п'є, той у мені перебуває, а я - в ньому. Правдивість цих слів нам підтверджує знову сам Ісус.
Коли це чули Його учні, багато з них сказало: «Жорстока ця мова!” Сьогодні кількість тих, котрі думають таким чином, збільшується дуже швидко. У цьому часі захоплення матеріальним, дуже важко вірити.
Від того часу численні з-поміж його учнів відступилися від нього і більше з ним не ходили. Нічого нового! Багато і сьогодні покидають Ісуса. Він нікого не тримає силою. Його слова залишаються такими самими і сьогодні, коли Його покидають цілі народи Заходу… Збережімо нашу віру живою в цьому метушливому столітті!
Тоді мовив Ісус до дванадцятьох: «Невже й ви бажаєте відступитися?» Це запитання скероване сьогодні і до нас. Мусимо добровільно вирішити, кому хочу служити та кому належати. Маємо вибір. Існують дві дороги: Одна – вузька, веде до Христа і друга, достатньо широка, – до диявола. Третьої можливості не існує.
Господи, до кого ми б пішли? Повторюймо ці слова з великим натхненням та бажанням крокувати за Христом.
Немає коментарів:
Дописати коментар