25 січня, понеділок – Мр. 13,9 - 13
Муч. Татіяни
Зважайте на себе самих: вас видадуть на суди, битимуть по синагогах, ставитимуть перед правителями та царями з-за мене - їм на свідоцтво. А треба, щоб Євангелія була проповідувана спершу всім народам. І коли вестимуть вас, щоб видати, не клопочіться, що будете говорити, лише кажіть те, що дасться вам на ту годину; не ви бо говоритимете, а Дух Святий. Брат видасть на смерть брата, батько - дитину. Діти повстануть на батьків і смерть їм заподіють. І ненавидітимуть вас усі за моє ім'я. Та хто витримає до кінця, - той буде спасенний.
Що відчуваємо при цих словах? Ця частина не має наповнити нас страхом, але є для нас закликом до обережності та готовності...
Кожен християнин, який сприймає віру серйозно, очевидно мусить воювати і з собою, але більше зі своїм оточенням...Якщо нас це лякає, то треба серйозно розпочати будувати нашу віру, будувати на міцній Ісусовій основі. Стараймося користати з щоденних подій, щоб щонайбільше здобути для своєї душі. Це означає також крокувати разом з Господом.
Підемо за течією або за Ісусовою Любов’ю?
Господи Ісусе, щиро прошу Тебе, наповни мене витривалістю в доброму, бо лише Ти маєш слова життя вічного.
Немає коментарів:
Дописати коментар