27 січня, середа – Мр.13,24-31
Віддання Богоявл.; Препмучч. Отців, убитих у Синаї
За тих же днів, після того горя, сонце затьмиться, місяць не дасть свого світла, зорі спадуть з неба, і сили небесні стрясуться. І тоді узріють Сина Чоловічого, що йтиме по хмарах з великою силою й славою. Тоді він пошле ангелів і збере своїх вибраних із чотирьох вітрів, від краю землі до краю неба. Від смоковниці навчіться притчі: Коли віття її стає м'яким і пускає листя, знаєте, що близько є літо. Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що - близько, під дверима! Істинно кажу вам: Не перейде цей рід, доки усе це не здійсниться. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть.
Найчастіше запитання, яке нам прийде після прочитання цих слів з Євангеліє: Коли це буде? Чи буде це так, як говорить Ісус?Якщо віримо Ісусовим словам, напевно все, що говорить – здійсниться! Коли? Про цей день знає тільки Отець. Наперекір всім пророцтвам про кінець світу, мусимо вірити Ісусові. Не маємо іншого вибору. Ісус бажає, щоб ми йому повністю довіряли, щоб ми цією вірою жили в кожній миті свого життя. Радіймо з кожного нового дня, який нам Господь дарує, бо можемо наново показати свою любов та довіру до Нього. Даймо руку помочі тому, хто цього потребує – в Ньому побачмо Христа.Якщо час від часу прийде до нас щось важке: біль, хвороба, смуток, то це тільки тому, що випробовує нашу довіру в Його міць та любов.
Як я довіряю Богові?
Господи, дай, щоб я Тобі все більше та більше довіряв.
Немає коментарів:
Дописати коментар