12.10. Преп. Киріяка, самітника
Мт. 15, 21-28
І, вийшовши звідти, Ісус відійшов у землі тирські й сидонські. 22 І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши, заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів, демон тяжко дочку мою мучить! 23 А Він їй не казав ані слова. Тоді учні Його, підійшовши, благали Його та казали: Відпусти її, бо кричить услід за нами! 24 А Він відповів і сказав: Я посланий тільки до овечок загинулих дому Ізраїлевого... 25 А вона, підійшовши, уклонилась Йому та й сказала: Господи, допоможи мені! 26 А Він відповів і сказав: Не годиться взяти хліб у дітей, і кинути щенятам... 27 Вона ж відказала: Так, Господи! Але ж і щенята їдять ті кришки, що спадають зо столу їхніх панів. 28 Тоді відповів і сказав їй Ісус: О жінко, твоя віра велика, нехай буде тобі, як ти хочеш! І тієї години дочка її видужала.
…І ось жінка одна хананеянка, із тих околиць прийшовши… Тут прийшла до нього одна хананейска жінка, в ті часи це була невіруюча поганська жінка… Але, не зважаючи на це вона отримала визнання від самого Божого Сина: «Жінко, велика є Твоя віра!»
…заголосила до Нього й сказала: Змилуйся надо мною, Господи, Сину Давидів… Ця жінка мала дві великі невигоди: була поганкою та ще й жінкою…Але це не стало їй на заваді… З любові до дочки вона переборює і ті перешкоди, тільки щоб допомогти…
…А Він їй не казав ані слова…Небувало так, щоб Ісус не реагував на заклик людей…. Запитаємо, чому тепер Він не відповідає?
…Відпусти її, бо кричить услід за нами!...Для учнів - це була незручна ситуація, але для жінки це була єдина надія, тому вона не здавалася… Саме через її витривалість та велику покору Ісус спасає її дочку!…
Чи вмію просити Ісуса покірно, з вірою та витривало?
…Господи Ісусе, хочу від цієї «поганки» навчитися, що означає бути покірним та як витривало молитися…
Немає коментарів:
Дописати коментар