04.07.2010

04 липня, неділя – Мт 9,1-8
Мч. Юліяна Тарсійського

Сівши у човен, він переплив назад і прибув у своє місто. І от принесено до нього розслабленого, що лежав на ношах. Побачивши їхню віру, Ісус сказав розслабленому: “Бадьорися сину, твої гріхи відпускаються.” Та тут деякі з книжників заговорили між собою: “Він хулить.” Ісус, знавши їхні думки, каже: “Чого лукаве думаєте в серцях ваших? Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи! Та щоб знали, що Син Чоловічий має владу на землі гріхи відпускати”, – каже розслабленому: “Встань, візьми твої ноші та й іди до свого дому” Встав той і пішов до свого дому. Народ же, бачивши це, настрахався і славив Бога, що дав таку владу людям.


Тілесне оздоровлення, свідками якого були Ісусові сучасники, для нас рідкість. Подумаймо над словами Ісуса: Що легше сказати: Твої гріхи відпущені, – чи сказати: Встань і ходи!
Бог нас любить постійно такими, яки ми є. Бачить наші слабкості, гріхи, але все одно продовжує нас любити. Бажає, щоб ми встали з ліжка егоїзму, злості, гордості, захоплення матеріальним та крокували життям Божих синів та дочок.

Дякую Тобі Господи, що Ти мене любиш та прощаєш мені «параліч» душі.

Немає коментарів: