11 січня понеділок Мр 10,46-52
Св. дітей, убитих у Вифлеємі; преп. Маркела
І приходять вони в Єрихон. Коли ж він з учнями своїми і з силою народу виходив з Єрихону, син Тимея, Вартимей, сліпий жебрак, сидів край дороги. Довідавшися, що то Ісус з Назарету, закричав він і промовив: "Сину Давидів, Ісусе, змилуйся надо мною!" Багато сварили його, щоб мовчав, та він кричав ще більше: "Сину Давидів, змилуйся надо мною!" Ісус же спинивсь і каже: "Прикличте його!" Кличуть, отже, сліпого й говорять до нього: "Бадьорся! Устань лишень, кличе тебе." Він же, скинувши свою верхню одежу, скочив і підійшов до Ісуса. Ісус, до нього звернувшись, каже: "Що ти хочеш, щоб я зробив тобі?" А сліпий йому: "Учителю мій, - щоб я бачив!" Сказав Ісус до нього: "Іди, віра твоя спасла тебе." І негайно прозрів той та й пішов дорогою за ним.
Сліпий Вартимей нам подає яскраву лекцію як у своїх потребах звертатися до Господа, який є завжди поруч. Чим більшими є наші труднощі, випробування, хрести, непорозуміння, які щоденно супроводжують нас, тим більше мусимо підносити молитву нашого серця до Господа Бога! І якщо нам здається, що Він не зупинився біля нас, закликаймо до Нього, просімо Його. Нашим найкращим ліком є витривала молитва. Тоді воістину настане день, коли Господь дасть нам не лише необхідний духовний зір, але також і мир нашій душі.
Намагаймося побачити, коли Він проходить біля нас навіть в тому шумові, в якому тепер живемо. Просімо Його, щоб допоміг нам бачити наші хиби та недоліки, та своєю ласкою допоміг нам позбутися їх!!!
• Хоча б раз усвідомлю Ісусову присутність біля мене. В тиші скажу йому про якесь своє прохання.
Господи, дай, щоб я бачив. Відкрий своєю ласкою духовний зір мого серця, щоб я з охотою залишив усе, що Тобі не подобається.
Немає коментарів:
Дописати коментар