18.07.2010

18 липня, неділя – Мт 14,14-22
Преп. Атанасія Атонського

А вийшовши Ісус, побачив силу народу і змилосердився над ними та вигоїв їхніх недужих. Якже настав вечір, підійшли до нього його учні й кажуть: “Пусте це місце та й час минув уже. Відпусти людей, нехай ідуть по селах та куплять собі поживи.” А Ісус сказав їм: “Не треба їм відходити: дайте ви їм їсти.” Вони ж мовлять до нього: “Ми маємо тут тільки п'ять хлібів і дві рибі.” Тоді він каже: “Принесіть мені їх сюди.” І, звелівши народові посідати на траві, взяв п'ять хлібів і дві риби, підвів очі до неба, поблагословив і розламав ті хліби, і дав учням, а учні – людям. Всі їли до наситу й назбирали куснів, що зосталися, дванадцять кошів повних. Тих же, що їли, було яких п'ять тисяч чоловіків, окрім жінок та дітей. І зараз же спонукав учнів увійти до човна й переплисти на той бік раніше від нього, тим часом як він відпускав народ.


Натовпи людей шукали Ісуса тому, що бажали з Його уст чути про Бога! Йдуть за Ним в пустинне місце, де їх не чекають зручності, готелі. Залишаться з Ним, незважаючи навіть на те, що не мають де купити кусочка хліба! Це Євангеліє нас може привести до перевірки наших стосунків з Богом. Чого вмію я зректися для Бога? Свого часу, зручностей, приємних речей…? Часто нам не хочеться покинути дім, квартиру, телебачення, цікавий серіал… і йти на Службу Божу! Та Ісус є для нас в Церкві і пропонує Себе кожному з нас, щоб нас підтримувати, заспокоїти, благословити. Якщо б ми усвідомили, що насправді діється на Службі Божій, то наші Церкви були би завжди переповнені і протягом буднів.

Господи, до кого нам іти ? У Тебе – слова життя вічного.

Немає коментарів: