28 січня, четвер – Мр 13,31-14,2
Препп. Павла Тебського та Івана Кущника
. Небо й земля пройдуть, слова ж мої не пройдуть. Про день же той чи годину - ніхто не знає: ні ангели на небі, ані Син, - тільки Отець. Глядіть же, чувайте, не знаєте бо, коли той час настане. Як чоловік, що, від'їхавши ген, зоставив свій дім, дав слугам своїм владу й кожному роботу, воротареві ж звелів пильнувати, - пильнуйте, отже, і ви, бо не знаєте, коли прийде пан дому, - ввечері чи опівночі, чи як запіє півень, а чи уранці, - щоб, коли повернеться несподівано, не застав вас уві сні А що вам кажу, - кажу всім: Чувайте! Два дні ж по тому мала бути Пасха й Опрісноки, тож первосвященики та книжники шукали, як би його схопити підступом і вбити, але, мовляв, не під час свята, щоб розруху не було в народі!
Одна річ у нашому житті є певною – колись помремо. Час відходу з цього світу відомий лише Богу. Смерть вміє зробити «сюрприз». Інколи приходить, як злодій. Той, також, не оголошує про свій прихід. Може прийти коли спиш, коли дивишся фільм, при читанні цікавого роману, в лікарні, на вулиці, на дискотеці, чи в магазині…Що робити, щоб нам смерть не зробила «сюрприз»? Щоб ми були добре підготовлені до зустрічі з Господом? Ісус нам нагадує одну з можливостей - Чувайте! Це означає щоденно жити Божими нормами та Ісусовим прикладом. Більше часу, «в цьому швидкому світі» приділяти душі: розмові з Господом, розважанню над Божим Словом, присутності на Службі Божій, добрим вчинкам.
Господи, дай мені свою благодать, щоб я вже сьогодні почав змінювати своє життя, так, як Ти цього хочеш.
Немає коментарів:
Дописати коментар