12 липня, понеділок – Мт 16,13-19
Верховних апостолів Петра і Павла.
Прийшовши в околиці Филипової Кесарії, Ісус спитав своїх учнів: «За кого мають люди Сина Чоловічого?» Ті відповіли: «Одні за Йоана Христителя, інші за Іллю, ще інші за Єремію або одного з пророків». «На вашу ж думку», – до них каже, – «Хто я?» Озвався Симон Петро і заявляє: «Ти –Христос, Бога живого Син». У відповідь Ісус сказав до нього: «Щасливий ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров це тобі відкрили, а Отець мій небесний. Тож і я тобі заявляю, що ти –Петро (скеля), і що я на цій скелі збудую мою Церкву й що пекельні ворота її не подолають. Я дам тобі ключі Небесного Царства, і що ти на землі зв’яжеш, те буде зв’язане на небі; і те, що ти на землі розв’яжеш, те буде розв’язане й на небі».
Подумаймо, що нам може сказати Симон – Петро? Він є прикладом вияву Божої всемогутності, яка може перемінити недосконалу людину, на відважного свідка Євангеліє. Не був занадто вчений і власними силами не став би святим, якщо б ним не керував сам Господь. Перейшов через різні труднощі, проблеми, випробування, навіть падіння, які зробили його покірним перед Богом. Бог Його поступово виховував ситуаціями, в яких він усвідомив, що потребує Бога!
І це може бути і наша дорога до Бога! Дозволити, щоб нами керував Бог! Дозвольмо Йому, щоб нас поступово «виховував», формував та перемінював на людей, які не хочуть вистарчати самі собі, але хочуть повністю довіряти лише Богу! Дозвольмо, щоб змінив нашу самодостатність та гордість на відданість, довіру та любов!
· Чи є для мене Бог тою найвищою метою в моєму житті?
Господи, прошу, переміни мене на такого, яким хочеш мене мати ти!
Немає коментарів:
Дописати коментар