06.10. Зачаття св. Йоана Хрестителя
Мр .10 , 46-52
І приходять вони в Єрихон. А коли з Єрихону виходив Він разом із Своїми учнями й з безліччю люду, сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв. 47 І, прочувши, що то Ісус Назарянин, почав кликати та говорити: Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною! 48 І сварились на нього багато-хто, щоб мовчав, а він іще більше кричав: Сину Давидів, змилуйся надо мною! 49 І спинився Ісус та й сказав: Покличте його! І кличуть сліпого та й кажуть йому: Будь бадьорий, устань, Він кличе тебе. 50 А той скинув плаща свого, і скочив із місця, і прибіг до Ісуса. 51 А Ісус відповів і сказав йому: Що ти хочеш, щоб зробив Я тобі? Сліпий же Йому відказав: Учителю, нехай я прозрю! 52 Ісус же до нього промовив: Іди, твоя віра спасла тебе! І той зараз прозрів, і пішов за Ісусом дорогою.
…сидів і просив при дорозі сліпий Вартимей, син Тимеїв… Сліпий жив у своїй темноті, котра йому не дозволяла йти за Ісусом, щоб його уздоровив. Тепер Ісус є близько! І хоч він чує людей з натовпу, але вже ніщо йому не перешкодить, дати про себе знати Ісусові! Ісус його єдина надія!
Що ця подія може сказати нам? Задумаймося… Живемо у своїх хворобах, пораненнях, життєвих випробуваннях, про Ісуса згадаємо дуже рідко, тоді, коли маємо можливість зустрічати Його в кожній хвилині нашого життя. Він постійно є з нами, проходить навколо нас, хоче бути з нами, перебувати в нашому серці… Часто ми живемо у «своєму світі», наповненому роботою, пошуком матеріальних речей, навчанням, відпочинком, забавами і не бачимо Ісусової близькості… в таких хвилинах, коли наша віра слабне, натхнення зникло, молитва стає нудною, скиньмо зі себе «плащ не цікавості» та просімо Ісуса:
…Господи, хочу бачити! Господи помилуй мене! Довіряймо Ісусові. Він чекає нас!...
Немає коментарів:
Дописати коментар