03 липня, субота – Мт 9,18-26
Свщмч. Методія, єп. Патарського
Коли він їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить йому: «Дочка моя тільки що померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе». Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні його. І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі. Казала бо сама до себе: «Як тільки доторкнуся до краю його одежі, видужаю». Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: «Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе». І видужала жінка від тієї ж години. А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, сказав: «Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить». І насміхалися з нього. Якже випроваджено людей, він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. Чутка про це розійшлась по всій тій країні.
Ці два чуда, зазвичай, приймаємо як сенсацію, а не як дійсність. До Ісуса і сьогодні приходить багато людей. Можемо бути впевненими, що зустрінемо того самого Христа, котрого діткнулась віра жінки і віра батька, в якого померла дочка…
...«Дочка моя тільки що померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе»… Коли Ісус знаходить живу віру в Бога, то нічого не може бути повністю мертве! В присутності Ісуса знаходить Яїр крім живої доньки і спасіння для цілого дому! Тим Ісус засвідчив всім присутнім, що Його слово здатне перемінити неможливе на можливе!
...І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю його одежі... Скільки страждань, смутку, депресій, труднощів переживаємо у своєму житті. Ісус відповідає на всі наші проблеми: Не бійся, тільки вір! Вчімося вірити, ітоді, коли нам здається, що у нашому випадку вже неможливо знайти якесь рішення! Коли відчуваємо, що наша віра слабне, міцніше тримаймося одежі Ісуса і так отримаємо все, що не суперечить Його волі.
Немає коментарів:
Дописати коментар