30.05.2010

30 травня, неділя – Мт 10,32-33;37-38;19,27-30
Всіх Святих. Ап. Андроніка й інших із ним

Кожний, отже, хто визнає мене перед людьми, того і я визнаю перед моїм Отцем небесним. Хто ж мене зречеться перед людьми, того й я зречусь перед Отцем моїм небесним. Хто любить батька або матір більше, ніж мене, той недостойний мене. І хто любить сина або дочку більше, ніж мене, той недостойний мене. Хто не бере свого хреста й не йде слідом за мною, той недостойний мене. Тоді озвався Петро і сказав до нього: “Ось ми покинули все й пішли за тобою; що будемо за те мати?” Ісус відповів їм: “Істинно кажу вам: Ви, що пішли за мною: як новий світ настане, коли Син Чоловічий сяде на престолі своєї слави, сидітимете й ви на дванадцятьох престолах, щоб судити дванадцять поколінь Ізраїля.І кожний, хто задля імени мого покине дім, братів, сестер, батька, матір, жінку, дітей, поля, в сто раз більше одержить і життя вічне матиме в спадщину. Багато з перших будуть останніми, а останні – першими.”


Це Євангеліє нам хоче нагадати, що наші стосунки з Богом, наша віра, наша любов до Бога мусять бути найважливішими в нашому житті. Ніякі інші стосунки, навіть і з родичами, не можуть бути на першому місці перед нашими відносинами з Богом! Ісус не хоче нас змусити, щоб ми заради Нього перестали дбати про родину, перестали любити наших найближчих, зовсім ні! Він лише закликає надати перше та найважливіше місце в нашому серці Богові. Бог хоче лише нашого добра. Подумаймо, чим ближче ми до Нього, тим ми більш покірні, великодушні, терпеливі…, а це – дуже важливі елементи в наших стосунках з іншими людьми.


Господи Ісусе, прости мені хвилини, коли я не ставив Тебе на перше місце у своєму серці.

Немає коментарів: